Євросоюз усе ближче: рішення про старт переговорів щодо вступу України до ЄС обговорюємо з експертами

8 листопада Європейська комісія опублікувала звіт про прогрес, досягнутий Україною на шляху до членства в Європейському Союзі. У ньому вищий виконавчий орган ЄС рекомендує почати переговори про вступ України до Євросоюзу.

У документі також містяться ключові висновки, а також умови, реалізація яких необхідна для вступу України до ЄС.

Рішення Єврокомісії не є остаточним: 14 грудня його мають затвердити на саміті ЄС усі 27 країн-членів Європейського Союзу.

Домашнє завдання для України від ЄС

Звіт представила голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн. За її словами, Україна під час війни проводить глибокі реформи. Глава Єврокомісії вважає, що вимоги ЄС Україна виконала на понад 90%.

“Головного прогресу було досягнуто в конституційній реформі — реформі, що стосується сфери правосуддя, у відборі до Вищої ради правосуддя, в антикорупційних процесах, боротьбі з відмиванням грошей. Було вжито важливих заходів щодо обмеження впливу олігархів на суспільне життя, новий закон про медіа, прогрес щодо національних меншин, реформи, що залишилися, виконуються, і це добре. На цій підставі ми рекомендували, щоб Рада ЄС почала переговори з Україною про вступ. Ми також рекомендуємо, щоб Рада схвалила переговорні рамки, коли Україна виконає реформи, що тривають”, — заявила Урсула фон дер Ляєн.

У документі йдеться, що Україна виконала 4 із 7 умов для початку переговорів про вступ до ЄС, зокрема:

• ухвалила та впровадила законодавство про порядок добору суддів Конституційного суду України, включно з процедурою попереднього добору на основі оцінки їхньої сумлінності та професійних якостей, згідно з рекомендаціями Венеціанської комісії;
• завершила перевірки Радою з етики кандидатів у члени Вищої ради юстиції та відбір кандидатури для створення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;
• забезпечила відповідність законодавства щодо боротьби з відмиванням грошей стандартам Групи розроблення фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF); ухвалила всеосяжний стратегічний план реформування всього правоохоронного сектору як частини системи безпеки України;
• ухвалила закон про ЗМІ, привела законодавство у відповідність до директиви ЄС про аудіовізуальні медіа-послуги.

При цьому Україні ще належить виконати три умови, що залишилися, а саме:

• подальше посилення боротьби з корупцією, особливо на високому рівні, за допомогою активних і ефективних розслідувань, а також історії судових переслідувань і засуджень, що заслуговує на довіру;
• завершити призначення нового керівника Спеціалізованої прокуратури по боротьбі з корупцією, завершити процес відбору та призначення нового директора Національного антикорупційного бюро України;
• реалізувати антиолігархічний закон, щоб обмежити надмірний вплив олігархів в економічному, політичному та суспільному житті; це має бути зроблено юридично обґрунтованим чином, беручи до уваги майбутній висновок Венеціанської комісії щодо відповідного законодавства;
• завершити реформу правової бази для національних меншин, яка наразі готується відповідно до рекомендацій Венеціанської комісії, і ухвалити негайні та ефективні механізми реалізації.

Верховний представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель, коментуючи рішення Єврокомісії, зауважив, що Україна вже входить до європейської сім’ї.

“Сьогоднішнє рішення є чітким визнанням реформаторських зусиль України та сильної політичної волі, незважаючи на трагічні обставини. Це так. Знання — це сильна стійкість і рішучість українського суспільства. Сьогоднішня рекомендація має запустити процес, який зробить Європу безпечнішою та процвітаючою”, — сказав головний дипломат ЄС.

Президент України Володимир Зеленський подякував європейським чиновникам за ухвалене рішення.

“Українці завжди були і є частиною нашої спільної європейської родини. Наша держава має бути в Євросоюзі. Українці на це заслуговують і своїм захистом європейських цінностей, і тим, що навіть під час повномасштабної війни ми тримаємо своє слово. Розвиваючи державні інституції, ухвалюємо всі необхідні рішення”, — зазначив глава держави.

Володимир Зеленський наголосив, що в грудні Україна очікує на позитивне рішення Європейської Ради щодо переговорів.

“Ми вже підготувалися до цього рішення. Україна свою частину роботи виконує. Це наш топовий пріоритет. Я вдячний усім у нашій державі, хто допомагає цій нашій роботі. Звичайно, вже розуміємо, які наші кроки потрібні далі, щоб рухатися вже після рішення Європейської Ради і наближати ключову мету — сам вступ нашої держави до ЄС”, — акцентував президент.

Із січня 2024 року головувати в Європейській Раді буде Бельгія, і від позиції цієї країни залежатиме багато чого.

“Ми вражені досягнутим прогресом у країні, в якій ведеться війна. Звичайно, ще є цілі, яких треба досягти, і як наступний голова Бельгія буде підтримувати вас і супроводжувати вашу країну, яка робить перші кроки в організації переговорного процесу”, — заявила міністр закордонних справ Бельгії Аджа Лябіб.

Своєю чергою, глава МЗС України Дмитро Кулеба, який перед ухваленням рішення зустрічався зі своїм бельгійським колегою, зазначив, що Бельгія, як головуюча країна ЄС, створить умови для переговорів про вступ.

“Ми обговорили, як збираємося просуватися до цих дуже важливих рішень, які доведеться ухвалити під час бельгійського головування. Я оцінив розуміння того, що потрібно зробити, і готовність працювати в щільному графіку”, — прокоментував підсумки зустрічі Дмитро Кулеба.

Про те, які подальші кроки робитиме українська влада, щоб вступ України до ЄС став реальністю, на своїй сторінці у Facebook розповів прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.

“Сьогоднішня оцінка вкрай важлива в контексті визначення наших подальших кроків на євроінтеграційному шляху. Менш ніж за півтора року ми реалізували низку важливих структурних реформ. Паралельно уряд провів скринінг національного законодавства. Наступним кроком є підготовка до кінця року національної програми адаптації законодавства України як права ЄС. З кожним днем Україна постійно наближається до повноцінного членства в ЄС”, — написав глава українського уряду.

Крім України, Єврокомісія рекомендує розпочати переговори про вступ до Європейського Союзу з Молдовою. Урсула фон дер Ляєн підкреслила, що ця країна проводить реформи, незважаючи на “постійні спроби дестабілізувати демократію”. Аналогічну рекомендацію, але при виконанні певних умов, виконавчий орган ЄС видав щодо Боснії і Герцеговини.

Своєю чергою, Єврокомісія рекомендувала присвоїти Грузії статус кандидата на вступ до ЄС, але в тому разі, якщо уряд країни “зробить важливі кроки з реформування”. Загалом Брюссель має список із десяти країн, які претендують на вступ до Євросоюзу.

Читайте також: “Ми вражені досягнутим прогресом у країні, в якій ведеться війна”: успіхи України на шляху до ЄС оцінили політики (ВІДЕО)

Рішення Єврокомісії в огляді експертів

Наскільки важливим є рішення Єврокомісії про початок переговорів щодо вступу України до Євросоюзу. Які перспективи євроінтеграції України. Які можуть виникнути проблеми у нашої держави на шляху до Євросоюзу. Ці та інші теми в ефірі телеканалу FREEДОМ обговорили:

• Марія Мезенцева, заступник голови комітету Верховної Ради з питань інтеграції України з Європейським Союзом;
• Олег Саакян, політолог, співзасновник “Національної платформи стійкості та згуртованості”;
• Лінас Лінкявічус, міністр закордонних справ Литовської Республіки (2012-2020 рр.).

МАРІЯ МЕЗЕНЦЕВА: Рада проголосує за закони, необхідні для початку переговорів про вступ України до ЄС

— Ми точно можемо визначити наступний дедлайн – це середина грудня, коли рішення уряду ЄС має бути підтверджене 27-ма главами держав на рівні Європейської Ради. Це рішення попередньо нам уже оголошувала Урсула фон дер Ляєн і в українському парламенті, і на зустрічі з президентом та урядом у Києві,

Цей форум називається Україна — ЄС. Ми чекаємо його в середині грудня і впевнені, що це рішення буде позитивним.

Так, є окремі країни-партнери, такі як Угорщина, яка відсилається до сьомого пункту умов щодо відкриття переговорів — це права нацменшин. Закон, який ми нещодавно проголосували повторно, і готові його опрацьовувати на рівні Ради Європи, де працюємо напряму з Венеціанською комісією.

Але якщо подивитися весь звіт по пунктах — я сьогодні його прочитала повністю — він виглядає реально дуже позитивним. Відзначають багато важливих моментів, які були здійснені після заявки, яку подавав президент Зеленський на четвертий день вторгнення Росії в Україну. Це не завадило Україні виконати 90% своїх зобов’язань.

Не забуваємо, що щодня ми опрацьовуємо на рівні парламенту, уряду, Офісу президента і громадянського суспільства понад 30 напрямків, 30 глав європейської інтеграції та інтегруємося не перший рік. Звичайно, воля народу тут стоїть першою, як це було під час Революції гідності, коли Угоду про асоціацію не підписав президент Янукович, а потім це було здійснено.

Так і зараз важливо дивитися на підтримку регіонів, на ті програми, які підтверджені, на Сили оборони наші неймовірні, які наблизили цей день, і вперше в історії отримують пряму військову допомогу від Євросоюзу. До цього ЄС не надавав жодної прямої допомоги жодній державі.

Я згодна з міністром Кулебою, що Україна стала тригером, важливим елементом цього руху з розширення ЄС. І тут ставить питання собі сам Європейський Союз: а чи готові ми до такого великого розширення? Ми також поговоримо і про Молдову, Грузію, яка ще не в статусі кандидата, але, можливо, буде, про західні Балкани, про Туреччину. Тобто, це географія дуже широка.

Я впевнена, ми також потягнемо за цим і реформи в ухваленні рішень. Тобто, спрощуючи їх, реагуючи швидше на виклики цього століття, які перетворили абсолютно нові поняття демократії, миру, свободи, цінностей. Україна, кожен українець і українка, які наближали сьогоднішній історичний день, точно знають значення цих слів.

Що стосується виконання вимог ЄС, то ми можемо по-різному підходити до оцінки. Є чітке розуміння, що ми можемо доопрацювати. Уже зареєстровано закон про незалежність САП (Спеціалізована антикорупційна прокуратура, — ред.). Також ми можемо доопрацювати напрям нацменшин. Ця робота йде на рівні Ради Європи.

Комітет, який маю честь очолювати, має файл під назвою “Рівність і недискримінація”, де ми можемо працювати якраз із нашими угорськими, румунськими, сербськими колегами. Це надає нам додаткову платформу.

До кінця грудня ми однозначно матимемо ще безліч пленарних засідань. І Рада проголосує, зокрема, за закон про лобізм, який український парламент мав у різних видах тексту ще 10 років тому, але він трансформувався.

Не забуваємо і про олігархічний закон, він теж мав оцінку Венеціанської комісії. Але будемо впевнені в тому, що конституційна більшість, як і завжди, буде на табло результатів за фактом голосувань.

Звичайно ж, важливо розуміти, що це не просто рядки Конституції України. Євроатлантична інтеграція — це новий виток нашої історії. Як сказала Урсула фон дер Ляєн, “ми не привносимо Європу в Україну, а є вже давно однією сім’єю”. І важливо тримати на належному рівні ці підтримку та консолідацію.

ОЛЕГ СААКЯН: Брюссель ухвалив рішення, що Україна стане членом Євросоюзу

— Подальші дії — це ухвалення цього рішення керівниками країн ЄС у середині грудня. І, відповідно, з того моменту вже можна буде говорити про те, що справді починається процес вступу України до ЄС. Це реалізація того кандидатства, яке Україна отримала рік тому. І, відповідно, це буде визнання виконання Україною тих зобов’язань, які вона на себе брала.

Тут, найімовірніше, ми побачимо рішення з якимись виносками. У грудні на нас чекає перша складність — це подолання опору від тієї ж Угорщини, а можливо, і якихось інших країн-членів ЄС. Можуть також з’явитися якісь нові вимоги або очікування.

Наприклад, у Польщі недвозначно натякнули щодо ексгумації тіл жертв Волинської трагедії і сказали, що для України немає місця в ЄС. Звичайно ж, на запитання, чи є це умовою, не стали відповідати, а досить ухильно прокоментували. Проте, ця тема може теж виникнути.

Можуть бути й інші, прецедентів тут безліч. З усіма державами, які вступали до Європейського союзу, був подібний процес. Тому що кожна наступна країна проходила його складніше з огляду на те, що членів Євросоюзу ставало дедалі більше, і, відповідно, більше країн могли виставити якісь свої “хотілки”.

Але в іншому на сьогоднішній день процес досить добре рухається, і висновок і рекомендації Єврокомісії — це важливий момент, визнання того, що політично ЄС і європейська бюрократія, перш за все, Брюссель прийняли для себе рішення, що Україна буде членом Європейського Союзу. Тобто, це дорога з двостороннім рухом, де тепер політичне рішення є з двох сторін.

А далі переходимо до процедур. І тут і в Україні є, що ще змінювати, згідно з тими вимогами, які є в ЄС. І Європейському Союзу необхідно змінити багато процедур і реформуватися для того, щоб бути здатним прийняти Україну до своїх лав.

Якщо говорити з позиції скептичного сухого аналізу, то Україна робить неможливе під час найбільш повномасштабної війни з часів Другої світової. Здійснювати серйозні та глибинні реформи десь із більшою системністю, десь — із меншою, але, тим не менш, у загальному обсязі та в загальній кількості – це колосальний виклик для будь-якої держави, яка навіть не перебуває у війні.

Якщо говорити очима, скажімо, очікувань і якогось романтизму, то, звісно, хотілося б більшого, оскільки пересічні громадяни України — це ті, хто оцінюють, наскільки реформ достатньо чи недостатньо. Ми розуміємо, що, наприклад, у сфері правосуддя ми ще далекі від того рівня і тих очікувань, які є в нашому суспільстві щодо того, якою ми хочемо бачити Україну. І, наприклад, за цим параметром нам ще дуже багато чого треба зробити.

Тому треба бути тут досить вимогливими до себе, щоб розуміти, що ці реформи потрібні, перш за все, нам. І вони не несуть жодного привнесеного інтересу, вони несуть насамперед наш національний інтерес, ті зобов’язання, які ми на себе беремо.

З іншого боку, необхідно гідно оцінювати свою вагу, свої просування й успіхи для того, щоб не впадати в панічні настрої, оскільки процес євроінтеграції — це не один рік. У нас ще дуже багато чого попереду. І з цим рішенням — будемо сподіватися, що в грудні воно стане остаточним — для України відкривається нова дорога з величезною кількістю нових викликів, які необхідно ще подолати.

ЛІНАС ЛИНКЯВІЧУС: Рекомендації Єврокомісії — величезний крок вперед Для України

— Це історичний день не тільки для України, а й для друзів країни. Це результат дуже великої ретельної роботи в дуже важких військових умовах.

Святкувати, напевно, треба, але стримано, оскільки попереду велика робота. Політичне рішення ухвалено, це рекомендація Єврокомісії — негласного уряду Євросоюзу. Але ухвалення рішення буде в Єврораді, де країни-члени голосуватимуть. І ми знаємо, що є різні думки, тут потрібен консенсус.

У грудні буде політичне рішення, а в березні буде рапорт про прогрес в інших таких частинах, рекомендаціях, у яких також очікується прогрес. Так що, треба на це дивитися дуже серйозно.

Урсула фон дер Ляєн під час візиту до Києва сказала, що є прогрес у багатьох цих напрямках, але все одно, бажано все ж таки більше його в царині боротьби з корупцією, створення відповідних структур, прокуратури, бюро.

Також є прогрес у питанні впливу олігархів, але все одно потрібно обмежити цей вплив на суспільне, політичне життя та економіку. Ну і закон про лобізм тощо. Тобто, конкретні завдання, які теж треба виконувати.

Що стосується національних меншин, то на це потрібно дивитися дуже чутливо, уважно і гнучко. Ну і тут критерій теж є дуже зрозумілий — дотримуватися рекомендацій Венеціанської комісії. Про це йшлося вже кілька років тому під час ухвалення резолюції Європарламенту. Тож у цьому нічого нового немає.

Це так чутливо все підноситься, оскільки ми бачимо реакцію Угорщини, і нам потрібен консенсус, оскільки заяви з боку Будапешта були такі войовничі, що буде блокування [початку переговорів про вступ України до ЄС]. Тут треба теж буде знайти якусь спільну мову, і попереду велика робота.

Якщо щодо України є скептицизм в Угорщини, то в інших країн, навпаки, є бажання якось просунутися вперед. Якщо подивитися на Грузію, Боснію і Герцеговину, то там, відверто кажучи, дуже маленький прогрес, якщо він взагалі існує. Тож тут теж потрібен баланс поглядів.

Я не буду зараз вдаватися в деталі, але і там є частка торгу. Але найголовніше — треба виконувати рекомендації Венеціанської комісії. Якщо їх виконати, то дуже важко вже буде атакувати в цій галузі.

Знову ж таки, це ж довгий процес. Усі ці переговори — це 35 дуже конкретних статей, і тут дійсно має бути велика робота. Якщо хтось думає, що це все швидко робиться, це не так.

Але найголовніше, що дуже великий бар’єр уже подолано. Рекомендація Єврокомісії — це все-таки великий крок уперед. Ми хочемо бачити Україну не тільки географічно частиною Європи, а й за всіма іншими критеріями теж частиною сукупної частиною Євросоюзу, наших цінностей, нашого клубу — і економічного, і в плані безпеки. Але це вже питання НАТО, це інша розмова.

 Читайте також:Європейський вектор України — що передбачає новий етап на шляху до ЄС (ВІДЕО)