За два тижні до парламентських виборів у Німеччині не вщухають протести (ВІДЕО)

Сотні тисяч людей у низці міст Німеччини вийшли на вулиці проти правого екстремізму й на підтримку різноманітності. Люди вимагають від наразі найпопулярнішої у ФРН партії Християнсько-демократичний союз (ХДС) припинити співпрацю з ультраправою партією “Альтернатива для Німеччини” (АдН), повідомляє FREEДОМ.

До парламентських виборів у Німеччині залишилося два тижні. Згідно з останніми соцопитуваннями на замовлення газети Bild am Sonntag, найпопулярніші наразі партії — це Християнсько-демократичний союз із рейтингом 29%, ультраправа “Альтернатива для Німеччини”, за яку віддав би свій голос 21% опитаних, та Соціал-демократична партія чинного канцлера Олафа Шольца з результатом у 16%. “Зелені” під керівництвом міністра економіки Роберта Хабека посідають четверте місце з 12%.

Лідер ХДС і кандидат на пост канцлера ФРН Фрідріх Мерц виступає за активнішу підтримку України, зокрема за передачу ракет TAURUS.

“Ми повинні спробувати зробити все, щоб Путін здався. Щоб він бачив, що в нього немає шансів виграти цю війну і захопити Україну. На жаль, із сьогоднішньої точки зору такий розклад не гарантований, і я дуже шкодую, що ми перебуваємо на цій стадії цієї жахливої війни. Ця війна має закінчитися. Але не з позиції слабкості, а тільки з позиції сили, щоб для Путіна не було жодної надії виграти і захопити Україну”, — заявив Мерц.

Утім, нещодавно на нього посипалася хвиля критики. Її причиною став законопроєкт від Християнсько-демократичного союзу про посилення міграції, за який більшість партій у Бундестазі, за винятком “Альтернативи для Німеччини”, відмовилися голосувати. “Альтернатива для Німеччини” стала по суті ситуативним союзником ХДС. АдН відома своєю ультраправою, євроскептичною і проросійською риторикою. Голосування стало переломним, оскільки зламало багаторічний консенсус німецьких партій — не співпрацювати з крайніми правими. Воно призвело до масових протестів у Німеччині.

Люди вимагають від ХДС не співпрацювати з праворадикалами:

• Терін, учасниця протесту: “Те, що відбувається зараз у Бундестазі, неприйнятно. Просто дуже, дуже важливо виступити з великою заявою і показати, що ви проти цього”;
• Вальтер, учасник протесту: “Ми вже випробували на собі таке в 33-му році. І я думаю, що зараз ми всі повинні подати сигнал, щоб показати, що центристи — це найголовніше, і що ми не повинні давати правому крилу багато місця”;
• Астрід, учасниця протесту: “Демократія важлива для мене, бо за розмаїття і мир у демократії виступають практично всі, крім правих. З АдН нам не вдасться побудувати такий мир. Те, за що вони виступають,— це нелюдяно, і саме тому ми сьогодні тут, бо ми виступаємо за різноманітність для більшості людей”.

У Берліні підтримати протестувальників прийшов і міністр оборони Борис Пісторіус. Він заявив, що двері для ультраправих у Німеччині мають бути зачинені. Попри те, що ХДС залишається найпопулярнішою партією у ФРН, з кінця січня її рейтинг став потроху знижуватися. У світлі багатотисячних протестів Фрідріх Мерц заявив, що ХДС не збирається співпрацювати з “Альтернативою для Німеччини”.

“Ми б зрадили нашу країну, я б зрадив душу Християнсько-демократичного союзу, якби навіть простягнув свій мізинець, щоб проводити спільну з ними політику. Той, хто дійсно хоче змін у нашій країні, не повинен голосувати за “Альтернативу для Німеччини”, — сказав лідер ХДС на партійному з’їзді в Нюрнберзі.

Попри багатотисячні протести рейтинг АдН за останні місяці стрімко зріс. Партія може отримати вдвічі більше місць, ніж на попередніх виборах 2021 року. Утім, аналітики вважають, що в Бундестазі не стануть формувати коаліцію з ультраправими. Центристські партії підтримають спільну стратегію щодо виключення співпраці з АдН. До того ж найімовірнішим варіантом коаліції експерти називають ХДС разом із соціал-демократами або партією “Зелених”.

Читайте також: Після парламентських виборів Німеччина продовжить підтримувати Україну, — Умланд

Нагадаємо, 27 грудня федеральний президент Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр оголосив про розпуск Бундестагу і призначив нові вибори на 23 лютого 2025 року. Це стало результатом розпаду правлячої парламентської коаліції в листопаді та вотуму недовіри, який отримав канцлер Олаф Шольц у Бундестазі в грудні.