Загроза підриву Запорізької АЕС: сценарії провокацій росіян обговорюємо з Ольгою Кошарною

Державна інспекція ядерного регулювання України (ДІЯРУ) віддала розпорядження експлуатуючій організації перевести у стан “холодного зупину” енергоблок №5 Запорізької АЕС.

Це останній із шести енергоблоків окупованої ЗАЕС, який ще залишався у стані гарячого зупину.

Передумови

Рішення ДІЯРУ було ухвалено з урахуванням підриву 6 червня російськими окупантами Каховської ГЕС у Херсонській області. Після цього розпочалось обміління Каховського водосховища, яке було джерелом води для підживлення конденсаторів турбін та систем безпеки для ЗАЕС.

“В умовах втрати основного проектного джерела підживлення басейнів необхідно негайно приступити до переведення енергоблоку №5 ЗАЕС у стан “холодний зупин”, поки ще підтримується проектний режим роботи необхідних систем охолодження”, — йдеться у розпорядженні ДІЯРУ.

Також враховувалися постійні обстріли з боку російських військових ліній електропередач та деградація системи аварійного реагування на станції.

У керівництві національної компанії “Енергоатом” зазначили, що у разі невиконання розпорядження російськими окупантами їхні дії розглядатимуться як навмисне та цілеспрямоване порушення правил ядерної та радіаційної безпеки ядерної установки ЗАЕС.

Контролювати дотримання основних принципів безпеки на Запорізькій АЕС, за інформацією ДІЯРУ, буде постійнодіюча міжнародна місія МАГАТЕ.

У свою чергу, генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Гроссі заявив, що експертам Міжнародного агентства з атомної енергії потрібен ширший доступ до території ЗАЕС для перевірки. Їм недостатньо інформації, щоб визначити причини суттєвої розбіжності даних про рівень води на підірваній Каховській дамбі, що використовується для охолодження реакторів станції.

“Згідно з даними, отриманими експертами МАГАТЕ на майданчику ЗАЕС, 11 червня рівень води на Запорізькій ТЕС оцінювався в 11,27 метра у порівнянні з майже 17-ма метрами до руйнування греблі. Разом з тим, висота продовжує падати в інших місцях величезного водосховища. А висота рівня води є ключовим параметром для тривалої роботи водяних насосів”, — зазначив Рафаель Гроссі.

ЗАЕС зараз не виробляє електроенергію, вода потрібна їй тільки для охолоджувальної здатності басейнів та систем охолодження. При цьому, за словами колишнього керівника Державної інспекції ядерного регулювання України Григорія Плачкова, станція проектувалася так, що було передбачено руйнування греблі Каховської ГЕС та розглядалася ймовірність зниження рівня Каховського водосховища.

Основні ризики пов’язані з тим, що на ЗАЕС перебувають російські окупанти, і станція замінована.

“Зрозуміти, що у росіян у голові дуже важко. Але АЕС не так далеко від кордонів Росії, я не думаю, що вони підуть на варіант повторення Чорнобиля, тому що можна покласти всю Росію до Уралу. На ЗАЕС 6 енергоблоків. За розрахунками, якщо щось піде не так на ЗАЕС, то це торкнеться приблизно 1 мільярда людей та 40 країн. Думаю, що вони на це не підуть”, — зазначив Григорій Плачков.

Оцінка експерта

Детальніше про те, які погрози несе у собі перебування російських окупантів на ЗАЕС і чи можуть вони справді піти на те, щоб підірвати станцію — в ефірі телеканалу FREEДОМ  говорили із незалежним експертом з ядерної безпеки Ольгою Кошарною.

— З появою нових деталей ми розуміємо, що ситуація з безпекою на ЗАЕС наразі погіршується. З Вашої позиції, зараз уже той критичний момент чи може бути ще гірше?

— Може бути ще гірше. Мене напружили кілька фактів, які мали місце у вихідні та перед вихідними. По-перше, візит на ЗАЕС Сергія Кирієнка (перший заступник керівника адміністрації президента РФ — ред.), який особисто оглядав ставок-охолоджувач.

Нагадаю, що ставок-охолоджувач містить 47 млн. кубічних метрів води. Його глибина — п’ять метрів. У Каховському водосховищі середня річна висота становила шість метрів.

Ставок огороджений насипом, який не має такої стійкості, як гребля Каховської ГЕС, що була виготовлена з бетону, і розрахована на ядерний удар за радянської влади. Цей став обвалований піском. Зовні він укріплений просто каменем, чагарником та деревами. Є ще там шандори — це така заслінка, як на греблі Каховської ГЕС, яка піднімається та випускає воду або опускається і тоді вода накопичується у водосховищі.

Так от, у вихідні водолази разом із представниками російського міністерства надзвичайних ситуацій спускалися на дно ставка і написали, що з метою зміцнення шандорів. Але я маю таку підозру, що вони замінували ці шандори, бо для них в умовах наступу ЗСУ в цьому регіоні ЗАЕС — це останній козир.

І я можу передбачити такий сценарій: коли вже зовсім припече, вони підірвуть ці шандори, випустять усю воду, ще пошкодять єдину лінію 750 кВт, і після цього вийдуть із ЗАЕС, а потім скажуть: “Бачите, поки ми були, все було в порядку, а ось це все ЗСУ”.

Вони брешуть, весь час брешуть. І цей злочин оголошено заздалегідь. Вони таке завжди оголошують, щось роблять, а потім кажуть: “Це не ми. Нас там не було, це бачите, ми попереджали. Це все українська сторона”.

Вони йдуть шляхом техногенних катастроф. Крім Каховської ГЕС підірвали ще чотири малі греблі в районі наступу наших військ на чотирьох річках. Вони загрожують світу лише тому, що вони більше не мають інших інструментів.

— У місії МАГАТЕ заявляють про те, що потрібний ширший доступ до різних ділянок цього дуже важливого критичного інфраструктурного об’єкта. Яким чином їм його можуть надати або яким чином вони можуть його вибити для того, щоб перевірити, що там насправді, а не просто черпати інформацію від якихось порожніх заяв чи звітів? Наскільки МАГАТЕ може помітити, що шандори заміновані, якщо це так?

— Якщо МАГАТЕ з 1 березня домагається доступу до відкритих розподільчих пристроїв Запорізької теплової станції, і досі вони його не отримали, то про що говорити? Жодного впливу на прийняття рішень російським керівництвом на ЗАЕС вони не мають.

Другий момент дуже важливий. Вони не можуть вільно спілкуватись із українським персоналом. Тільки через перекладача із ФСБ, який половину термінології не знає.

Третє — вони не можуть вільно пересуватися майданчиком. Лише там, де їм вкажуть.

Відповідно, я не бачу взагалі ніякого сенсу у їхньому перебування там. Більше того, я вважаю, що їхнє перебування зараз є небезпечним для їхнього життя, бо після підриву Каховської греблі росіяни підуть на все. Може так статися, що вони візьмуть у заручники місію МАГАТЕ, і виходитимуть з ними як із живим щитом.

Вони мають опосередковане ставлення до ядерної радіаційної безпеки. Наявність військової техніки, не стріляти-стріляти, — це все ОБСЄ, це не МАГАТЕ.

Місію треба виводити. Вона своє завдання виконала, повідомивши світ у двох доповідях генерального директора МАГАТЕ на Раді Безпеки ООН та річній доповіді з окупації ЗАЕС. Це досить гарна доповідь. Далі вони не можуть вплинути на рішення, їх просто нехтують, вони там заручники.

Більше того, на початку травня, коли евакуація була нібито з Енергодару, на сайті МАГАТЕ було написано: “Експерти МАГАТЕ не можуть оцінити масштаб евакуації, тому що не мали доступу до міста”. Тобто їх тримали всередині периметра станції.

Лише Збройні сили України можуть вирішити питання деокупації.

— Якісь превентивні заходи та заходи, до яких може вдатися Україна, і до яких можна залучити наших міжнародних партнерів, щоб найгірший сценарій, про який ви говорили, таки не стався, можливі?

— З міжнародними партнерами та з міжнародними організаціями вже все ясно. Зокрема, реакція ООН на підрив Каховської греблі дуже засмутила. Це все показує, що вона вимагає перезавантаження як Ліга націй після Другої світової війни.

Щодо сценаріїв, експерти все це розробляють. Якщо блок п’ятий буде переведений у режим холодного зупину, то навіть за відсутності там води та електропостачання і навіть якщо дизельгенератори не спрацювали, час до розплавлення активної зони — тиждень.

А якщо п’ятий блок не буде зупинено, то часу залишиться 27 годин до розплавлення активної зони за сценарієм “Фукусіми-1”.

Усі ці моделі є. Академія наук розглядає погодні умови тощо. Ось у нас одна надія лише на Збройні сили України, бо ніхто інший, ні МАГАТЕ, ні наші партнери, навіть санкції проти “Росатому” не можуть вплинути. Не обстрілами, звісно, а якась спецоперація має бути.

— Щодо “Росатому”… До цього часу багато країн світу і, зокрема, Європейський Союз, диверсифікували постачання енергоресурсів, відмовляючись від тих, що йдуть із РФ, але від “Росатому” відмовлятися не поспішають. Говорять, що це складно. Чи реально зараз урізати частку цієї компанії у всій світовій енергосистемі та позбутися залежності від “Росатому”?

— Зрозуміло, що нафта і газ — це сировина, а тепловиділяючі збірки — це високотехнологічні продукти з великою доданою вартістю. І дві компанії лише це роблять. Westinghouse та “Росатом”. 19 енергоблоків у Центральній Європі. З них 15 ВВЕР-440. Паливо Westinghouse робив до 2007 року для АЕС “Loviisa” — два блоки ВВЕР-440 у Фінляндії. Решту всі отримують із “Росатому”. Чотири блоки ВВЕР-1000. ВВЕР-1000 це такі, як у нас і ми його використовуємо.

Європа купувала запас палива у Росії весь минулий рік. Це видно щодо збільшення обсягу оборотів “Росатому” за підсумками року.

Є два проекти. Об’єдналися всі європейські країни та виробники, зокрема, іспанська компанія Enusa, яка разом із Westinghouse зробила паливо для ВВЕР-440. Але цей процес ще треба ліцензувати. Потрібно три-чотири роки, щоби відмовитися.

Обнадіює альянс п’яти країн “Великої сімки”, оголошений 15 квітня в Японії в рамках підготовки до саміту G7, який показав, що світ витісняє Росію з ядерного ринку з ядерного палива.

Я знаю, що вже нарощуються потужності із ізотопного збагачення урану, де дуже великий відсоток у Росії. Я бачу стогнання серед атомників Росії: “А що ж ми робитимемо, якщо нас викинуть, куди ми всі наші потужності дінемо?”.

З ураном також ситуація непроста. У Росії мало видобувається урану. Вони мають спільне підприємство з Казахстаном. Але є інші ресурси, інші країни, і буде переорієнтація відповідно.

Це не так швидко відмовитись від ядерного палива, наприклад, як від газу. Але санкції треба починати хоча б із персональних. Ось цю всю верхівку на чолі з Кирієнком, наглядова Рада “Росатому”, персонал весь, який зараз на ЗАЕС є в “Росатомі” (їх 300 осіб там, і всі вони встановлені нашими розвідниками поіменно з паспортами та місцем проживання) потрібно під індивідуальні санкції пустити.

Усі дії Росії підпадають під ядерний тероризм. Те, що вона готує злочин, оголошені заздалегідь, має під собою основу.

У вихідні у російських ЗМІ з’явилася інформація, що вони там досліджували басейни-розбризкувачі, які поряд із ставком, та знайшли шматок американського снаряда. Я припускаю, що завтра вони знайдуть снаряд із об’єднаного урану. Тобто вони готують інформаційний ґрунт, щоб звинуватити інших після своїх провокацій та диверсій. Військові, з якими спілкуюся, впевнені, що провокації будуть.

— Ви кажете, що вже серед російських атомників є певне хвилювання з приводу того, що робити, куди подітися, якщо ці санкції буде введено. То все ж таки план Б якийсь існує для “Росатому”, якщо ці санкції, про які ми говоримо, будуть накладені?

— Я не знаю. Це проблеми “Росатому”. Я не маю думати за “Росатом”. Я маю думати за нашу ядерну енергетику, і мене це більше хвилює.

Ми повинні використовувати всі можливості, зокрема, подавати до Міжнародного кримінального суду. Я бачила проект доповіді про співучасть у військових злочинах “Росатому” щодо тиску на персонал і тортури разом з ФСБ. Такі позови треба подавати, подавати та подавати. Писати ноти у МАГАТЕ щодня. В нас інших інструментів немає. Потрібно, щоб Міжнародний кримінальний суд видав ордер, ось як на Путіна і цю даму, яка з прав дітей у Росії (Марію Львівську-Бєлову — ред.), на Лихачова (гендиректор Росатома —ред.).

Розумію, що юридична машина — поки що там шестерні дуже повільно крутяться. Це все складно. Але ж треба діяти від імені України, розумієте?

Читайте також: МАГАТЕ стурбоване рівнем води на Запорізькій АЕС, — Гроссі