Як Європі перестати боятися Росії: підсумки Мюнхенської конференції обговорюємо з експертами

Країни Європейського Союзу перестали боятися Росії, і готові протистояти їй у разі нападу РФ на одну з країн ЄС.

Крім цього, Євросоюз починає більше відчувати відповідальність за безпеку в регіоні і готовий брати на себе нові зобов’язання перед Україною. Такі головні підсумки чергової, 60-ї за ліком, Мюнхенської конференції з безпеки.

Конференція ЄС у Мюнхені та її підсумки

Конференція проходила з 16 по 18 лютого в Мюнхені. Головними темами форуму були проблеми у США з наданням Україні військової та фінансової допомоги, захоплення армією РФ Авдіївки і смерть російського опозиційного політика Олексія Навального.

Як заявив міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус, напад Росії на територію НАТО може статися через 5-8 років.

“Ніхто точно не знає, чи закінчиться війна в Україні у 2024 році. Президент Володимир Зеленський говорив, що українцям потрібно протриматися ще й цей рік”, — зазначив Борис Пісторіус.

Президент України Володимир Зеленський, який брав участь у Мюнхенській конференції нагадав, що Україна, всупереч заявам росіян про те, що вони нібито захоплять країну за три дні, вона тримається вже 724-й день.

“Ми зруйнували міф, що нібито російське озброєння мало переваги над західним. Насправді Росія поступається за всіма параметрами. Ось чому Путін уперше в російській історії вклонився Ірану та Північній Кореї заради допомоги. Був міф, що Європа занадто слабка, щоб захистити себе, а Європа стала глобальною силою, що долає залежність від Росії”, — заявив Зеленський.

Зеленський також повідомив, що Україна узгодила двосторонні безпекові угоди ще з кількома державами, окрім раніше підписаних договорів із Великою Британією, Францією та Німеччиною.

“Три угоди є. Сьогодні в нас була розмова ще з кількома країнами, є домовленість про безпекові угоди. Навіть конкретизували деякі нюанси, де були питання або розбіжності. Погоджено ще кілька угод. Ми будемо нарощувати ці гарантії безпеки”, — розповів глава держави.

За словами Зеленського, підписані з Німеччиною та Францією угоди є дуже важливими та потужними.

“Поки що немає гарантій безпеки зі США, команди вже працюють, два етапи перемовин уже були. Бачу в цьому в найближчому часі позитив”, — зазначив Володимир Зеленський.

У межах Мюнхенської конференції з безпеки Володимир Зеленський провів цілу низку переговорів. У програмі президента було понад 10 зустрічей.

Зокрема, під час зустрічі з віцепрезиденткою США Камалою Гарріс обговорювали підтримку України з боку Вашингтона, Гарріс запевнила в продовженні всебічної підтримки. З президентом Азербайджану Ільхамом Алієвим український лідер обговорив енергетичні питання. Оборонну підтримку, а також спільне виробництво дронів обговорив із прем’єр-міністром Данії Метте Фредеріксеном.

Про протиповітряну оборону та передачу Україні винищувачів F-16 йшлося в бесіді з прем’єром Нідерландів Марком Рютте. Крім цього, Володимир Зеленський зустрівся з командою компанії Google, яка виділила додаткові 10 млн доларів на підтримку українських стартапів.

Зі свого боку, віцепрем’єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанишина повідомила, що за підсумками Мюнхенської безпекової конференції Україна отримала перспективу щодо подальшого просування переговорів про членство в ЄС. За її словами, у Євросоюзі розуміють важливість посилення підтримки України.

Стефанишина зазначила, що під час Мюнхенської конференції було сформовано два головні напрямки щодо оборони України.

“Перший — це те, що європейську оборонну політику має бути посилено, вона має бути більш спроможною і суверенною в частині своєї безпеки. І ці рішення вже будуть ухвалені. З іншого боку, самі прем’єри європейських країн підтверджують, що треба зараз посилити свої зусилля, щоб передати Україні всю необхідну зброю”, — розповіла вона.

Стефанишина додала, що третім важливим пунктом стало розуміння важливості голосування рішення про додаткову допомогу Україні в Конгресі США.

Думки експертів

Про підсумки та результати конференції в Мюнхені в ефірі телеканалу FREEДОМ розповіли:

• Михайло Подоляк, радник голови Офіса президента України;
• Єгор Чернєв, заступник голови комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки;
• Олександр Мережко, голова комітету Верховної Ради України з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва;
• Ігор Попов, експерт Українського інституту майбутнього.

МИХАЙЛО ПОДОЛЯК: У Мюнхені формується уявлення політичних еліт про майбутнє світу

— Мюнхенська конференція з безпеки — це дискусійний майданчик, а не майданчик, на якому ухвалюються необхідні сьогодні логістичні рішення. Але цей дискусійний майданчик вкрай важливий, тому що він формує уявлення політичних еліт про те, як далі розвиватиметься ситуація.

Головних меседжів конференції багато. Головне — Україна в центрі уваги. Це добре, тому що Україна знову повертається на перші шпальти газет, Україна знову стає головним ньюсмейкером.

Домінантний меседж цього політичного сезону озвучив президент України. Він сказав у Мюнхені: “Скажіть, будь ласка, чому Путін досі має ресурси для ведення такої масштабної війни?”

Це фундаментальне запитання, на яке потрібно всім справедливо відповісти. Чому він має доступ до ресурсів, чому він має змогу отримувати доходи від європейських компаній, чому він має змогу обходити санкції, чому він має змогу нарощувати ракетне виробництво, чому він має змогу закуповувати снаряди в Ірані, в Північній Кореї і так далі? Чому все це можливо досі? А головне, чому європейські компанії продовжують демонстративно працювати на російському ринку?

Це справді викликає дуже багато запитань, тому що Росія чітко показала, що в неї немає ніякої іншої економіки, крім мілітарної. Всі гроші, всі ресурси поступово переводяться на мілітарну основу. Тобто вони служитимуть тільки одній меті — експансія, вбивство, насильство.

Чому Путін досі має об’ємні ресурси для продовження експансії, незважаючи на дворічну війну? Чому його представники мають можливість приїжджати на міжнародні майданчики? Чому Путін має можливість використовувати дипломатичні інструменти для тиску на громадську та світову громадську думку?

Чому він може використовувати інформаційні можливості в різних країнах? Чому російські медіа досі працюють у країнах глобального Півдня? Чому Путін постійно використовує майданчик Ради безпеки ООН для промоції війни?

Ось питання, які потребують обов’язкової відповіді. Не просто поплескали в долоні і сказали: так, ми почули це, це зрозуміло. Ні, на це запитання доведеться відповідати. І є два способи відповіді.

Перший — наситити Україну необхідним інструментом для ефективного знищення російської живої сили і техніки. Або самі потім будете інвестувати гроші у свої збройні сили, щоб захиститися від Росії.

Другий — висушуємо Росію, тобто позбавляємо її можливості отримувати деінде будь-які ресурси.

Ось два варіанти розвитку. Чому два? Немає жодних інших компромісних варіантів. Будь-яка заморожена війна, будь-які заморожені конфлікти з Російською Федерацією означатимуть, що Росія накопичуватиме ресурс, проводитиме роботу над помилками, вноситиме зміни в стратегію, в тактику і атакуватиме, атакуватиме, атакуватиме.

ЄГОР ЧЕРНЄВ: На мюнхенській конференції багато говорили про надання ракет Україні

— Мюнхенська конференція — це можливість зустрітися і переговорити з величезною кількістю представників вищих ешелонів влади різних країн насамперед наших партнерів. І ось зараз ми вдаємося, за великим рахунком, до човникової дипломатії.

Тому що прямі заклики канцлер Шольц поки що не чує. Але особисто я провів досить багато зустрічей і з парламентаріями Франції, тієї ж Німеччини, Польщі, з конгресменами США, щоб вони, своєю чергою, сприяли.

У них теж були зустрічі з Шольцем, під час яких вони, зі свого боку, порушували питання про необхідність передачі Україні ракет.

Крім цього, заручилися підтримкою міністра оборони Канади, який теж пообіцяв поговорити з депутатами французького парламенту, щоб ті передали таке саме прохання Макрону поговорити з Шольцем. Тобто ми з усіх боків спробуємо, якщо не натиснути, то підштовхнути канцлера до цього рішення.

Так, у мене була зустріч із виробниками цих ракет, і, загалом-то, багато міфів розвіялося. Ті аргументи, на які посилався Шольц, виявилися не зовсім аргументами.

Наприклад, те, що це надто складне озброєння, яке нібито буде важко опанувати українським військовим. На що виробники твердо сказали, що, справді, нам будуть необхідні якісь тренінги, але це не космічні літальні апарати, які потребують років підготовки.

ОЛЕКСАНДР МЕРЕЖКО: Питання України — ключові для всього світу

— На порядку денному Мюнхенської конференції з безпеки — а це вже ювілейна, шістдесята конференція — було дуже багато питань, і вони були дуже різноманітні. Але річ у тім, що дуже багато з цих питань прямо чи опосередковано пов’язані з Україною.

Наприклад, питання, пов’язані з лідерством Сполучених Штатів у світі. Це питання, яке стосується України. Питання, пов’язані з продовольчою безпекою — безумовно, тут питання України порушено.

Питання, пов’язані з ядерною безпекою — про це теж неможливо говорити поза контекстом російської агресії проти України.

ІГОР ПОПОВ: Про Україну у світі не забули, і від неї не втомилися

— Для мене важливо порівняти те, що було написано в доповіді, яку готував секретаріат Ради Безпеки, зокрема індекс безпеки. У доповіді, на наш жаль, Україна була не в перших пріоритетах.

Там багато було про Близький Схід, про глобальне потепління та енергетичний перехід. Але вже перший день показав, що всі виступи були про Україну. Тому наша країна насправді в центрі уваги.

На українську тему проводиться багато заходів поза основним залом, що теж важливо. І тому ми бачимо важливість України. Про Україну не забули, від України не втомилися.

З виступів інших світових лідерів я бачу, що консенсус сходиться до того, що всі визнають наявність ризику довгострокового протистояння з Російською Федерацією. Тобто саме для Європи Росія визнається як головна загроза.

Уже не мігранти, не потепління, не Близький Схід — Європа готується до багаторічного протистояння. І в України в цьому плані є дуже велике місце.

І тут для нас важливо це обіграти, щоб ми були не тільки фронтменом — це вже погоджено — а й частиною європейського периметра безпеки.

Сьогодні Європейський Союз переглядає свою доктрину оборонної зовнішньої політики, і українські представники теж беруть у цьому участь. Уже в березні очікується ухвалення Стратегії розвитку оборонної промисловості Європи.

Урсула фон дер Ляєн про це теж багато говорила, і вона говорила про те, що рішення мають ухвалюватися не тільки на рівні держав-членів, а також на рівні всього Євросоюзу. Будуть якісь рамкові рекомендації і загальні стратегічні плани про те, які види озброєнь і боєприпасів будуть вироблятися в різних країнах, як це буде інвестуватися з термінами і з тим, щоб Європа могла виробляти всю необхідну номенклатуру озброєння для протистояння з Росією.

Читайте також: Мюнхенська конференція відбувається на тлі кількох тривожних тенденцій — розбір Жовтенка