Єврокомісія хоче змінити норми для вступу до ЄС: що вигідно Україні, а що — ні, пояснили експерти

Минулого тижня Європейська комісія затвердила проєкт переговорної рамки для України. Експерти зазначають, що новий документ, по суті, копіює рамки перемовин, які Європейська комісія прописала для Албанії та Північної Македонії 2020 року. Документ — стандартний. У ньому розписані процедурні моменти вступного процесу України до Європейського Союзу.

В Україні зараз формуються робочі групи для того, щоб потім у фіналі вже Україна стала повноправним членом Євросоюзу. А Єврокомісія зараз, крім іншого, роздумує над реформою системи голосування країн-членів ЄС.

Чим завершився саміт лідерів ЄС

Європейські лідери хочуть, щоб Україна якнайшвидше почала фактично переговори про вступ до Європейського Союзу. Про це йдеться в документі, складеному за підсумками зустрічі лідерів країн-членів ЄС, яка відбулася 21-22 березня в Брюсселі.

“Європейська рада вітає прогрес України та Республіки Молдова у просуванні необхідних реформ на шляху до ЄС. На додаток до представлення проєктів рамки переговорів для України та Республіки Молдова, Єврорада пропонує швидко ухвалити їх і невідкладно розпочати роботу”, — ідеться в заяві за підсумками зустрічі в Брюсселі.

Із закликом якнайшвидше відкрити переговори до лідерів європейських країн звернувся і президент України Володимир Зеленський, який брав участь у Саміті лідерів ЄС по відеозв’язку.

“Я б хотів зупинитися на спільних політичних діях, зокрема на питанні щодо початку реальних переговорів про вступ України. Це один із ключових елементів мотивації наших людей у протистоянні з Росією — українцям потрібно бачити, що Євросоюз стає ближчим. І особливо в ці складні місяці потрібне відчуття зближення України та Євросоюзу, коли Росія транслює світові, буцімто Захід не здатен підтримувати нас саме так, як треба”, — наголосив лідер України.

Драфт переговорної рамки для України було представлено 12 березня. Він містить план необхідних реформ для того, щоб максимально уніфікувати українське законодавство із законодавством Євросоюзу.

Переговорну рамку має погодити або доопрацювати Рада ЄС. Коли держави-члени затвердять її, має відбутися перша міжурядова конференція, до якої, крім держав-членів, долучиться також Україна. Саме цей формат означатиме офіційний старт переговорів про вступ України до ЄС.

20 березня прем’єр-міністр України Денис Шмигаль представив у Брюсселі так званий “український план”, необхідний для отримання підтримки на 50 млрд євро впродовж наступних чотирьох років у рамках так званого Українського механізму. Перший транш у розмірі 4,5 млрд євро було надіслано цього самого дня.

Для Європейського Союзу важлива реформа системи голосування: на зміну консенсусу має прийти процедура ухвалення рішень більшістю. На думку аналітиків, такі рішення наразі актуальні, адже вони дадуть змогу надалі окремим країнам блокувати і без того тривалі бюрократичні процедури. У випадку з Україною однією з таких країн з особливою позицією є Угорщина. Не так давно країна написала листа членам Європейського Союзу про те, що в Україні нібито залишається актуальною проблема щодо недостатнього дотримання прав національних меншин.

Угорщина головуватиме в Європейському Союзі у другій половині 2024 року. До початку цього періоду Україна розраховує привести переговорну рамку в дію.

Коментарі експертів

Що таке переговорна рамка України та Європейського Союзу? Чи варто Києву розраховувати на переговорний процес про вступ до Євросоюзу в першій половині 2024 року? Яких реформ не вистачає Європейській Раді? Відповіді на ці та інші питання в ефірі телеканалу FREEДОМ озвучили:

• Андрій Веселовський, надзвичайний і повноважний посол, радник директора Національного інституту стратегічних досліджень;
• Ігор Попов, експерт Українського інституту майбутнього;
• Ігор Чаленко, політолог, голова Центру аналізу та стратегій;
• Михайло Пашков, співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова;
• Євген Добряк, народний депутат України VI скликання, експерт-міжнародник.

АНДРІЙ ВЕСЕЛОВСЬКИЙ: Переговорна рамка — це схема проведення переговорів за 35 напрямками

— Україна рухається до повноправного членства в ЄС. Але після кожного рішення буде рішення про рішення. На жаль, це відбуватиметься до того моменту, поки країну не оголосять членом Європейського Союзу. Проблеми немає, є процес.

Важливо зазначити, що цей процес для України точно такий, яким він був для всіх держав, які вступали до ЄС. Найближчим сусідом України, який вступив до ЄС, є Хорватія. Вона теж проходила всі ці етапи. Теж були деякі держави, які на певному етапі говорили Хорватії: “Ні, це ви не можете зробити, а це ви повинні зробити так чи інакше”. У країні здіймалося обурення, ходили демонстрації, але потім, зрештою, все пояснювалося і в тій чи іншій формі виконувалося те, про що просили Хорватію від самого початку. Цей самий процес очікується і в нас.

Переговорна рамка це один із трьох найважливіших етапів у процесі вступу. Це той документ, згідно з яким делегація України буде розмовляти з об’єднаною делегацією Європейської комісії. І обговорювати всі ті 34-35 глав, за якими ми і будемо вступати до Європейського Союзу. Коли ми обговорюємо ці глави, то ми обговорюємо наше законодавство і практику його впровадження в європейську систему.

У результаті успішних переговорів і досягнення угоди в усіх напрямках рамка закривається. І ми опиняємося в Європейському Союзі. Якщо це рішення буде ратифіковано всіма членами ЄС.

Труднощі в тому, що переговорна рамка створювалася для України досить швидко, у короткі терміни. Не всі в Брюсселі очікували такої швидкості і такого вміння швидко вирішувати поставлені перед Києвом завдання.

І оскільки переговорна рамка формулювалася досить швидко, то на цьому етапі виникли питання у деяких держав — а чи не можна в конкретному випадку проводити цю процедуру не за 15 пунктами, а за 5, наприклад.

Тобто наша переговорна рамка в процесі її остаточного визначення перед застосуванням оптимізується в хороший бік.

Деякі країни не дуже хочуть цієї оптимізації. Але в принципі, оскільки ми йдемо в парі з Молдовою, у якої переговорна рамка схожа на українську, то й заперечувати проти умов для двох країн уже важче. Звичайно, є країни, які хотіли б, щоб ми не ввійшли до Європейського Союзу. Але тиск загальної кількості країн ЄС, тиск апарату в Брюсселі і той факт, що ми разом із Молдовою рухаємося, нам допомагають. Тому не будемо розчаровуватися.

Переговорна рамка була опрацьована в напівсирому вигляді на засіданні Ради Європейського Союзу. Вона буде, очевидно, остаточно сформульована, і до липня цього року буде затверджена. Після цього переговори можуть починатися.

Положення про те, що Україна і Європейський Союз домовляться і введуть у дію переговорну рамку в червні цього року, як і для Молдови, практично досягнуто. Можуть бути якісь неймовірні обставини, але вони дуже малоймовірні. Тому очікувати, що це перенесеться на другу половину року, коли Угорщина головуватиме в Європейському Союзі, напевно, не варто.

ІГОР ПОПОВ: Реформа системи голосування Європейської ради вигідна Україні

— Переговорна рамка — це черговий етап нашого вступу до ЄС. Її підготувала Європейська комісія. Наша рамка мало чим відрізняється від такої ж для Молдови, Албанії чи Північної Македонії. Проєкт подано до Ради ЄС, яка має її затвердити. Відповідальний за розширення — комісар Олівер Варгеї та 27 міністрів. Вони мають зібратися, ухвалити рішення, і після цього наступний етап — міжурядова конференція. Ми, звісно, готові вже сьогодні починати переговори після цієї рамки, але розуміємо, що бюрократія є.

Після 1 липня в Європейській раді головує Угорщина. У нас особливі відносини, ми їх покращуємо, ми працюємо, але краще провести міжурядову конференцію до 1 липня. Відповідно, можемо вже планувати, що між 9 червня — це вибори до Європейського парламенту — і 1 липня ми проведемо конференцію.

Але це не означає, що ми зараз не робимо нічого. Тобто зараз триває етап скринінгу, тривають попередні переговори, європейські партнери оцінюють стан нашої економіки, законодавства, все те, що потім треба буде змінювати. Усе, що в нас відрізняється, треба буде робити відповідним до європейських норм.

У процесі переговорів, звісно, для відкриття кожного розділу і переговорів, і для підбиття підсумків необхідне голосування. І ось для того, щоб жодна з країн ЄС з особливою позицією не блокувала, паралельно в Європейському Союзі буквально найближчими тижнями будуть подані ініціативи щодо зміни голосування на рівні Європейської Ради.

Реформа передбачає кваліфіковану більшість голосів. Це, звичайно, для України буде набагато вигідніше, адже ми розуміємо, що Росія має своїх лобістів. Тобто в деяких країнах може бути така ситуація, що євроінтеграцію України можуть поставити в залежність від якихось своїх внутрішньополітичних процесів. І для нас вигідна ця реформа.

ІГОР ЧАЛЕНКО: Через фермерські протести в ЄС не буде грандіозних проблем для євроінтеграції України

— Те, що зараз відбувається в Брюсселі, це черговий крок України до повноправного членства в ЄС. Просто ми маємо розуміти, що в майбутньому ми будемо неодноразово зустрічати такі проміжні етапи. Головне, щоб ми не зменшували наш темп.

Потрібно зробити все, щоб нові майбутні члени ЄС гармонійно приєдналися до загальноєвропейського ринку. Тому цю політику справді потрібно розробляти просто зараз, попри масштабні протести, які є зараз у Європейському Союзі. Здебільшого вони мають в основі обурення щодо зеленого курсу. Україна тут — питання другого чи третього порядку. Тому в такому випадку, я думаю, що грандіозних проблем не буде. Але, однак, можуть вносити ситуативні моменти. Але з погляду стратегії це абсолютно правильний курс.

МИХАЙЛО ПАШКОВ: Кваліфікована більшість зніме проблему блокувального голосу в рішеннях Євросоюзу

— Єврокомісія хоче запустити процес інтеграції, приєднання низки країн до Європейського Союзу, у всякому разі, у формалізованому варіанті, до євровиборів. Це пояснюється низкою причин. З одного боку, тим, що очевидно, що країна-агресор РФ буде активізуватися в контексті гібридного впливу і спроб вплинути на результати виборів до Європарламенту. З іншого боку, теж очевидно, що є загроза поправіння Європейського парламенту, тобто ширшого представництва — євроскептиків у Європарламенті, що може позначитися в перспективі на Єврокомісії, зокрема.

Наприклад, для Молдови це вкрай важливо, тому що восени мають відбутися вибори президента і паралельно буде проводитися референдум про вступ до ЄС. Тому в цьому плані практична реалізація євроінтеграції у вигляді переговорного процесу, у вигляді конкретних результатів для Кишинева була б дуже важлива і з політичного погляду, з огляду на ситуацію складну в країні, я маю на увазі і Гагаузію, і Придністров’я, російську експансію та інше, інше. Це один із невеликих прикладів. І, напевно, ось ця ініціатива Єврокомісії як відповідь на російську агресію, і на активізацію агресивності Росії на тлі псевдовиборів у РФ.

Розглядаються важливі дуже новели про можливе ухвалення рішень кваліфікованою більшістю, що є однією з дуже важливих тем для трансформації Європейського Союзу на тлі глобального протистояння цивілізованого демократичного світу і табору авторитарних, тоталітарних країн.

Принцип кваліфікованої більшості на сьогодні дуже важливий. Абсолютно очевидно. Тому що неможливо весь час долати, наприклад, опір Угорщини такими досить екзотичними способами… І, по-друге, ще дуже важливим є те, що цей процес має супроводжуватися конвергенцією кандидатів до Європейського Союзу і в контексті просування до спільного ринку ЄС, і активнішої участі в керівних органах Євросоюзу.

Кваліфікована більшість знімає проблему блокувального голосу. Тобто в такому випадку, якщо йдеться про те, що дві країни виступають проти, це не означає, що вони можуть торпедувати спільне рішення решти країн… Просстіше питання, можливо полягає в тому, щоб розширювати сферу застосування кваліфікованої більшості. Я маю на увазі, наприклад, відкриття і закриття переговорних глав із країнами, відкриття самого переговорного процесу, низку якихось інших дуже важливих рішень.

Тобто в даній ситуації йдеться про необхідність формування гнучкої системи ухвалення рішень у Європейському Союзі, яка відповідає сьогоднішнім реаліям. Реформа потрібна для Європейського Союзу, для його мобільності та просування вперед.

ЄВГЕН ДОБРЯК: У процесі вступу до ЄС Україні доведеться непросто, але вихід є

— Є дуже багато сегментів, за якими йтимуть переговори. Насамперед це ті стандарти, за якими Україна, Молдова, Західні Балкани мають повністю відповідати законодавству, всім технічним нормативам Європейського Союзу. Зараз закінчується скринінг законодавства України тощо. Тобто готуються всі процедури для того, щоб розпочався переговорний процес щодо вступу України та інших держав до Європейського Союзу.

Для України головний момент — стати частиною європейської родини. Тому що це буде завершальна система архітектури, насамперед політичної. Також важливо встановити компоненти безпеки для Європейського континенту. Тільки так може бути забезпечена стабільна безпека в регіоні. Без України її не буде.

Це буде, коли закінчиться повномасштабна агресія, коли Україна відновить територіальну цілісність і свій суверенітет. Багато питань, природно, стосуватиметься економічної складової, насамперед аграрного сектору, тому що Україна є дуже серйозним конкурентом європейських виробників і за ціновою політикою, і за якістю, і так далі.

Доведеться, звичайно ж, досить непросто, але виходи є. Ми повинні зараз розглядати стратегічні питання диверсифікації наших ринків аграрної продукції.

Ми повинні чітко, конкретно дивитися на ті відпрацьовані механізми, які в нас є, а це питання продажу української аграрної продукції в регіон Близького Сходу, Африки, Південно-Східної Азії тощо. Для того щоб ми не складали серйозну конкуренцію, як колись поляки складали, наприклад, Німеччині та іншим державам Європейського Союзу. У нас ці механізми є.

Нам — головне відновити повністю морський економічний суверенітет для того, щоб ми повністю виконували зовнішні контракти, зобов’язання щодо постачнь аграрної продукції в ці регіони. І далі ми повинні використовувати цю стратегію, щоб ми не перетиналися в цих питаннях. Хоча там буде дуже багато ще моментів, пов’язаних не тільки з аграрним сектором.

Ми повинні будемо виконати всі вимоги, які стосуються всіх норм законодавства і технічних стандартів ЄС. І ми можемо тоді спокійно вступати в переговорний процес.

Я думаю, що сьогодні Європейський Союз зацікавлений у тому, щоб Україна була складовою частиною Європейського Союзу, насамперед з міркувань безпеки.

Читайте також: Україна своїм членством серйозно змінить баланс у Євросоюзі, — Гончаренко