ЄС та G7 визначають способи використання заморожених активів РФ для України — варіанти (ВІДЕО)

Бельгія запропонувала країнам G7 розблокувати заморожені російські активи в Європі, щоб використати їх для допомоги Києву, повідомляє Financial Times. Як зазначає видання, уряд Бельгії ініціював випуск боргових зобов’язань, які залучатимуть кошти на відновлення України. А російські активи використають для погашення боргу, повідомляє FREEДОМ.

G7 та Євросоюз можуть використовувати заморожені російські активи як заставу щодо боргових зобов’язань для допомоги Україні. Йдеться про 250 млрд дол. із заблокованих коштів Центрального банку РФ.

“Згідно з цією пропозицією, союзники України могли б продати борг, використовуючи заморожені активи як заставу. Прихильники цього рішення вважають, що будь-яке врегулювання конфлікту відповідно до міжнародного права призведе до того, що Росія буде зобов’язана сплатити шкоду, яку вона завдала своєму сусідові. У разі відмови Росії можуть бути пред’явлені претензії щодо заморожених активів”, — пише Bloomberg.

І США, і ЄС, і G7 упевнені, що джерелом фінансування відновлення України мають стати заморожені російські активи. Однак бачення того, як саме використовувати ці кошти, у партнерів України відрізняється. Безпосередній арешт активів та передача їх Україні, конфіскація та виділення грошей Києву траншами, використання отриманих відсотків та інших доходів від активів на користь України — це варіанти, які обговорюють на Заході.

План із використанням заморожених російських коштів як застави для погашення боргу, за словами чиновників “Великої сімки”, дозволить передати гроші Україні без необхідності розв’язувати складні юридичні питання щодо законності конфіскації.

“Ми маємо справу з дуже специфічним фінансовим активом, коли його немає, але він існує у вигляді зобов’язань. У світовій фінансовій практиці це використовують досить часто, коли під певні зобов’язання починають випускатися цінні папери, які потім можуть торгуватися з певним дисконтом, зі знижкою. Проте ці зобов’язання вже є з певним забезпеченням. Я думаю, що це є дуже перспективна сфера для світової фінансової спільноти”, — пояснив доктор економічних наук, заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень Ярослав Жаліло.

До початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну Центробанк вивів із федерації до 350 млрд дол. на кореспондентські рахунки. Але навіть повне їхнє вилучення та передача на потреби України не покриє шкоди, заподіяної російською агресією.

“Ми говоримо не про цифри 300-350 млрд їх золото-валютних резервів. За оцінками, йдеться про 750 млрд дол. Прямі збитки. Додайте туди ще непрямий збиток, що може підняти цю цифру за трильйон доларів. А ми зараз із вами говоримо про 300-350 млрд їхніх заморожених активів. Принаймні половину ще потрібно додатково їм покривати. Тут і йдеться з приводу контрибуції, компенсації, які Росія платитиме упродовж тривалого періоду часу”, — прокоментував радник президента України з економічних питань Олег Устенко.

У Міністерстві закордонних справ України заявили: узгодження остаточного рішення про використання заморожених російських активів має свої складнощі, тому його ухвалюватимуть частинами. Київ очікує, що це станеться до кінця 2024 року.

Читайте також: Бельгія запропонувала G7 механізм використання активів РФ на користь України — розбір Савченка

Нагадаємо, політолог Володимир Фесенко заявив, що Європейський Союз ухвалив рішення спрямувати доходи від заморожених російських активів на підтримку України. Повна конфіскація цих активів ускладнена через недостатню політичну готовність, а також низку інших питань, пов’язаних із різницею законодавств країн.

Читайте також: Які доходи може отримати Україна від заморожених активів РФ — деталі плану ЄС (ВІДЕО)