Заколот ПВК “Вагнер” у Росії: які передумови й наслідки бунту Пригожина (ВІДЕО)

Чутки про те, що генерала Російської Федерації Сергія Суровікіна заарештували у зв’язку з заколотом приватної військової компанії (ПВК) “Вагнер”, циркулюють уже кілька днів. Його давній друг і союзник, творець ПВК “Вагнер” Євген Пригожин нібито перебуває в Білорусі. Принаймні, так 27 червня заявив самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко, інформує FREEДОМ.

Того дня літак Пригожина і ще один борт супроводу дійсно приземлилися в Мінську (Білорусь). Щоправда, ввечері обидва літаки вилетіли до Москви (Росія). Чи був на борту Пригожин — невідомо. Більшість експертів сходиться на думці, що похід “вагерівців” на столицю Росії був лише першим актом.

Пригожин міг домогтися більшого успіху, якби збунтувався трохи пізніше, кажуть аналітики. Глава ПВК “Вагнер” був упевнений у масовій підтримці з боку російської армії.

Очікував Пригожин протекції й від президента Росії Володимира Путіна. Але медійності та заслуг глави ПВК на цей момент виявилося недостатньо. Потрібні були інші чинники.

“В ідеалі, [Пригожину потрібно було] щоб посипався фронт, щоб був якийсь оперативний провал на фронті. Безглуздий [міністр оборони РФ] Шойгу залишається на своєму місці. Для російської армії не залишається жодних перспектив. Величезні втрати [армії РФ], куди вони йдуть — незрозуміло. Я думаю, на такому тлі він [Пригожин] хотів дотягнути хоча б до осені або щоб ситуація для нього була більш вдалою. Але він був змушений зробити цей фальстарт”, — пояснив керівник Інституту конфліктології та аналізу Росії Олександр Шульга.

Конфлікт Пригожина з міноборони Росії надто загострився і главі ПВК “Вагнер” потрібно було грати на випередження. Пан або пропав.  

“У нього був план, але чому він зробив це саме в той момент? Він був під загрозою закриття — до 1 липня російська влада заявила, що або “вагнерівці” підписують договір із міноборони, або їх розформовують. Ми дізналися від самого Путіна, що структура Пригожина фінансувалася з держбюджету, туди вливалися пристойні гроші, надавалася зброя. Усе це — непропорційно порівняно з російською армією. Звичайно, військовому керівництву це було невигідно”, — розповів експерт Ради зовнішньої політики “Українська призма” Ярослав Чорногор.

У підсумку, Путін не тільки не підтримав Пригожина, а взагалі покинув Москву і затаврував свого кухаря “зрадником”.

Переговори з главою ПВК взяв на себе Лукашенко, який використовував проблему Пригожина у своїх інтересах — для підняття рейтингу.

“У російському медійному полі він [Лукашенко] показує себе таким миротворцем, людиною, яка має вплив на пострадянському просторі. У білоруському — показує себе міцним господарем, до якого прислухаються”, — додав Чорногор.

При цьому сам Пригожин навряд чи планував захоплювати владу в Кремлі, вважають експерти. Він домагався зміни вищого військового керівництва. Аналітики схиляються до того, що в протистоянні Пригожина і Шойгу, міністр оборони в більш виграшному становищі. Виконання вимоги Пригожина прибрати Шойгу з посади поставить Путіна в скрутне становище. 

“Зараз найголовніше — Путін прибере Шойгу чи ні. Якщо прибере — то під яким соусом? Якщо він його прибирає, то він сам порушує свій найголовніший консенсус, який він вибудовував понад 20 років. Те, чим він постійно тицяє, що йому потрібна лояльність, а найбільший гріх — це зрада. Тому, якщо він зливає Шойгу, який 100% його людина, з ним понад 20 років, то цим він посилає сигнал будь-якому представнику панівного класу, що зіллє і його. Відповідно, це відразу розхитує баланс. І сценарій про усунення Путіна стає більш імовірним”, — пояснив Шульга.

Заколот Пригожина вже показав усьому світу вразливість Путіна і нездатність російської влади протистояти збройному опору всередині країни.

“Звужується коло, і ці павуки в банці змушені боротися між собою. Цей заколот — це наслідок війни Росії проти України. До початку цієї війни в медіа, у світовому політичному середовищі існував міф великої Росії — непереможної сили, яка будує якусь стратегію, плани. І я думаю, що весь перебіг цієї війни, починаючи з 2014 року, показав, що цього всього не існує”, — повідомив медіа-експерт Олексій Мустафін.

Наслідки бунту Пригожина відчують і російські військові. Міноборони Великої Британії у своєму звіті пише, що втрата рідкісного літака Іл-22М, збитого “вагнерівцями”, позначиться на ефективності російської армії й змусить російське командування скоротити кількість і рівень складності завдань, для яких використовують такі літаки. А психологічний шок від того, що в Росії можна безкарно збивати військові вертольоти та літаки, завдасть шкоди моральному духу російських військових.

Читайте також: У Лукашенка є свій фінансовий інтерес в історії з ПВК “Вагнер”, — Латушко