Як використовувати російські активи на благо України — спеціалізовану платформу запустили в Києві

В Україні презентували спеціалізовану платформу “Як конфіскувати російські активи”. Її створила організація Transparency International Ukraine спільно з виданням “Українська правда”. Механізми вилучення та пов’язані з ними ризики, імена посібників кремлівського режиму та їхні вже відчужені об’єкти — усе це можна знайти на ресурсі, інформує FREEДОМ.

440 млрд дол. — майже 2,5 статків Ілона Маска, найбагатшої у світі людини, або загальна вартість компанії “Віза”. На ці гроші Норвегія могла б жити рік, а Молдова — років 30. В українських реаліях — це сума збитків, завданих інфраструктурі країни російськими військами. Така оцінка Світового банку. 

До того ж, сума збитків зростає і зростатиме з кожним днем, доки триває повномасштабна війна Росії проти України. 

Водночас сподіватися, що в Москві схаменуться і відшкодують кошти добровільно не доводиться. Але ті ж російські гроші, а точніше активи, перебувають не тільки на території країни-агресора, а й за її межами: у країнах ЄС, у США та в Канаді, а ще — в Україні. 

“Механізм конфіскації російських активів і активів їхніх пособників — це те, що ми повинні зараз робити. До війни, до цієї стадії війни, в Україні жодних механізмів конфіскації не було. Не було їх не тільки в Україні, а й у світі. У світі їх досі немає. Ми знаємо тільки один приклад конфіскації російських активів одного олігарха, які передали США в Україну. І поки світ і далі шукає рішення, Україна вже це робить. Показує своє лідерство, і ми справді маємо бути лідерами в цьому процесі”, — каже Андрій Боровик, виконавчий директор Transparency International Ukraine.

В Україні існує три механізми конфіскації російських активів. Перший — примусове вилучення об’єктів права власності Росії та її резидентів, наприклад, “Сбербанку” і держкорпорації “ВЭБ.РФ”. Поки що цей спосіб використовували один раз. 

Другий механізм — відчуження майна в межах кримінального провадження, його можна застосувати до росіян, які вчинили на українській території злочини, покарання за які передбачає конфіскацію. 

І третій, найбільш дієвий, — вилучення активів після введення персональних санкцій.

“У межах санкційного механізму станом на 5 липня було конфісковано 993 об’єкти права власності. Серед них автомобілі, нерухомість, корпоративні права і навіть твори мистецтва, до речі, з резиденції Януковича. Слід також зазначити, що 54 конфісковані об’єкти розташовані в АР Крим та Донецькій області”, — йдеться в публікації видання “Українська правда”.

Але просто конфіскувати активи — недостатньо. Адже факт вилучення ще не означає, що кошти можна використати на благо України. Для цього майно необхідно продати, а виручені гроші переказати Фонду ліквідації наслідків збройної агресії Росії. Законодавча база для цього в Україні ще в процесі розробки, як утім, і за кордоном. 

Російське майно за кордоном влада країн заморожує. І поки загального єдиного рішення у світі немає, союзники України намагаються по-різному вирішити це питання на національному рівні.  

Спеціальні законодавчі інструменти, які дозволяють або спрощують конфіскацію, вже ухвалені в США і Канаді, а також обговорюються в ЄС і окремо в Естонії. Конфіскацію активів російських олігархів почала Польща. 

11 липня Варшава ввела тимчасове управління майном російського олігарха В’ячеслава Кантора в Grupa Azoty. Тепер планує його продати. Тож процес конфіскації триває, і Москва нічого не зможе з цим зробити. Росія неодмінно заплатить за агресію і військові злочини не тільки життями сотень тисяч людей, міжнародною ізоляцією і слабкістю режиму, а й буквально зі своєї кишені.

Читайте також: Російські активи на відновлення України: ухвалено перші важливі рішення (ВІДЕО)