Будь-який активний і наполегливий призовник РФ може замість військової піти на альтернативну цивільну службу (АЦС), що закріплено і окремим законом, і Конституцією РФ. Причому може це зробити, як посилаючись на релігійні переконання, так й на інші: політичні, пацифістські, антимілітаристські. Про це розповів російський правозахисник, голова громадського руху “Громадянин. Армія. Право” Сергій Кривенко у прямому ефірі телеканалу FREEДОМ.
“На призовній комісії треба заявити про свої переконання та обґрунтувати, чому вони суперечать військовій службі. Просто сказати, що я не хочу служити в армії, все ж таки не можна за законом, треба це обґрунтувати”, — коментує правозахисник.
Він наголошує, що АЦС — саме цивільна служба, яка не має нічого спільного із військовою сферою.
“Альтернативний службовець живе або вдома, або у гуртожитку і в жодних військових формуваннях не бере участі, а служить десь у державних установах, соціальній сфері переважно. За Трудовим кодексом: 8 годин відпрацював, решта — особистий час. Це справді цивільна служба… У сам закон вбудовано досить хороший механізм захисту своїх прав. Навіть якщо призовна комісія відмовляє, можна оскаржити рішення в суді. А якщо суд теж відмовить, то на наступний призов знову можна подати заяву на АЦС”, — розповів гість ефіру.
За його словами, хоча в законі про АЦС не прописано альтернативну службу для мобілізованих, така можливість передбачена Конституцією РФ.
“Відмова від військової служби з мобілізації можлива для тих, хто має антивоєнні переконання. Нещодавно це довів російський суд, який підтвердив право громадян на заміну військової служби на цивільну під час мобілізації. Це правовий шлях, за якого призовник не йде на військову службу, не зазнає кримінального переслідування, тому що він реалізує конституційне право, і не зазнає жодних інших штрафів та обмеження прав, які зараз запровадили для тих, хто ухиляється від неявки до військкомату”, — наголосив голова громадського руху “Громадянин. Армія. Право”.
При цьому, хоча можливість альтернативної цивільної служби в РФ існує вже 20 років, особливої популярності у російських призовників вона ніколи не мала. Щороку АЦС обирали приблизно тисяча росіян. На думку правозахисника, цьому є кілька пояснень.
“Насамперед це — інфантильність росіян, які звикли ховатися чи бігати від держави, а не розв’язувати свої проблеми. Потім, все ж, величезна спадщина радянського періоду, яка змушує перед державою тріпотіти, дещо умовно говорю, але це теж соціальні практики, що працюють”, — пояснює гість ефіру.
Крім того, у передвоєнні роки призивали далеко не всіх росіян призовного віку: за словами Кривенка, приблизно третину людей із покоління. Багато хто визнавався непридатним за станом здоров’я, дуже багато хто користувався відстрочками. Також у зв’язку з великою російською корупцією було простіше “відкупитися” від військкомату, ніж домагатися АЦС. А мобілізації в РФ не було з 1941 року.
Водночас, голова громадського руху “Громадянин. Армія. Право” не виключає, що зі зростанням бажаючих замінити військову службу на альтернативну російська влада спробує змінити закон. Однак Кривенко наголосив, що право на таку службу залишиться у російській Конституції.
“Закон про АЦС вони можуть скасувати чи суттєво переробити, але конституційне право залишиться. Навіть якщо вони скасують статтю 59, яка прямо гарантує заміну військової служби на альтернативну за наявності антивоєнних переконань, то залишаються дві інші статті: 28 і 29, які говорять, що переконання совісті держава зобов’язана поважати. На їхній основі люди можуть діяти. Ці дві статті входять до першого блоку, який фактично не скасовується навіть за воєнного стану. У РФ зараз все можливо, але все-таки поки що псевдоправовий каркас ще залишається”, — зазначив правозахисник.
Сергій Кривенко наголосив, що для росіян альтернативна служба залишається виходом, і “люди ним йдуть, не так багато, але йдуть”.
Читайте також: Альтернативна служба є, але потрапити на неї складно — історії мобілізованих росіян (ВІДЕО)