Закон про ПЕПи, проблеми з Угорщиною та підтримка Європи: готовність України до переговорів про вступ до ЄС обговорюємо з експертами

Переговори про вступ України до Європейського Союзу можуть розпочатися в першій половині 2024 року. В Офісі президента України стверджують, що це має статися, коли в Раді ЄС головуватиме Бельгія.

Розпочати переговори про вступ України до ЄС лідери Євросоюзу можуть уже до кінця 2023 року.

Останній крок до початку переговорів з ЄС

На початку листопада Єврокомісія має представити щорічну доповідь щодо розширення Європейського Союзу. У цьому документі виконавчий орган ЄС має дати рекомендації щодо старту офіційних переговорів про вступ України до Євросоюзу.

“Уже визначено дату такого звіту. Це 8 листопада цього року. Цей звіт стосуватиметься як України, так і інших країн, які претендують на членство в Євросоюзі. Це і Молдова, і Грузія, і країни Західних Балкан”, — повідомила віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанишина.

Вона зазначила, що на сьогодні Україна продемонструвала найбільший прогрес і максимальну концентрацію в реалізації політичних зобов’язань для початку переговорів.

“Я не маю сумнівів, що належне підґрунтя для такого рішення вже сформовано. Водночас найважливіша робота надалі полягатиме в столицях держав-членів ЄС, які мають одноголосно ухвалити рішення про початок переговорного процесу”, — наголосила Ольга Стефанишина.

Україна отримала статус кандидата на вступ до Євросоюзу 2022 року. Для того, щоб почати переговори про вступ до ЄС, Україна має виконати сім рекомендацій, більша частина яких уже реалізована.

Головною перешкодою початку переговорного процесу була проблема з виконанням Україною однієї з вимог Євросоюзу, яку низка країн-членів ЄС вважають ключовою. Йдеться про зміну законодавства щодо політично значущих осіб (Politically Exposed Persons, РЕР).

17 жовтня Верховна Рада ухвалила в другому читанні та в цілому закон про РЕР. За нього проголосували 276 народних депутатів. Нардепи вважають, що редакція закону про політично значущих осіб відповідає стандартам фінансового моніторингу AML/CFT.

Президент України Володимир Зеленський схвалив ухвалення закону про РЕР і тепер очікує його на підпис. Він наголосив, що Рада ухвалила надважливе рішення, необхідне для початку переговорів із ЄС.

“Наше завдання незмінне — цього року бути готовими відкрити переговори щодо членства України в ЄС. Українську частину роботи для цього виконуємо і виконаємо. Політичне рішення про початок переговорів очікуємо від лідерів країн Євросоюзу”, — заявив Володимир Зеленський.

Зі свого боку, прем’єр-міністр України Денис Шмигаль зазначив, що жодна країна-кандидат на вступ до Євросоюзу ніколи не мала такої величезної підтримки населення.

“Понад 90% українців бажають стати повноправними членами Європи… Україна сьогодні є унікальною державою у світі, яка заплатила таку величезну ціну за своє бажання стати членом Європейського Союзу”, — сказав Денис Шмигаль.

Читайте також: Україна вже вступила на шлях практичної інтеграції до Євросоюзу, — політолог

Думки експертів

Про перспективи вступу України до ЄС і проблеми, які при цьому можуть виникнути, в ефірі телеканалу FREEДОМ говорили:

• Руслан Осипенко, дипломат, експерт-міжнародник;
• Ігор Попов, експерт Українського інституту майбутнього;
• Володимир Фесенко, політолог;
• Пятрас Ауштрявічюс, депутат Європарламенту.

РУСЛАН ОСИПЕНКО: Вступ України до ЄС повністю змінить конфігурацію Союзу

— Якщо Україна приєднається до Євросоюзу, то повністю зміниться його конфігурація. Це велика країна, і всередині ЄС відбудеться перерозподіл в економіці, фінансах, політичних питаннях. За всіма напрямами будуть зміни, і Європейський Союз отримає новий поштовх до трансформацій.

Україні висунули сім напрямів, за якими ми маємо провести реформи, в результаті яких розпочнуться переговори як кандидата в члени ЄС на двосторонній основі з усіма членами Європейського Союзу.

Я відокремлю кілька питань, які можуть стати проблемними. Це питання національних меншин, питання судової реформи та корупція. Це те, за що нас активно критикують.

Судова реформа — це запит на справедливість і на гарантії захисту бізнесу. Сюди після війни прийдуть інвестиції, вони мають бути захищені. Національні питання — наші сусіди, зокрема, Угорщина, вимагають зміни законодавства про освіту, вони теж будуть на порядку денному.

Не можна виключати зернове питання, тому що Україна є житницею Європи. Якщо вона увійде до Європейського Союзу, то зміниться розподіл праці, зокрема, в економіці та сільському господарстві ЄС. Ті малі та середні господарства, які мають Польща, Словаччина і всі прикордонні країни, змушені будуть переорієнтуватися або будуть якось перерозподілені квоти, хто і що буде виробляти всередині ЄС.

Тому що умови для виробництва зерна чи продовольства в нас кращі. Ґрунт кращий, у нас уже міжнародні холдинги працюють у цій сфері, а там мале і середнє господарство. Так що, це питання теж може бути на порядку денному, його також можемо обговорювати на двосторонній основі.

Зараз Стефанишина веде роботу з керівництвом ЄС у Брюсселі, попередньо пояснюючи, якого прогресу ми досягли за всіма напрямами, висунутими раніше Єврокомісією. Начебто за повідомленнями, реакція позитивна, але я не був би таким оптимістичним, я більш прагматичний.

2024 рік — це рік змін. Це рік виборів у п’яти європейських країнах, це рік виборів у Європейській комісії, це рік виборів у США. Тому політична конфігурація може дуже сильно змінюватися, навіть незважаючи на те, що в ЄС позитивно ставляться до результатів наших реформ і говорять про те, що ми можемо отримати за прискореною процедурою запит на початок переговорів для вступу до Євросоюзу.

ІГОРЬ ПОПОВ: День вступу до ЄС стане в Україні святом

— У Європі розуміють, що Україна воює не тільки за себе, а за всю західну цивілізацію. Водночас, вони бачать, що і українські біженці, і українські компанії інтегруються в європейську економіку.

Для України вступ до ЄС — це не просто стати нахлібником за чужим столом. Україна готова внести частину своєї роботи і в економіці, і у сфері безпеки.

Зараз ми працюємо над сімома завданнями, які були оголошені під час підписання договору про кандидатство до Європейського Союзу. Найближчого місяця парламент, уряд ухвалюватимуть рішення, що залишилися.

В Україні виконано плани щодо судової реформи, у нас запрацювали органи, які відбирають і оцінюють суддів. Раніше вони були заморожені, зараз це все вже працює. У нас по медіа повне просування. У нас по боротьбі з корупцією деякі завдання виконані, за деякими ще будуть голосування.

Найскладніше на сьогодні дискусійне питання для українського суспільства — це національні мови і національні меншини.

Угорщина висловлює претензії про те, щоб угорська меншина в Україні мала розширені права. Наразі прораховується, як це зробити, щоб і не порушити консенсус у суспільстві з приводу домінування української мови в освіті та у сфері державного управління, і водночас виконати Європейську конвенцію про національні меншини.

Але це не означає, що це будуть останні завдання. У Європі на рівні Європейського Союзу щороку ухвалюються кілька тисяч документів, директив, усі їх треба перекладати, імплементувати в українське законодавство. І тому це процес постійний і вічний.

Природно, на певному етапі ми вже захочемо повне членство в ЄС, і до цього ми йдемо. Але інтеграція відбувається явочним порядком. Війна, на жаль, допомогла нашим громадянам у євроінтеграції.

Мільйони українських біженців отримали повний доступ до соціальних прав на рівні громадян європейських країн, до соціального захисту, до виплат, вони отримали статус тимчасового захисту. Але вони пішли далі, і мільйони українців знайшли роботу на вільному ринку праці в Європі.

Якщо раніше українському громадянину треба було отримувати дозвіл на роботу, отримувати статус для тимчасового проживання, то зараз уже все по-іншому. Для українців уже майже повністю вільний роумінг у мобільних операторів – це маленькі деталі, але це теж наша євроінтеграція.

Тому набуття членства в ЄС — це буде велике свято, його включать у календар. Але до того ми отримуємо дедалі більше рішень, які підтверджують, що і Україна, і українські громадяни стають повністю інтегровані в європейську систему.

ВОЛОДИМИР ФЕСЕНКО: Обсяг робіт для вступу до ЄС ще досить великий

— Домашнє завдання, яке ми отримали після статусу кандидата в члени ЄС, ми практично виконали. Де-факто це вже визнається неофіційно. Поки що ще немає остаточного рішення. Але голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн уже дала рекомендацію починати переговори з Україною про вступ до Європейського Союзу.

Етапи — це дуже важливо, тому що для Євросоюзу саме процедура завжди має дуже велике значення. Їх ігнорувати неможливо. Спочатку йде статус кандидата в члени Євросоюзу. Він не гарантує вступ до ЄС. Деякі країни на цьому етапі затрималися дуже надовго.

Але якщо все гаразд, і якщо Євросоюз бачить великий потенціал і необхідність для вступу цієї країни до ЄС, тоді ухвалюють рішення про початок переговорів про вступ конкретної країни до Європейського Союзу. Саме таким шляхом йшли всі країни, які вступили до ЄС у 1990-ті, і особливо, на початку 2000-х років. Це країни Східної Європи, країни Балтії. Практично всі наші західні сусіди, тому що сусід зі Сходу дотримується зовсім іншої позиції.

Україна зараз перебуває саме на цьому етапі. Ми маємо перейти від статусу кандидата безпосередньо до переговорів про вступ до Євросоюзу. Сам процес переговорів з досвіду тієї ж Польщі, країн Балтії, практично всіх країн Східної Європи займає, як мінімум, кілька років.

Потім виконання того, про що домовилися. Йдеться про структурні реформи практично в усіх сферах суспільного життя. Зокрема, наше законодавство має бути інтегроване в європейське правове поле. Це завжди досить великий обсяг роботи. Частково ми його вже виконали ще в процесі угоди про асоціацію з ЄС, але треба зробити ще багато.

Нам буде потрібна реформа в економічній та соціальній сферах. І, звичайно ж, залишається актуальною проблема боротьби з корупцією, забезпечення верховенства права тощо. Тому нам ще треба буде зробити багато. І це буде предметом переговорів з Європейським Союзом.

Тим не менш, ми зараз уже вступили на шлях практичної інтеграції до Євросоюзу. Ще два роки тому про це не йшлося. Тоді західні країни Євросоюзу не давали нам добро просто навіть на статус кандидата, а зараз ми вже на порозі початку переговорів про вступ до ЄС.

Це дуже відповідальний етап, і Україна заслужила це право тим, що вистояла у війні проти Російської Федерації, показала свою спроможність захищати себе, здатність до внутрішньої консолідації та тим, що ми маємо величезний потенціал ефективності не лише в обороні проти агресора, а й для внутрішніх змін.

Зараз Євросоюз наближається до дуже важливого стратегічного рішення у своєму розвитку — нова хвиля розширення. Остання велика хвиля розширення була на початку 2000-х років, коли до ЄС вступили країни Східної Європи та країни Балтії, а зараз претендують на вступ до ЄС країни Західних Балкан, Південної Європи, Україна та Молдова.

І для нас важлива не дата. Навіть конкретна дата залежатиме від того, наскільки ми ефективно виконаємо програми реформ, про які йтиметься на переговорах з Євросоюзом. Обсяг робіт ще досить великий.

Для порівняння. Якщо йдеться про вступ у 2030 році, то ми статус кандидата отримали у 2022 році, різниця вісім років. Польща країни та Балтії йшли від статусу кандидата до вступу в ЄС 8-10 років. А тут ідеться про вісім років. Тому тут уже термін досить швидкий.

Багато чого залежатиме від нас, наскільки ми ефективно зможемо виконати все те, що вимагається для вступу до Євросоюзу.

ПЯТРАС АУШТРЯВІЧУС: Європа закінчується на території України

— Україна стрімкими темпами наближається до повного виконання всіх семи рекомендацій. І мені здається, що до кінця жовтня місяця Україна може повністю виконати ці додаткові критерії.

А це означає, що Україна залишається мотивованою стороною, яка ефективно виконує ці вимоги. Тому в мене оптимістичний настрій з приводу початку переговорів з Україною.

Нове розширення Євросоюзу буде особливо геополітично пов’язане. Це означає, що країни, які ще не стали членами ЄС, мають вибір — або бути в об’єднаній Європі, або залишитися на околицях Європи, і бути повністю під впливом авторитарних країн, які мають свої наміри та інтереси щодо цих держав. Тому тут вибір дуже простий: або з Європою, або десь поруч із Європою, але залишатися неповним членом і бути об’єктом гри цих авторитарних країн.

Що стосується висловлювання глави МЗС Німеччини Анабелли Бербок про швидке розширення Євросоюзу “від Лісабона до Луганська”, то це дуже гарна заява. Це визнання того, що Україна – це Європа. Причому, в адміністративних кордонах на 1991 рік. Це дуже серйозне визнання.

А друге, що я читаю з таких заяв, — Євросоюз не розглядає Росію як частину тієї території, яка може стати коли-небудь частиною об’єднаної Європи. Я в це не вірю. Європа закінчується на території України.

Я дуже сподіваюся, що в майбутньому і територія Білорусі теж буде частиною ЄС. Тобто, від Лісабона до Мінська теж ми будемо говорити. Але це вже після радикальних змін у самій Білорусі.

 А те, що знаходиться за східними кордонами, — це вже щось таке, про що нам треба думати окремо і не заважати з тими країнами, які напряму йдуть до нового членства. Це і Молдова, і Україна. А в майбутньому, напевно, і Білорусь.

Читайте також: Для миру в Європі нам потрібна Україна в ЄС і НАТО, — прем’єр Естонії