Захід не послабить санкційний тиск на РФ — у G7 погодили підхід: деталі (ВІДЕО)

З Росією у Путіна не може бути нормальної співпраці. Так на пропозицію президента США повернути Росію до “Групи семи” (G7) відреагувала міністр закордонних справ Німеччини Анналена Бербок. Вона вважає, що будь-яка зміна у відносинах із Москвою можлива тільки якщо вона повернеться на шлях миру. А поки що необхідно посилювати тиск на країну-агресора. Докладніше — в матеріалі журналістів FREEДОМ.

Санкції щодо Росії мають стати інструментом примусу Москви до сумлінних перемовин про завершення війни проти України. Так коротко сформульовано суть нового підходу країн G7 до санкційної політики щодо країни-агресора.  

“Будь-які нові, додаткові санкції після лютого мають бути пов’язані з тим, чи буде Російська Федерація докладати реальних, сумлінних зусиль, спрямованих на припинення війни проти України, що забезпечить Україні довгострокову безпеку і стабільність як суверенній, незалежній державі”, — йдеться у спільній заяві міністрів закордонних справ країн “Групи семи” на сайті Держдепартаменту США.

Послаблювати санкційний тиск на Росію на Заході не збираються. До третьої річниці повномасштабного вторгнення російської армії в Україну в Європейському Союзі представлять 16-й пакет обмежень, націлений на боротьбу з російським тіньовим флотом. Про це заявила прессекретарка Європейської комісії Паула Піньо.

Для Москви найболючішими є санкції щодо експорту нафти, наголосив представник президента США з питань України та Росії Кіт Келлог. Саме вони можуть створити вагомий важіль тиску на Кремль. Але для цього потрібно домогтися, щоб санкції працювали.

“Росія — це дійсно країна-бензоколонка. 70% грошей, які вони отримують для фінансування цієї війни, надходять від нафти і газу, велика частина яких проходить через тіньовий флот. Коли ми говоримо про санкції, якщо оцінювати їх за рівнем від 1 до 10, то ми ймовірно на рівні 6. Але за ефектом примусу це, напевно, рівень 3. Тож коли мова заходить про якісь поступки з боку Росії, то примусити їх до поступок можна лише почавши застосовувати санкції. Вони можуть зламати економічну опору Кремля”, — заявив Келлог.

Посилення санкцій щодо Росії президент України Володимир Зеленський обговорив із лідером Фінляндії Александром Стуббом і прем’єр-міністром Швеції Ульфом Крістерссоном. У Стокгольмі планують розширити перелік обмежень у нафтогазовій галузі, — заявила глава МЗС Швеції Марія Стенергард.

“Я завжди говорила, що важливіше дивитися на те, що США роблять, а не на те, що вони говорять. Зараз я бачу, що вони накладають санкції на Росію і обговорюють введення нових обмежень щодо Російської федерації. Швеція завжди буде підштовхувати до цього разом з ЄС — збільшити санкції для удару по російській військовій економіці. Ми знаємо, що обмеження працюють, хоча Кремль і намагається показати іншу картинку своєї економіки. Сподіваюся, ми побачимо набагато жорсткіші заборони проти скрапленого газу в наступному пакеті санкцій і загалом значне розширення обмежень”, — акцентувала очільниця МЗС Швеції.

Незважаючи на те, що основними покупцями російської нафти є Китай та Індія, половина танкерів російського тіньового флоту йде через Фінську затоку в Балтійському морі, заявив міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна. Це дає можливість країнам ЄС ефективно боротися з нелегальними суднами країни-агресора, вважають експерти.

“Тут Росії буде важко маніпулювати ситуацією і заявляти про ескалацію якусь, тому що номінально ці всі кораблі зареєстровані на офшорні компанії десь в Об’єднаних Арабських Еміратах або острівних державах. Росія заперечує володіння цими танкерами. Тому їхній арешт РФ не може декларувати як атаку проти свого суверенітету. Тому тут руки у країн Євросоюзу абсолютно розв’язані. Вони можуть робити з цими танкерами все, що завгодно, була б політична воля”, — пояснив експерт із кліматичної та енергетичної політики, стратегічний радник Razom We Stand Олег Савицький.

Тим часом один із головних імпортерів російської нафти, Китай, почав заміщати російську нафту на своєму ринку. Згідно з даними дослідницького центру LSEG Oil Research, у лютому 2025-го експорт російського пального до КНР становитиме 10,3 млн барелів — це майже на мільйон барелів менше, ніж рік тому. Аналітики пояснюють: через санкції щодо Росії в Азії спостерігається тренд на збільшення поставок нафти з Анголи та Бразилії.

Читайте також: Що змусить Росію припинити війну проти України — думка економіста

Нагадаємо, на полях Мюнхенської безпекової конференції глави зовнішньополітичних відомств країн “Групи семи” провели зустріч. У ній взяв участь міністр закордонних справ України.

Читайте також: Країни Європи готові продовжувати підтримку Києва — подробиці (ВІДЕО)