Задавити і витіснити: як Кремль переслідує творчу інтелігенцію

Колись імениті та популярні росіяни стають ізгоями, адже кремлівська система крок за кроком стирає з буденності всіх неугодних режиму. Їм забороняють публічні виступи, не дають висловити свою думку і примушують обслуговувати диктаторський режим. 

Як Кремль забирає можливість робити кар’єру в Росії? На що намагається перетворити культурний простір країни? Як карають тих, хто не підтримав режим і його війну проти України? Про це йдеться в новому випуску “Спеціального репортажу” на телеканалі FREEДOM. 

Автор — Марина Нестерова.

Засудити терористичне вторгнення в Україну з наслідками для кар’єри або ж стати маріонеткою Путіна, заплющити очі на війну, але залишитися з грошима — перед таким вибором опинилася російська інтелігенція на початку повномасштабного вторгнення РФ. А проти тих, кому правда і совість виявилися дорожчими за лояльність влади, Кремль запустив цілий комплекс репресій.

Ті, кого витіснили з країни

Марія Машкова — колись популярна російська акторка, відома ролями в багатьох кінопроєктах, зокрема, і за картинами про Другу світову війну. Вона стала однією з перших, хто відкрито виступив проти путінської агресії. 

“Той факт, що так багато російських людей, включно з моїм татом, вважають, що це насильство якось виправдане, розбиває мені серце. Але це ніщо порівняно з тим, що зараз переживають українці, вмираючи”, — каже актриса Марія Машкова.  

Марія — донька іменитих батьків: відомого театрального режисера Володимира Машкова та актриси Олени Шевченко. У 2022 році вона відмовилася від усіх контрактів у Росії й більше там не живе. Її батько, художній керівник одного з найіменитіших театрів країни, одним із перших вивісив літеру “Z” на фасаді будівлі, публічно підтримав війну і засудив доньку.  

“Він мені сказав негайно повернутися в Росію, забрати з собою моїх доньок і бути “хорошим росіянином”, попросити вибачення за зраду і бути з російським народом, щоб допомогти боротися з “українськими нацистами”, — згадує Марія. 

Чулпан Хаматова — колись всенародна улюблениця росіян, заслужена артистка, провідна акторка Московського театру “Современник”, лауреатка двох державних премій. 

“Я не зможу називати чуже горе, чужий біль, чужу трагедію, гуманітарну катастрофу чимось, що від чогось звільняє. Я не зможу називати війну якимось іншими словами”, — каже Хаматова. 

Колись вона була агітатором за Путіна на майбутніх виборах і прихильницею правителя Росії за допомогу її благодійному фонду “Подаруй життя”. З 2022-го за антивоєнну позицію і виїзд із країни Чулпан Хаматова стала ізгоєм для російського суспільства і ворогом народу у своїй країні. 

“Щоб повернутися в Росію, мені потрібно перестати говорити про те, що це війна, брехати собі й усьому світові, жити не по правді, попросити вибачення за те, що я не підтримала початок “військової операції”. Це єдиний спосіб повернутися в Росію і не сісти до в’язниці”, — розповідає Чулпан Хаматова. 

За заявами Кремля, з Росії виїхали не більше 170 представників творчої інтелігенції, які засудили криваву війну проти України. Насправді за підрахунками незалежних ЗМІ та аналітиків, з країни втекли кілька тисяч — це артисти театру і кіно, режисери, драматурги, композитори, музиканти, співаки, письменники, коміки та шоумени. Для них антивоєнна позиція обернулася справжнім цькуванням з боку так званих “колег по цеху” і росіян, які колись гаряче любили їх. 

“Бог їм суддя, нехай дзявкають. Тому що це така зрада. Країна їм дала все, зробила для них усе”, — каже актриса Анна Фроловцева.

Російський музичний продюсер Йосип Пригожин також безсторонньо відгукується про артистів, які виїхали. 

“Я вважаю, що це паскудство. Наша країна дала нам багато чого. Це місце, де ми відбулися і багато чого досягли”, — заявив Пригожин.  

Їх називають “ганьбою Росії”, радіють, що РФ “очистилася від таких людей”, проклинають різними словами. А влада артистів, які виїхали, зробила “ворогами народу”. 

“Ми повинні діяти жорсткіше і не пускати людей, які зрадили свою країну і виїхали за кордон. Вони не повинні повернутися сюди, ви повинні вибрати: або ви з Росією, або ви з фашистами”, — заявив депутат Держдуми Василь Власов. 

Чиновники закликають позбавити незгодних із Кремлем артистів усіх звань. 

“Будь-якій тоталітарній державі обов’язково потрібні внутрішні зрадники у вигляді відомих музикантів, письменників і акторів. Потрібно постійно підтримувати населення в тонусі, спрямованому проти якихось потенційних, хоча насправді абсолютно міфічних ворогів”, — коментує музичний критик Артемій Троїцький. 

Кремль фактично оголосив війну всім незалежним творчим особистостям, які публічно виступили проти так званої “СВО”. Їхні імена були внесені в “чорні списки” і вони стали справжнісіньким інструментом тиску і покарання. Перелік незгодних розіслали в держструктури, організаторам концертів, промоутерам і рекламним агентствам. Музикантам не дають майданчиків для виступів, акторам — ролей, режисерам — ставити вистави й знімати кіно, а з бібліотек і магазинів вилучають книги опальних письменників. 

“Я живу поза Росією вже майже 2 роки. Я переїхав до Берліна в лютому 2023 року, тому що з найпершого дня повномасштабного вторгнення я був відкрито проти цього”, — каже композитор і піаніст Роман Столяр.

Роман Столяр — композитор, піаніст-імпровізатор і педагог, автор 50 творів для російського театру і першого навчального посібника з імпровізації для піаністів і джазових музикантів. Столяр входив до складу Спілки композиторів Росії.  

Роман написав симфонічний твір під назвою “Буча”. Він став його протестом проти дій російських солдатів в Україні. 

“Коли стався воєнний злочин у Бучі, я не зміг мовчати. Я написав симфонічний твір пам’яті жертв різанини в Бучі, і мій добрий знайомий Михайло Корн, який зараз мешкає в Бостоні й диригує двома оркестрами, виконав цей твір у Сполучених Штатах”, — каже Роман Столяр. 

Роман із перших днів вторгнення говорив про своє ставлення до війни проти РФ України іноземним ЗМІ. За це й потрапив у немилість до режиму, а також до негласного “чорного” списку. 

“Я розумів необхідність говорити — це просто справа совісті. Зрештою, у жовтні 2022 року в мене відбулася телефонна розмова з режисером, з яким ми тоді планували постановку. Він зателефонував у паніці та сказав, що це катастрофа: зателефонували з федерального міністерства культури й сказали, що зі мною більше не можна працювати”, — згадує композитор. 

Ця історія позбавила Романа можливості займатися творчістю в Росії й він покинув країну. 

“Це був серйозний удар, тому що я втратив можливість відкрито співпрацювати з державними культурними інституціями в Росії. Я зрозумів, що за цим підуть досить серйозні санкції, тому ухвалив рішення покинути країну”, — каже Столяр. 

Формально “чорні списки” від влади мають рекомендаційний характер, але на ділі унеможливлюють творчу діяльність у Росії. І хоча в Кремлі існування таких списків заперечують, розслідування видання “Медуза” з’ясувало: стоп-листи узгоджують саме в Управлінні з громадських проєктів адміністрації президента РФ. Його очолює Сергій Новіков, який цензурує кіно, театр і музику. 

“Усі російські музиканти, які якось негативно, обурено або навіть просто скептично висловлювалися щодо так званої “спеціальної військової операції”, а також ті, в репертуарі яких були якісь пісні антивоєнного змісту або там антидержавного змісту — всі опинилися в цих списках”, — розповідає музичний критик Артемій Троїцький. 

Стерти з екранів

Влада буквально стирає з пам’яті росіян імена й образи діячів культури та кіно, які потрапили в опалу. Давно зняті фільми та серіали йдуть в архіви, а там, де це можливо, ключових персонажів, яких зіграли актори-антивійськовці, “вбивають” або застосовують сучасні технології, щоб змінити зовнішність і голос до невпізнання. 

У популярному серед росіян серіалі “Ті, що вижили” головну роль спецпризначенця з позивним “Шадрін” зіграв відомий актор театру і кіно Артур Смолянінов. До моменту фільмування другого сезону його вже визнали “іноагентом” за засудження війни, а пізніше внесли до списку терористів і екстремістів. Режисери вирізали всі кадри за участю актора, а щоб пояснити глядачам, чому “Шадрін” зник із серіалу, показали хрест на могилі героя.  

У серіалі “Контакт”, прем’єра якого відбулася ще довоєнного 2021 року, головного героя, якого грав Максим Віторган, що засудив війну проти України, замінили діпфейком, а ім’я актора прибрали з титрів. 

Головну жіночу роль у серіалі “Операція Престол”, який знімали 2021 року, зіграла Марія Машкова. Фільм просто перезняли в інших локаціях і з іншою актрисою.  

Скасування, стирання особистості, тиск колег, ізоляція та перешкоджання кар’єрі — це лише частина наслідків, до яких призвела чітка антивоєнна позиція представників творчої інтелігенції. Влада вирішила покарати за інакомислення акторів, музикантів, художників і письменників, Держдума штампує все нові й нові закони, міністерство юстиції поповнює списки іноагентів, суди оголошують терористами й екстремістами. Про тих, до кого дотягнулися руки Кремля, відправляють за ґрати. 

“Є негідники, які виїхали, живуть коштом країни, отримують відрахування, гонорари, у них тут нерухомість, рахунки, бізнес і при цьому вони країну поливають брудом. Ми повинні з вами реагувати”, — заявляє голова Держдуми В’ячеслав Володін.  

З усіма наслідками, що випливають з цього, до списку іноагентів за антивоєнну позицію потрапив журналіст і письменник Іван Філіппов. 

“Я все життя працюю з текстом, завжди писав про політику і дуже активно веду свої соцмережі. Коли я поїхав, то одразу потрапив у якийсь волонтерський список “русофобів” і “ворогів батьківщини”, а потім уже було “іноагентство”. Кримінальних статей у мене поки що немає, але я підозрюю, що це питання часу. Мені приходять штрафи, які я не збираюся платити, тому що я не вважаю, що щось порушив”, — каже письменник Іван Філіппов.  

Опісля з продажу вилучили популярний політичний роман Івана “Миша”. За офіційним формулюванням прокуратури, у книжці нібито містяться загрози громадській безпеці. 

“Я, звичайно, цього не очікував. Я думав, що буде якась гостра реакція, тому що книжка про політику, там абсолютно неприкрита сатира, моя позиція про війну, Путіна і вибудуваний режим. Я припускав, що хтось на це відреагує, але я абсолютно не припускав, що це буде Московська прокуратура”, — каже письменник. 

Переслідування в інших країнах

Почали карати “іноагентів” і рублем. Перше, з чим довелося попрощатися, так це з авторськими винагородами за використання робіт, творів, книг, музики, предметів мистецтва. 

“У РФ діє “Російське авторське товариство”, з яким у більшості підписано контракти на представлення інтересів під час збору грошей за відтворення творів. Коли почалося повномасштабне вторгнення в Україну, “Російське авторське товариство” відразу ж перестало надавати звіти більшості виконавців, які зайняли позицію проти війни. Платежі були просто зупинені”, — каже правозахисник Олексій Прянишников.  

Експерти кажуть, що таким чином Кремль намагається помститися незгодним. 

“Розрахунок держави, мабуть, на те, що гроші закінчаться і, відповідно, артисти повернуться під опіку адміністрації президента, міністерства культури тощо”, — каже музичний критик Артемій Троїцький. 

Пізніше Держдума позбавила “іноагентів” і права розпоряджатися всіма доходами, отриманими у РФ — від дивідендів і відсотків за банківськими вкладами до операцій з нерухомістю. Тепер усі гроші будуть заблоковані на спеціальних рахунках і використовуватимуться державою, наприклад, щоб погасити штрафи або заборгованості “іноагента”.  

“Гроші зараховуються на спеціальні рахунки, які в насильницькому порядку без волі правовласників було відкрито ось цим “авторським товариством” у банках. Якщо говорити про матеріальне, то це найсерйозніший такий удар — прямі фінансові втрати”, — коментує правозахисник Прянишников.  

Один з артистів, який уже заявив про фінансовий тиск, — це лідер популярного в Росії гурту “Ногу Звело”. 

“Я взагалі довгий час уже не є податковим резидентом Росії, і податкова служба не має права нічого з мене вимагати. Рахунок було відкрито абсолютно незаконним шляхом, тому що мене навіть не попередили”, — каже лідер гурту “Ногу Звело” Максим Покровський. 

Максим Покровський — музикант, який публічно засудив вторгнення Росії в Україну. Свої протести він висловлював творчо і навіть створив пісню українською мовою. Колись Покровський був лояльний до російської влади. У 2015-2016 рр. навіть виступав в анексованому Криму, а зараз оголошений “іноагентом” і його творчість заборонена в Росії. 

Крім доходів “іноагентів” посіпаки кремлівського диктатора націлилися і на порожні будинки та квартири представників інтелігенції, які виїхали. Путін уже підписав закон про конфіскацію за злочини проти безпеки РФ, зокрема, за фейки про російську армію.

“Наскільки я розумію, поки що такого не застосовували проти відомих письменників або артистів. Я думаю, не тому, що в Кремлі добрі люди, атому, що триває діловодство. Вони хочуть зробити це в рамках судового процесу. Я думаю, найближчим часом можна очікувати конфіскації майна”, — каже правозахисник Олексій Прянишников.  

Позбавлення доходів, залякувань і видавлювання з країни Кремлю виявилося мало. Російська влада намагається дістатися до артистів і за кордоном за пособництва своїх дипломатів і зв’язків із владою держави. Як результат, скасування гастролей, недопуск у країну і навіть спроба видати в Росію антивійськово налаштованих діячів культури.

Показовою стала історія рок-групи “Бі-2”, коли в січні 2024 року її учасників затримали в Таїланді на острові Пхукет.

“Саму операцію, мабуть, готували заздалегідь, просто вони знайшли слабке місце, за яке можна було вхопитися, і, природно, після концерту ми вже не вилазили з в’язниць”, — каже лідер гурту “Бі-2” Єгор Бортник.   

Приводом для затримання стало нібито неправильне оформлення документів, але насправді російська влада домагалася депортації музикантів до РФ, адже там їм загрожує кримінальне переслідування за антивоєнну позицію. З весни 2023 року соліста внесли до списку “іноагентів”.

“Те, що після початку “СВО”, вони зайняли таку антиросійську позицію, у мене взагалі не вкладалося в голові. І те, що з ними сталося в Таїланді, абсолютно правильно. На них чекає кара, як і на інших зрадників”, — каже депутат Держдуми РФ Андрій Луговий. 

За словами експертів, “іноагенти” можуть мати проблеми в будь-якій країні. 

“Навіть у якихось цивілізованих країнах можна мати проблеми, наприклад, у зв’язку з тим, що ти в реєстрі. А якщо говорити про країни, у яких більш “теплі” зв’язки з Росією, то існують додаткові ризики екстрадиції. Багато хто, я знаю, навіть маршрути продумує так, щоб літак випадково не сів десь у Росії, тому що зробити можуть усе що завгодно”, — розповідає правозахисник Олексій Прянишников.  

Ті, до кого дотягнувся Кремль

Що можуть зробити з тими, до кого дотягнуться руки кремлівської судової системи, стало зрозуміло після судилища над театральною режисеркою Євгенією Беркович і драматургинею Світланою Петрійчук за їхню антивоєнну позицію. Привід для кримінальної справи та 6 років колонії знайшовся — вистава “Фініст ясний сокіл”. Постановка розповідає про жінок, які пов’язали свої долі з радикальними ісламістами. У виставі правоохоронні органи угледіли “пропаганду тероризму”. 

“Справа Беркович і Петрійчук безумовно була політичною від початку і до кінця. Ні в кого в цьому не було сумніву. Претензії були навіть не естетичного, а виключно ідейного характеру. Нібито вистава говорить про те, що тероризм — це добре. Вистава, звичайно, говорить про те, що тероризм — це погано. Беркович і Петрійчук були обрані як показове покарання”, — каже дослідник театральної цензури Михайло Калузький. 

Сім і п’ять років колонії за антивоєнні вірші — такий вирок для учасників “Маяковських читань” на Тріумфальній площі Артема Камардіна та Єгора Штовбу. Поетів звинуватили в закликах до діяльності, спрямованої проти безпеки держави.  

“Чітко висловлювати антивоєнну позицію з якої б то не було сцени — державної чи недержавної — в Росії сьогодні неможливо”, — дослідник театральної цензури Михайло Калузький. 

І таких кримінальних переслідувань — тисячі, а частина справ відкриті, порушені заочно. 

“Держава семимильними кроками рухається до тоталітаризму. Їм потрібно не просто мовчання людей, їм уже потрібна активна позиція на підтримку. Це ж дуже важливо для диктатора. Як не дивно, неважливо, у який спосіб досягається підтримка — на багнетах чи на кістках людей”, — каже композитор Роман Столяр. 

Росія більше не є державою, де можна вільно висловлюватися, навіть у творчій формі. 

“Росія — це тоталітарна держава, яка намагається здійснити тотальний контроль над своїм населенням. Цей контроль стосується насамперед авторитетних і впливових людей, які мають стосунок до культури та мистецтва. Кремль на них чинить тиск, щоб залучити на свій бік, підтримувати війну”, — каже музичний критик Артемій Троїцький. 

Сьогодні в Росії неможлива вільна і чесна творчість. Репресивна машина Кремля готова задавити будь-кого, хто не підтримав політику Путіна і криваву війну проти України. Росії потрібні тільки підконтрольні владі діячі культури, які замовчують і виправдовують злочини режиму, відбілюють диктатора і його свиту. А сама культура потрібна Росії як механізм для будівництва системи тотальної та повсюдної пропаганди без альтернативних опозиційних думок.

Читайте також: Проказа путінізму роз’їдає Європу: інтерв’ю з режисером Владиславом Троїцьким