Яким буде весняний контрнаступ України — розбір Мацуки

Україна готується до контрнаступу. Найближчими тижнями основна частина обіцяної Заходом важкої техніки прибуде до України, військові закінчать навчання. Майже третина української армії буде озброєна за стандартами НАТО. У тилу готуються штурмові підрозділи. Усе це говорить про те, що контрнаступ українських військових на окуповані Росією території ось-ось відбудеться.

Наскільки успішним він буде, коли саме це станеться, де конкретно станеться прорив і чим відповість Росія — відповіді шукав шеф-редактор телеканалу FREEДOM Олексій Мацука.

Дати і терміни

Найближчий прогноз початку контрнаступу озвучив ексголова Луганської обласної військової адміністрації Сергій Гайдай. Він упевнений, що вже до кінця березня — початку квітня Україна буде готова до контрнаступу, до того ж “земля підсохне, і важка техніка зможе швидко пересуватися”.

Так, до України йде західна техніка, боєкомплекти, артилерія, танки, бронемашини. Видання The Economist підрахувало, що за останні три місяці Київ отримав 40% військової допомоги, обіцяної Пентагоном з початку повномасштабного вторгнення. І з урахуванням того, що військова допомога ще продовжує надходити — не такий швидкий, але реалістичніший прогноз у радника глави Офісу президента України Михайла Подоляка. За його даними, “все необхідне озброєння прибуде на фронт через півтора — максимум два з половиною місяці”. Тобто до кінця квітня — початку травня.

“Гадаю, що в найближчі два місяці ми отримаємо основні інструменти: снаряди, ракети різної дальності, танки, авіацію, безпілотники. Безпілотники потрібні у величезній кількості, тому що це один із ключових елементів цієї війни”, — зазначив Подоляк.

Ексглава ЦРУ Девід Петреус наголошує, що все впирається не тільки в постачання обіцяного озброєння, а й у навчання — і тих, хто буде керувати бронетехнікою, і тих, хто її ремонтуватиме й обслуговуватиме. Тільки в комплексі все це дасть змогу Україні серйозно просунутися вперед.

“Усе це має вирішальне значення для того, щоб Україна була готова до травня — початку червня, незалежно від того, як діятимуть росіяни, провести великий контрнаступ”, — прогнозує керівник Центрального командування збройних сил США (2008-2010 рр.), голова ЦРУ (2011-2012 рр.) Девід Петреус.

Таким чином у Вашингтоні називають травень — початок червня як найімовірніший момент великого контрнаступу. Причому, це не особиста думка Петреуса, саме цей період озвучують у розмовах не на камеру і високопоставлені військові Пентагону. Як свою рекомендацію, яку вони довели до Києва. Але рішення, кажуть, звісно ж, за Україною.

Головне побоювання — щоб вистачило навчених військових для управління технікою. Це теж визначає терміни початку української операції. Зараз українські солдати проходять підготовку в Європі. Так, у Німеччині закінчують курси управління танками “Леопард”. Інструктори результатами задоволені: кажуть, що для 6-тижневого навчання українці показують відмінний результат. Буквально днями по “Леопардах” закінчився тренінг екіпажів і техніків в Іспанії. Крім того, на американських базах у Європі українські військові навчаються тактики загальновійськового бою. Загалом же в ЄС і Великій Британії цього року пройдуть підготовку 50 тисяч військових.

Важливо: війська для наступу і готують окремо, і навмисно не задіюють нині для оборони Бахмута.

“Одні захищаються, інші — готуються”, — пояснив командувач сухопутних військ Олександр Сирський.

Напрямок удару

Наступне питання: де Україна може завдати основного удару? Донецьк, Луганськ чи Крим?

Зрозуміло, розкривати військові плани керівництво країни не буде. Ми можемо лише розібрати можливі варіанти, зважуючи всі “за” і “проти”.

Багато аналітиків та експертів упевнені, що стратегічний напрямок для нанесення контрудару — це південь, здебільшого — Запорізький напрямок (Мелітополь або Маріуполь), щоб перерізати сухопутний коридор росіян до Криму. Опосередковано про це свідчить і той факт, що на цих напрямках Росія зараз практично не атакує, а лише готується відбивати український удар.

Один із найімовірніших сценаріїв, які могла б успішно реалізувати українська армія, детально виклав італійський експерт з оборонної стратегії НАТО Томас Тейнер.

“Для наступу Україні необхідно лише прорвати російську лінію в кількох точках на трикілометровому фронті. Перше і головне: інтенсивна, детальна розвідка! Де відпочивають росіяни? Де їхні мінні поля? Якою дорогою піде російське підкріплення? Виберіть сектор фронту, який має відкриту місцевість (без річок, без лісів) і розвідайте цей сектор інтенсивно. Потім розвідайте ще трохи. А потім розвідайте ще більше”, — радить Тейнер.

Але це — тільки підготовка. Сам же план наступу Тейнера складається з 10 пунктів. Якщо коротко, то його ключові етапи такі:

• обстріляти обраний сектор фронту з усіх наявних артилерійських установок і загнати російські війська в бліндажі;
• накрити бомбами всі бліндажі, укриття, знищити все на цьому секторі фронту, включно з бронетехнікою;
• по всьому півдню накрити кожну російську базу так званими крилатими бомбами;
• підняти в повітря сотні безпілотників, щоб виявити, звідки Москва може надіслати підкріплення, і вдарити по цих підрозділах;
• відправити вперед танки — “Леопарди”, “Челленджери”, а також бойові машини піхоти (БМП) “Бредлі, “Мардери”;
• дійшовши до мінних полів — розмінувати їх, дійшовши до протитанкових ровів — засипати їх;
• і коли шляхи через російські укріплення будуть розчищені — наступ уже піде масовано. Танки, БМП, БТР — усі прориваються і просуваються в тил ворога. Паралельно просувається піхота.

Схожий план дійсно може готуватися. Адже якщо проаналізувати західну військову допомогу, яку отримує Київ, то це — і засоби розмінування (тільки США їх уже відправили достатньо, щоб розчистити шлях завдовжки від Нью-Йорка до Філадельфії). Німеччина та Італія також відправляють для цього свої броньовані інженерні машини. Розрахунок, який озвучується, — що для успішної операції на ділянці фронту завширшки 3 кілометри достатньо розчистити лише 8-10 проходів, через які підуть українські колони.

Що стосується — куди наступати. Тут три можливих напрямки. Головні цілі України на півдні — це Мелітополь і Маріуполь. Другорядні цілі — Перекопський перешийок, щоб відрізати відступ росіян у Крим, і на Донбас.

Військовий експерт Томас Тейнер зазначає, що з дев’ятьма механізованими бригадами, трьома артилерійськими бригадами, двома інженерними бригадами і силами для прикриття тилу ЗСУ можуть почати наступ у трьох напрямках у Донецькій області:

• на південь від Маріуполя;
• на захід на Кам’янку в тил російського фронту, щоб викликати там паніку в російських військ;
• на схід на Амвросіївку, щоб унеможливити утримання Донецька для росіян.

Як видно, у прогнозі йдеться не про якийсь один напрямок прориву, а про комплексне просування одразу за кількома. І тоді, досягнувши цієї мети, українська армія могла б продовжити атаки, оточивши Донецьк із трьох боків, і кинути основну частину сил на прорив у бік Бердянська. Це місто важливе, тому що з нього “літаючі бомби” вже дістануть до Кримського мосту.

Наступним етапом могло б стати взяття Мелітополя — під прикриттям “Петріотів” і “літаючих бомб”.

І фіналом операції міг би стати момент, коли українські війська перетнуть Дніпро в районі Херсона і займуть Перекопський перешийок. А також просунуться в напрямку окупованого Алчевська в Луганській області, тим самим витіснивши росіян з більшої частини Донецької області.

Зрозуміло, що військові стратеги можуть зараз розписати не один схожий план. Але ж фронт — не комп’ютерна гра, тут усе набагато складніше і набагато серйозніше. І ціна помилки зовсім інша. І що будь-який із цих сценаріїв може бути повною мірою реалізовано Україною тільки за наявності всієї необхідної та обіцяної Заходом техніки і зброї.

Генерал Петреус також вважає обов’язковим елементом “розрізати” сухопутний коридор до Криму.

“Необхідно перерізати “сухопутний коридор”, який зараз з’єднує Росію з Кримом. Блокувати і розгромити російські підрозділи в західній частині цієї території. А ще — розгорнути в цьому районі нові ракетні та артилерійські системи більшого, ніж зараз, радіусу дії. Зокрема, мобільні системи ракетного вогню. А ще — із землі потрібно атакувати бомбами малого діаметра, які мають дальність до 150 кілометрів і потужну боєголовку. Цілями мають бути російські військові бази, штаби, казарми”, — перерахував він.

Але за інформацією джерел у дипломатичних колах, США на даному етапі поки що не рекомендують Україні заходити на саму територію півострова — нібито для Кремля це “червона межа”. Хоча у Вашингтоні постійно наголошують, що це лише “їхнє бачення”, “їхні рекомендації”, а Київ може ухвалити свої рішення.

Чим Росія відповість?

Але якщо майбутній контрнаступ не тримають у секреті, значить, і Москва до цього готується.

При цьому російські підрозділи практично на всьому південному напрямку недоукомплектовані. Російська армія відчуває брак боєприпасів і навченого особового складу.

“Комплектація за особовим складом — близько 70%. А по техніці доходить до 30%. Тому таке угруповання не має можливості вести повноцінні наступальні дії. І в нього дуже сумнівний потенціал для ведення оборони”, — вважає оглядач групи “Інформаційний спротив” Олександр Коваленко.

І це при тому, що за даними, озвученими міністром оборони Великої Британії Беном Воллесом, Росія вже перекинула до України 97% своєї армії. Крім того, за даними американської розвідки, у Росії зараз дуже великі втрати.

“Втрати Росії останнім часом — понад 850 солдатів на день. Це занадто навіть для Москви, яка все ще гадає, що через війну страждатимуть тільки українці, європейці, американці”, — зазначає Девід Петреус.

Про підготовку Москви до контрнаступу ЗСУ свідчить і той факт, що вздовж лінії фронту зараз будують укріплення та риють окопи. Причому, десь це більш-менш серйозні перешкоди, а десь (як, наприклад, у Криму) — для галочки. Близько 200 кілометрів траншей вирили просто на пляжах півострова. При цьому військові експерти кажуть, що такі “радянські методи” не здатні зупинити сучасну західну бронетехніку, яка здатна ці траншеї долати, просуваючись на швидкості.

Тут є ще один момент, про який часто говорять, порівнюючи кількість військових у Росії і в України. За всіма прогнозами, загальна кількість бійців ЗСУ для контрнаступу має бути не менше 60 тисяч. Але чи достатньо цього для перелому на фронті, де у Москви 400-тисячна армія? Для розуміння тут достатньо простої математики.

“Ці 400 тисяч розтягнуті по всій лінії фронту від Харкова до Херсона — це більше тисячі кілометрів. Якщо ви розділите цю тисячу кілометрів на 400 тисяч осіб, ви отримаєте щільність. І ця щільність на сьогоднішні у кращому разі відповідає оборонній операції, але ніяк не наступальній, яку веде Російська Федерація”, — пояснює військовий експерт Олег Жданов.

Тому в України є всі шанси на контрнаступ. Нехай не такий блискавичний, якою була Харківська операція, але цілком успішний.