Євроінтеграція, діалог з Африкою, партнерство з Японією: за 500 днів війни Україна об’єднала світ у боротьбі з російським агресором

Нові партнери, розширення мережі дипломатичних представництв, започаткування діалогів та поглиблення співпраці. За 500 днів повномасштабного вторгнення Україна об’єднала світ у боротьбі з російським агресором. Про те, як під час великої війни Україна розбудовує міжнародні відносини, — у матеріалі FREEДОМ.

1 липня 2022-го — історичний для України момент. До зали засідань Верховної Ради урочисто внесли прапор Європейського Союзу. Цього ж дня президент Володимир Зеленський, спікер парламенту Руслан Стефанчук і прем’єр-міністр Денис Шмигаль підписали спільну заяву про стратегічну мету України — членство в ЄС.

Тижнем раніше сталася історична подія — усі країни-члени ЄС одноголосно проголосували за європейське майбутнє України, і держава стала кандидатом на членство в Євросоюзі. Статус Україна отримала не тільки з безпрецедентною швидкістю, а й на безпрецедентних умовах. 

Тепер країна проводить реформи в семи сферах: від судової системи до захисту нацменшин. Прогрес, досягнутий на шляху до інтеграції за рік, уже відзначають у Єврокомісії.

“На сьогодні з цих семи кроків виконано два: реформа судової системи зі створенням Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів, які вже працюють, з процесом добору на основі заслуг, а також повне погодження законодавства про ЗМІ з європейською директивою. Досягнуто значного прогресу щодо Конституційного суду, який був першим пріоритетом. Певного прогресу досягнуто і за іншими чотирма кроками: боротьба з корупцією, з відмиванням грошей, деолігархізація та національні меншини”, — заявив єврокомісар Олівер Варгеї на Раді міністрів ЄС із загальних питань у Стокгольмі. 

Ще одна стратегічна мета України — вступ до НАТО. Керівництво блоку неодноразово заявляло: майбутнє України — у Північноатлантичному альянсі. Але, щоб стати повноправним членом, спочатку, ймовірно, доведеться перемогти у війні. 

11 липня у Вільнюсі розпочнеться саміт Альянсу, в рамках якого відбудеться перше засідання створеної Ради Україна — НАТО. Аналітики впевнені, що саміт може стати важливим кроком на інтеграційному шляху країни. 

“На саміті ми зробимо Україну ще сильнішою і викладемо бачення майбутнього. Я очікую, що союзники ухвалять пакет із трьома елементами, щоб наблизити Україну до НАТО. Я очікую, що лідери підтвердять, що Україна стане членом НАТО, і будуть єдиними в тому, як наблизити Україну до її мети”, — заявив генсек Єнс Столтенберг.

За 500 днів повномасштабної війни другим після США фінансовим донором України стала Японія. 21 березня 2023-го прем’єр Японії Фуміо Кішіда відвідав Київ і підписав із Володимиром Зеленським заяву про особливе глобальне партнерство двох країн.  

Крім того, Кішіда підтримав українську формулу миру, засудив ядерні погрози Росії, виступив за посилення санкцій і пообіцяв підтримувати єдність G7 у допомозі Україні.  

Серед країн Східної Азії вторгнення Росії засудила і Південна Корея. Нехай співпраця Києва і Сеула не настільки близька, як Києва і Токіо, у неї є значні перспективи. 

“Перспективи співпраці як з Японією, так і з Південною Кореєю доволі великі в різних сферах — не тільки в економіці, а й у сфері оборони. Південна Корея, як і Японія, як, власне, і Україна, має екзистенційну загрозу з боку ядерної держави. Ядерний фактор теж може бути для нас об’єднавчим. Тому наше завдання полягає в тому, щоби не втрачати темп, який ми набрали за останні півтора року у зв’язку з необхідністю активізації зовнішньої політики, і продовжувати розвивати наше співробітництво”, — зазначила Аліна Гриценко, головна консультантка Національного інституту стратегічних досліджень. 

Вторгнення Росії в Україну засуджує більшість країн Латинської Америки, заявив глава європейської дипломатії Жозеп Боррель. Але українське керівництво хоче посилити вплив у регіоні й домогтися від цих країн підтримки представленої Києвом формули миру. 

До повномасштабного російського вторгнення Україна була недостатньо представлена в Латинській Америці, вважають експерти, але після початку війни ситуація змінилася.

“З початку 2023 року Україна почала активно пробивати цю стіну і намагатися досягти більшої кількості підтримки. У чому це виявляється? Це виявляється в тому, що президент Зеленський виступив перед конгресом Мексики та перед конгресом Чилі, в тому, що міністр закордонних справ Дмитро Кулеба здійснив візит до Латинської Америки та побачився з представниками Гватемали. У сукупності це призвело до того, що Україна в цьому регіоні з’явилася на перших шпальтах газет. Про Україну говорять, про Україну думають”, — сказав Олексій Откидач, голова відділу латиноамериканістики аналітичного центру ADASTRA. 

Для подальшої консолідації світу Київ оголосив про перезавантаження відносин з Африкою. Україна вже домовилася з Мозамбіком, Руандою і Ганою про відкриття посольств. Пізніше дипломатичні представництва з’являться ще в семи країнах континенту.

За 500 днів великої війни очільник українського МЗС Дмитро Кулеба провів два африканські турне, а представники семи держав Африки побували в Києві — це перший настільки масштабний їхній одночасний візит. 

“Африка — це дуже важливий регіон у світовій політиці. Передусім це частка населення, це ринки, це корисні копалини, але для України це ще й підтримка, дипломатична підтримка. У Міністерстві закордонних справ розроблено вже так звану “африканську стратегію”, але річ у тім, що ми впираємося в ресурси. І, проте, зараз розширюється мережа дипломатичних представництв”, — акцентував науковий директор Фонду “Демократичні ініціативи” Олексій Гарань. 

За 500 днів повномасштабної війни Україні вдалося сформувати міцну коаліцію серед країн Заходу. Також Київ заручився підтримкою багатьох держав в Азійсько-Тихоокеанському регіоні, Південній Америці та Африці.

Читайте також: Під час Вільнюського саміту ухвалять багаторічний пакет допомоги для України, — генсек НАТО

Нагадаємо, новий пакет військової допомоги на 73,5 млн дол. передасть Україні уряд Австралії. Німеччина у співпраці зі Сполученими Штатами до кінця року має намір надати Києву ще 45 зенітних самохідних установок Gepard для посилення протиповітряної оборони. Данія розпочала навчання українських пілотів на винищувачах F-16.