Сьогодні о 11:00
Україна продовжує роботу над деокупацією Криму. Для цього була створена “Кримська платформа”, ухвалений закон про корінні народи, а також ліквідована вільна економічна зона “Крим”. Окрім того, Україна всіляко намагається допомогти українцям в окупованому Криму у вирішенні їх проблем.
Як влада країни захищає кримчан і зберігає зв’язок з півостровом – розповів постійний представник президента в АР Крим Антон Кориневич у програмі “Официальный разговор” телеканалу UA.
– “Кримська платформа”, закон про корінні народи – все це потрібно для деокупації Криму. Які ще стратегічні питання в цьому напрямку будуть вирішуватися насамперед?
– “Кримська платформа” – це зовнішньополітичний пріоритет держави № 1, і зовнішньополітичний інструмент №1. Стратегія деокупації і реінтеграції Криму, безумовно, передбачає активну роботу по зовнішньополітичному треку. Але для нашої роботи дуже важлива і внутрішня складова, і міжвідомча координація всіх наших українських профільних державних органів разом із правоохоронцями, з правозахисними неурядовими організаціями. Внутрішня робота.
І закон про корінні народи, і пакет законів про ліквідацію вільної економічної зони “Крим”, і кілька указів президента України щодо деокупації Криму, і Стратегія деокупації і реінтеграції Криму – це все наше домашнє завдання, яке ми повинні робити тут, всередині країни. Це все буде мати дуже важливий ефект для міжнародної спільноти, для нашої роботи в рамках “Кримської платформи”, оскільки ми виходимо на “Кримську платформу”, маючи сильні рішення і маючи сильну позицію, показуючи нашим міжнародним партнерам, що ми самі всередині держави, в межах своєї юрисдикції, активно працюємо по цьому треку.
Ми активно співпрацюємо з міжнародними партнерами. Зокрема, за нашої допомоги вони відвідують адмінлінію з тимчасово окупованою територією, де можуть побачити на свої очі, як все відбувається. Ця залученість в процес, розуміння, що таке Крим не тільки з резолюцій міжнародних організацій або з екрана телевізора, або комп’ютера, але розуміння на місці того, що і як відбувається – дуже важливо.
– Коли ви показуєте на місці, що таке Крим, чи змінюється ставлення цих людей до проблеми?
– З вересня 2020 року, незважаючи на коронавірус, вже 16 делегацій іноземних посольств побували на адмілінії з Кримом. Це дає розуміння нашим колегам. Всі вони говорять про те, що вони почали краще і інакше розуміти ситуацію з тимчасовою окупацією Криму.
Поспілкувавшись з внутрішньо переміщеними особами, які проживають в Херсоні та Херсонській області, вони можуть відчути, з якими бідами стикаються люди, прожити особисту історію кожної людини. Мені здається, що особливо напередодні саміту “Кримської платформи” ця емоція і розуміння з перших вуст, можливість побачити все на свої очі – дуже важливо.
– Як зараз Україна захищає жителів Криму?
– Для нас зараз головне – зберігати максимальні зв’язки з нашими громадянами, які проживають на тимчасово окупованій території Криму. Це наші громадяни. Це наші люди. Безумовно, ми не говоримо про тих, хто перемістився незаконно з території РФ після початку окупації. Ми повинні максимально ці зв’язки зберегти.
Це документування, адміністративні послуги. Зокрема, паспортні документи та інші сервіси для наших громадян. В тому числі, зараз опрацьовується механізм надання певних адміністративних послуг в форматі онлайн, що є дуже важливим спрощенням для наших громадян.
Це, безумовно, освітні послуги. Щороку зростає кількість кримських випускників шкіл, які вступають до українських вишів на підконтрольній уряду України території. Це дуже важливий процес. Україна постійно шукає нові можливості. Зокрема, це підготовчі курси до університетів для абітурієнтів з тимчасово окупованих територій.
Це також медичні послуги і можливість їхнього отримання на материковій частині України. Всі ці послуги забезпечують політико-правовий зв’язок, і зв’язок наш як держави з нашими громадянами, які проживають в окупації.
Безумовно, це і робота в рамках інших механізмів. Це постійне пряме спілкування з кримчанами, це вирішення їхніх питань. Це і робота комісії з виплати державної допомоги колишнім політв’язням, і сім’ям тих політв’язнів, які зараз перебувають в ув’язненні.
У нас є механізми, які дають нам можливість зберегти зв’язки з нашими громадянами і максимально, враховуючи умови окупації і відсутність доступу до тимчасово окупованої території, максимально захищати права наших громадян.
– Цього року багато абітурієнтів приїжджає з Криму?
– Я скажу, що кількість абітурієнтів зросла в минулому році в порівнянні з 2019 роком. Це сталося у зв’язку з ухвалення закону України, який був ініційований президентом і підтриманий Верховною Радою, який дав усім вступникам з Криму можливість вступати до будь-якого вишу України без ЗНО. Звичайно, це ще не ті цифри, які ми б хотіли бачити, але ми бачимо зростання цієї кількості.
Ми будемо аналізувати цифри по завершенню вступної кампанії. Сподіваємося, що ця цифра зросте. Ми бачимо зацікавленість кримської молоді в українських вишах. Тому що кримчани прекрасно розуміють, що їм не потрібні фейкові документи, які ніким в цивілізованому світі не визнаються і визнані бути не можуть.
– Що стосується юридичного захисту, як Україна допомагає вирішувати проблеми, що виникають у кримчан?
– Існують механізми особистих скарг. Зокрема, до Європейського суду з прав людини. Кримчани можуть звертатися до українських адвокатів, які можуть вести їхні справи, зокрема в Європейському суді з прав людини.
Якщо у кримчан є факти порушень прав людини, зокрема військових злочинів, злочинів проти людяності, вони можуть звернутися до українських правоохоронних органів. У цьому напрямку активно працює прокуратура АР Крим та міста Севастополь, департамент з військових злочинів у структурі Офісу генерального прокурора. Це все документується, фіксується, складається в портфоліо і застосовується як в рамках українських національних процесів, так і в роботі з Офісом прокурора Міжнародного кримінального суду в Гаазі.
– Чи спостерігаєте за реакцією Володимира Путіна на “Кримську платформу” і закон про корінні народи?
– Безумовно, спостерігаємо. Я не пам’ятаю такої реакції глави країни-окупанта і Держдуми, якою вона була на законопроєкт про корінних народів. Безумовно, я думаю, що це безпрецедентний рівень уваги. Але є гарне прислів’я: “Нам своє робити”. Я впевнений, що ми рухаємося у правильному напрямку. Нам потрібно ухвалювати сильне позиційне рішення щодо Криму. Перш за все, це потрібно державі.
– Що ви маєте на увазі?
– Такі рішення, як Стратегія деокупації та реінтеграції Криму. Такі, як закон України про корінні народи. Я вважаю, що це два важливих нормативно-правові акти, які цементують нашу внутрішню роботу по треку деокупації і реінтеграції Криму.
Не пропусти наші відео на YouTube-каналі FREEДОМ
Якщо заблоковано доступ до сайту та соцмереж FREEДОМ — алгоритм дій
