Європа на порозі війни: як країни Балтії готуються відбивати російську агресію — аналіз експертів

Держдепартамент США вимагає пояснень від Москви у зв’язку з провокаціями Росії щодо країн Балтії. Йдеться про плани РФ в односторонньому порядку змінити морські кордони в Балтійському морі. Країни Балтії, Польща та Фінляндія відчувають особливу загрозу від РФ, кажуть експерти. Водночас видання Foreign Affairs пише про те, що для приборкання імперських амбіцій Кремля Україна має перемогти у війні. 

Зміцнення “Східного щита” НАТО

Військова загроза з боку РФ відновила довіру європейців до Північноатлантичного альянсу. У довоєнному 2021 році тільки шість із 30 країн НАТО виділяли на оборону 2% від ВВП. У 2024-му таку суму готові виділити вже дві третини членів Альянсу.

Крім того, країни, розташовані недалеко від Росії, проявляють власну ініціативу щодо захисту кордонів. Польща виділила 2,5 млрд дол. на програму “Східний щит”: планується зміцнити 400 км кордону з Росією і Білоруссю.

“Країни, які відчувають особливу загрозу від Російської Федерації, це абсолютно очевидно, країни Балтії, Фінляндія, Польща, вже повним ходом будують фортифікації. Наприклад, у країнах Балтії планується побудувати три лінії оборони. Поляки вже говорять про те, що вони хочуть спільну лінію оборони з країнами Балтії. Ми бачимо, наскільки та на міжнародному рівні, і на внутрішньодержавному рівні ці країни серйозно ставляться до російських загроз”, — зазначив кандидат політичних наук, голова “Міжнародної асоціації малих міст” Олексій Буряченко.

Країни Балтійського регіону домовилися про створення “стіни дронів” для захисту своїх зовнішніх кордонів за допомогою безпілотників. Про це заявила міністерка внутрішніх справ Литви Агне Білотайте. 

Дрони будуть використовуватися для моніторингу прикордонних територій, а також протидії ворожим безпілотним літальним апаратам (БпЛА), які можуть бути використані для можливої атаки та провокацій. Білотайте зазначила, що «стіну дронів» можна створити на кошти ЄС.

“Це абсолютно нова річ — “стіна дронів”, яка простягається від Норвегії до Польщі. Її мета полягає в тому, щоб використовувати дрони та інші технології для захисту наших кордонів від провокацій з боку недружніх країн і для запобігання контрабанді. Литва вже розробила плани щодо посилення захисту свого кордону за допомогою безпілотників. Державна прикордонна служба Литви нещодавно створила підрозділ БпЛА і перебуває в процесі придбання додаткових безпілотників і систем протидії дронам”, — пояснила міністерка внутрішніх справ Литви Агне Білотайте.

Нейтральні країни повинні вступити в НАТО через загрози, що зростають з боку Росії. Як заявив міністр оборони Великої Британії Грант Шаппс, Лондон лобіюватиме приєднання до Альянсу більшої кількості країн. Може йтися про Ірландію, Мальту, Австрію та Швейцарію. Ці ж країни, за інформацією австрійської газети Die Presse, наприкінці 2023 року надіслали листи до НАТО з пропозицією розширити співпрацю.

“Я виступатиму за те, щоб усі ті європейські країни, які отримують реальну вигоду від прикриття НАТО, які користуються перевагами свободи та свобод, приєдналися до Альянсу… Настав час для кожної європейської країни зробити крок уперед, а для НАТО — активніше обстоювати свою позицію”, — заявив міністр оборони Великої Британії Грант Шаппс на Лондонській конференції з оборони 2024 року.

Перед гібридними загрозами Росії потрібно також посилити захист Європейського Союзу. У німецькому місті Веймарі міністри закордонних справ Німеччини, Франції та Польщі погодили прагнення стати рушійною силою європейської системи безпеки.

“Ми більше не можемо дозволити собі зовнішню політику на автопілоті. На наш погляд, для цього вкрай важливі три напрямки, які ми об’єднали у Веймарський порядок денний. Насамперед — це європейська політика безпеки та оборони. Ми хочемо перетворити Європейський Союз на справжній союз безпеки. Конкретно це також означає збільшення кількості спільних закупівель, зміцнення європейського оборонного потенціалу завдяки довгостроковим контрактам і безпековому плануванню”, — наголосила міністерка закордонних справ Німеччини Анналена Бербок.

Про односторонній план розширення своїх територіальних вод у Балтійському морі Міністерство оборони РФ оголосило 21 травня. Головнокомандувач Збройних сил Швеції Мікаель Бюден припустив, що Москва “поклала око” на острів Готланд, який належить Стокгольму. У коментарі німецькому виданню RND Бюден повідомив, що захопивши Готланд, Путін може отримати контроль над цілим Балтійським морем. Головнокомандувач заявив, що НАТО не може допустити цього, і що регіон не повинен стати ігровим майданчиком Путіна.

https://youtu.be/HwR1tbc-05U

Думки експертів

Яка ймовірність того, що керівництво Росії зважиться на напад на країни Балтії? Якими можуть бути наслідки? Чи ефективний проєкт “стіна дронів” для захисту від російських загроз? Як країни Європа готується до можливої війни з РФ? На ці питання в ефірі телеканалу FREEДOM шукали відповіді: 

• В’ячеслав Потапенко, керівник Центру внутрішньополітичних досліджень Національного інституту стратегічних досліджень;
• Володимир Фесенко, політолог;
• Пэетер Тайм, естонський політолог;
• Анатолій Храпчинський, авіаексперт, керівник української компанії, що займається військовими технологіями;
• Ярослав Божко, голова Центру політичних досліджень “Доктрина”. 

В’ЯЧЕСЛАВ ПОТАПЕНКО: У Євросоюзі розуміють можливість реальних військових операцій з боку РФ

— Була інформація, що Путін у 2022 році розглядав два варіанти: напад на країни Балтії та напад на Україну. Потім він обрав Україну і, як кажуть, відомо з джерел, близьких до Путіна, проте не підтверджених, що про це дуже шкодував, бо не зміг здобути перемогу в Україні. Тому я думаю, що напад на країни Балтії цілком реалістичний.

Після початку повномасштабної війни РФ проти України, Бучі та звірств росіян на інших українських територіях плани оборони країн Балтії були переглянуті. Стало зрозуміло, що навіть тимчасової окупації допускати не можна. Почали будуватися оборонні споруди, було перекинуто низку військових підрозділів з інших країн НАТО, в Євросоюзі посилено авіацію, посилено систему протиповітряної оборони. 

Однак Росію це не зупиняє. Відомо, що РФ блокувала засобами радіоелектронної боротьби Талліннський цивільний аеропорт, відбуваються провокації на кордоні по річці Нарва з Естонією. Це відбувається постійно. І хоча країни Балтії посилилися у військовому плані, напад з боку Росії залишається реалістичним сценарієм. 

Не тільки прикордонні країни — балтійські та Польща, які або входили до Радянського Союзу, або до Варшавського договору, Фінляндія, що мала досвід війн із Радянським Союзом, — стурбовані можливістю реальних військових операцій, а не просто ідеологічних, гібридних. Порядок денний почав змінюватися. У Європейському Союзі почали виділяти гроші на сектор безпеки.

Результатів від безпекових заходів у ЄС збираються досягти до 2026 року, але, на жаль, Російська Федерація не схильна до того, щоб чекати, поки всі будуть готові до їхніх активних дій. Москва вже діє проти східного флангу НАТО у форматі гібридних атак і далі Путін може застосувати не тільки гібридні методи, при цьому не використовуючи великих людських ресурсів.

Є космос, повітряний простір, де можна збивати літаки, безпілотники. Також можна підривати кабелі, газопроводи. Війна може бути досить широка – це не обов’язково бомбардування міст і якісь фронтальні наступи. Війна досить високотехнологічна, для цього не потрібні, особливо на морі та в повітрі, десятки тисяч людей. Однак Альянс досить підготовлений. Основне питання — у політичній волі та моральному дусі.

Це великий виклик для Європейського Союзу насамперед для політичної культури та традиції, які завжди боролися за мир і діалог. А зараз вони повинні поміняти свій світогляд і перейти до розв’язання питань із застосуванням сили. 

ВОЛОДИМИР ФЕСЕНКО: “Стіни дронів” не достатньо для захисту від РФ

— Ідея створення “стіни дронів” країнами Балтії, Польщі, Фінляндії та Норвегії, щоб забезпечити захист зовнішніх кордонів від потенційних загроз з боку Росії, є перспективною. 

Подібні заяви свідчать про те, що є реальне усвідомлення загроз з боку Росії у країн, які з нею межують. Ці країни докладають разом із НАТО зусиль зі зміцнення своєї обороноздатності в разі російської атаки. 

Концепція “стіни дронів” випливає зі збільшення військових загроз з боку Росії. Це, безумовно, реакція на військові загрози. Другий важливий аспект — уроки, витягнуті з бойових дій Росії проти України.

Україна ефективно використовує дрони для відбиття російської агресії тоді, коли не вистачає артилерійських снарядів та інших видів озброєнь. Українці знайшли такий варіант. Європейським військовим експертам, політикам і військовим керівникам країн потрібно вивчати український досвід. 

Безпілотні апарати, хоч і ефективні, але без участі людей не можуть повністю забезпечити безпеку кордону. Це один з уроків війни. Тому виглядає красиво, ідея правильна, але чи готові скандинавські країни та країни Балтії створювати “стіну дронів”? Це звучить красиво, як піар, але реально — готові чи ні? Я думаю, над цим необхідно активно працювати, само собою це не з’явиться. 

Не можна покладатися тільки на дрони. Крім “стіни дронів” необхідно створювати реальний захист із людей зі зброєю: артилерією, системами реактивного залпового вогню, з ракетами для відбиття російської агресії. Тільки дрони проблему не вирішать. 

ПЭЕТЕР ТАЙМ: РФ тестує на міцність західні країни

— Путін вважає країни Балтії “своїми”, тому зазіхає на них. За дрібними провокаціями РФ можуть ховатися серйозніші загрози, тому Естонія, Латвія і Литва — напоготові. Своїми провокаціями, гібридними атаками РФ шукає привід для вторгнення. Провокації на кордоні Естонії, зокрема в Нарві, Росія проводить, щоб подивитися на реакцію з боку Заходу.

Я думаю, росіяни постійно тестують на міцність цивілізовані країни. По-іншому я ніяк не можу це оцінити або якось схарактеризувати. До чого це? Навіщо це все треба? Але треба робити щось, щоб постаратися вивести з рівноваги протилежну сторону.

З одного боку, може здатися, що Росія веде якусь гру — робить провокації та дивиться на реакцію. Але з іншого боку, враховуючи досвід України, абсолютно не виключено, що за цими дрібними провокаціями може стояти щось більш серйозне — напад або на Естонію, або на Фінляндію, або на інші балтійські країни. Усього можна очікувати та потрібно бути до всього готовим. Ми повинні бути напоготові та займатися зміцненням своєї обороноздатності. 

АНАТОЛІЙ ХРАПЧИНСЬКИЙ: Уздовж кордонів із РФ потрібно поставити системи РЕБ

— “Стіна з дронів” може допомогти контролювати на кордонах країн ЄС рух і спроби провокацій Російської Федерації. Якщо ми говоримо про нові БпЛА, які є більш високотехнологічними та можуть нести будь-яке навантаження, то ми можемо використовувати їх не тільки для візуального визначення порушення кордону. 

У них є досить велика кількість і термодатчиків, і систем, які дозволяють виявляти будь-який рух на кордоні. Маючи такі системи, припустімо, як у нас в Україні, які можуть перебувати понад 30 годин у повітряному просторі та сканувати його, ми можемо говорити про те, що людський фактор буде зменшено в даному питанні та більше працюватиме техніка. 

Таким чином особовий склад можна буде залучати тільки для перевірки можливого порушення кордонів. Безпілотники можуть також нести засоби радіоелектронної боротьби, що дасть змогу унеможливити перетин кордонів засобами противника.

Потрібно також створити системи радіоелектронної боротьби (РЕБ). Я думаю, що це будуть наземні комплекси, які стоятимуть уздовж кордону і припинятимуть будь-які спроби з боку Росії шляхом розумного jamming (глушіння, створення перешкод, — ред.). Коли ми говоримо про те, що, припустімо, БпЛА в повітряному просторі засікли чужий БпЛА, передали координати на наземну станцію, наземна станція вже відпрацювала безпосередньо по цьому БпЛА, який унаслідок цього або втратив зв’язок і зазнав аварії, або повернувся до місця своєї дислокації.

ЯРОСЛАВ БОЖКО: У Фінляндії дуже сильна армія 

— У Фінляндії живе карельське населення. Свого часу Радянський Союз використовував Карельсько-фінську (спочатку автономну, а потім союзну) республіку для операцій зі спроб захоплення влади у Фінляндії та перетворення її на радянську республіку. Якоюсь мірою зараз ці практики не забуті. 

Для РФ мілітаризація Фінляндії та скандинавського регіону — це виклик. І він сягає епохи холодної війни, коли оборонна доктрина Фінляндії будувалася на тому, що жодні країни НАТО, найімовірніше, не будуть їй допомагати. У Фінляндії дійсно сильна і самостійна армія, яка добре насичена артилерією. 

Для Росії стає все більш і більш імовірне вторгнення в країни Балтії або інші країни НАТО. Попри те, що війна в Україні далека від завершення, ми розуміємо, що ослаблення РФ призведе до специфічної ситуації — щоб це не виглядало як поразка, потрібне суттєве підвищення градуса ескалації. А це або використання тактичної ядерної зброї, про яку вже почали говорити, або пряма наземна атака на країни НАТО. 

Яка б не почалася операція, наприклад, у країнах Балтії, — вона не може залишитися суто в регіональному річищі. Країни НАТО зобов’язані будуть перейти державний кордон Росії, завдати попереджувального удару. Якщо країни НАТО вестимуть суто оборонну війну, то це все перетвориться на другу Україну, де немає дозволу переходити кордон і можливостей руйнувати тили та логістику РФ. 

Фінляндія є одним із найважливіших елементів оборони Заходу нарівні зі Швецією. Фінська армія набагато сильніша і численніша, тільки в сухопутних військах шведської армії всього лише 15 тис. осіб. Це порівняно небагато порівняно з Латвією, Естонією, Литвою. А ось Фінляндія дійсно має колосальний оборонний потенціал. Для НАТО було корисно отримати до своїх лав Фінляндію. 

Про наземний напад Росії на Фінляндію говорити поки не доводиться, тому що для армії РФ це буде складно. Складною буде навіть операція з наземного вторгнення в країни Балтії. Однак ми не повинні думати, що Російська Федерація повністю відмовилася від цієї ідеї. 

Читайте також: Як введення військ НАТО в Україну вплине на перебіг бойових дій — думка експертів і глядачів FREEДОМ