У ніч із 5 на 6 червня російські війська підірвали дамбу на Каховській гідроелектростанції, яка розташована на річці Дніпро у Херсонській області у зоні російської окупації.
На Херсонщині триває масова евакуація населення. У зоні затоплення опинилося близько 80 населених пунктів. Рятувальників та волонтерів, які на човнах, гелікоптерах намагаються надати постраждалим допомогу, російські окупанти цинічно обстрілюють.
Крім цього, через підрив електростанції існує загроза катастрофи на Запорізькій атомній електростанції, яку окупували російські війська.
Через підрив росіян Каховської ГЕС 6 червня Україна звернулася до Міжнародного кримінального суду (МКС). Генеральний прокурор України Андрій Костін підписав та направив документ, в якому українська сторона надає Офісу прокурора МКС Каріма Хана всю необхідну інформацію.
Андрій Костін назвав російську атаку на Каховську ГЕС військовим злочином і додав, що зробить усе, щоб притягнути винних до відповідальності.
Про те, які докази вини російських окупантів у підриві Каховської ГЕС має зібрати та надати Україна, і хто і як має бути покараний — в ефірі телеканалу FREEДОМ говорили:
- Наталія Гуменюк, речниця Сил оборони півдня;
- Тарас Жовтенко, експерт із міжнародної безпеки Фонду “Демократичні ініціативи” ім. Ілька Кучеріва;
- Іван Варченко, експерт із питань національної безпеки;
- Андрій Юсов, представник прес-служби Головного управління розвідки Міноборони України;
- Ігор Рейтерович, політолог.
Наталія ГУМЕНЮК: Порушено кримінальну справу
— Розуміння інформаційного наповнення у нас із ворогом абсолютно різне. Рада Безпеки ООН дуже промовисто продемонструвала розуміння того, кому вірять і чия версія достовірніша. Версія, звісно, у лапках.
Версії існують у ворога. Ми маємо точне розуміння, і маємо розпочате кримінальне провадження, в якому розбирається Служба безпеки України.
Під час слідства є потреба зберігати тишу для того, щоб було встановлено всі необхідні факти. Впевнена, що їх буде оприлюднено з абсолютною і без спростування доказовою базою.
Є розуміння, що це була операція особливої таємності без попередження тих підрозділів, які потім потрапили в зону підтоплення. У нас є підтвердження у вигляді радіоперехоплення про те, що окупанти справді покидали своїх.
Вони один одному не довіряють. Вони усвідомлюють, що дезертирство процвітає, дуже серйозна кількість спроб їхніх військовослужбовців здатися в полон, а отже, передати відповідну інформацію.
ТАРАС ЖОВТЕНКО: Потрібно сформувати єдину доказову базу
— Найважливіше — зібрати доказову базу, що саме Російська Федерація стоїть за підривом Каховської гідроелектростанції.
Тут мають працювати правоохоронні органи. Вже постфактум вони мають зібрати докази, виходячи з тієї ситуації, яку ми маємо, та фіксуючи будь-які аргументи, які дозволяють стверджувати, що це справа рук саме російських військових.
Доказову базу слід обов’язково пов’язувати з інформацією, яку отримували українські спецслужби раніше.
Ми не повинні забувати, що ще наприкінці літа минулого року ГУР заявляло про те, що фіксується пересування російських інженерних військ на території Каховської ГЕС, що фіксується переміщення вибухівки на території безпосередньо самої гідроелектростанції до машинних залів тощо.
Потрібно сформувати єдину доказову базу, яка підтверджуватиме не лише те, що саме російські війська підривали Каховську ГЕС, а й те, що це був абсолютно усвідомлений та прорахований намір не лише російського військового керівництва, а й російського політичного керівництва.
Це все має бути представлене нашим західним партнерам та подано до міжнародного кримінального суду.
Зрештою, це має бути частиною тих матеріалів, які розглядатимуться вже на міжнародному трибуналі над російським військово-політичним керівництвом загалом за фактом військової агресії проти України.
ІВАН ВАРЧЕНКО: Це найтяжчий військовий злочин
— Це тяжкий військовий злочин та невибіркове масове знищення людей. Те, що визначено в додаткових протоколах до статті 56 Женевської конвенції, — знищення дамб як невибіркове використання зброї масового знищення.
Західний світ не готовий був до того, що росіяни підуть на цей злочин, і він сподівався, що вони вже певною мірою вичерпали частково свої нелюдські дії. Вони й досі не можуть повірити.
Ми були готові до такого сценарію. Генеральним штабом та експертами постійно порушувалося питання про те, що росіяни можуть піти на злочини, наприклад, ударити по складу гідроелектростанцій та гребель на Дніпрі.
Звичайно, зараз це не стало несподіванкою для Збройних сил України, для нашого Генерального штабу.
АНДРІЙ ЮСОВ: Військовий злочин, акт геноциду та акт екоциду
— За міжнародним гуманітарним правом такі об’єкти, як дамби, підлягають особливому захисту навіть під час воєнних дій.
Безперечно, це цілеспрямовані дії. Ще минулого року президент України на весь світ озвучував інформацію, що і ГЕС, і греблі, і територію довкола готують до вибухів. Була відповідна фіксація доказів як підготовки до мінування, так і проведення мінування.
Це справді військовий злочин, це акт екоциду.
Масштаби збитків для екології, для природи не лише України, а й усього Чорноморського басейну — це ще один доказ, який буде використаний у міжнародному трибуналі проти Путіна та його поплічників та всього цього злочинного режиму.
З огляду на величезну кількість близько 80 населених пунктів, які опинилися в зоні пошкодження внаслідок цього вибуху, і які, можливо навіть, доведеться відселити, евакуація триває — це акт геноциду.
Підготовка з боку окупантів, очевидно, задокументована, як і зміни у так званому правовому полі. За тиждень до цього теракту було внесено законодавчі зміни, які дають змогу не розслідувати злочини, пов’язані з техногенними катастрофами на території так званої РФ. В принципі, це явка з повинною.
Розслідування, безумовно, буде і відповідні заходи вже вживаються, і відповідальність буде.
Українські сили безпеки та оборони, безумовно, на цей теракт відповідатимуть продовженням звільнення українських тимчасово окупованих територій.
Я особисто дуже сподіваюся, що цей статус держава-терорист Росія незабаром офіційно отримає на міжнародному рівні.
Теракти — це постійна практика не лише окремих представників цієї держави, а й самої держави. І, безумовно, підрив греблі та Каховської ГЕС — це персональне рішення ватажка цієї держави, терориста Володимира Путіна. Він несе за це особисту відповідальність. Але як держава, як режим також відповідальні всі.
ІГОР РЕЙТЕРОВИЧ: Реакція світу має бути жорсткою
— У різних міжнародних союзах та організаціях, зокрема, в Європейському Союзі, ухвалення рішень про визнання тієї чи іншої країни країною-спонсором тероризму чи країною, яка сама є терористом, насамперед має символічне значення.
Але його значущість ми не маємо недооцінювати. Це вже зараз використовується в контексті створення міжнародного трибуналу і лежить в основі всіх тих додаткових санкцій, які впроваджуються проти Російської Федерації. Це дуже важливий момент, оскільки там мають бути певні аргументи, які мають бути пов’язані з нормативно-правовою базою.
Визнання Росії країною-терористом дозволяє це прописувати в документах і потім вже відповідно до них приймати санкції та безпосередньо реалізовувати їх на практиці.
Коли ми говоримо про США, тут є один нюанс, як би нам не хотілося, Штати не можуть цього нюансу не враховувати. Він у тому, що визнання країни країною-спонсором тероризму рве всі зв’язки. Потенційно це будь-якої миті може призвести до гарячої фази конфлікту.
Російська Федерація має ядерну зброю, і потенціал цієї ядерної зброї на сьогоднішній день є найбільшим у світі. Мені здається, це єдина причина, яка стримує Сполучені Штати, державний департамент США, від фінального ухвалення такого рішення — визнання Росії країною-терористом.
Росія зараз по суті руками Путіна зробила останніми своїми діями таку фінальну ставку. Коли вони скоїли цю жахливу катастрофу техногенного, гуманітарного, екологічного характеру, вони ніби спробували передати всьому світу сигнал: “Дивіться, ми настільки неадекватні, що ми готові робити навіть такі речі. Нам начхати на наслідки”.
Реакція світу має бути жорсткою.