Які ключові проблеми заважають завершенню війни РФ проти України — думки глядачів FREEДОМ та експертів

Припинення війни в Україні — головне питання, яке обговорюють на ключових світових майданчиках у ці дні. Напередодні відбулися телефонні розмови Дональда Трампа з Володимиром Путіним і Володимиром Зеленським. Усі зусилля президента США спрямовані на встановлення миру, заявили в Білому домі.

Тим часом міністри закордонних справ країн Євросоюзу висловили готовність збільшити допомогу Україні та підтримати її територіальну цілісність.

Переговори про мир в Україні: Європа і США озвучили своє бачення

Припинення війни в Україні — це довгий шлях, і це буде нелегко, зазначив держсекретар США Марко Рубіо.

“Очевидно, що ситуація в Україні складна і важка. І вона потребуватиме багато роботи, багато жорсткої дипломатії”, — сказав він в інтерв’ю виданню News Nation.

Дональд Трамп повідомив, що Рубіо буде одним із представників США, які очолять переговори з Росією щодо війни проти України. Також у складі делегації будуть:

• директор ЦРУ Джон Реткліфф;
• радник із національної безпеки Майкл Волтц;
• спеціальний представник на Близькому Сході Стів Віткофф.

12 лютого Дональд Трамп провів телефонну розмову з російським диктатором Путіним, а після цього поговорив із президентом України. Пізніше Володимир Зеленський повідомив, що вони з Дональдом Трампом домовилися про подальші контакти і зустрічі в рамках делегацій двох країн.

“Головне, щоб усе не пішло за планом Путіна. Адже він хоче зробити все, щоб у нього були двосторонні переговори: він зі Сполученими Штатами Америки. Але це дуже чітко кажу нашим партнерам: будь-які двосторонні переговори про Україну без нас ми не будемо приймати. Це дуже важливо. Адже ми хочемо вийти з перемогою для людей. А насамперед — це стійкий мир для українців”, — заявив Зеленський.

13 лютого перед зустріччю міністрів оборони НАТО в Брюсселі глава Пентагону Піт Гегсет підкреслив, що переговори Трампа з Путіним — це не зрада України.

“Тут немає зради. Є визнання того, що весь світ і Сполучені Штати зацікавлені в мирі. У мирі, досягнутому шляхом переговорів, як сказав президент Трамп. І це вимагатиме від обох сторін визнати те, чого вони не хочуть”, — сказав міністр оборони США.

На тлі переговорів Трампа з Путіним глави МЗС країн Євросоюзу висловили готовність збільшити допомогу Україні. Відповідну заяву вони зробили за підсумками зустрічі в Парижі 12 лютого. Дипломати підкреслили, що без участі України та європейських країн мир у регіоні неможливий.

“Ми зосередимося на гарантіях безпеки. І, звичайно, ми зосередимося на питаннях, як підняти ціну для Росії, щоб вона не продовжувала цю жорстоку агресію проти України. І я хотів би нагадати, що 24 лютого буде три роки з моменту початку жорстокої російської агресії проти України. І це не тільки проти України, це проти наших спільних цінностей, це проти світового порядку, проти світового порядку, який ґрунтується на міжнародному праві та принципах Статуту ООН”, — акцентував міністр закордонних справ України Андрій Сибіга.

Європейці мають відіграти свою роль у забезпеченні гарантій безпеки, вважає міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро.

А глава НАТО Марк Рютте зажадав участі Києва в переговорах про припинення війни Росії проти України. Вкрай важливо, щоб будь-які їхні результати були міцними і довговічними, підкреслив генсек.

“Ми бачили заяви з Вашингтона, включно з довгою телефонною розмовою [президента Трампа] з президентом Зеленським. Тож подивимося, як це розвиватиметься далі, крок за кроком. Звичайно, вкрай важливо, щоб ми говорили про Україну, щоб Україна брала безпосередню участь у всьому, що відбувається навколо України”, — відмітив він.

Зі свого боку міністр оборони ФРН Борис Пісторіус заявив, що переговори Трампа з Путіним про Україну “гідні жалю”. Він зазначив, що найкращим рішенням було б поговорити про можливе членство України в НАТО або можливі територіальні втрати за столом переговорів.

У планах України на 2025 рік є продовжувати тиск на Росію в будь-який спосіб і досягти миру, заявив президент України Володимир Зеленський.

“Ми працюємо над цим, будемо готувати гарантії безпеки такі, як ми їх бачимо, поділимося ними зі Сполученими Штатами. Я сподіваюся, що вони також поділяться своїм поглядом. Підхід — це дуже важливо для нас, для всіх європейських партнерів, для ЄС, плюс Велика Британія, яка є нашим важливим партнером”, — сказав Зеленський під час участі в основній сесії Мюнхенської конференції з безпеки.

Думки глядачів FREEДОМ

Які ключові проблеми заважають завершенню війни РФ проти України? Таке запитання телеканал поставив своїм глядачам. Найпопулярніші відповіді були зачитані в прямому ефірі:

• “Ключова проблема — особисто Путін і його населення”;
• “Ключова проблема в РФ — божевільний дід-пахан і рабське населення, яке лягло під кримінал. Ключова проблема в Україні — захоплення криміналом усіх сфер життя, тобто маса колаборантів, агентів Кремля і прихованих рашистів”;
• “Видаю РФ-секрет: щита ядерного немає! “Путлер” світ наш не вб’є. Може тільки всім погрожувати, щоб далі жити. Тому треба Україні не боятися взяти Москву і добити нечисть у її лігві! І так самій вирішити свою долю. І так силою встановити мир — такий який потрібен Україні”;
• “Мирної угоди не буде, поки Путін не навчиться ділити владу”;
• “КДБ — при владі в Росії, продовження ідей “Комуністичного інтернаціоналу”, його агентура по всьому світу”.

Думки експертів

Про те, що заважає завершенню війни РФ проти України — які виклики стоять перед Україною, США та Європою — в ефірі телеканалу FREEДОМ міркували:

• Ігор Попов, експерт Українського інституту майбутнього;
• Людмила Покровщук, докторка філософії, експертка із зовнішніх і внутрішніх політик;
• Іван Тютрін, російський опозиційний політик, співзасновник Форуму вільної Росії.

ІГОР ПОПОВ: США не зацікавлені в Будапештському меморандумі-2

— На сьогодні остаточного мирного плану Трампа щодо України не існує. Це відкриває можливості для України, і президент Зеленський максимально їх використовує.

У Мюнхені він провів зустрічі як із керівництвом Європейського Союзу, зокрема з Урсулою фон дер Ляєн і Шарлем Мішелем, так і з американськими сенаторами. Судячи з підсумків зустрічі з Джей Ді Венсом обидві сторони налаштовані досить оптимістично. Це означає, що переговори тривають, і діалог вестиметься в різних форматах найближчим часом.

В України є всі шанси включити свої аргументи і побажання в майбутній мирний план. При цьому очевидно, що доведеться йти на певні компроміси, але, як підкреслив президент Зеленський, в України є червоні лінії — територіальна цілісність не підлягає обговоренню.

Питання гарантій безпеки залишається ключовим. Не всі аспекти можна прописати в одному документі, але вже видно, що Україна домагається прискорених переговорів щодо вступу до Європейського Союзу. За підсумками зустрічі в Мюнхені було заявлено, що ЄС має намір активізувати цей процес, щоб переговори йшли швидше, ніж зазвичай. Ймовірно, Брюссель підтримає нашу заявку і прискорить її розгляд за низкою напрямів.

Не менш важливим є питання відносин України з НАТО. Наразі не йдеться про негайне отримання офіційного запрошення, але важливо, щоб двері до Альянсу не були остаточно закриті. У Мюнхені обговорювали українську армію як один із найважливіших чинників безпеки в регіоні. Україна має в своєму розпорядженні численну і добре озброєну армію, але їй необхідні довгострокові контракти на фінансування, постачання озброєнь та інвестиції в оборонно-промисловий комплекс.

Джей Ді Венс заявив, що його не цікавить короткострокове перемир’я. США хотіли б надовго розв’язати питання безпеки в Європі, щоб зосередитися на протистоянні з Китаєм. Вашингтон побоюється, що, якщо війну в Україні заморозять, але не вирішать остаточно, в Європі може спалахнути нова війна, яка потребуватиме американського втручання.

Кремль пропонує глобальні домовленості зі США — про розміщення ракет середньої і малої дальності, про обмеження стратегічних наступальних озброєнь, про доступ до технологій штучного інтелекту. Однак малоймовірно, що США сьогодні сприймуть Росію як рівноправного партнера і погодяться співпрацювати за цими напрямами. Але все одно мир в Україні неминуче стане частиною ширших міжнародних угод про присутність США в Європі та їхню взаємодію з Росією.

Ніхто не хоче повторення Будапештського меморандуму. Навіть якщо буде підписано подібний документ, він, найімовірніше, діятиме лише доти, доки Трамп і Путін залишаються при владі. Після їхнього відходу його цінність може різко знизитися. Тому Україні потрібні більш серйозні та довгострокові гарантії.

Не можна просто завершити війну в Україні або звести її до діалогу російського та українського керівництва. Цей конфлікт став наслідком глобальної кризи системи безпеки, і його вирішення потрібно обговорювати паралельно.

ЛЮДМИЛА ПОКРОВЩУК: Європа теж має бути за столом переговорів, але вона відчуває кризу у сфері безпеки

— Дійсно, хотілося б більш жорсткої позиції як від Європи, так і від Сполучених Штатів. Але є нюанс: сьогодні Європа стикається із серйозними проблемами у сфері безпеки. Як уже заявив міністр оборони Німеччини, європейські країни не можуть самостійно забезпечити свою безпеку і змушені покладатися на співпрацю зі Сполученими Штатами.

Вашингтон, зрозуміло, буде користуватися цим усім. Ми вже чули заяви про підвищення військових витрат країн НАТО до 5% ВВП. Крім того, слід враховувати, що у Трампа накопичилося безліч економічних і оборонних претензій до Європейського Союзу. Питання в тому, як саме вони збираються вибудовувати діалог і домовлятися з Росією.

Навряд чи можна розраховувати на гарантії від Путіна — все, що він пообіцяє — завтра порушить. Україна має чітко заявляти свою позицію: з ним неможливо укласти жодних надійних угод. Історія переговорів із Росією це підтверджує — згадаймо Будапештський меморандум 1994 року. До чого це призвело? Зруйновано систему безпеки не тільки в Україні, а й у Європі, а також підірвано світову архітектуру безпеки.

У Європі рівень безпеки зараз вкрай низький, і на його відновлення можуть піти 5 років або більше. У цьому контексті Україна могла б стати ключовим елементом європейської безпеки. У нас одна з найбільш боєздатних армій у регіоні. Нам потрібен доступ до сучасних військових технологій і озброєння — в цьому і полягає сенс наших переговорів з партнерами.

Питання безпеки України залишиться на порядку денному. Європейський Союз і Велика Британія зацікавлені бути за столом переговорів, оскільки їхня безпека безпосередньо залежить від результату конфлікту. Президент Німеччини Штайнмаєр заявив, що не можна вести переговори без Євросоюзу та інших європейських країн, особливо якщо США розраховують передати ЄС частину відповідальності за відновлення України після війни.

Якщо Брюссель не буде за столом переговорів, виникає питання: чому він має виконувати домовленості, укладені без його участі? Це справедливе зауваження.

Крім того, досягнуті домовленості мають бути зрозумілі всім сторонам. Неприпустимо укладати угоду просто заради самого факту підписання — як це вже було в рамках Будапештського меморандуму чи Мінських угод, після яких партнери просто зникли, залишивши Україну сам на сам із Росією. Аналогічна ситуація може повторитися, особливо з урахуванням підходу Трампа, який прагне дистанціювати Росію від Китаю і, ймовірно, продовжить таку політику.

Україна продовжуватиме переконувати західних партнерів у необхідності твердих гарантій безпеки. Євросоюз це розуміє, але наразі стикається з безліччю внутрішніх проблем, зокрема зі зростанням ультраправих рухів, майбутніми виборами в Німеччині, Польщі та Румунії.

Питань на порядку денному зараз дуже багато, і багато чого залежатиме від позиції США. Однак очевидно, що світова архітектура безпеки змінюється, і Україна має посісти в ній гідне місце.

ІВАН ТЮТРІН: Тільки санкції і постачання озброєння Україні можуть вплинути на Путіна

— На цей час мова може йти тільки про припинення військових дій, але ніяк не про закінчення війни. Адже головна мета Путіна від самого початку — знищення незалежної України. Це його стратегічний намір, і він зробить усе можливе, щоб реалізувати свій план.

Що стосується умов, які він висуває, у нас також є лише непрямі свідчення. Ми бачимо два ключові моменти. Перший — санкції. Це вкрай болюче питання для Росії. Оточення Путіна регулярно порушує цю тему, і Трамп, зрозуміло, прекрасно це розуміє. Недарма він використовує санкції як один із важелів тиску на Кремль. Другий — статус України щодо НАТО. Я не знаю, наскільки вірогідно, але, судячи з усього, питання членства України в Альянсі є для Путіна принциповим. Це одна з ключових умов, яку він висуває в можливих переговорах зі США. Тобто санкції і НАТО — два наріжні камені, навколо яких будується його позиція.

Наступний аспект — територіальний. Тут виникають певні складнощі, і саме вони, ймовірно, гальмують можливі переговори або публікацію так званого мирного плану Трампа.

Очевидно, що головною перешкодою є саме територіальні питання. У голові Путіна Запоріжжя та Херсон — це території, які мають перейти окупаційній російській армії. Однак понад 80% українців категорично не сприймають можливість здачі Запоріжжя та Херсона — про це свідчить українська соціологія.

Пєсков та інші російські представники часто використовують формулювання “дивитися на ситуацію на землі”. Очевидно, що Кремль хоче зафіксувати нинішню лінію фронту у вигідному для себе вигляді. Саме цим пояснюються “м’ясні штурми” на різних напрямках — вони намагаються захопити якомога більше територій, перш ніж почнеться реальний переговорний процес. Але цілком очевидно, що головною перешкодою для цих переговорів є зовсім не українська сторона, а сам Путін.

Будь-яка спроба домовитися з Кремлем, спроба задобрити Путіна або переграти кремлівських шахраїв — це пряма демонстрація слабкості. Путін розуміє тільки мову сили.

Санкції можуть стати предметом торгу, можливо, навіть територія також розглядається як елемент можливого торгу. Ми вже чули розповіді про рідкоземельні метали в Україні, але, безумовно, будь-які подібні обговорення можуть вестися тільки з подачі української сторони. Але найголовніше в цій ситуації — озброєння.

Якщо Путін побачить, що США не готові продовжувати підтримувати і нарощувати військову допомогу Україні, він вирішить, що його переговорна позиція стала сильнішою. Тактика частини оточення Трампа, яка намагається “пом’якшити кути” і домовитися з Путіним, є глибоко помилковою. Ба більше, що більше буде спроб зробити поступки, то вищою буде ціна, яку в кінцевому підсумку доведеться заплатити.

Єдина стратегія, яка може послабити Путіна і посилити переговорну позицію Заходу, — це постачання озброєння і посилення санкцій.

Читайте також: Безпекова конференція триває у Мюнхені — головне на порядку денному (ВІДЕО)