Операція ЗСУ в Курській області показала, що Путіну важливіше утримувати чужі території, ніж захищати власні, заявив президент України Володимир Зеленський. Кремль не організував евакуацію росіян. Багато хто виїжджав сам або залишився у своїх населених пунктах. Тепер російська армія обстрілює їх. Турботу про людей взяли на себе українські військові. Знімальна група телеканалу FREEДОМ побувала в Суджі.
У супроводі українських військовослужбовців знімальна група телеканалу FREEДОМ разом з іноземними журналістами в’їжджає в Курську область. Перша зупинка — Суджа.
Місцевих жителів у центрі міста не видно. Пошта, податкова служба, магазини та інші установи не функціонують. Тут залишилися сліди боїв, які точилися в перші дні після прориву українською армією кордону з Росією. Зараз бойових дій тут уже немає, українські військові повністю контролюють Суджу. Однак іноді сюди залітають російські дрони. За словами українських бійців, саме удари російських безпілотників зруйнували статую Леніна. Військовослужбовці жартують: росіяни самі розпочали процес декомунізації.
“Російські війська вкотре підтверджують свій статус держави-агресора, терориста. Їм нічого не заважає стріляти по своїх же містах, вони це продовжують робити. І виходить, що тепер тероризують місцеве населення на своїй території. Ми з місцевим населенням працюємо, створюємо військові комендатури, призначені старости серед місцевих. Триває процес проведення технічної води, плюс забезпечуємо їх бутильованою водою та їжею”, — повідомив пресофіцер Оперативно-тактичного угруповання військ “Сіверськ” Олег.
Недалеко від центру міста зустрічаємо місцевих жителів. Більшість — люди похилого віку. Щоб не потрапити під російський обстріл, місцеві на вулицях не затримуються. Досі на дорогах можна знайти нерозірвані російські міни. Мешканці розповідають, що українські військові ставляться до них добре. Якщо потрібно — допомагають.
“З лежачих у нас була дівчина, ваші хлопці знайшли. Я не знала, що вона лежить. Я за бабками тими ходжу, а не знала, що Рая там. Але вони її евакуювали, у неї — цукровий діабет, поламана нога. Вона ще повна. Це при мені було, вони її забрали, сказали, до вас відвезли в госпіталь, бо їй дуже важко. І ще паралізована одна, сказали, заберуть теж. Вона вчителька”, — розповіла мешканка Суджі Поліна.
Містяни часто збираються біля будівлі інтернату. Там є укриття, в якому жителі ховаються від російських обстрілів. Сюди ж українські захисники привозять воду, їжу та медикаменти. Люди за таке ставлення дякують і кажуть, що війна тут нікому ніколи не була потрібна. У те, що розповідають по телевізору про Україну, не вірять.
“Показують, як вони відновлюють міста. Віриться, але насилу, тому що ми самі, російський народ, у злиднях живемо. Я не вірю в це. А щодо війни: вона нікому не потрібна, не тільки мені, а нікому не потрібна”, — вважає житель села Горналь Юрій.
Журналісти та військові повертаються в бронетранспортер і їдуть в інший населений пункт. Там вони зустріли місцевого фельдшера, який розвозить медикаменти літнім людям. Середній вік жителів тут — 70 років.
“Привозили ліки, передавали. Зараз розвожу по вулицях, на кожну людину вже укомплектовано. Хліб привозили, воду привозили людям. Дружина розвозить хліб, воду. Військова комендатура розвозить, вони не представляються. Вони привезли, сказали: “Ось вам хліб, потрібно роздавати людям”. Потім воду привезли, потім ліки”, — каже місцевий фельдшер.
За його словами, зараз обстрілів поменшало, люди повертаються до своїх будинків і квартир. Навіть запрошують подивитися, як вони живуть.
“Нам мир потрібен усім. І українцям, і росіянам. У всьому світі потрібен мир, а не війна”, — висловлюють думку місцеві жителі.
Читайте також: Обмінний фонд, військова комендатура і порушення логістики противника: як проходить операція ЗСУ в Курській області (ВІДЕО)
Нагадаємо, у Курській області запрацювала перша українська комендатура. Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський заявив, що вона розташована в підконтрольному Україні місті Суджа. Серед функцій комендатури — забезпечення правопорядку, а також гарантування місцевим жителям доступу до медичних послуг і препаратів, продуктів і гуманітарної допомоги.