Євросоюз посилює тиск: новий пакет санкцій проти Росії оцінили експерти

У третю річницю повномасштабного вторгнення Росії в Україну, 24 лютого, міністри закордонних справ країн Європейського Союзу зібралися в Брюсселі для обговорення подальшої підтримки України. Підсумком зустрічі стало затвердження нового, 16-го пакета санкцій проти Росії.

Як Захід позбавляє Кремль ресурсів для війни

Євросоюз уже розпочав роботу над 17-м пакетом санкцій, але 24 лютого було ухвалено важливі заходи: до списку санкцій внесено ще 74 нафтових танкери з тіньового флоту РФ, 13 російських банків відключено від SWIFT, а під обмеження потрапили 53 компанії, що підтримують російський ВПК або беруть участь в обході санкцій. Також на порядку денному стояв новий пакет військової допомоги Україні.

У річницю вторгнення РФ союзники України — Австралія, Нова Зеландія і Великобританія — також ввели нові санкції проти Росії. Загалом від початку війни щодо РФ запроваджено понад 24 тисячі санкційних обмежень.

Додатково міністри закордонних справ восьми північних і балтійських країн — Данії, Швеції, Фінляндії, Норвегії, Ісландії, Естонії, Латвії та Литви — заявили про необхідність збільшення допомоги Україні.

Західні санкції вже чинять відчутний тиск на російську економіку. У 2024 році дефіцит бюджету РФ сягнув 3,5 млрд рублів, а реальна інфляція оцінюється у 20%. Президент США Дональд Трамп прокоментував ситуацію: “У Росії великі проблеми. Подивіться на їхню економіку, подивіться на інфляцію”.

Санкції істотно послабили російську економіку: падіння виробництва в ключових галузях, перехід на ручне управління, зростання споживчих цін. ЄС вивчає способи посилення обмежень, включно із забороною на експорт технологій, що використовуються у військовій промисловості, зокрема ігрових приставок, залучених до управління дронами.

З моменту повномасштабного вторгнення Росія стала найбільш підсанкційною країною світу, обігнавши Іран, Сирію і Північну Корею. Станом на січень 2025 року США ввели 30% усіх санкцій проти РФ, Канада — 15%, Швейцарія — 13%. До санкційних списків також увійшли Велика Британія, Євросоюз, Австралія та Японія.

Економістка Юлія Павицька зазначила, що найвідчутнішого удару по Росії завдали енергетичні санкції, істотно скоротивши експортні доходи. Ще в березні 2022 року ЄС почав запроваджувати обмеження в енергетичному секторі, але найжорсткіших заходів ухвалив експрезидент США Джо Байден у січні 2025 року, занісши до санкційних списків 180 суден, “Газпром нафту”, “Сургутнефтегаз” та їхні дочірні компанії. Після цього Китай та Індія припинили розвантаження російської сировини.

За оцінкою Bloomberg, втрати російського нафтового експорту становлять 27,5%, що еквівалентно 2,9 млн барелів на добу. У результаті ціна бареля Urals впала на 16 доларів за перший тиждень лютого.

Крім того, ЄС продовжує скорочувати залежність від російського газу. У 2022 році країни ЄС імпортували 40% газу з Росії, а до кінця 2024 року цей показник знизився до 16%.

Економічна облога: як санкції б’ють по російському бюджету

Влітку 2024 року США запровадили санкції проти понад 300 російських фізичних і юридичних осіб, включно з Московською біржею, Національним кліринговим центром і Національним розрахунковим депозитарієм. Це призвело до припинення торгів доларом і євро. У жовтні 2024 року 10% іноземних інвесторів покинули російський ринок.

Курс рубля у 2025 році прогнозується на рівні 108 рублів за долар, а до 2027 року — 132 рублі. Інфляція прискорюється, зростає кількість росіян, нездатних виплачувати кредити. Станом на грудень 2024 року заборгованість росіян за кредитами перевищила 600 млрд рублів.

Експерти зазначають, що основна причина погіршення життя росіян — не санкції, а величезні військові витрати. Офіційна інфляція становила 9,5%, але реальна, за оцінками економістів, значно вища.

Західні союзники не планують послаблювати санкції. ЄС, США, Велика Британія і Канада готові посилювати тиск на Росію, усуваючи лазівки для обходу обмежень. Найближчим часом санкції торкнуться 13 російських банків, 8 медіакомпаній і експорту алюмінію. Також буде обмежено експорт компонентів, що застосовуються в безпілотниках, включно з ігровими приставками.

Україна та ЄС проти Кремля — що думають експерти

Наскільки західні санкції обмежують можливості Росії вести загарбницьку війну проти України? Які лазівки для обходу санкцій залишаються у РФ? Які санкції за три роки завдали найбільшого удару кремлівському режиму? На ці запитання в ефірі телеканалу FREEДОМ відповіли:

• Михайло Подоляк, радник голови Офісу президента України;
• Іван Ус, консультант Центру зовнішньополітичних досліджень Національного інституту стратегічних досліджень (НІСД);
• Ігор Бураковський, голова правління Інституту економічних досліджень і політичних консультацій.

МИХАЙЛО ПОДОЛЯК: Нафтове ембарго дуже допоможе “втихомирити” Росію

— Російські медіа, особливо пропагандистські, відкрито виправдовують геноцидний характер ведення війни і практику вбивства цивільного населення, водночас продовжуючи працювати в низці європейських країн. З цим же здивуванням я сприймаю той факт, що досі не введено повне нафтове ембарго проти всієї нафтової промисловості Російської Федерації.

З огляду на особливості логістики російської нафтової галузі, особливо використання старих танкерів, що становлять загрозу для екології різних акваторій, запровадження таких заходів видається необхідним. Ці танкери тонуть, розламуються, розливаючи нафту, завдаючи шкоди не тільки Азовському і Чорному морям, а й Балтиці. Загадково, чому всі ці застарілі судна досі не внесені до заборонених списків, адже вони створюють значні екологічні загрози.

Чітке нафтове ембарго могло б унеможливити їхнє страхування, заходження в порти та участь у транспортуванні нафти, але цього досі не відбувається.

Не менше здивування викликає той факт, що європейські країни через посередників продовжують продавати Росії верстати з програмним забезпеченням. Напряму такі поставки заборонені, але, незважаючи на це, оновлення програмного забезпечення тривають. Таким чином, компанії мають доступ до геолокації верстатів, даних про їхню роботу і запитів, але все одно продовжують взаємодіяти. Це викликає, м’яко кажучи, питання.

Санкційні пакети, безумовно, працюють, але вони розраховані на довгострокову перспективу — 2, 3, 5 або навіть 10 років. Тим часом війна в гарячій фазі триває вже три роки, і для того, щоб припинити приплив доходів до російського бюджету, необхідно зробити рішучі кроки.

Одним із таких кроків є повне нафтове ембарго. Це різко скоротить надходження фінансів, насамперед тих, які спрямовують на рекрутинг усередині Росії і підтримку мобілізаційних програм. Таким чином, у Кремля виникнуть серйозні проблеми із забезпеченням своєї армії і веденням бойових дій.

Які санкції за три роки великої війни завдали найбільш відчутного удару по путінській військовій машині? Виділяють три ключові напрямки:

• Обмеження на сировинні ринки. Повне або часткове виключення Росії з міжнародної торгівлі нафтою і газом серйозно послаблює її економічний потенціал.
• Блокування доступу до глобальної фінансової системи. Обмеження переказів грошей, заборона на операції в міжнародних банках значно ускладнюють фінансування військових витрат.
• Персональні санкції. Арешти майна олігархів, заморожування їхніх активів на Заході, заборона на використання банківських рахунків.

Ці заходи вкрай болючі для Росії, оскільки вони не просто обмежують можливості купівлі товарів подвійного призначення або військової техніки, а й ускладнюють будь-які фінансові операції.

Ще одним ефективним інструментом тиску є вторинні та третинні санкції. Якщо країни, через які Росія намагається обійти санкції, продають її нафту на глобальному ринку, то компанії та банки цих країн ризикують потрапити під обмежувальні заходи. Для Росії це катастрофічний сценарій, оскільки в такому разі у неї не залишиться інструментів для обходу санкцій.

ІВАН УС: Обхід санкцій через окремі західні країни залишається актуальною проблемою

— Що стосується енергетики, то не все залежить виключно від наших партнерів. Усі пам’ятають історію, яка, як мені здається, призвела до краху Радянського Союзу, — угоду між Сполученими Штатами Америки та Саудівською Аравією.

Роль Саудівської Аравії тут вкрай важлива. Бажання країни збільшити видобуток нафти може повторити ситуацію 1986 року, коли світові ціни на нафту за першу половину року знизилися на 63%, а вартість нафти марки Brent впала до 9,45 долара за барель. Це вдалося завдяки домовленостям із Саудівською Аравією.

Щоб повторити цей сценарій, необхідно, щоб Саудівська Аравія погодилася знову піти на такий крок. Поки що вони цього не роблять, але це не означає, що не зроблять. Financial Times ще минулого року писала про те, що Саудівська Аравія переглядає свою стратегію і планує збільшити видобуток нафти, що може призвести до повторення ситуації 1986 року. Однак це станеться не одразу — зараз називається орієнтовно другий квартал поточного року.

Що стосується тіньового флоту, то бажання відключити його повністю, безумовно, велике. Однак я не виключаю, що його послугами можуть користуватися деякі західні країни, що впливає на їхні рішення. Коли в грудні 2022 року було встановлено стелю цін на російську нафту в 60 доларів за барель, обіцяли переглянути її через два-три місяці. Але ось уже березень 2025 року, а він залишається незмінним. За деякими даними, цьому перешкоджають країни, такі як Греція, чий флот містить значну кількість танкерів. Вони зацікавлені в збереженні прибутку і противляться зниженню стелі, побоюючись втрати клієнтів. При цьому тіньове перевезення нафти створює конкуренцію офіційному грецькому флоту.

Проте системи моніторингу роботи тіньового флоту поки що недостатньо ефективні. Однак ключовий момент у 16-му пакеті санкцій — це сам факт його ухвалення. Незважаючи на заяви Дональда Трампа про можливе зняття санкцій і позицію Угорщини, Євросоюз все ж затвердив новий пакет обмежень, і Угорщина його не заблокувала.

Обхід санкцій через окремі західні країни залишається актуальною проблемою, особливо в контексті обговорення передачі Україні заморожених російських активів. Нещодавно президент Франції Еммануель Макрон заявив, що це неможливо з юридичної точки зору, але юристи Bloomberg стверджують, що такий механізм можливий.

Ще рік тому нобелівський лауреат Джозеф Стігліц вказував, що економічно це цілком здійсненно. Однак багато країн побоюються, що цей крок може зашкодити їхньому міжнародному іміджу. Тому для ухвалення такого рішення необхідна координація дій усіх західних партнерів, оскільки більша частина заморожених російських активів перебуває саме в країнах Заходу, включно з Японією і Південною Кореєю. Вони тісно пов’язані з міжнародною фінансовою системою, і узгоджені дії в цьому питанні вкрай важливі.

Та ж логіка застосовна і до санкцій. Іноді створюється враження, що обмеження можна обходити через окремі країни, але в кінцевому підсумку, коли всі союзники координують свої дії, таких лазівок стає менше.

Крім того, на тлі нещодавнього голосування в ООН розгорілася дискусія щодо суб’єктивності зовнішньої політики Ізраїлю, який голосував проти української ініціативи поряд зі США. Це спричинило обговорення в Ізраїлі, наскільки країна веде незалежну політику, або ж наслідує приклад США.

Однак важливо, що навіть попри позицію Вашингтона, низка країн продовжує запроваджувати санкції, демонструючи свою незалежність. Це створює проблеми для Росії, оскільки їй необхідний доступ до різних ринків.

Говорячи про тіньовий флот, важливо розуміти, що цим танкерам потрібні запчастини та обладнання для ремонту. Канадська промисловість займає значне місце в суднобудуванні, і санкції проти таких танкерів створюють додаткові проблеми для їхніх власників. Без запчастин судна стають вразливими, що може призводити до інцидентів, як це нещодавно сталося в Керченській протоці, де затонули два російські танкери.

https://youtu.be/5oDwA7veAGU

ІГОР БУРАКОВСЬКИЙ: Російська економіка не може розвиватися в ізоляції — це факт

— Санкції вводили поступово, і на початковому етапі вони здавалися недостатньо комплексними. Однак із часом дедалі більше секторів російської економіки потрапляло під обмеження, а кількість фізичних і юридичних осіб, включених до санкційних списків, неухильно зростала. У результаті тиск на Росію посилювався.

Хотілося б, щоб основний пік санкційного тиску припав на 2022-2023 роки, але міжнародна політика влаштована так, що цього не сталося. Проте сьогодні очевидно, що Росія відчуває серйозні проблеми через санкції. Про це відкрито заявляють як провідні представники уряду, так і керівництво Центрального банку РФ, що призводить до перегляду економічних перспектив країни.

За останніми даними Центрального банку РФ, темпи зростання російської економіки 2025 року прогнозуються на рівні 1-2%, а 2026 року — 0,5-1%. Це означає, що економіка Росії фактично входить у стан стагнації, попри заяви про її стійкість та ефективність.

Інший важливий аспект — мобілізація фінансових ресурсів на війну. Масові військові витрати призвели до перегляду цілої низки соціальних програм, включно з охороною здоров’я, пільговими програмами підтримки будівництва та іншими сферами.

Хоча офіційні дані вказують на зростання ВВП Росії у 2024 році на 4,1%, цей показник зумовлений переважно збільшенням виробництва військової продукції — танків, снарядів та іншого озброєння. Таке зростання не справляє позитивного впливу на рівень життя населення.

Російська економіка не може розвиватися в ізоляції, без доступу до іноземних технологій, інвестицій та участі в міжнародних ланцюжках створення вартості.

Початок 2025 року може стати переломним моментом. Якщо санкційний тиск продовжить посилюватися і партнери України не почнуть послаблювати обмеження, у Росії практично не залишиться можливостей продовжувати військові дії. Політичний режим у країні, можливо, залишиться незмінним, але економічні обмеження істотно послаблять її здатність вести війну і дадуть змогу Україні домогтися стійкого миру і відновлення своєї території.

У цей період особливо важливо зберегти трансатлантичну єдність. Країни-партнери України повинні продовжувати санкційний тиск, попри різні пропозиції компромісних угод.

Проте існують певні виклики. Наприклад, упродовж кількох місяців ведеться дискусія про зниження стелі цін на російську нафту з 60 до 50 доларів за барель. Однак країни “Великої сімки”, зокрема через позицію США, поки що не ухвалили відповідного рішення. Це могло б завдати ще одного серйозного удару по російській економіці.

Сьогодні складається ситуація, в якій відступати не можна. Очевидно, що Путін усвідомлює це. Його пропозиція про припинення війни і розморожування 300 мільярдів доларів, що зберігаються в європейських банках, свідчить про прагнення вийти з активної фази конфлікту, оскільки економічні резерви Росії близькі до вичерпання.

Читайте також: Трамп розбудив Європу: лідери ЄС посилюють підтримку України та вимагають справедливого завершення війни