Захисники та захисниці України відзначають своє свято на фронті: про що мріють герої (ВІДЕО)

Поки вся Україна вшановує захисників та захисниць, воїни української армії продовжують нести службу, обороняючи свою землю. Про що ж мріють герої та у що вірять, дізнавалися кореспонденти FREEДОМ.

“Це наша машинка, тут катетери різних розмірів. Це перев’язувальні, наші бинти”, — показує санітарна інструкторка 30-ї ОМБр імені князя Костянтина Острозького Уляна. 

У цьому медеваку Уляна, рятуючи життя українських захисників, провела дуже багато ночей, тож уже із заплющеними очима може знайти всі необхідні їй медикаменти. На війні медпрацівниця вже майже два роки. Уляна переконана, роль жінок тут безцінна. 

“Жінка — це, знаєте, щось нереальне. Це як і Україна-мати, і так само жінка. Як кожна людина, так і чоловік відчуває в ній і ласку, і тепло, адже в кожного є сім’я, мама, діти. Можливо, атмосфера присутності жінки повертає в ту реальність, у якій він був у цивільному житті”, — каже вона. 

Своє довоєнне життя багато захисників уже й не пам’ятають. Кажуть, на війні час летить по-іншому. Але що стало поштовхом поповнення лав української армії, — їм вже точно не забути.

Сержант Національної гвардії України з позивним “Бур” до початку вторгнення працював слюсарем на одному з підприємств газовидобувної галузі. У липні 2022-го він відмовився від бронювання на виробництві та приєднався до бойових підрозділів Нацгвардії. Мотивацією боронити Україну для 40-річного чоловіка були й залишаються рідна земля, родина та діти.

“Через два поля стояв противник і постійно обстрілював мій населений пункт, у якому я жив. 120-ті снаряди лягали так близько, а потім із “Граду” обстріляли вулицю, на якій розташований мій будинок, дивом не зачепивши його. По-перше, мотивація так прийшла, а по-друге — у мене дорослий син й маленька донька, і їхній батько має бути прикладом для них”, — розповів “Бур”.

Прикладом для своїх синів, один із яких теж долучився до лав української армії, став і військовослужбовець 30-ї ОМБр імені князя Костянтина Острозького з позивним “Поляк”. Він добровільно приступив до служби на початку повномасштабного вторгнення, повернувшись в Україну з Польщі. Зараз боєць тренує піхоту. Він зазначив, що в Європі підготовці українських солдатів поставили найвищу оцінку.

“Скажу, що я навчався за кордоном, і НАТОвські війська. Вони ж дивляться і кажуть, що це щось неймовірне, ваша піхота, можна сказати, дійсно найкраща у світі. Тому що в нас інша манера, інша війна, інший ландшафт. Вони дивляться і дивуються, як дві людини в окопі можуть відправити на той світ цілий взвод противника. У нас козацька кров”, — сказав “Поляк”.

Бійці кажуть, що на фронті не до святкувань. Боротьба за українські території триває, і на це в них є сили.

“Як казав Тарас Григорович Шевченко — борітеся й поборете. Поборемо злого та підступного ворога. Терпіння нам усім й натхнення. І любимо наших дружин та дітей”, — сказав військовослужбовець 30-ї ОМБр імені князя Костянтина Острозького з позивним “Док”.

Вони рятують життя побратимів, захищають землю та небо, дають відсіч противнику, але всі мріють лише про одне — повернутися додому та обійняти найрідніших.

Читайте також: Життя переможе завдяки вам: Зеленський привітав захисників та захисниць України (ВІДЕО)