За 10 років окупації світова спільнота так і не визнала Крим частиною Росії — огляд подій (ВІДЕО)

Російські військові у тимчасово окупованому Криму. Скріншот: uatv.ua

Щонайменше 200 українських громадян перебувають у місцях позбавлення волі на території тимчасово окупованого Росією Криму. Про це повідомили в “Кримській правозахисній групі”. Кремль переслідує їх за політичними та релігійними мотивами. Двоє політв’язнів померли у в’язницях. Вони не отримали медичної допомоги, про яку просили тривалий час. Попри репресії, Кремлю так і не вдалося придушити кримський опір. Партизани та підпільники продовжують боротьбу з російськими окупантами, інформує FREEДОМ.

У 2008 році президент Володимир Путін висловився щодо територіальної цілісності України, запевнивши, що Росія “давно визнала кордони України“.

“Крим не є ніякою спірною територією, там не було ніякого етнічного конфлікту… І Росія давно визнала кордони сьогоднішньої України”, — із заяви Путіна.

Однак уже через шість років риторика змінилася. Після чергової брехні про те, що російських військ на півострові Крим немає, президент РФ все ж таки зізнався у зворотному.

“Звичайно, встали наші військовослужбовці, вони діяли дуже коректно”, — сказав російський диктатор.

З 20 лютого 2014 року починається історія окупації Криму Росією. Цього дня на півострові почалося активне пересування російських військових. 

26 лютого перед Кримським парламентом зібралися проросійськи налаштовані люди з вимогою провести так званий “референдум”. Їм протистояли проукраїнські мітингувальники, саме завдяки їхнім діям вдалося домогтися відтермінування засідання парламенту. Цієї ж ночі російські військові без розпізнавальних знаків блокували будівлі парламенту та уряду Автономної Республіки Крим. 

28 лютого під дулами автоматів кримський парламент провів незаконне засідання — чинний уряд відправили у відставку, а нову окупаційну адміністрацію очолив Сергій Аксьонов. Тоді ж Верховна Рада Криму проголосувала за проведення так званого “референдуму” про статус півострова, а Аксьонов звернувся по допомогу до Путіна. 

“Москва дуже поспішала, тому що в цей час російські війська вже заповнили всі магістралі Криму, вони роз’їжджалися по всьому периметру кримського узбережжя. Було очевидно, що йде відкрите захоплення Криму і тому це мало бути якнайшвидше оформлено Кремлем. І 6 березня вже була ухвалена остаточна дата проведення тієї дії, яку вони й тоді намагалися назвати “референдумом”, — розповів голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров. 

16 березня відбувся псевдореферендум про приєднання Криму до Росії. Тоді Москва заявила, нібито 95% тих, хто проголосував, висловили бажання увійти до складу РФ. Наступного дня окупаційна адміністрація проголосила незалежність півострова і ще через день підписала договір про входження до складу Росії.

Протягом двох років після анексії Криму, Росія суттєво збільшила кількість озброєнь на півострові. Завозили важку техніку, а також тисячі солдатів. Аналітики дійшли висновку, що головна мета — перетворити Крим на мілітаризовану зону. 

На півострові значно зросла кількість протиповітряної та протиракетної оборони (ППО, ПРО), радіолокаційних постів. Кремль відбудував у незаконно окупованому Криму протидиверсійні рубежі, відновив аеродроми, сконцентрував там велику кількість літаків, також у порти заходили нові військові кораблі.

“Вони вибудували протиповітряну оборону, привезли нові комплекси ППО — “С400”, побудували систему протикорабельного захисту, сконцентрували комплекси мобільної оборони: “Баум” і “Онікс”. Початкове, основне завдання було — перетворити Крим на великий непотоплюваний авіаносець, проєктор сили на Чорне, Середземне море й Атлантичний океан”, — наголосив капітан 1-го рангу запасу, заступник начальника штабу ВМС ЗС України (2004-2020) Андрій Риженко.

Окупований півострів відіграв важливу роль для Росії в її повномасштабному вторгненні в Україну 24 лютого 2022 року. З російських військових баз, розташованих у Криму, відбувалося безліч ракетних атак по українських мирних містах. Також у кримські порти заходили військові кораблі, які блокували морські економічні зони України.

“Завдяки контролю Криму Росія могла впливати і на наші сили, якби там чинився якийсь опір. Плюс із західного узбережжя Криму наносилися всі ракетні удари по позиціях, які могли протистояти росіянам. Кораблі, які базувалися в Криму фактично з першого дня блокували підходи з північно-західної частини Чорного моря і закрили наші порти”, — зазначив Риженко.

За 10 років окупації Росія так і не домоглася міжнародного визнання Криму російським. Цивілізований світ цілком підтримує український суверенітет, включно з окупованим півостровом. 

Навіть партнери Росії — Іран і Китай — не наважуються підтримати Кремль у його територіальних амбіціях. Влада держав неодноразово заявляла, що поважає визнані кордони України.

“Змінилося ставлення міжнародного співтовариства в частині того, що практично всі усвідомили, що будь-які інші форми взаємодії з Росією, щоб домогтися її повернення в рамки міжнародного права, — вони неспроможні, залишається тільки лише шлях примусу Росії”, — акцентував Рефат Чубаров.

Серед таких шляхів виділяють форум Кримської платформи. Його вже підтримали понад 60 держав, серед них країни Європи, Америки та Африки. Офіційна мета платформи — мирне припинення тимчасової окупації Росією Криму та відновлення контролю України над цією територією в повній відповідності до міжнародного права. Утім, учасники Кримської платформи вже прямо наголошували на військовій підтримці Києва в контексті звільнення півострова.

Читайте також: Кримська платформа: як працює майданчик для міжнародного реагування на окупацію Росією Криму (ВІДЕО)

Прямий ефір