У Грузії готуються до загальнонаціонального страйку. Його організатори закликають роботодавців на кілька годин призупинити свою діяльність, щоб таким чином висловити протест проти поточної політичної ситуації. На їхню думку, це стане наочною демонстрацією того, як відсутність політичних змін веде до економічного спаду і зниження рівня життя, інформує FREEДОМ.
Головні вимоги протестувальників залишаються незмінними — проведення нових парламентських виборів, звільнення затриманих активістів і повернення країни на шлях євроінтеграції.
Провести загальний попереджувальний страйк опозиція пропонує 15 січня о 15:00. Очікується, що протягом трьох годин роботодавці та працівники по всій країні припинять діяльність.
“На три години ми тимчасово зачинимо двері й залишимося зовні. Своїм страйком ми покажемо, що на нас чекає в ізоляції: стагнація економіки, закритий бізнес, бідність і безробіття… Незалежно від того, де ви працюєте, чи ви власник бізнесу, керівник або співробітник — приєднуйтесь до нас”, — повідомляє грузинський ресурс Protest 24.
Незгодні з курсом правлячої влади, яка оголосила про призупинення євроінтеграції, продовжують виходити на масові акції протесту в усій країні вже понад місяць. До демонстрацій приєдналися студенти, вчителі та навіть школярі.
“Якби не було такого безпрецедентного опору з боку грузинського суспільства, вже давно всі б визнали [результати виборів], і “Грузинська мрія” спокійно залучила б Грузію до “русского мира”. Але якщо практично вся активна частина населення Грузії включена в протести і каже, що не хоче “русского мира”, Захід змушений реагувати”, — акцентував політолог Гела Васадзе.
Заклики до проведення нових парламентських виборів лунають і за межами Грузії. Країни Північно-Балтійської вісімки (Данія, Естонія, Ісландія, Латвія, Литва, Норвегія, Швеція, Фінляндія) висловили стурбованість ситуацією в країні. Їхні представники засудили насильство і тиск на мирних протестувальників, політиків і журналістів з боку влади.
У Берліні розглядають можливість запровадження національних санкцій проти представників правлячої партії “Грузинська мрія”, а Сполучені Штати Америки пригрозили заборонами на перебування в країні для дітей і близьких родичів її лідерів.
“Сполучені Штати вклали купу ресурсів у те, щоб цей регіон був щонайменше не ворожий Сполученим Штатам. І в результаті зараз на порожньому місці віддамо Грузію, віддамо, отже, і весь Південний Кавказ, віддамо Південний Кавказ — віддамо і Центральну Азію. Дамо Росії та Ірану перерізати навпіл усі сухопутні маршрути Євразією з Китаю до Європи і взагалі — з Азії до Європи. Чи готові ми це зробити? І чи стане від цього Америка знову великою? Ось така дилема”, — прокоментував Васадзе.
Незважаючи на внутрішній і зовнішній тиск, правляча партія “Грузинська мрія” продовжує переслідувати протестувальників і депортувати іноземців, які брали участь в акціях. За даними МВС Грузії, у листопаді-грудні 2024 року залишити країну зобов’язали 91 іноземного громадянина, понад чверть із них брали участь у протестах проти припинення переговорів про вступ до Євросоюзу. 10 іноземних громадян уже покинули Грузію через свою політичну активність.
Читайте також: Про “сценарій Орбана” та “сценарії Вілсона” для Грузії розповів Васадзе
Нагадаємо, 14 грудня в парламенті Грузії пройшли “вибори” президента, на яких був представлений єдиний кандидат — колишній футболіст Михаїл Кавелашвілі, ставленик партії “Грузинська мрія”. А 29 грудня в парламенті Грузії відбулася його “інавгурація”. Кавелашвілі як главу країни не визнають чинна глава держави Саломе Зурабішвілі, опозиція та значна частина міжнародних партнерів.
Читайте також: Боротьба за демократію та європейський вибір у Грузії продовжуватиметься, — Читадзе