Рафаель Глюксманн — французький політик, журналіст і кінорежисер-документаліст, з 2019 року — депутат Європарламенту.
У 2020 році Європарламент створив спеціальний комітет з іноземного втручання в демократичні процеси Європейського Союзу, який очолив Рафаель Глюксманн.
У своєму інтерв’ю телеканалу FREEДOM Глюксманн розповів про свою участь у Помаранчевій революції 2004 року в Україні, про сучасні загрози російської гібридної агресії проти країн ЄС, Молдови та Грузії, повномасштабної війни РФ проти України. Також спікер зупинився на темі необхідності посилення санкцій проти Росії та про цілі російського диктатора Володимира Путіна щодо Європи.
Наводимо текстовий фрагмент інтерв’ю, з повним варіантом бесіди можна ознайомитися у відео.
— Наскільки сильним є вплив російської корпорації “Росатом” у Євросоюзі і як його обмежити?
— Вплив “Росатома” потрібно не тільки обмежити, а зупинити. Цій компанії не уникнути долі інших російських компаній, які потрапили під санкції в Європі.
На жаль, ми маємо недопрацювання в нашій системі санкцій. І наша робота зараз полягає в тому, щоб їх прибрати якомога швидше.
“Росатом” зараз є одним із “проколів” у нашій системі санкцій. Ми залишили деякі “упущення”, тому що є європейські інтереси, пов’язані з нею.
Єдиний спосіб довести путінському режиму, що наші наміри дуже серйозні, – це пожертвувати деякими інтересами в Європі, щоб задушити режим Путіна санкціями.
— Наскільки ймовірним є запровадження санкцій проти “Росатома”?
— Гадаю, ми обговоримо це в Європарламенті і будемо наполягати на санкціях.
Але серед держав-членів ЄС все ще є країни, які виступають проти санкцій щодо “Росатома”. Ми повинні подолати цю опозицію.
Ба більше, те ж саме відбувається, наприклад, з російськими алмазами, які також поза режимом санкцій з боку ЄС. Це ж не ситуація з хлібом. Люди не вийдуть на вулицю, якщо ціни на діаманти зростуть через те, що російські алмази зникнуть з європейського ринку. Власники діамантів — це меншість європейців. Але з питанням російських алмазів потрібно покінчити.
І всі ці місяці дискусій привели до розуміння того, що у нас немає секторальних винятків для санкцій. І це, звичайно, те, що допомагає Україні.
Ми зараз говоримо про санкції проти путінського режиму. І важливо бути послідовним у тому, що ми говоримо. Якщо ми говоримо, що нам потрібно перемогти путінський режим, то нам також потрібно переконатися, що ми припиняємо будь-яку форму фінансування путінського режиму, включно з алмазами або ядерною продукцією “Росатома”.
— Що ви думаєте про цілі Путіна щодо Євросоюзу?
— Із самого початку ми зробили велику помилку — ми не чули Путіна і його фашистських друзів. Ми не звертали увагу на те, що говорять люди, які знали путінський режим і знали, що він принесе зміни в Європі.
І я дуже добре пам’ятаю слова Політковської й те, що вона мені говорила 2005 року (Анна Політковська — російська журналістка, правозахисниця, убита в Москві 2006 року, — ред.). Я повертався з Києва після Помаранчевої революції (2004 року Рафаель Глюксманн зняв документальний фільм Orange 2004 про Помаранчеву революцію, — ред.). І я пояснював [Анні], як здорово було в Україні, наскільки фантастичною була революція, наскільки тут люди вільні від путінського втручання і режиму.
Проте вона сказала мені дві речі. По-перше, ви повинні знати, що Путін піде війною на Україну, це частина його режиму, це його суть. А по-друге, ви маєте знати, що ця війна, яку вестиме Путін, буде спрямована безпосередньо проти Європейського Союзу.
І в той час я гадав, що вона дуже песимістична, оскільки вона російська дисидентка і журналістка. І це нормально мати такий песимістичний погляд. Але це не було перебільшенням. Це було правдою від самого початку.
Ви думаєте, Путін воював з чеченцями, з грузинами, з сирійцями, з українцями? Ні. Весь час це була війна проти того, що він називав колективним Заходом. І так він “подавав” це російському населенню.
Говорячи про війну проти Грузії, Путін із самого початку говорив російському населенню: “Зрозумійте, це велика помста Заходу. І, звичайно ж, я націлений на Саакашвілі та Грузію, бо вони є частиною цього протистояння із Заходом”. І те ж саме відбувається з Україною.
І ми на Заході повинні зрозуміти, що якщо Путін не буде переможений, у нас будуть нескінченні війни з ним, нескінченні. Бо його режим впаде в той момент, коли він перестане з нами воювати.
Таким чином, його метою є якраз дестабілізація наших демократій і ослаблення Європи.