Єдина дата Різдва — додатковий привід об’єднатися після повномасштабної агресії РФ: огляд питання

В Україні обидва Різдва — за григоріанським календарем і за більш стародавнім, юліанським календарем — державні свята. Проте за останній рік, зокрема під впливом повномасштабної війни Росії проти нашої держави, українці почали частіше святкувати Різдво 25 грудня замість 7 січня.

Істотне збільшення кількості готових перейти на святкування за новоюліанським календарем громадян підтверджують дані опитування соціологічної групи “Рейтинг”: 44% українців за святкування Різдва лише 25 грудня, проти такої ідеї — 31% (2021 — 58%), 23% відзначили, що їм байдуже.

Як з’явилися два Різдва

Реформа церковного календаря опиниться в порядку денному спеціальної робочої групи, яку створила Православна церква України та Українська греко-католицька церква.

Навіть ті, хто святкує Різдво 7 січня, все одно святкують його 25 грудня. Саму дату народження Ісуса Христа затвердили ще в 439 році, на Третьому Вселенському соборі. Тоді світ жив за юліанським календарем, який не враховував неточність часу в році.

В XVI столітті це помітили — країни почали переходити на григоріанський календар, а разом з цим прибирали зайві дні, що накопичилися за минулі століття. Україна перейшла на новий календар лише після набуття державності в 1917 році.

“Але православна церква, яка була на території постРосійської імперії, не переходила на григоріанський календар, залишилася на юліанському календарі. І таким чином вийшло так, що коли в світі було 25 грудня — Різдво, то в наступному ж 1918 році в православній церкві це було 12 грудня. Відповідно, коли 25 грудня за юліанським календарем проходило, то в нашому григоріанському календарі це було 7 січня. Тому сталося ось це зміщення дат”, — каже історик Олександр Алфьоров.

Дискусія про те, коли святкувати Різдво, в Україні ведеться не перший рік. Християни західного обряду — 3% українців – святкують Різдво 25 грудня. Ряд парафій православної та греко-католицької церков також обирають цю дату. З 2017 року обидві різдвяні дати стали державними святами. Але до російського вторгнення за перенесення дати для православної церкви виступали трохи більше чверті опитаних.

Щоб зрозуміти настрій суспільства, держава проводить опитування в додатку “Дія”. Тепер, коли українці не хочуть мати нічого спільного з Росією, за святкування 25 грудня висловилися майже 60% опитаних. Тому ПЦУ та УГКЦ створили робочу групу з питань реформи церковного календаря. Але тим, хто звик святкувати Різдво в січні, не варто перейматися, стверджують експерти.

“Це нормально, коли в рамках однієї церкви є кілька різних традицій. Ось і зараз в Православній церкві України також частина людей святкуватиме 25-го, а більшість святкуватиме 7 січня за григоріанським календарем. І тут саме громадам слід розбиратися з цим питанням, як їм зручніше, як їм краще. Тобто, це має бути внутрішній церковний діалог для того, щоб вирішити ці питання. Адже їх не можна нав’язувати згори, їх не можна нав’язувати декретами. Церковні традиції дуже багаті, і всі зміни на церковному рівні досить повільно відбуваються. Але ми бачимо, що процес пішов”, — каже співробітник Державної служби України з питань етнополітики та свободи совісті В’ячеслав Горшков.

Більшість православних церков — константинопольська, кіпрська, болгарська та інші святкують Різдво 25 грудня. Тому при зміні дати православна та греко-католицька церкви України до них приєднаються.

Думка релігієзнавиці

Детальніше про різні дати святкування Різдва та значення цього свята в західній культурі в ефірі телеканалу FREEДОМ розповіла релігієзнавиця, професорка, завідувачка відділу філософії та історії релігії Інституту філософії ім. Г. С. Сковороди НАН України Людмила Филипович.

— У святкуванні Різдва Христового ми виокремлюємо декілька аспектів, але зараз дуже популярним є політичний аспект. І аргумент того, що давайте ми будемо незалежними від Росії і святкуватимемо Різдво не разом з росіянами, а разом з Європою, на багатьох людей сильно подіяв. Я навіть знаю в своєму науковому колі людей, котрі раніше святкували Різдво 7 січня, а перенесли святкування на 25 грудня.

Політичний аргумент — сильний, але ситуативний. Тут треба звернутися ще до еклезіологічного, тобто внутрішньо-церковного аргументу. А це дуже тривала історія, яка тягнеться вже тисячоліття, оскільки протистояння між католиками та православними з цього приводу ніяк не завершиться ухваленням загального рішення.

Це стосується не лише Різдва, а також, скажімо, Великодня та інших свят, які є спільними для католиків, протестантів та православних. Тут складніша ситуація, бо якщо в політичній сфері ми можемо проявити політичну волю і миттєво вирішити, що ось сьогодні святкуватимемо Різдво, то в церковній сфері мають бути дуже тривалі консультації.

До єдиної думки церкви приходять в результаті спільних соборів, де ухвалюються спеціальні рішення.

Ми знаємо, що останній собор був в 8 столітті нашої ери. У римо-католиків трохи краще з цим — останній собор у них відбувся в 1962-1965 роках. Це відомий другий Ватиканський собор. А православні намагалися зібратися на острові Крит в 2016 році, але туди не приїхали чотири церкви.

Є ще культурні, цивілізаційні, міжцерковні питання… Одним словом в цьому святі, як і в будь-якому іншому, сконцентрувалася величезна кількість проблем, які людство колись, напевно, вирішить єдиною датою святкування. Ну, а поки що доводиться, як кажуть, петляти між 25 грудня та 7 січня.

Політичний контекст зрозумілий, насамперед, для віруючих, які приймають рішення святкувати 25 грудня чи 7 січня. Але давайте визначимося так: спочатку, в 7 столітті, вирішили, що Ісус Христос народився 25 грудня.

А те, що ми святкуємо за різними календарями — зовсім інша історія. Є григоріанський календар, який говорить про те, що святкувати Різдво потрібно 25 грудня, а залишився ще ранній, юліанський календар. Різниця між цими календарями на сьогодні становить 13 днів, через 78 років вона становитиме 14 днів і так далі.

Тобто, тут потрібно просто домовитися. Як свого часу домовилися, наприклад, католики або ті, що зараз святкують Різдво за новоюліанським календарем, який збігається з григоріанським календарем.

Сам Ісус Христос або його батьки не призначали нам дату святкування дня народження на 25 грудня. День народження Ісуса Христа взагалі почали святкувати приблизно в 6-7 столітті нашої ери, до того часу навіть свята такого не було, встановленої дати не існувало.

Я думаю, тут треба розмірковувати не про те, коли святкувати чи за яким календарем, народився Ісус 25 грудня чи ні… Важливим є сам факт, що він прийшов в це земне життя як спаситель чи як месія. Треба замислитись над сутністю цієї події, а не над зовнішніми характеристиками чи зовнішніми контекстуальними знаками цієї події, яка сталася 2000 років тому.

А у нас часто це свято зводять до того, щоб піти в гості, привітати всіх, сісти спочатку за пісний стіл, потім розговітися… Суть цього свята в тому, що настала нова ера в історії людства, і вона суттєво змінила хід історичних подій.

Від того, що народився Ісус Христос, змінилася безліч різноманітних тенденцій і закономірностей. Причому це вплинуло як історію релігії, культуру, мови. Це також затягнуло соціальну структуру суспільства, що призвело до зміни економічного життя нашого світу. Я вже не говорю про політику та інші речі.

Це свято справді є центровим, від нього розходяться кола та від нього починає “танцювати” вся історія. Якщо ми зрозуміємо важливість і всесвітність того, що сталося, ми правильно зустрінемо цього новонародженого дитя, як співається в наших колядках.

Українці давно замислювалися над тим, щоб святкувати Різдво 25 грудня. Це було, до речі, в період нашої державності за часів УНР. А потім полчища Муравйова і прихід радянської влади, яка нам по мізках так бабахнула, що досі деякі усвідомлюють себе виключно як радянські люди. Зрозуміло, що це позначилося і на настроях українського народу.

Але ви візьміть результати соціологічного опитування, яке нещодавно провела фірма “Рейтинг” — за останній рік відбулися дуже цікаві зміни. Кількість людей, які готові перейти на новоюліанський календар та святкувати Різдво 25 грудня суттєво збільшилася. А кількість тих, які категорично проти такого переходу, суттєво зменшилася. Ну, і серед українських греко-католиків загалом 86% вважають, що давно вже треба перейти на святкування 25 грудня.

Тут ще цікавий момент: нині Україна — фактично країна масової міграції, так було і до 24 лютого 2022 року. Наприклад, у мене вся родина розкидана світом. Виходить, ті, хто живе в Польщі, Франції, Великій Британії, США, вітають і мене з Різдвом 25 грудня. А я тут продовжуватиму святкувати це свято 7 січня…

Ми хочемо все-таки сім’ї об’єднати. І це свято — чудовий привід для того, щоб досягти додаткової єдності, яка виникла внаслідок цієї повномасштабної агресії з боку Росії. Скористаємося цим шансом.