У Європи поки немає єдності щодо питання про конфіскацію заморожених російських активів, заявив прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск за підсумками саміту в Лондоні. Можливість конфіскації як інструменту стримування країни-агресора і гарантій безпеки для України обговорюють Велика Британія, Франція і Німеччина, інформує FREEДОМ.
За словами Туска, деякі європейські лідери побоюються наслідків для банківської системи ЄС. Польща наполягає на конфіскації російських активів, але голос Варшави в цьому питанні не вирішальний, зазначив політик.
Поки що не йдеться про те, щоб вилучити російські активи найближчим часом. Обговорюють можливість їхньої конфіскації в разі, якщо Росія порушить потенційну угоду про припинення вогню.
“Найбільші європейські держави підтримують спроби конфіскувати заморожені російські активи на суму в понад 200 млрд євро, розробляючи плани угоди про припинення вогню в Україні. Франція і Німеччина, які тривалий час виступали проти повномасштабного арешту активів, що зберігаються в ЄС, обговорюють з Великою Британією та іншими країнами способи їхнього використання. Прихильники припинення вогню вбачають у цьому спосіб примусити Росію до угоди і надати Києву гарантії”, — йдеться в публікації Financial Times.
Низка держав, зокрема Польща, Чехія, країни Балтії, Північної Європи і, насамперед, Україна, давно домагаються не тільки заморозки, але й арешту російських активів. Однак у Берліні, Парижі та Брюсселі послідовно виступають проти цього заходу.
Лідер Франції Еммануель Макрон під час зустрічі з президентом США Дональдом Трампом заявив, що негайне вилучення активів не відповідає нормам міжнародного права. Але ці кошти, за його словами, можуть стати частиною майбутніх переговорів про завершення війни.
“Ви можете забрати доходи від заморожених активів, але не можете забрати самі активи, оскільки це не відповідає міжнародному праву. А ми хочемо поважати міжнародне право. Вони можуть стати частиною переговорів після завершення війни, адже агресором є Росія, і вона має нести відповідальність. Ця війна коштувала нам усім великих грошей, і це відповідальність РФ, тому що агресор — це Росія. Тож, зрештою, цей заморожений актив має бути частиною переговорів”, — заявив Макрон.
Таким чином, Франція виступає проти конфіскації російських грошей і цінних паперів в односторонньому порядку, але не виключає можливості використовувати їх як спосіб тиску на Москву.
Ба більше, як заявив держсекретар Франції у справах Європи Бенджамін Гаддад, Париж може змінити своє ставлення до того, що робити із замороженими активами країни-агресора, — якщо буде вирішено юридичні складнощі.
“Це викликає юридичні питання, однак це один із важелів, на який ми звертаємо увагу. Це один із механізмів, якими ми володіємо в силовій боротьбі з Росією. По суті, постане питання про ресурси, які ми повинні будемо надати як на національному, так і на європейському рівні, щоб посилити наші можливості підтримувати Україну”, — сказав Хаддад.
У Лондоні конфіскацію активів Центробанку Росії теж вважають складним питанням, на відміну від використання доходів, які вони приносять. Незважаючи на це, глава зовнішньополітичного відомства Великої Британії Девід Леммі заявив, що настав час вилучати російські активи, а не просто залишати їх заблокованими.
“Звичайно, Європі потрібно діяти швидко, і я вважаю, що нам слід перейти від заморожування активів до їхнього арешту. Це не те питання, щодо якого будь-який уряд може діяти поодинці. Ми повинні діяти разом з європейськими союзниками”, — заявив глава МЗС Британії.
Позитивну відповідь на пропозицію про конфіскацію заморожених російських активів можуть дати в Берліні. Низка західних ЗМІ вважає, що кандидат на пост канцлера Німеччини Фрідріх Мерц має намір розглянути цей варіант.
2022 року після повномасштабного вторгнення Росії в Україну країни “Групи семи” заморозили активи Центрального банку Росії на загальну суму майже 300 млрд євро. Переважна більшість, близько 190 млрд, зберігається в центральному депозитарії Бельгії Euroclear. Частина російських активів розміщена у Франції, Великій Британії, Японії, Швейцарії та США. Наразі дохід, отриманий від цих активів, G7 використовує для погашення позики для України на суму 50 млрд доларів.
Читайте також: В ЄС набирає популярності ідея конфіскації заморожених росактивів — деталі (ВІДЕО)
Як повідомлялося раніше, прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер заявив, що країни “Великої сімки” (G7) мають посилити економічний тиск на Російську Федерацію, щоб Путін був готовий йти на поступки.
Читайте також: Євросоюз посилює тиск: новий пакет санкцій проти Росії оцінили експерти