Як змусити Росію платити репарації та спрямувати заморожені активи РФ на відновлення України — думки економістів

Завдані Україні збитки внаслідок російської агресії становлять понад 400 млрд доларів. Ця цифра основана на оцінці Світового банку і враховує лише збитки, які завдано підконтрольним Україні територіям.

В оцінку збитків, зокрема, входять руйнування енергетичної та транспортної інфраструктури, шкода, завдана екології, об’єктам охорони здоров’я та культури.

На сьогодні загальний обсяг заблокованих на Заході російських резервів становить 300 млрд. доларів. Близько двох третин суми становлять заморожені активи російського Центробанку. Найбільша сума —191 млрд євро — зберігається в Бельгії.

Розробити механізм передачі підсанкційних активів для реконструкції та відновлення України Єврорада доручила Єврокомісії (ЄК) 21 жовтня 2022 року.

Знайти прийнятні правові засоби передачі Україні заморожених російських активів керівник спеціальної групи ЄС із конфіскації російських активів Андерс Анлід назвав справжнім викликом.

ЄС має право заморожувати активи, однак саме право на заморожені активи, згідно з європейським законодавством, може бути передано комусь іншому лише у разі обвинувального вироку у кримінальній справі, пов’язаній із цими активами. У квітні в ЄК допустили конфіскацію російських активів для репарацій України у зв’язку із вторгненням РФ на територію України.

Про те, яким може бути механізм передачі російських активів Україні, і коли реально він зможе запрацювати — в ефірі телеканалу FREEДОМ обговорювали:

• Іван Ус, головний консультант Центру зовнішньополітичних досліджень НІСД;
• Олег Пендзин, виконавчий директор Економічного дискусійного клубу;
• Максим Федосеєнко, керівник стратегічних проектів Київської школи економіки;
• Василь Фурман, професор економічних наук.

ІВАН УС: Має бути юридично абсолютно чиста процедура передачі активів Україні

— Поки що ЄС та партнери Європейського Союзу насамперед по G7 хочуть зрозуміти, скільки всього заарештовано. Зараз головне — систематизувати все, що є, оскільки на відновлення України, зокрема, братимуться кошти із заморожених російських активів.

Це був план, представлений Європейською комісією ще 18 травня минулого року, коли йшлося про те, що наповнення фонду, з якого буде відбудовуватися і буде повертатися до нормального економічного життя Україна, буде в тому числі за рахунок заарештованих російських активів.

Треба ще розробити механізм, який дозволяв би вилучати не лише державні активи Росії, а й активи тих громадян РФ, зв’язок яких із Кремлем буде встановлений.

По-перше — механізм встановлення цих зв’язків. По-друге — механізм передачі у разі встановлення цих зв’язків Україні.

Це дуже складна процедура, яка забере досить багато часу просто тому, що її творці не хочуть надавати можливість Росії або окремо взятим інвесторам із Росії — бізнесменам, пов’язаним із Кремлем — оскаржувати ці рішення. Через це вся затримка.

Активи ми часто сприймаємо як гроші. А це не лише гроші. Коли ми говоримо про приватних осіб — припустимо, заарештовано яхту. Яхту треба обслуговувати, заправляти паливом, платити людям, які прибирають. Наразі рахунок виставляється російському бізнесменові, у якого вона заморожена. Але російський бізнесмен може сказати, що я не робитиму цього, оскільки не можу яхтою користуватися. Відповідно виникає купа ситуацій, які призводять до необхідності думати, як це все обійти.

Європейська комісія чудово розуміє, що для того, щоб передати гроші Україні, треба, щоб була юридично абсолютно чиста процедура — щоб комар носа не підточив. Якщо в цій процедурі будуть певні прогалини, це призведе до того, що Росія буде оскаржувати передачу грошей у судах.

ОЛЕГ ПЕНДЗИН: Питання відшкодування збитків Україні — суто технічне

— На сьогодні загальна сума прямих втрат, які Україна зазнала внаслідок збройної агресії РФ у критичній інфраструктурі житлового фонду, приблизно становить 150 млрд доларів.

Коли йдеться про сукупні втрати, пов’язані з бізнесом, цифри підходять до 350 млрд доларів.

Це суми, які мають бути відшкодовані у тій чи іншій формі країною-окупантом Україні для того, щоб відновити справедливість у цьому конкретному економічному сегменті.

Як це буде реалізовуватися — у вигляді репарацій, у вигляді конфіскації активів російського Центробанку та російських олігархів у Європі та подальшої передачі цих активів Україні в рамках тих законодавчих новацій, які європейці зараз намагаються зробити, — це вже питання суто технічне.

Просто треба розуміти, що збитки, завдані агресором, величезні і, природно, вони мають бути відшкодовані РФ Україні.

МАКСИМ ФЕДОСЕЄНКО: Форми виплати можуть бути різні

— Ми повинні також говорити про те, що є території, які Україна втратила раніше, і є збитки, які зазнала і українська економіка, і населення, і об’єкти, захоплені, зруйновані з того часу.

Наприклад, у Криму оцінка прямих втрат, а також втрата контролю над активами становить понад 44 млрд доларів. По реґіонах Донецької та Луганської областей, контроль над якими було втрачено з 2014 року, збитки також можуть перевищувати 50 млрд дол.

За оцінками Київської школи економіки, сектор енергетики втратив 8,1 млрд дол. Освіта — 8,9 млрд дол. У культурі, туризмі, спорті — 2,2 млрд. дол. Це, підкреслю, тільки прямі збитки.

Екологія — взагалі складне питання — там є як прямі втрати, так і збитки від ведення війни на території України. Наприклад, лише вартість забруднення повітря на території України вся сума викидів оцінюється в 25,8 млрд дол.

Безумовно, величезні витрати мають бути понесені на розмінування українських територій. Потенційні витрати на розмінування становлять близько 37 млрд. дол.

У період обстрілів перебої з електроенергією впливають на якість отримання освіти. Україні необхідно буде ще в майбутньому компенсувати ці відставання, які зараз фіксуються.

Усі оцінки, які зараз є, не враховують також втрату робочої сили в результаті міграції.

Коли ми оперуємо цими сумами — 144 млрд дол., понад 400 млрд дол. — ми говоримо, у першому випадку, про прямі руйнування, у другому — скільки необхідно витратити грошей, щоб повернути зруйновані об’єкти до того статусу, який був до початку війни . Але ми розуміємо, що нам необхідно додатково розвивати економіку для того, щоб ми мали гроші на соціальні проєкти, на сектор оборони, щоб ми могли зростати випереджаючими темпами і повернути втрачений потенціал за роки війни.

За руйнування має заплатити відповідальний за руйнування. Тому основне навантаження має бути на країну-агресора. Щоб Росія платила репарації, потрібна обов’язкова умова — це перемога України.

Форми виплати можуть бути різні. Це можуть бути конфісковані заморожені активи, можливо додатковий податок — назвемо його так — на енергетичні ресурси, які Росія продає. Це можуть бути прямі виплати від Росії.

Наприклад, після Другої світової війни тривалий час Німеччина виплачувала потерпілому населенню Європи саме компенсації. Так може бути і в нашому випадку.

ВАСИЛЬ ФУРМАН: Отримати гроші швидко Україна не зможе

— Усі ми розуміємо, що Росія має понести відповідальність, і є заморожені активи Центрального банку РФ та заморожені активи російських олігархів.

З іншого боку, немає прямого механізму конфіскації цих активів. Кожна країна має ухвалювати у себе нове законодавство.

Україна це зробила. Є законодавство, яке вже працює. Ми конфіскуємо активи РФ та російських бізнесменів, громадян, які підтримують війну проти України.

У Канаді також є певне законодавство. У США законопроєкт розробляється.

За міжнародним правом є таке поняття, як суверенний імунітет. Для того щоб безпосередньо були конфісковані активи, потрібен певний механізм.

Певний механізм у принципі існує. Суверенний імунітет обмежується через рішення Ради безпеки ООН. Але там Росія є незмінним членом, і будь-яке рішення буде блокувати.

Україна пішла іншим шляхом реформування міжнародного права. На Генасамблеї ООН більшістю голосів було проголосовано у листопаді минулого року про притягнення до відповідальності РФ за збитки завдані Україні, бізнесу, громадянам. Є відповідна резолюція.

Наступний крок — це міжнародний договір, до якого приєднуються країни. Кожна держава має ще у себе розробити відповідне законодавство. Далі буде йти конфіскація заморожених активів, наприклад, Центробанку РФ.

Ми, у свою чергу, маємо вести реєстр збитків державі, бізнесу, громадянам. Конфісковані гроші потім їх покриватимуть.

Говорити про те, що це буде швидко, ми поки що не можемо. Ми чули, що обговорюється питання простішої процедури — коли заморожені активи Центрального банку РФ можуть бути інвестовані, наприклад, у державні облігації країн ЄС чи США, а прибуток, отриманий від цього інвестування, спрямовуватиметься на відновлення України. Але якщо подивитися на суму, то там, за різними оцінками, близько 8 млрд дол. І в принципі щорічно це дуже невелика цифра.

Для України дуже важливо, щоб ці 300 млрд заморожених активів були конфісковані і спрямовані на відновлення економіки України, на відновлення бізнесу, який постраждав, майна, здоров’я громадян України. Ми знайшли механізм, як це зробити. Тепер треба пройти цей складний шлях.