Євроінтеграція України: проблеми щодо вступу до ЄС перелічив Тизенгаузен

Україна не просто заслужила бути в європейській сім’ї, вона виборола собі це право, на відміну від деяких інших вже чинних членів ЄС. Але Україна повинна вже зараз намалювати дорожню карту розв’язання перешкод на своєму шляху до Європейського Союзу, і повинна їх розв’язати. У деяких питаннях доведеться знаходити консенсус. Таку думку сьогодні, 6 березня, в ефірі телеканалу FREEДОМ висловив політтехнолог Борис Тизенгаузен.

Він прокоментував заяву президентки Європарламенту Роберти Метсоли під час візиту до Львова, у якій вона закликала Євросоюз уже цьогоріч почати перемовини про членство України в ЄС.

“По-перше, сьогодні ще одна новина, прем’єр-міністр заявив, що ми всі пункти виконали, які від нас вимагали. Треба ще аудит, звичайно, провести, але схильний довіряти цьому повідомленню. Перша проблема — колегіальне голосування. Усі мають сказати “так”, але ми ж розуміємо, що є Угорщина, наприклад, є низка інших країн, до влади за цей час у яких можуть прийти, може, не дуже лояльні до України. Хоча мені це зараз здається таким досить фантастичним сценарієм, але все можливо”, — сказав Тизенгаузен.

Політтехнолог нагадав, як Туреччина, наприклад, перешкоджає входу Фінляндії та Швеції до НАТО, як Македонії довелося змінювати назву на Північну Македонію, щоб стати повноправним членом європейської сім’ї.

“Тому багато таких моментів, які зараз уже на стадії зондування, на стадії аудиту можна купірувати або навіть розв’язати. Ми маємо для себе виписати ці проблеми і не вести політику агресивної дипломатії: “Ах це угорський уряд, ми їх дотиснемо”. Ні. Так, нам доведеться знаходити консенсус, зокрема і з угорським урядом. Тому зараз цим ми вже повинні займатися”, — вважає він.

Тизенгаузен зазначив, що далі, як закінчиться війна і коли, ніхто не знає.

“Можливо, деякі території, я сподіваюся так не буде, але може бути, якась територія залишиться на думку деяких європейських урядовців, спірною. Хоча всі окуповані росіянами території — це Україна. І тоді почнуть говорити про те, що Росія, до речі, почне дуже масовано просувати цю тезу: “Як ви можете приймати Україну до європейської сім’ї, якщо ми, непередбачувані маніяки, завтра знову прийдемо і чогось там зробимо, а ви вже муситимете будете… ви не НАТО, звісно, але ЄС уже муситиме буде щось вирішувати””, — каже він.

Тому, констатує політтехнолог, є достатня кількість проблем, плюс внутрішні проблеми України, про які не варто забувати.

“Нам потрібно ефективно, прямо закатавши рукава, боротися з корупцією. Зрозуміло, що корупція є в усіх європейських державах, але корупція, яка є в нас, яку не викорінили, удобрювали, напевно, за всі роки незалежності України, ми з нею повинні розібратися. Повинна бути найжорстокіша і кадрова політика зокрема, і найжорстокіша політична воля, хоча не повинно бути ніякої політичної відповідальності, повинна бути виключно кримінальна відповідальність і невідворотність покарання. Зрозуміло, що це нас не убезпечить від корупції, у Китаї смертна кара за це і все одно крадуть. Але ми максимально повинні докласти зусиль для того, щоб із цією недугою якнайшвидше, як мінімум, більшою мірою закінчити”, — висловився Тизенгаузен.

Щодо євроінтеграції України, за його словами, є й ті, хто вважає, що Україна в небезпечному сусідстві з непередбачуваною Росією може бути проблемою для Європи.

“Хоча знову ж таки, озиратися на Росію і ухвалювати рішення — приймати Україну в ЄС чи ні — це, як мінімум, нерозумно. Тому що є країни менші за нас, у яких менша армія, і вони вже в Євросоюзі, і вони теж недалеко від Росії розташовані. Тому це, напевно, не має стати визначальним фактором. Я думаю, що після війни питання про те, чи може Україна, чи не може стати членом Євросоюзу, має взагалі відпасти, тому що зараз Україна фактично є поясом безпеки для всього Європейського Союзу. І всього лише передаючи нам зброю, або передаючи нам частину фінансів на поворотній, до речі, основі, ЄС убезпечує себе від маніяка ХХI століття”, — підсумував Борис Тизенгаузен.

Читайте також: Для вступу до ЄС Україні потрібна не тільки перемога — пояснення політолога