Як живеться російським сім’ям з полярними думками про війну: інтерв’ю з журналістом Іллею Давлятчіним

Російський Telegram-канал “Можем объяснить” зібрав одкровення понад 20 жителів Росії, чиї рідні, на відміну від них, підтримують війну. Це сімейні пари, матері і діти, брати і сестри. Детально про те, як члени таких родин співіснують один з одним та особливості психології російських громадян телеканалу FREEДOM розповів журналіст Ілля Давлятчин.

Опитування не брешуть?

У річницю російського вторгнення в Україну незалежні соціологи компанії Russian Field провели опитування. Воно проводилося з 31 січня 2022 року по 6 лютого 2023 року, розмір вибірки — 2 тисячі респондентів. За результатами опитування, на пряме запитання “Ви підтримуєте чи не підтримуєте військову операцію російських військ на території України?” позитивно відповіли 69% опитаних. І тільки 22% повідомили, що не підтримують.

При цьому соціологи зазначають, що опитування проводилося в умовах військової цензури. Це означає, що відповіді респондентів могли бути продиктовані страхом. Окремі експерти взагалі вважають, що поки триває війна, марно ставити респондентам пряме запитання про підтримку або непідтримку “спеціальної військової операції”.

Отримати точніші результати опитування можуть допомогти запитання-фільтри, які дадуть змогу визначити настрої людей.

За допомогою такої методології їм вдалося виокремити 27% прихильників ескалації “спеціальної військової операції” (які вважають, що потрібно, наприклад, знову організувати наступ на Київ) і 34% противників ескалації (які підтримають мир уже завтра).

Також запитання-фільтри виокремили серед респондентів людей, які підтримають будь-яке рішення (33%), і тих, хто, навпаки, відкидають будь-які варіанти (2%).

Прокремлівський Всеросійський центр вивчення громадської думки (ВЦВГД) також у лютому цього року опублікував результати опитування, згідно з яким “спеціальну військову операцію” підтримують 68% респондентів, а тих, хто не підтримує, — лише 20%.

Сучасна Росія — це секта

Реальний відсоток противників і прихильників війни в РФ навряд чи зможуть назвати сучасні соціологи. Проте війна Росії проти України триває, народне невдоволення придушено режимом, а по пропагандистських каналах транслюють лише те, що вигідно Кремлю.

Про те, як підтримка війни в принципі може існувати в XXI столітті та чи лише кремлівська пропаганда в цьому винна, телеканал FREEДОМ поспілкувався з ІЛЛЕЮ ДАВЛЯТЧИНИМ.

— Ваш ресурс опублікував одкровення росіян, рідні яких підтримують війну Росії проти України. Ці тексти характеризує якась безвихідна туга. А яка ваша реакція?

— Деякі з авторів повідомлень виїхали з РФ. У мене було приблизно таке саме відчуття ще до того, як я покинув Росію. Нічого дивного в цьому немає. Росія — це секта. Так, у ній перебувають не всі громадяни також і не всі підтримують те, що відбувається. Але так само як у секті, там є певні правила: абсолютний послух лідеру й абсолютне беззаперечне виконання того, що відбувається.

Ось, людям пояснюють, що в Бучі та в Маріуполі сталися жахливі події. Є вбиті, є поранені, є зґвалтовані люди. За даними офіційного українського порталу “Діти війни”, за час повномасштабного відомо про майже 500 загиблих дітей (точну кількість загиблих дітей встановити неможливо через активні бойові дії та тимчасову окупацію частини території України, — ред.).

Але нічого не впливає на людей, бо вони закрилися, живуть у своєму власному світі, не сприймають жодних аргументів. Переконувати їх марно.

Очевидно, якщо вони не прийняли цих фактів від початку війни, якщо, як і раніше, вважають, що нормально, коли Росія бомбить мирні міста, вбиває мирних людей, — марно переконувати їх.

— А з-поміж цих одкровень яке вас особисто вразило?

— Здивувала розповідь жінки, у якої син загинув під час цієї так званої “спецоперації”. І нічого, ця жінка, як і раніше, підтримує війну, вважає, що “все правильно”. З одного боку, це вразило, а з іншого — ми ж пам’ятаємо всі події, які були в Росії до цього.

Після мобілізації, коли люди почали гинути і натомість загиблих чоловіків жінкам приходили шуби, вони вставали перед камерами і говорили: “Спасибі вам, Володимире Володимировичу, спасибі за те, що ви пам’ятаєте про нас, не забуваєте”. Мабуть, це повинні психологи досліджувати, тому що тут є стокгольмський синдром, який дуже добре видно на прикладі сучасної Росії.

— Серед історій була історія літньої подружньої пари: їй — 70 років, йому — 72, вона — не підтримує війну, він — підтримує. Ось, як це: прожити життя з людиною і тільки на заході років дізнатися про те, що вона — “людожер”. Такі ж історії є і серед тих, хто молодший.

— Дивує те, що людина у віці 70+ років не підтримує війну. Згідно з опитуваннями “Левада-центру”, величезна кількість пенсіонерів — 80-90% — підтримують війну.

Тому в цьому випадку, скоріше, вражає те, що ця жінка не підтримує вторгнення, але при цьому продовжує жити з чоловіком.

Звісно, дуже складно уявити, як жити з людиною, яка постійно тобі надсилає повідомлення: ось подивися, наші “молодці” знову “звільнили” черговий населений пункт. Так, цього населеного пункту вже немає. Там загинула купа людей, просто все знищили. При цьому там навіть не військові, а “зеки” воюють.

До речі, дуже цікаво, нам не прийшло жодного повідомлення про те, як люди ставляться до того, що воюють ув’язнені. Тобто як люди ставляться до того, що на фронті “звільняють” українців, ґвалтівники, вбивці, шахраї. З об’єктивного погляду, якщо за країну б’ються такі люди, значить, усе дуже й дуже погано в такій країні.

— У жодному разі не хотілося б образити тих людей, які не підтримують війну, але як вони продовжують жити з тими, хто її підтримує? Ви знаходите собі пояснення, звідки в росіян це “мучеництво”? Чи це якась історична спадкоємність з часів царя?

— У секті не завжди всі підтримують свого начальника, який чинить жахливі злодіяння. Наприклад, в Америці була секта Тоні Аламо (“Всесвітня церква Тоні Аламо”, — ред.). Це була людина, яка ґвалтувала неповнолітніх, застосовувала тортури до учасників секти, і водночас щоразу говорила, що він — посланець від Бога і має їх захищати. Він виправдовував свої вчинки тим, що ФБР, Мін’юст США та інші організації їх усіх заарештують, і саме ці організації виступають справжніми лиходіями. Так, були люди, які бачили всі ці тортури, насильство. Але вони не опиралися, бо складно бути противником, коли ти в меншості.

Коли стало відомо, що “лиходії” з Мін’юсту прийдуть, Аламо сказав своїм найближчим сподвижникам, що потрібно зібрати всю розкіш, яка є в нього, описати її й заховати — телевізори, меблі тощо. Рівно так само як робить зараз Володимир Путін, рівно так само як він робить усі 20 років свого правління. Він віддав усі надра, усі багатства Росії своїм друзям — директору нафтогазової компанії “Роснефть” Ігореві Сєчіну, голові правління ПАТ “Газпром” Олексію Міллеру, гендиректору корпорації “Ростех” Сергієві Чемезову, російським бізнесменам Аркадію і Борису Ротенбергам.

Усе те, що відбувається в деструктивних сектах, зараз відбувається і в Росії. Вихід із цієї ситуації тільки один — у Росії має накопичитися критична маса, яка зруйнує цю вертикаль. Путін і його оточення ніколи не визнають, що вони не праві і ніколи не підуть.

— Ви вірите в те, що ця критична маса рано чи пізно наповниться?

— Так, тому що, по-перше, не може все це тривати так довго, а по-друге, тому що війна не може бути виграна. Очевидно, що Володимир Путін, пішовши війною на Україну, не розрахував, що все це провалиться. Звичайне населення думало, що так звана спецоперація піде успішно. Ні, це не станеться.

Є ще друга особливість, чому я вірю в те, що все зміниться. Річ у тім, що зазвичай у Росії зміни відбуваються нагорі. Зараз змін нагорі бути не може. Путін — класичний соціопат, який не визнає помилок. А якщо зараз Росія втратить Маріуполь, Донецьк, Крим і Севастополь, це буде докорінний злам, який обвалить вертикаль.

Молодь теж опиняється серед прихильників війни

— Виходячи з нечисленних опитувань і досліджень, війну в Росії в основному підтримують люди старшого віку. Але серед молоді теж є такі, і цей відсоток досить високий. Як ви собі це пояснюєте? Якщо старше покоління дивиться пропагандистські федеральні телеканали, то як пояснити підтримку війни серед молоді, яка набагато глибше інтегрована в глобальну мережу і може користуватися альтернативними джерелами інформації.

— Треба розділити цю історію на дві частини. Це не я вигадав, це говорять багато соціологів і політологів: не можна вірити соцопитуванням у тоталітарній, авторитарній країні. Якщо у вас у Росії на вулиці запитує соціолог із мікрофоном або взагалі з камерою: “Ви за “спецоперацію?” Ну, звісно, ви скажете, що “за”, інакше буде як із людьми, які висловилися проти війни під час опитувань “Радіо Свобода” і DW, а потім проти них порушили кримінальні справи.

Російська влада боїться людей, які просто на вулиці кажуть: “Так, я проти війни”.

Російська влада боїться альтернативної точки зору. І альтернативних медіа в РФ немає. До вересня-жовтня, найімовірніше, у РФ заблокують YouTube.

Серед певної кількості молодих людей є ті, хто підтримує російське вторгнення. Але знову ж таки потрібно ділити цих людей на кілька складових.

Безліч цих молодих людей — кар’єристи. Я сам це бачив, наприклад, коли навчався в російському виші. У нас ще тоді, у середині-кінці 2000-х років була ситуація, що можна було потрапити до студентської ради, тільки якщо ти підтримаєш партію “Єдина Росія” або, наприклад, перебуваєш у русі “Наші”. Тоді можна було досягти успіху в університеті, тільки підтримуючи цю історію. Нічого не змінилося відтоді, тільки посилилося. Так, “нашистів” уже немає, але є інші навколокремлівські рухи, які дають шлях нагору.

Студенти розуміють, що у них немає іншого шляху, якщо вони хочуть досягти успіху. Не варто вірити в щирість цих людей, тому що щойно система почне хитатися, ці люди першими відвернуться від Путіна, вони першими втечуть до умовного Навального або в умовну опозицію.

— Як ви вважаєте, чим це все закінчиться для Росії?

— Люди розучилися говорити один з одним завдяки все тій самій пропаганді, завдяки всьому тому самому Володимиру Путіну. Я не знаю, чи мала він таку мету — остаточно посварити між собою різних росіян, але можна привітати — у нього це чудово вийшло.

І це, на жаль, врешті-решт, доволі боляче вдарить по Росії, бо якщо люди не вміють говорити, то починають пускати в хід кулаки або зброю.

Мені б не хотілося занурюватися в жах і зневіру, і говорити про те, що громадянська війна в РФ неминуча. Але у мене є така думка. Я думаю, що більше буде поразок на фронті, що більше буде успіхів в української армії, якщо Росією буде втрачено, припустімо, Донецьк, Маріуполь, Бахмут або знову ж таки Крим і Севастополь — відбудеться той самий докорінний злам.

Якщо Володимира Путіна не посунуть еліти, то це зроблять люди, які зрозуміли, що все виявилося брехнею. Тому що сам Путін нічого не зрозумів і не зрозуміє.

Читайте також: Портрет росіян, які підтримують і не підтримують війну: велике інтерв’ю із соціологинею Оленою Конєвою