Вчора о 22:17
Політолог Володимир Фесенко в ефірі марафону “FreeДОМ” на телеканалі UA розповів про можливі провокації агресора РФ на 9 травня у пострадянських країнах, двоїсту політику Молдови через неможливість відмовитися від російського газу, а також про те, як за Володимира Путіна День перемоги перетворився з дня пам’яті про загиблих у Другій світовій війні на свято імперії та день перемоги над Заходом.
– Про можливі провокації з боку агресора РФ у Латвії, Молдові, Україні: Володимире В’ячеславовичу, 9 травня – сакральна дата для РФ… З одного боку, організовувати цього дня провокації – може зіграти не на руку, а з іншого боку, це ж гарна картинка для внутрішнього переможця.
– Треба враховувати, що Путін має схильність до символічних дат. Багато експертів вважають, що це одна з причин, чому війна почалася цього року – 70 років самому Путіну, та 100 років з моменту створення Радянського Союзу. Хоча війна почалася 24 лютого, але звернення про її початок було зроблено 21 лютого, на річницю Революції гідності. Тому щодо 9 травня я не маю сумнівів: напевно, в Кремлі до цього готуються. Традиційно вони хочуть провести парад перемоги, і, звісно, вони хочуть здобути бодай символічні перемоги на території України… Отже, активізуються бойові дії на Донбасі. Тут варто очікувати головних провокацій, бо Путіну треба отримати бодай щось. Напевно, будуть і політичні провокації – ви згадали Молдову, Грузію… Але також були спроби провести в інших європейських країнах акції на підтримку Росії. Такі акції можуть бути із застосуванням нової фашистської символіки, яку РФ використовує у війні проти України. Ну, і можуть бути провокації найближчими тижнями з метою формування асоціації України з пропагандистською установкою, нібито Росія воює проти українського нацизму. Хоча весь світ уже бачить, що зараз денацифікації потребує сама Росія – головна нова нацистська держава у світі – путінський фашизм.
– Парламентська більшість готується ухвалити у третьому читанні законопроєкт, який забороняє Молдові георгіївську стрічку, а також символи нового нацизму – Z та V. При цьому експерти зазначають, що останнім часом день 9 травня перетворився на ідеологічну зброю – у тій же Молдові, країні з досить неоднозначним ставленням до агресії в Україні… Чому відбувається так, що країни, в яких щеплення від путінізму було зроблено давно, наприклад, Латвія, з ностальгією ставляться до Радянського Союзу?
– Це пов’язано з тим, що у цих країнах – Латвії, Молдові – великі російськомовні громади. До речі, у війні проти України Путін теж робив ставку на російськомовне населення, вважаючи, що воно масово підніметься на його підтримку. Але саме війна, руйнування міст, у яких живе, до речі, російськомовне населення – Маріуполя, Харкова, Чернігова – показали людям справжнє обличчя РФ та Путіна. У Латвії, Молдові ставку можуть робити на російськомовне населення, особливо старше покоління, у яких сильна ностальгія за Радянським Союзом та радянськими святами.
На мій погляд, абсолютно правильними були б превентивні законодавчі та адміністративні заходи, зокрема щодо заборони використання нової нацистської символіки – знаків Z та V, а також георгіївських стрічок. Обмеження на такі акції також були б правильними. У тій же Молдові чимало біженців з України – зрозуміло, яке їхнє ставлення до росіян та російської символіки. Ще одна мета цих акцій – спровокувати сутички між росіянами та українцями, які мешкають на території інших країн.
– Рупор міністерства закордонних справ РФ Марія Захарова після того, як у Латвії почалися розмови про рішення зробити 9 травня Днем пам’яті українців, сказала: “Історія все розставить”. Але один аспект – це спроба припинити потік пропаганди та відокремитись від “російського миру”, а інший – якщо через це відокремлення почнуться агресивні, радикальні дії. У Латвії є різні групи, які налаштовані антиєвропейськи, проросійськи, а також проти всього українського… Ми про це говорили з послом України в Латвії.
– Такі ризики є. Але це вже завдання для правоохоронних органів, спецслужб – не допускати активності праворадикальних та проросійських політичних організацій. У Латвії обходилося без ексцесів… Швидше, може йтися про якісь такі вандалістські акції, як недавно були в Литві, коли на цвинтарі малювали нацистські символи. У Молдові, на мою думку, теж є ризики. Молдова провадить таку двоїсту, специфічну політику, тому що вони залежать від російського газу, не можуть піти на його повне відключення, а також побоюються загострення економічної ситуації. Це при тому, що там проєвропейське керівництво, яке прагне вступу до ЄС, і Молдова – наш партнер. З іншого боку, у них під боком Придністров’я з військовим угрупованням. Плюс у самій Молдові є досить активні та впливові проросійські рухи. Нагадаю, до обрання Майї Санду президентом Молдови президентом був проросійський політик Додон.
– Нагадаю нашим глядачам: 1945 року в Москві відбувався парад на честь перемоги над нацизмом, після якого паради в Радянському Союзі не проводились до 1965 року. Потім паради були у 1985, 1990 роках, а з 1995 року стали постійними. Якщо не помиляюся, до 1965 року 9 травня навіть не було вихідним днем чи якимось святом. Це був день скорботи для фронтовиків, які бачили страхіття Другої світової війни. Володимире В’ячеславовичу, як так вийшло, що теза “ніколи знову” щодо Другої світової війни переросла у “можемо повторити” та наклейки на мерседесах “на Берлін”?
– Я виріс за радянських часів і добре їх пам’ятаю. Тоді навіть на рівні звичайної побутової свідомості однією з основних установок було недопущення нової війни. Війна стала великою травмою для радянських людей. Наприклад, навіть коли збиралися люди на якісь свята, згадували загиблих, один із тостів був “аби не було війни”.
Знаменита пісня Євтушенка “Хотят ли русские войны?”, яка зараз сприймається самі знаєте, як… Зараз ми знаємо – не просто хочуть, вони воюють проти свого сусіда, проти близького родича – вони ж самі кажуть, що ми є єдиним народом. Цю межу вони перейшли вже за Путіна, в 2000-ті роки: стали домінувати імперські установки в Росії. А це свято перетворилося з дня пам’яті про загиблих на свято імперії та перемоги, зокрема над Заходом.
Потрібно враховувати, що в Росії – про це дуже добре свідчить соціологія – практично немає об’єднавчих символів. До того ж серед росіян ставлення до Сталіна, Леніна, до громадянської війни, а також дореволюційних часів дуже відрізняється. Одна з небагатьох скреп, що об’єднує російське суспільство, – це перемога у Другій світовій війні. Саме тому ставку було зроблено на те, щоб цю перемогу зробити чи не головним святом, надати їй великодержавного значення і з Дня пам’яті перетворити на знак воєнної перемоги – того, що Росія має знову стати великою військовою державою. Тобто показувати всім, як свого часу говорив Хрущов «кузькину мать». Ось це вони і намагаються зараз робити, тому вони спотворили суть цього свята, яке було святим для багатьох поколінь радянських людей, а зараз це свято мілітаризму, а не день пам’яті про загиблих.
– Зараз у Франції відбувається перший тур президентських виборів. Одна з головних претенденток на крісло президента Марін Ле Пен – ультраправа націоналістка та політик, яка співпрацювала з Володимиром Путіним, як стверджують ЗМІ. Чи буде денацифікована Франція, якщо Марін Ле Пен стане президентом?
– Я розумію іронію… Сподіваюся, цього не станеться, хоча виклики правого радикалізму в Європі очевидні. Тут важливим є інше: Путін, який говорить про те, що треба боротися з нацизмом в Україні, та нацистські організації, які діють у Європі за фінансування Росії. Конгреси таких організацій за російські гроші проводилися у 2000-ті роки і в самій Росії… Ось вам цинічна позиція Росії – вони говорять про боротьбу з нацизмом, а самі підтримують європейських нацистів. Ось позиція Путіна, бо він сам – справжній нацист.
Мерфі: Скоро ми побачимо американські протиракетні комплекси в Україні
Не пропусти наші відео на YouTube-каналі FREEДОМ
Якщо заблоковано доступ до сайту та соцмереж FREEДОМ — алгоритм дій
