Європейська комісія рекомендує почати перемовини про вступ України до ЄС. Проголосувати за таке рішення Європейська рада зможе в середині грудня. У Брюсселі високо оцінили прагнення України та проведені Києвом реформи. “Радіо Свобода” повідомляє, що Брюссель готовий почати предметні перемовини з Україною і Молдовою, а Грузія, швидше за все, найближчим часом отримає статус кандидата, інформує FREEДОМ.
Київ виконав чотири з семи пунктів вимог до України, як до кандидата в члени Європейського Союзу. За понад рік вдалося змінити процедуру відбору суддів Конституційного суду, завершити перевірку кандидатів у члени Вищої ради юстиції та створити Вищу кваліфікаційну комісію суддів, уніфікувати з європейським законодавство по боротьбі з відмиванням грошей і реформувати медіасферу.
“Чи вистачить цього? Я думаю, вистачить. Тому що останній приїзд Урсули фон дер Ляєн до Києва вказав на те, що вона була вражена тим темпом, який взяла Українська держава, аби наблизити нас до перемовного процесу. І ми маємо розуміти, що і вимоги були не ідеальними, які давали нам європейські наші партнери. Тому що є такий фактор і така частина перемовного процесу, як боротьба з олігархатом. І Україна, здавалося б, виконала цю умову, проголосувавши за рамковий закон про деолігархізацію. Натомість наші партнери з Заходу сказали, що він не такий, як вони очікували. Але пропозиції, яким він мав бути, не пролунало”, — коментує політолог Максим Джигун.
Окрім боротьби з олігархатом, Євросоюз наполягає на змінах роботи антикорупційних органів та реформі законодавства про нацменшини. Остання — вимога Угорщини, уряд якої обіцяє блокувати перемовини України та ЄС у разі невиконання умов Будапешта.
“Це далеко не вичерпний перелік тих умов, які потрібні, аби Україна врешті-решт вступила до Євросоюзу. Я думаю, що на етапі перемовин з кожною окремою країною-членом ЄС ми отримаємо ще багато вимог, які будемо змушені реалізовувати. На нас чекає дуже велика і тривала робота з нашими колегами, із нашими сусідами, зокрема такими як Угорщина чи Словаччина. Тобто з тими країнами, де зараз панують не зовсім демократичні політичні лідери”, — каже Джигун.
Експерти впевнені, що українська дипломатія не повинна йти на поступки, проте змушена буде шукати підхід до кожного члена Євросоюзу. Діалог необхідний не тільки з лідерами Угорщини та Словаччини. Приміром, логістичні та продовольчі питання доведеться розв’язати з дружніми Україні Польщею та Чехією.
“Зараз та риторика, яка лунає, її треба сприймати, як перемовний процес між керівництвом Європейського Союзу і Україною про можливість нашого членства. Але не як — виконали сім умов і завтра ми член Євросоюзу. Тому що формально ми все, що завгодно, можемо виконати, але на практиці — як це буде реалізовано? Те, що такий діалог нині є і нам дають якісь проміжні оцінки з приводу того, що ми зробили, а що ні, це означає, що наше членство з порядку денного не знято”, — зазначає політичний та економічний експерт Валерій Клочок.
Водночас високопоставлені особи ЄС одноголосно виступають за вступ України до союзу і високо оцінюють реформи, проведені Києвом.
“Я хочу сказати вам, яке враження на нас справили реформи, які ви провели в розпал війни. Ми ніколи не повинні забувати, що ви ведете екзистенційну війну. І водночас ви глибоко реформуєте свою країну. Ви досягли багатьох віх, реформувавши свою систему правосуддя, приборкавши владу олігархів, борючись із відмиванням грошей, і багато іншого”, — заявила президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.
Наступним етапом після оцінки реформ, проведених Києвом, стане рішення про початок перемовин про членство України в ЄС. Його можуть ухвалити на саміті Євросоюзу вже в середині грудня поточного року.
Читайте також: “Ми вражені досягнутим прогресом у країні, у якій триває війна”: успіхи України на шляху до ЄС оцінили політики (ВІДЕО)
Нагадаємо, коментуючи рішення Єврокомісії, яка рекомендувала почати перемовини щодо членства з Україною, верховний представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель зазначив, що країна вже входить до європейської сім’ї.