ЄС підтримує євроінтеграційне прагнення народу Грузії — кроки та заяви (ВІДЕО)

ЄС обіцяє грузинській владі “прямі наслідки” через розгін демонстрантів та замороження євроінтеграції. Про це заявила верховна представниця Євросоюзу із закордонних справ та безпекової політики Кая Каллас. Вона засудила насильство з боку силовиків та зазначила, що ЄС підтримує євроінтеграційне прагнення громадян Грузії, повідомляє FREEДОМ.

Рішення уряду Грузії призупинити переговори щодо вступу до Європейського Союзу засудили керівниця зовнішньополітичної служби Кая Каллас та комісарка з питань розширення ЄС Марта Кос.

“Нагадуємо, що дії грузинської влади та відступ від демократії призвели де-факто до зупинки процесу вступу до ЄС вже у червні цього року, і що фінансова допомога від ЄС, яка безпосередньо йде на користь грузинської влади, припинена”, — йдеться у спільній заяві Каллас та Кос.

Раніше прем’єр-міністр Грузії Іраклій Кобахідзе заявив, що країна відмовляється від переговорів щодо вступу в ЄС до 2028 року. Після цього, увечері 28 листопада, громадяни Грузії вийшли на масовий протест у Тбілісі проти дій уряду. Мітинг триває досі. Силовики намагаються розігнати його, застосовуючи водомети. За даними Міністерства внутрішніх справ Грузії, за останні дні протесту затримано 224 особи.

“Не лише великі міста, а й десятки інших міст — збираються люди, проходять мітинги проти цього угрупування, яке намагається оголосити себе грузинським урядом. Але їх ніхто не визнає ні в країні, ні за кордоном. І вони такими силовими методами фактично намагаються вести з нами війну”, — розповів президент Грузії (2013-2018 рр.) Георгій Маргвелашвілі.

Ситуацію у Грузії планують обговорити на зустрічі міністрів закордонних справ країн-членів Європейського Союзу в Брюсселі.

“Ми спостерігаємо за ситуацією на місцях. Ми також підтримуємо грузинський народ та його вибір європейського майбутнього. І з погляду наступних кроків ми також очікуємо, що ситуація в Грузії буде обговорюватися в рамках Ради із закордонних справ, яка відбудеться 16 грудня”, — повідомила речниця ЄС із закордонних справ та питань безпеки Аніта Хіппер.

На дії грузинських силовиків щодо мітингувальників відреагували країни Балтії. Естонія, Латвія та Литва домовилися запровадити національні санкції проти причетних до розгону опозиційних протестів у Грузії, повідомив міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна.

“Три країни Балтії спільно домовилися ввести національні санкції проти тих, хто придушував законні протести в Грузії. Противники демократії та порушники прав людини не вітаються в наших країнах”, — наголосив Цахкна.

Міністерство закордонних справ України також засудило застосування силових методів проти протестувальників.

“Тим більше що причиною протестів є рішення уряду поставити на паузу рух Грузії до ЄС, попри європейські прагнення грузинського народу. Викликають здивування спроби грузинської влади переконувати, що євроінтеграція країни триває, тоді як її дії свідчать про розворот Грузії у бік Москви. Також грузинському уряду слід припинити лякати своїх людей міфічним “українським сценарієм”, реалізуючи на цей час на практиці “білоруський сценарій”, — йдеться у заяві МЗС України.

Раніше США оголосили про призупинення стратегічного партнерства з Грузією. Про це повідомив представник Державного департаменту Метью Міллер. Експерти не виключають, що 16 грудня на зустрічі міністрів закордонних справ ЄС може бути ухвалено рішення про введення санкцій проти членів партії влади “Грузинська мрія”, які віддають накази про придушення протестів.

Читайте також: У великих містах Грузії шосту добу не вщухають антиурядові протести

Як повідомлялося раніше, наприкінці листопада причиною нової хвилі протестів грузинського народу стала заява партії влади “Грузинська мрія” про те, що уряд призупиняє переговори про вступ Грузії до Євросоюзу та відмовиться від бюджетних грантів ЄС до 2028 року.

Читайте також: Чого не вистачає грузинському протесту для успіху, пояснив Постернак