У Білому домі заявили, що президент США Дональд Трамп може використати до санкції щодо Росії в разі невдачі на переговорах. Про те, що Сполучені Штати готові посилити обмеження для РФ, заявив американський міністр фінансів Скотт Бессент. Водночас він вважає, що врегулювання розв’язаної Росією війни проти України можна досягти й без таких кроків.
Тим часом посли країн-членів Європейського Союзу в середині березня узгодили продовження санкцій проти російських фізичних і юридичних осіб, а раніше введені американські санкції проти РФ обвалили експорт російської нафти, переважно тієї, яку транспортують за допомогою тіньового флоту.
Можливості посилити тиск на РФ
Міністр фінансів США Скотт Бессент в ефірі телеканалу “Fox News” заявив, що налаштований “оптимістично” і Путіна не доведеться примушувати до переговорів посиленням санкцій.
“Президент США Дональд Трамп проінструктував мене, що, якщо буде потрібно, ми доведемо санкції до позначки 10, щоб змусити президента РФ Володимира Путіна сісти за стіл переговорів. Але я оптимістично налаштований, що йому вдасться посадити його за стіл переговорів без посилення санкцій”, — заявив міністр фінансів США.
Раніше Дональд Трамп заявляв, що питання послаблення санкцій теж може бути розглянуто, все залежатиме від готовності РФ до переговорів.
Тим часом зі звіту аналітичного агентства CREA стало відомо, що санкції США обвалили експорт російської нафти, більшою мірою тієї, яку транспортують за допомогою тіньового флоту. Так, експорт сировини морем у лютому 2025 року знизився на 9% порівняно із січнем, тоді як постачання тіньовими танкерами зменшилися на 21%.
Станом на лютий 2025 року, крім обмежень Вашингтона, під санкціями ЄС перебували 153 танкери, Великої Британії — 133. Ці списки частково перетинаються, проте партнери України досі не домовилися про координований моніторинг — відстеження, куди й кому йде тіньовий російський ресурс.
“На папері в митних деклараціях на нафту як “країна, що торгує” найчастіше зазначені Об’єднані Арабські Емірати та Гонконг. З великим відривом після них ідуть Індія, Сінгапур і Туреччина. Фізично “надпорогову” нафту відправляють здебільшого до Індії та Китаю. Серед основних фактичних споживачів нафти на третьому місці — Туреччина, невеликі обсяги йдуть до М’янми, Об’єднаних Арабських Еміратів, Кореї, Брунею та Єгипту, — свідчать митні дані. Щоправда, поширеними є випадки переливу нафти з судна на судно просто в морі, тому не можна бути цілком упевненим, що відомості, зазначені під час оформлення митних даних, відповідають реальності”, — пише The Insider.
У січні 2025 року тіньовий флот забезпечив 86% експорту російської сирої нафти морем.
Санкції щодо РФ, зокрема її тіньового флоту, — одна з двох ключових точок тиску на Росію, щоб змусити її сісти за стіл переговорів. Про це заявив прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер на пресконференції після віртуальної зустрічі з лідерами, які стали учасниками “коаліції охочих” для підтримки України.
“Ми домовилися, що будемо продовжувати посилювати тиск на Росію. Продовжуватимемо надавати військову допомогу Україні та посилюватимемо обмеження на російську економіку, щоб послабити військову машину Путіна і змусити його сісти за стіл переговорів. Президент Трамп запропонував Путіну шлях до міцного миру. Тепер ми повинні зробити це реальністю. Настав момент, щоб продовжувати рухатися до результату, який ми хочемо бачити, — припинення вбивств. Справедливий і міцний мир в Україні та міцна безпека для всіх нас”, — наголосив Стармер.
Понад трильйон рублів становить збиток російського газового гіганта “Газпрому” за 2024 рік. Згідно зі звітом за російськими стандартами бухобліку, держкорпорація щотижня втрачала понад 20,5 млрд рублів. Фінансові проблеми компанії пов’язані зокрема з антиросійськими санкціями, які обмежують її доступ до міжнародних ринків та інвестицій.
Попри те, що загальний виторг “Газпрому” збільшилася на 11% — до більш ніж 6 трлн рублів, компанія завершила 2024 рік із чистим збитком від продажів у 192 млрд рублів.
За даними Єврокомісії, частка “Газпрому” в імпорті газу в країни ЄС знизилася з 40 до 7%. У 2025 році ситуація погіршилася — Україна відмовилася здійснювати транзит російського газу своєю територією. Продовжили цього року партнери Києва і санкційний тиск на країну-агресора.
Вашингтон і Лондон посилили обмеження щодо російського експорту нафти. У санкційних списках опинилися як танкери тіньового флоту, так і концерни “Сургутнафтогаз” і “Газпром нафта” з дочірніми компаніями. І послаблювати тиск на Росію партнери Києва не мають наміру.
“Це має стати важелем у мирних переговорах. Санкції, запроваджені президентом Трампом, будуть використовуватися чітко й агресивно для негайного досягнення максимального ефекту. Вони будуть ретельно контролюватися, щоб переконатися в досягненні конкретних цілей”, — сказав міністр фінансів США Скотт Бессент.
Росія вимагає, щоб з неї зняли частину санкцій у рамках мирних переговорів. У ЄС заявили, що не збираються скасовувати обмеження для країни-агресора і, навпаки, збираються їх посилити.
24 лютого 2025 року в Європейському Союзі ухвалили 16-й пакет санкцій, що обмежує роботу російського тіньового флоту, банківського сектора, а також сферу торгівлі. Зараз у Брюсселі працюють над наступним, 17-м, пакетом. 14 березня 2025 року президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що посли країн-членів ЄС погодили продовження санкцій проти російських фізичних і юридичних осіб.
“ЄС посилює тиск на Росію. Ми продовжуємо наші санкції майже на 2 400 осіб і організацій через безперервну агресію Росії проти України”, — написала президентка Єврокомісії.
Санкції включають: заборони на поїздки, заморожування активів, заборону на фінансування та доступ до ресурсів.
Євросоюз продовжує демонструвати єдність у підтримці України та посилює тиск на Росію через санкції. Про це в Брюсселі заявила речниця ЄС із закордонних справ і політики безпеки Аніта Гіппер.
“Ми показали нашою єдністю, що санкції працюють. ЄС ухвалив безпрецедентний набір санкцій. У нас було 16 пакетів санкцій. Ми працюємо над 17-м пакетом просто зараз, і тільки сьогодні ми ухвалили ще одне одностайне рішення щодо продовження чинних санкцій для тих, хто несе відповідальність за підрив або загрозу територіальній цілісності, суверенітету і незалежності України ще на 6 місяців”, — сказала Гіппер.
Вона також підкреслила, що санкції ЄС завдають значної шкоди економіці Росії.
“Ми прекрасно знаємо, що наші санкції працюють. Вони завдають удару по економіці Росії, і це саме той результат, якого ми прагнемо. Наша мета — зробити Україну сильнішою, а Росію — позбавити грошей і палива для своєї військової машини”, — додала спікер.
Санкційний тиск на Росію в оцінці експертів
Який вплив мають американські та європейські санкції на економіку Росії та її можливість продовжувати агресію проти України? Які санкції можуть посилити тиск на Кремль у переговорах? На ці питання в ефірі телеканалу FREEДOM шукали відповіді:
- Олександр Левченко, дипломат, надзвичайний і повноважний посол України в Республіці Хорватія, Боснії та Герцеговині (2010-2017 рр.);
- Ігор Чаленко, політолог, голова Центру аналізу та стратегій;
- Олег Устенко, економіст, радник президента України (2019-2024 рр.);
- Іван Ус, головний консультант Центру зовнішньополітичних досліджень НІСД;
- Адріан Пантюхов, економіст компанії Ukraine Economic Outlook;
- Ілля Несходовський, економічний експерт.
ОЛЕКСАНДР ЛЕВЧЕНКО: Москві не варто дратувати Вашингтон
— Політика стратегічної невизначеності, яку Трамп використовує ще від початку передвиборчої кампанії, триває і зараз. У його заявах постійно виникають суперечності: спочатку говориться одне, потім інше, потім третє.
У цьому сенсі Москва отримує сигнал: якщо вона піде на перемир’я, то санкції будуть пом’якшені. Якщо ж не піде — вони посиляться. Росії буде непереливки, якщо США серйозно займуться санкційною політикою. У них є ще серйозніші, болючіші заходи, які поки що не застосовувалися. Якщо Трамп відразу ж залучить весь набір таких засобів, Кремль опиниться в складній ситуації.
У Європейському Союзі спостерігається політика з нарощування санкцій – від дрібних до більших, від середніх до вищих за середні й так далі. Уже ухвалено 16-й пакет санкцій ЄС.
Президент США Дональд Трамп може ввести жорсткі обмеження дуже швидко — наприклад, повну блокаду міжнародних платежів через систему SWIFT. Він уже побіжно згадував таку можливість. Тому Москва ризикує, якщо надто дратуватиме Вашингтон. Зараз тривають переговори, обговорення, і в Кремлі розуміють, що пропозицію, яка надходить, краще все-таки прийняти. Якщо ж затягувати з рішенням, проти РФ можуть одразу ж застосувати жорсткі заходи.
ІГОР ЧАЛЕНКО: Не варто очікувати повного зняття санкцій з РФ
— Санкції проти Росії — це вкрай важливий елемент. Зараз ми бачимо, що навіть у США зберігається консенсус: саме економічний тиск може безпосередньо вплинути на РФ. Нещодавно Штати продовжили на рік санкції, запроваджені ще 2014 року. Євросоюз також продовжив їх ще на пів року.
Додатково запроваджуються обмеження проти фізичних осіб з РФ, а також стоїть питання про непродовження ліцензії на оплату російських енергоносіїв з боку Мінфіну США.
Очевидно, що Росія зараз стоїть перед вибором: або рухатися в бік миру, або її економіка продовжить страждати. Якщо Кремль не змінить курс, економічний тиск посилиться, і російський режим зіткнеться з ще більшими втратами.
Деякі західні країни можуть захотіти повернутися на російський ринок. Зрозуміло, що ті, хто раніше вів бізнес із РФ, зацікавлені у відновленні зв’язків. Але водночас важливо, що зберігається громадянський спротив і чітка політична позиція, яка підкреслює токсичність ведення бізнесу в Росії.
Поки територіальні питання залишаються невирішеними, тиск на російську економіку у вигляді санкцій зберігатиметься. Так, можливо, під час переговорів вдасться частково оптимізувати санкційний режим, але повного зняття обмежень очікувати не варто.
ОЛЕГ УСТЕНКО: США можуть ввести тарифи на російську нафту
— Я думаю, що Кремль намагатиметься і далі випробовувати президента США Дональда Трампа. У Москві не впевнені в тому, наскільки сильним може бути наступний крок з боку Вашингтона. Також там припускають, що той санкційний режим, який використовувався раніше, усе-таки давав їм змогу не просто існувати, а й отримувати кошти до свого державного бюджету.
Трамп і члени його команди говорять про те, що є достатньо важелів тиску. Міністр фінансів США Скотт Бессент досить чітко зазначив, що фактично не вагаючись, вони введуть новий санкційний пакет. Незнання того, наскільки жорстким буде цей удар, і чи призведе він фактично до обвалення режиму, змушує, звичайно, Росію нервувати. Але брати щось на віру Кремль не звик, і не хоче. Там розуміють, що загроза є, але наскільки сильна — не знають.
Росія навчилася обходити первинні санкції, тож цілком можливо, якщо вона відмовиться припинити війну, президент США піде далі й діятиме досить жорстко.
Дональд Трамп може говорити про вторинні санкції (вторинні санкції передбачають накладення обмежень на країни, які співпрацюють з уже підсанкційними), оскільки обходити первинні обмеження Росія навчилася. Вона активно возила свою нафту і в Індію, і в Туреччину, і в Китай. Туреччина дедалі менше і менше схильна до співпраці саме за цим напрямком із РФ. Індія боїться вторинних санкцій.
Сьогодні президент США задоволений тим, як поводиться міжнародний ринок. Таким чином Трамп вирішує своє власне завдання — зниження рівня інфляції в США. Сполучені Штати збільшуватимуть свою присутність у світі на енергоринку, вони хочуть просувати можливість продажу свого скрапленого газу, таким чином наповнюючи європейський канал своїм газом. Тому Росія точно не потрібна Штатам у Європі.
Чинна ціна на нафту також цілком влаштовує президента Сполучених Штатів. Але разом з тим, він може запровадити вторинні санкції, за яких жодна країна, зокрема Індія та Китай, не захочуть співпрацювати з РФ.
Вторинні санкції з боку Трампа — це тарифи. Він багато разів говорив про необхідність збільшення тарифів, але не говорив про це в прив’язці до Росії. І тут можливі найсерйозніші варіанти.
Можна очікувати, що ці додаткові тарифи буде запроваджено взагалі на будь-яку російську нафту, яка продається у світі, а не тільки на території Сполучених Штатів. Це небувалий крок. Такого ще не було в сучасній економічній історії.
Це означає, що будь-хто, хто погоджується купувати російську нафту, може її купити, але водночас він повинен буде заплатити колосальний податок, який ітиме до спеціального фонду. Цей спецфонд, найімовірніше, буде контролюватися або безпосередньо Сполученими Штатами, що, мені здається, видається в цій логіці найбільш імовірною подією, або країнами “Великої сімки”.
Цей фонд буде створюватися, щоб була можливість не просто тиснути на Росію, а й надавати фінансову допомогу Україні. Робити це коштом РФ, таким чином примушуючи її сісти за стіл переговорів.
У Трампа можуть бути й зовсім нетрадиційні кроки тиску на РФ. Наприклад, встановлення цінової стелі на нафту на рівні, скажімо, 20 або 30 доларів за барель, що обрубає доходи Російської Федерації та фактично унеможливить не просто фінансування військово-промислової машини, а унеможливить фінансування держави.
ІВАН УС: Необхідна політична воля, щоб “потопити” тіньовий флот РФ
— Росія активно шукає тіньові танкери по всьому світу, які не декларують свої дані. Ці судна використовують для перевезення нафти. Причому, як мені здається, їхня кількість не є стабільною і постійно зростає. Це вимагає від країн, що запроваджують санкції, постійного моніторингу: які танкери залучені в перевезенні російської нафти нижче встановленого цінового порогу? У разі виявлення таких суден необхідно негайно запроваджувати проти них санкційні заходи.
У 17-му пакеті санкцій від ЄС можна запровадити механізм автоматичного включення танкерів до санкційних списків, якщо буде правдива інформація про їхню участь у транспортуванні російської нафти. Це дасть змогу уникнути ситуації, коли новий пакет санкцій може бути заблокований однією з країн Євросоюзу, і обмеження зможуть запроваджуватися моментально.
Необхідне політичне рішення. Є відчуття, що деякі країни, які ухвалюють санкційні рішення, отримують вигоду від роботи тіньового флоту. Через це вони блокують повне ухвалення санкцій або автоматичне внесення танкерів до списків.
Таким чином, кожен новий пакет обмежень опиняється під загрозою — його можуть не прийняти зовсім або виключити зі списку конкретні судна. На жаль, на глобальному рівні поки що немає достатньої політичної волі, щоб остаточно зупинити цей процес. Хоча всім прекрасно відомі маршрути, якими пересуваються ці танкери — багато хто з них працює в Балтиці та Чорному морі, а єдиний вихід для них — Туреччина.
Тут постає питання переговорів з Анкарою. Чи готова Туреччина заблокувати прохід усіх російських танкерів через свої протоки? Цікаво, що Туреччина вже неодноразово висловлювала занепокоєння з приводу технічного стану цих суден. Аварія в Босфорі чи Дарданеллах може паралізувати рух, чого Анкара явно не хоче.
У Туреччини є мотивація діяти, але відсутність політичного бажання повністю розв’язати проблему тіньового флоту — це саме те, що досі дозволяє цим танкерам залишатися на плаву.
АДРІАН ПАНТЮХОВ: Росію не можна просто виключити зі світової економіки
— Наразі ключовим обмеженням є те, що російську нафту і газові продукти можна купувати, але потрібно контролювати ціну, за якою вони продаються. Уся епопея з тіньовим флотом була впроваджена для того, щоб обходити обмеження ціни.
Європейські країни наразі мають контролювати дві речі. Перше — кошти, які вони платять. Вони надходять до Росії, а потім використовуються для фінансування їхніх витрат. Друге — контролювати ціни на енергоресурси, які є певним драйвером зростання цін у всьому світі.
Ціни на нафту з початку 2025 року знизилися з 80 до 70 доларів за барель. Це дозволяє мати певну гнучкість в обмеженнях. Якщо ми побачимо неконтрольоване зростання цін на нафту, яке битиме не тільки за ціною у тих районах, куди Росія продає нафту (Африка, Латинська Америка, Близький Схід), ми спостерігатимемо більш акуратні дії з боку Європи. Якщо говорити щодо поточних дій, то вони спрямовані насамперед на розбудову впливу Росії в Балтійському морі, адже, попри віддаленість певних портів, близько 50-60% нафти проходить через Балтійське море.
Росія наростила обсяг експорту аграрної продукції. Якщо торік близько 2% агроекспорту відбувалося через Балтійські порти, то за останній рік Росія збільшила ці обсяги втричі. Росіяни очікують, що в частині експорту агропродукції зможуть довести свою частку до 30%.
Є прості дії, які Європа може використати для того, щоб майже обрубати можливості Росії фінансувати цю кампанію. Для цього потрібно обмежити шлях, який у Росії є зараз для продажу нафти через Балтійське море. І в них є для цього ресурси. Але це будуть уже прямі конфронтації Європи з Росією.
Перше — це безпосередньо ескалація відносин Росії з Європою, проти чого можуть виступити кілька країн Євросоюзу. Природно, проти цього виступлять США в цьому контексті. І друге — обмеження присутності Росії на ринку енергоресурсів призведе до зростання цін у всьому світі. Це негативно позначиться навіть на українській економіці. Коли нафта дорожчає — вона дорожчає в усьому світі.
Що нижчі ціни на нафту, то гнучкішою буде Європа у введенні обмежень. Якщо нафта опуститься до 60 доларів, можна буде говорити про різке впровадження санкцій. І необов’язково змушувати покупця російської нафти дотримуватися цінової межі, коли на світовому ринку її нафту продаватимуть дешевше. Цінова межа просто буде виконуватися незалежно від бажання Росії її обходити.
З практичного погляду впроваджені санкції не можуть жодним чином вплинути на різке припинення війни та змусити Росію це зробити. Однак це не пов’язано з тим, що санкції, які впроваджені, виконуються неефективно.
Питання всіх санкцій у тому, що недостатньо лише політичної волі для того, щоб повністю зупинити зовнішньоекономічну діяльність Росії. У всьому світі через високий рівень економічних зв’язків, участі продукції, видобутої в Росії, участі її в логістичних ланцюжках і ланцюжках виробництва в європейських, американських країнах, у разі виключення такого великого гравця з ринку, наслідки вдарять по всіх.
Просто виключати РФ зі світового обороту не будуть, тому що вони об’єктивно оцінюють наслідки для всієї економіки. Західні лідери балансують між тими ризиками, які несуть для власної економіки, і ризиками, які формує Росія. Тому санкції можуть зупинити російську економіку повністю, але цього ніхто не зробить. У Росії вилучили 300 млрд євро, зробили купівлю її нафти складним процесом, а для деяких країн — взагалі обмежили.
ІЛЛЯ НЕСХОДОВСЬКИЙ: Компанії відмовляються купувати російську нафту
— Важливо розуміти поточний стан російської економіки, особливо на тлі зниження цін на нафту. На початку року нафта марки Brent коштувала 75 доларів за барель, а зараз — 69. Це серйозне зниження, а російський Urals впав ще більше — до 56 доларів.
При цьому російський бюджет був розрахований виходячи з ціни в 69 доларів за барель, що створює проблеми з надходженнями. Виникає питання: як фінансувати бюджет, якщо дефіцит величезний? Він був і раніше, але тепер важливо, як саме його покриватимуть. Коштів у Фонді національного добробуту залишається мало, а якщо раніше там були долари і євро, то зараз практично одні юані.
З 1 березня набули чинності санкції Байдена, підписані ним в останні тижні президентського терміну. Вони зачіпають нафтовидобувні компанії, сотні інших організацій, а також банківський сектор. У результаті китайські компанії, побоюючись вторинних санкцій, фактично відмовляються купувати російську нафту.
Це призводить до скорочення обсягів продажів нафти — вже на 20% порівняно з попереднім місяцем. А отже, зменшуються і бюджетні надходження Росії.
Питання в тому, чи можна далі посилювати санкції. Однозначно так. По-перше, залишається банківський сектор — деякі російські банки досі продовжують проводити розрахунки. Їх можна повністю відключити від SWIFT. По-друге, є можливість визнання Росії державою-спонсором тероризму і включення її до чорного списку FATF. Це призведе до того, що країни просто відмовляться співпрацювати з РФ, побоюючись обмежень.
Крім того, є логістичний аспект. Наразі далеко не всі судна, що порушують санкції, потрапляють під обмеження. Але цей список можна значно розширити — з 300 до 800 суден. Якщо будь-яке судно, що перевозить російську нафту, опиниться під санкціями, це ще більше ускладнить експорт.
Також можна знизити ціновий поріг на нафту, адже він часто стає підставою для введення інших санкцій — проти страхових компаній, банків, судновласників тощо. Таким чином, простір для посилення тиску на Росію залишається значним.
Стан російської економіки продовжує погіршуватися: падають вантажоперевезення, скорочуються залізничні перевезення, знижуються продажі автомобілів, зростає заборгованість. Компанії урізають інвестиційні програми, що гальмує розвиток на найближчі п’ять років. Зупиняються заводи, особливо ті, які залежали від європейської сировини. У цьому сенсі у США є потужні інструменти тиску.
Останній санкційний пакет Байдена показав, що Вашингтон міг би натиснути на Росію набагато раніше — ще рік тому. Тоді до кінця 2025 року результати санкційної політики могли б бути зовсім іншими.
Читайте також: Діалог США і Росії: що чекає на Україну після переговорів Трампа і Путіна