Відбулося фундаментальне зрушення Заходу щодо України. Такою думкою поділився завідувач сектору Національного інституту стратегічних досліджень Олексій Іжак. У прямому ефірі марафону “FreeДОМ” на телеканалі UA він зазначив, що масштаб фінансової допомоги для України вражає, зокрема пакети від США та “Великої сімки”. Нам необхідно використати свій шанс, додав Іжак. Гість ефіру вважає: головне, щоб Україна змогла показати, як використовує гроші та бачить повоєнну країну. Також він розповів про взаємодію європейських країн та США на тлі енергетичної кризи, соціальної та економічної “втоми”.
— Україна показала, що варта підтримки своїх західних партнерів, коли довела, що справді самовіддано стоятиме за свою територіальну цілісність, за свій суверенітет. Але це лише перша фаза війни. Що буде після перемоги України? Як зміняться відносини України та Заходу?
— Це буде якраз видно за результатами того, як відновлюватиметься економіка та ці відносини. Але хотілося б, щоб цими пакетами допомоги не спробували від нас відкупитися. Мені здається, що справді відбулося якесь фундаментальне зрушення щодо України.
Накопичується такий пакет допомоги Україні, який каже, що нам треба лише використати свій шанс. Сорок мільярдів доларів від США — обсяг грошей говорить про те, що справді ставлення змінилося. Схоже, найголовніше — зрозуміти, що ми можемо зробити з цими грошима, щоб не просто відновитися. Мова йде про те, щоб створити нову країну практично зі зруйнованого стану, абсолютно європейську і повністю готову до всіх форм інтеграції.
— Як Ви вважаєте, що буде у відносинах самих партнерів? Я маю на увазі ЄС та США. Адже вони вже оцінили смак тієї сили, що полягає у єдності. Чи їх відносини ще більше прогресуватимуть і розвиватимуться після перемоги України?
— Багато залежить від того, коли буде перемога, тому що ми таки розуміємо, що світ набув досить важких економічних перетворень. Вони, можливо, були б плавні і спокійні у зв’язку із зеленим переходом, який, у принципі, всім був оголошений, але зараз усуненням Росії зі світової економіки цей перехід був дуже прискорений. І справді, багато країн переживають це важко. Перехід від економічних змін потребує кількох років. Але ця втома у соціальному плані, як ми бачили у Франції під час президентських виборів, таки виявляється. І навіть під час голосування пакета допомоги України у Сполучених Штатах ми також це бачили, що частина сенаторів висловила іншу точку зору. Тобто я не чекаю рожевих райських відносин. Проте ця єдність, яку було оголошено Байденом після обрання на Мюнхенській конференції, все-таки працює. І ми бачили, що і для Росії це було несподівано, і для багатьох, хто очікував на перемогу Росії. Тобто це працює. Я не думаю, що це будуть абсолютно рожеві відносини і якісь нові форми універсальних штатів Європи, де Америка та Європа зіллються в одному союзі, проте конструктивні прагматичні відносини збереглися і зміцняться. І буде далі спільна політика щодо Китаю. Я думаю, далі фактор Китаю підтримуватиме цю єдність Європи та Сполучених Штатів.
Є певна втома від того, що зараз доводиться все змінювати через відмову від російських поставок. Але ми можемо говорити про те, що Європа зараз просто в прискореному режимі намагається зробити те, до чого вона б і так прийшла. Наприклад, перехід на відновлювані джерела енергії, сонячні батареї тощо. В принципі, заради екології, можливо, Європа до цього прийшла б, просто трохи пізніше. Нині ж треба прискорити цей процес.
Не можна сказати, що це почало відбуватися прямо зараз по-особливому. Все-таки була відмова від вуглеводнів та процес переходу Європи та Америки на альтернативні види енергії. Його в Україні не було видно, і він не був зрозумілий так, як це було насправді, але він був глибоким. І зелений перехід продовжуватиметься.
Але обсяги нафти і газу, частково вугілля, які все ще необхідні європейській економіці, треба десь взяти. І цей пошук відбувається досить гарячково. Перенаправити потоки нафти і газу так, щоб на ці найближчі роки їх ці обсяги компенсувати. Єдине, що змінилося, це, можливо, ставлення до атомної енергетики. Німецький підхід трактує, що атомна енергетика теж брудна і має бути усунена, зупинена і заміщена відновлюваними джерелами. Ну, можливо, це ще буде переглянуто. Але загалом зелений перехід буде продовжено.
— Упродовж десятиліть Європейський Союз був залежний від постачання російських енергоресурсів. І зараз перехід на альтернативні джерела триватиме не один рік?
— Ні, все станеться швидше. Так, можна говорити про газ, тому що газова інфраструктура щодо Німеччини формувалася з початку 70-х років, коли була так звана східна політика — підняти і залучити Радянський Союз спочатку, а потім Росію. Ця політика закінчується лише зараз із цією війною. Це справді десятиліття. Але, щоб замістити російський газ повністю, десь знайти додаткові обсяги, треба, щоб Катар, як він пообіцяв, наростив обсяги. Для них це не проблема — забезпечити всі країни, які потребують газу. Наразі катарський газ розписано на найближчі роки, тому не можна прямо цього року замістити саме російський газ, який постачається до Європи. Тому цього року буде просто падіння закупівлі російського газу за рахунок нарощування сланцевого газу в Сполучених Штатах, і там близько 20% впадуть. За рік-два, справді, російський газ може бути замінено. Щодо російської нафти — залежними поки що залишаються такі країни, як Угорщина та Словаччина.