ЄС дуже близький до затвердження 12-го пакету санкцій проти РФ: інтерв’ю з профільним радником глави ОПУ Владиславом Власюком

Високий представник Європейського Союзу Жозеп Боррель разом із Єврокомісією 15 листопада представили пропозиції щодо застосування проти Російської Федерації 12-го пакету санкцій. Нині в ЄС активно обговорюють остаточний варіант нового санкційного пакета. Про його особливості, дискусійні положення і перспективи оперативного затвердження “Укрінформу” розповів радник керівника Офісу президента України (ОПУ), секретар Міжнародної санкційної групи Єрмака — Макфола Владислав Власюк.

Водночас Власюк розповів агентству про ймовірність визнання РФ державою — спонсором тероризму, “таланти” РФ обходити міжнародні санкції, механізми протидії цьому.

Євросоюз дуже близький до погодження 12-го пакету санкцій проти РФ

— Зараз Європейський Союз активно обговорює 12-й пакет санкцій проти Російської Федерації. Розкажіть про його особливості.

— У цьому пакеті є положення, що досягають тих цілей, які ми вважали пріоритетними. Ще на початку осені ми говорили всім партнерам, де в роботі санкцій бачимо проблеми, які потребують вирішення. Пропонували конкретні кроки.

Думаю, що якісь із запропонованих нами кроків партнери повністю затвердять у 12-му пакеті, а якісь — затвердять частково. Зокрема, йдеться про унеможливлення порушення нафтової “цінової стелі”, постачання мікроелектроніки, реекспорт товарів через треті країни, пропагандистів, IT-послуги. Я знаю, що в санкційному пакеті будуть положення, спрямовані на реагування на ці проблеми. Це для нас важливо.

— Щодо алмазної сфери. 12-й пакет санкцій ЄС передбачає обмеження у ній?

— Минулого тижня “Велика сімка” остаточно домовилась, що з 2024 року ми починаємо реалізовувати заборону на експорт російських алмазів. Відтак кожна країна-учасник санкційної коаліції буде зобов’язана ухвалити відповідні обмеження.

На рівні Європейського Союзу це буде включено до санкційного пакета. І вже з 1 січня ми побачимо, як з’являться обмеження на експорт російських алмазів до ЄС.

Цього тижня Велика Британія має ухвалити законодавчий акт, який дозволить їм обмежити експорт російських алмазів. Інші партнери “Великої сімки” так само будуть ухвалювати необхідне законодавство.

— Які положення 12-го пакету антиросійських санкцій викликають найбільше дискусій серед європейських партнерів?

— Уже зараз немає положень, які б викликали дискусії, тому загалом 12-й пакет дуже близький до погодження. Компроміс знайшли щодо всіх його положень.

Дійсно, були деякі положення, які викликали занепокоєння окремих країн. Наприклад, Словаччина та Угорщина були неготові до будь-яких санкцій щодо “Росатому”. Тому й у 12-му пакеті санкцій щодо цієї компанії не буде. Але все ж таки, я думаю, що ми їх зрештою побачимо.

Щодо танкерного флоту — у санкційному пакеті буде положення, яке заборонить продаж танкерів для Росії або в її інтересах, щоб росіяни не могли сформувати танкерний флот для перевезення нафти. Мені здається, що буде враховано певний інтерес деяких морських країн, зокрема Греції, Мальти і Кіпру. Але в цілому це положення залишилось.

— Напередодні нашої розмови у ЗМІ повідомлялося, що ЄС не може досягнути домовленості щодо затвердження 12-го пакету санкцій через позиції окремих країн. Зокрема, інформувалося, що Австрія блокує цей пакет через наявність банку Raiffeisen у списку спонсорів війни. Які ще європейські країни блокують цей процес? У зв‘язку з чим?

— Я вважаю, що Raiffeisen Bank обґрунтовано перебуває у тому списку. Мені відомо, що НАЗК (Національне агентство з питань запобігання корупції), яке формує список спонсорів війни, проводить консультації з представниками Raiffeisen Bank. Думаю, що компромісні рішення будуть знайдені.

Я не думаю, що через це не буде ухвалено 12-й санкційний пакет.

Інших проблемних моментів від вчора і станом на сьогоднішній ранок не було.

Рівень інфляції РФ наразі рекордний — понад 10%

— Оцініть ефективність уже запроваджених санкцій проти Росії.

— Санкції мають певний накопичувальний ефект. Уже можна оперувати конкретними цифрами. Наприклад, ми бачимо рекордний дефіцит російського бюджету. Відзначаємо рекордну інфляцію, яка вже перевалила за 10%. Спостерігаємо нестачу працівників на ринку праці. Подорожчання яєць — це теж прямий наслідок санкцій.

Бачимо сповільнення темпів зростання ВВП, вважаємо, що через санкції росіяни втратили близько 10% зростання ВВП. Та цифра, яку вони показують цього року — між 2% і 3% зростання ВВП, — головним чином пов’язана з переорієнтацією економіки на воєнну сферу.

Тобто росіяни переорієнтувалися на інтереси військово-промислового комплексу. Гармати, а не масло. Потреби “СВО”, а не добробут росіян.

Уже цього року російський бюджет, пов’язаний з ВПК, значно зріс. Наступного року бюджет РФ, пов’язаний з військово-промисловим комплексом, армією та правоохоронною системою, становитиме близько 40%. Тобто 40% свого бюджету наступного року росіяни збираються витратити на війну.

Якщо говорити в процентному співвідношенні, уже зараз ми бачимо, що 5-6% ВВП спрямовані на потреби війни. Це дуже багато.

Деякі ефекти санкцій будуть з’являтися поступово. Першочергово це стосується тих галузей, де зношуватимуться потужності, де не відбуватимуться інвестиції, де буде технологічне відставання. Ми вже зараз спостерігаємо у нафтогазовій галузі сповільнення темпів видобування. Бачимо проблеми з доступом до технологій. Відзначаємо проблему з доступом до ринку збуту. Усе це наслідки санкцій та інших обмежень.

Хотілося б більше, звісно. Я думаю, якби деякі із санкцій запроваджувалися партнерами швидше і рішучіше, у тому числі, як це пропонує міжнародна санкційна група Єрмака — Макфола, ефект був би більший. Але ефект точно є і він зростатиме.

Глобальна робота над моніторингом ефективності санкцій стає активнішою

— На жаль, росіяни обходять міжнародні санкції. Це відомий факт. Як їм це вдається? Які країни та організації допомагають РФ у цьому процесі?

— Росіяни мають природні “таланти” до того, щоб порушувати будь-які норми, правила і обмеження. Вони дійсно успішно обходять санкції по низці напрямів. Здебільшого це пов’язано з потребами військово-промислового комплексу.

Нічого геніального в тому, що росіяни роблять, насправді немає. Вони просто використовують треті країни і компанії третіх країн, щоб отримувати все, що треба.

Мікроелектроніку РФ отримує через країни Центральної Азії, Туреччину, ОАЄ, Китай. Це найбільша проблема.

Ми найбільше зосереджуємося на протидії обходу санкцій, які дозволяються Росії отримувати елементи для створення зброї. Це ключовий пріоритет України і наших партнерів. Ми придумали чимало ефективних методів боротьби з обходом санкцій, але має розуміти, що це є постійне змагання. Вони щось придумують — ми відповідаємо, вони ще щось придумують — ми знову відповідаємо. Хоч як би нам цього не хотілося, але росіяни стають розумнішими, країни, які запроваджують санкції стають розумнішими, зростають спроможність і ресурси для запровадження санкцій, а також до їх обходу санкцій. І тут важливо, що ми залишаємось наполегливими у своїй роботі.

— Можливо, для запобігання обходу Росією санкцій необхідно посилити моніторинг ефективності санкцій?

— Посилення моніторингу ефективності санкцій уже реалізовується. У першу чергу, це робота з даними. Кожна країна має бази даних щодо різних сфер, наприклад, нафтові ринки, дані щодо торгівлі. Будь-яка міжнародна торгівля відображається у цифрах.

Останнім часом значно зріс попит на роботу з цими видами даних. Долучаються і неурядові організації на кшталт КШЕ, і уряди країн. Ми знаємо, що окремі уряди, зокрема США, Великої Британії, Нідерландів, Канади, за останній рік посилили спроможність в роботі з даними. У кожному наступному санкційному пакеті проти Росії ми вже бачимо наслідки роботи з даними.

Це демонструє, наскільки розвинутішими уряди стали в питанні санкцій.

Росія більш “творчо” стала підходити до обходу санкцій, а уряди стали більш науково обґрунтовувати все, що запроваджують надалі.

Звісно, ще є над чим працювати, але можна сказати, що глобальна робота над впровадженням санкцій та моніторингом їх ефективності стає активнішою і з часом нічого у світі вже не вдається сховати.

Росіяни дуже бояться визнання РФ державою — спонсором тероризму

— Від початку повномасштабної війни українська влада наполягає на необхідності визнання Росії державою — спонсором тероризму. Деякі європейські країни та інституції, зокрема Європарламент, уже підтримали відповідні резолюції. Як це практично впливає на санкційну політику щодо РФ? Якщо, звісно, впливає, адже, як відомо, тільки США і Канада мають відповідний механізм у законодавстві.

— Дійсно, такий механізм притаманний лише США та Канаді. Країна, щодо якої він реалізований, перетворюється на абсолютно “нерукостислу”. З такою країною неприйнятно вести будь-які бізнес-відносини, де розрахунок здійснюється американськими доларами або із залученням американських банків, або із залученням будь-яких інших американських послуг. Росіяни цього дуже бояться. Вони роблять усе, щоб цього не відбулося.

Сполучені Штати Америки були близькими до ухвалення цього рішення минулого року. Ми знаємо, що на Адміністрацію президента США відбувався серйозний тиск щодо визнання РФ державою — спонсором тероризму, низка конгресменів дуже наполягали на цьому.

Цьогоріч це питання відійшло на задній план у зв‘язку з іншими пріоритетами. Проте, я думаю, що ми ще до нього повернемось, бо Росія по суті дійсно держава — спонсор тероризму.

Добре, що низка партнерів уже ухвалили резолюції, якими визнали Росію державою — спонсором тероризму. Думаю, що ми зрештою повністю пройдемо цей шлях.

— Як українська влада намагається впливати на зрушення санкційного процесу щодо Росії?

— Ключових способів два. Перший — постійна комунікація з тими, хто ухвалює необхідні рішення. Другий — наявність відповідних аргументів і доказів. Усе, що ми робимо в контексті санкцій, включно з вимогами або побажаннями, підкріплюється документами. Будь-яка позиція обґрунтовується — під усі аргументи надаються докази.

Зрушення у питанні санкцій відбувається регулярно, у тому числі завдяки нашій інформації. Наприклад, учорашній санкційний пакет США, який передбачає 280 позицій. З них 85 — ті, що були в наших файлах, переданих партнерам, де ми показували ідентифіковані компанії та осіб, які були залучені до обходу санкцій, постачання Росії мікроелектроніки та інших шкідливих дій. Це все підкріплюється доказами. Файли створюються спільно декількома державними органами і неурядовими організаціями, це потужна “санкційна архітектура”.

Ми передаємо ці файли не лише американцям та іншим партнерам санкційної коаліції, а й представникам третіх країн. Наявність наших пропозицій у санкційних пакетах різних країн — це в тому числі результат нашої ефективної роботи.

Перспективи схвалення Єврорадою пропозиції Єврокомісії щодо передачі Україні доходів від заморожених активів РФ дуже високі

— Яка наразі загальна сума заморожених російських активів у країнах світу?

— Цифра, яка фігурувала в ЗМІ, — понад 300 мільярдів [євро] — коректна.

— Які успіхи ми маємо в процесі передачі цих активів Україні?

— Як на мене, успіх полягає в тому, що це питання постійно перебуває на порядку денному будь-яких офіційних комунікацій, у тому числі найвищого рівня. Наша команда, перш за все Мін’юст і Офіс генерального прокурора, розробила багато конкретних кроків і пропозицій — як це може бути реалізовано, як ці кошти будуть використовуватись, як Україна звітуватиме щодо їх використання. Залишилося зовсім небагато зробити, фінальні кроки політичного плану — на боці партнерів.

— Європейська комісія 12 грудня схвалила пропозицію про механізм використання доходів від заморожених активів Росії на користь України. Можете поділитися деталями цієї пропозиції?

— Я сподіваюся, що цього тижня пропозиція Єврокомісії щодо конфіскації відсотків, які накопичуються від заморожених російських активів у ЄС, фіналізується. Ідеться про близько 200 мільярдів євро. За найконсервативнішою оцінкою — це 3 мільярди євро на рік, які, ми вважаємо, не мають жодного юридичного зв’язку з Росією, тому вони мають бути передані на користь України, що корисно і нам, і європейським платникам податків.

Фіналізація цієї пропозиції — це перший суттєвий, важливий, доконаний крок на шляху до конфіскації всіх заморожених російських активів.

Також, я думаю, що справедливо було б розглянути питання конфіскації низки активів приватних осіб, які перебувають під санкціями. Це загальна картина.

Я думаю, що з точки зору справедливості й доцільності, це абсолютно правильно зробити.

— А які перспективи схвалення Європейською радою відповідної пропозиції Єврокомісії?

— Щодо конфіскації відсотків — високі. Це питання незначного часу і деяких технічних нюансів. Щодо конфіскації “тіла активів” — продовжуємо працювати.