Як величезні людські втрати росармії впливають на Росію — думка експертів і глядачів FREEДОМ

Росіяни стягнули на окуповані території та до кордонів з Україною понад 500 тисяч військових. Приблизно таку саму кількість — понад півмільйона осіб — російська армія вже втратила у війні проти України. Багато з тих, хто примудрився вижити, повертаються додому покаліченими. Здається, що Путін уже не може зупинитися і готовий воювати до останнього росіянина.

На забій

Відправляючи своїх громадян на забій, Путін затягує Росію в демографічну яму.

Згідно з даними Росстату, 2022 року в країні народилося 1 млн 300 тисяч дітей, що на 7% менше, ніж роком раніше. У 2023-му ще менше — 1 млн 200 тисяч, що є найнижчим показником з моменту розпаду Радянського Союзу в 1991 році.

За прогнозами демографів, у 2024 році очікується найнижча народжуваність у Росії з початку XIX століття. Так, у січні-березні 2024 року рівень народжуваності у федерації впав на 3,5% порівняно з аналогічним періодом минулого року. А в Бєлгородській області, що межує з Україною, падіння народжуваності 2024 року становило 10,2%. Такі дані Росстату.

Причина очевидна — мобілізація, висока смертність на фронті, а також зростання кількості людей з інвалідністю серед чоловіків репродуктивного віку.

Читайте також: На межі вимирання: як війна спровокувала демографічну кризу в Росії

У 2023 році чоловіків з інвалідністю у федерації стало на 30% більше порівняно з 2022-м. Так, за даними Фонду пенсійного та соціального страхування, 2023 року в Росії зареєстрували:

• 2 млн 170 тисяч чоловіків з інвалідністю віком від 31 року до 59 років;
• 290 тисяч віком від 18 до 30 років.

Це рекордний показник за останні вісім років.

Необхідність у постійному поповненні лав росармії пов’язана з величезними втратами на фронті. У межах Петербурзького міжнародного економічного форуму 5 червня Путін заявив, що щомісяця російська армія втрачає 10 тисяч солдатів. Однак у Генеральному штабі ЗСУ повідомляють про ліквідацію вже 516 080 російських окупантів від початку повномасштабного вторгнення Росії. Зі свого боку президент України Володимир Зеленський заявив, що на кожного українського військового припадає вісім загиблих окупантів під час російського наступу на півночі Харківської області.

“Йому (Путіну, — ред.) чхати на своїх людей — як на цивільних, так і на військових. Їхній прорив у напрямку Харкова завершився військовими жертвами 1 до 8. Один українець на вісім росіян”, — сказав Зеленський в інтерв’ю закордонним виданням.

Від початку повномасштабного вторгнення в Україну зросла в Росії і кількість емігрантів. За даними видання The Wall Street Journal, тільки у 2023 році, тікаючи від мобілізації, федерацію покинуло 450 тисяч громадян.

Експерти стверджують, що різке зростання смертності чоловіків, зростання кількості людей з інвалідністю і, як наслідок, зниження народжуваності, неминуче призведуть до демографічної катастрофи в Росії і падіння економіки вже в найближчому майбутньому.

https://www.youtube.com/watch?v=JUl4lrxM6EU

Читайте також: Сотні тисяч російських окупантів повернулися з фронту каліками — наслідки для РФ (ВІДЕО)

Думка глядачів FREEДОМ

Телеканал FREEДOM поцікавився у своїх глядачів: “Як величезні людські втрати російської армії впливають на РФ?“. Думки розійшлися. Серед отриманих відповідей, зокрема:

• “Путлер — чекіст. А в чекістів є установка, що люди — це бидло, а вони, чекісти, — еліта. Тому на “м’ясо” він буде посилати стільки, скільки буде можливо”;
• “В Афгані СРСР за 9 років втратив 15 тис. осіб. На війні проти України Росія втрачає стільки ж за 2 тижні. СРСР, розуміючи безглуздість вторгнення, вивів свої війська. Путін навіть не планує. Але тоді при владі стояли люди, а не моральні виродки, як Путін, і кількість загиблих для них мала значення. Для Путіна людське життя сотень тисяч людей нічого не варте. “Баби ще народять”… але вже від китайців”;
• “Схоже, втрати ніяк не впливають, раз третій рік знаходять рекрутів, які готові вмирати за диктатора-путіна. Цікаво, який відсоток росіян на кремлівській війні? І який відсоток завербованих з інших країн 🤔?”;
• “Втрати на війні, звичайно, впливають на РФ. У раші брак робочої сили повсюдно, депутати вже хочуть організовувати трудові табори для “дармоїдів”, щоб заганяти в них рабсеян, як худобу, і змушувати працювати “на благо батьківщини”. Якби не таджики та узбеки, то взагалі нікому було б працювати на будівництві та виконувати всю брудну роботу. Але після путінського теракту в “Крокусі” з раші стали масово виїжджати таджики через переслідування і розправи. Тож дефіцит робочих рук у раші просто величезний, скоро нікому буде двори мести”;
• “У майбутньому втрати впливатимуть, особливо на тих територіях, звідки забирали чоловіків. Адже відбирали на “СВО” з Бурятії, Якутії, Дагестану та інших регіонів, звідки викачують як викопні ресурси, так і людські. Тому у збитку опиняться саме ці регіони РФ. Хотілося б думати, що гноблення, моральне і фізичне знищення спонукає до протесту ці народи, й вони отримають свободу, яку мають по повному праву отримати та розвиватися самостійно, і жити не гірше за той самий Китай або Монголію”;
• “Вони зомбі, сектанти підуть на смерть за свого вождя”;
• “Гітлер гнав як худобу німців на бійню, так само і Путін, як новий Гітлер, жене росіян у пекло воєнної м’ясорубки. Німців загинуло мільйони, а z-росіяни загинуть усі, бо російський фюрер готовий відправити на м’ясо всіх, навіть дітей! Недарма ж із них із ясел сьогодні роблять путлерюгенд. Головне, щоб вистачило трун! І шуб — за чоловіка чи сина. І багато-багато дешевої горілки, напившись якої, можна кричати “Хайль Путін!” і погрожувати всьому світу ядерною дубиною, яка — суцільний блеф. Вони нічим від цього диявола у плоті й найпідлішого боягуза не відрізняються — і будуть із ним до кінця, хоч би як летіло їхнє життя в безодню через війну. Хоча сам Путлер у душі їх усіх зневажає і вважає м’ясними баранами. Але так само і німці до останнього зубами трималися за Адольфа, замість того, щоб прибити його в бункері”.

Наслідки російських втрат на війні в оцінці експертів

Як величезні людські втрати росармії вплинули на Росію, в ефірі телеканалу FREEДOM проаналізували:

• Дмитро Єловський, російський політичний коментатор;
• Іван Ус, кандидат економічних наук, головний консультант Центру зовнішньополітичних досліджень Національного інституту стратегічних досліджень;
• Ігор Ліпсіц, російський економіст, доктор економічних наук, професор.

ДМИТРО ЄЛОВСЬКИЙ: Росіянам зараз не до народжуваності

— У Росії в людей загалом настрій не дуже. У них немає впевненості в завтрашньому дні. Надаю, що тут, скоріше, важливі економічні чинники, коли люди не можуть собі уявити, що буде далі, як ростиме їхня дитина (в якій країні, в якій державі), чи буде на неї банально вистачати грошей. Звісно, в такій ситуації не до народжуваності.

Але демографічна проблема не є для Путіна пріоритетною в плані війни і в плані ось цього його “протистояння із Заходом”. Людей вистачає, і він продовжує діяти, згідно з логікою “баби ще народять”.

Якщо дивитися в цифрах. Що таке втрати Росії в Україні понад 500 тис. осіб порівняно з 145 мільйонами, які населяють РФ? Крапля в морі. Але для Путіна це все-таки неприємний фактор. Він цим спантеличений, тому періодично штовхає міністерства і чиновників, що треба підвищувати народжуваність.

Зараз багато сфер російської економіки відчувають нереальний кадровий голод. Дійсно, дуже багато росіян відправляються на фронт і не повертаються, а якщо повертаються, то зовсім іншими, спиваються.

Колосальна криза з мігрантами. Після теракту в “Крокус Сіті Холі” [через посилення ксенофобії] ситуація стала ще гіршою. Але тут ще важливо, що рубль стає неліквідною валютою. Дуже складно заробляти рублі та потім переводити їх у гроші своїх рідних країн. І для багатьох працювати в Росії стає невигідно.

Вважаю, що скоро російська влада повинна буде розкрити кубушку, в якій у неї зберігалися гроші на чорний день, і почати піднімати зарплати для чорноробів, будівельників. І якийсь час ця робота буде вигідною. Але ця кубушка не дуже велика, бо війна зараз усе висмоктує колосально. І грошей на робітників, гадаю, толком не вистачить.

А звідки людей брати? Це велика проблема. За доволі високого рівня ксенофобії та побутового расизму їх не заміниш із якихось дружніх країн Африки, Азії, чи Близького Сходу. Наші товариші з країн СНД, колишнього Радянського Союзу їхати не особливо хочуть. Залишається тільки Білорусь, яка могла б якось допомогти Путіну вирішити кадрову кризу. Але Білорусь не найбільша країна, і в неї є свої проблеми, зокрема своє кадрове питання.

Взимку була фотографія, на якій якісь нещасні темношкірі хлопці з Куби в районі Арбата прибирають сніг. Мерзнуть, отримують якісь копійки, але ще й стикаються, вочевидь, із побутовою ксенофобією. Але зараз у Росії вже настільки невеликий струмочок мігрантів, що про нього говорити навіть не доводиться.

Кадрова криза відчувається у всіх верствах. Вона зачіпає не тільки тих, хто займається чимось руками. Адже з Росії виїхали фахівці багатьох сфер. Війна вимагає переходу економіки на військові рейки, а фахівців немає.

Економіка — штука інертна, повільна. Галаю, ми обов’язково побачимо плоди цієї кризи. Але, боюся, що не найближчим часом. Тому що путінські економічні міністри змогли заощадити якусь грошову подушку безпеки. Але не забуваємо про злодійство і корупційну кризу.

На полях зауважу, що ця війна, звичайно, не великих російських міст, не метрополій, не освічених людей. Тому що з Москви, з Пітера, з Нижнього, з Єкатеринбурга досить мало людей вирушають на фронт. Йде невеликий відсоток — це або ідейні, або контрактники.

Це війна викачує російські села, райцентри, невеликі містечка в найбідніших регіонах. Таких у Росії багато. Це і російська Північ, і Кавказ, і нещаслива Бурятія, Тива тощо. Якраз ці люди складають кістяк путінського війська в Україні.

І це привнесе досить велике невдоволення всередині Росії. Москву і так у регіонах ненавидять і зневажають, тому що туди стікаються всі їхні гроші. Але далі з цим буде тільки гірше, коли стане зрозуміло, що москвичі на війну не поїхали — хтось виїхав із країни, хтось заплатив, хтось переїхав і сховався у тітки. Тому така криза ще попереду.

Поки що ще рано говорити, що Путін воюватиме до останнього росіянина. Тому що призов в армію уповільнений, мобілізація уповільнена, і до нинішнього часу наголос робиться на контрактників. Хоча вистачає і тих, кого хапають, і відправляють у ці пухлини під назвою “ДНР” і “ЛНР”. Буває таке. Але зараз це не має масового характеру.

Але у Путіна не залишається іншого вибору — рано чи пізно йому потрібно буде запускати другий сезон мобілізації. Це вкрай непопулярний захід. Але виходу в нього немає. Тому що у світі сучасних технологій Росія продовжує вести війну методами Першої світової — “м’ясними штурмами”. Тому, гадаю, що скоро (напевно, навіть цього року) буде друга хвиля мобілізації.

ІВАН УС: На одного мобілізованого — два втікачі

— Коли в Росії у вересні 2022 року було оголошено часткову мобілізацію, фахівці говорили, що на одного мобілізованого припадає два втікачі. Ця формула діє і зараз. І коли в Росії намагаються говорити, що ми зараз оголосимо нову мобілізацію, експерти відповідають: якщо ви оголосите мобілізацію на 300 тис. осіб, то будьте готові, що ви ваш ринок праці одразу втрачає 1 млн працівників, бо 300 тис. мобілізують, а ще понад 600 тис. втечуть.

Трудові ресурси Росії продовжують йти на фронт. Їх намагаються компенсувати мігрантами із Середньої Азії, але паралельно в Росії йде велика хвиля невдоволення цими мігрантами.

Питання з народжуваністю. Ось, у 2023 році в РФ народилося 1 млн 200 тисяч дітей. А чи російські це діти? Чи тут є і показник новонароджених, які народилися в сім’ях мігрантів із Середньої Азії, і які за 20 років уже складатимуть, можливо, основу демографії Російської Федерації? Мігранти приїжджають, народжують дітей, і оформляються як громадяни Росії.

Росіян турбує, що співвідношення корінних і некорінних незабаром буде на користь некорінних жителів.

Проблема Росії в тому, що вони не хочуть зупинити війну. Війна триває, трудовий ресурс необхідний, і вони беруть низькокваліфікованих робітників, що вже призводить до драматичних наслідків. Усі ми бачили відео з Санкт-Петербурга, коли автобус упав у річку Мойка через те, що водій просто заснув. А він заснув через те, що працював із перевищенням нормального графіка. Тобто одних забирають на фронт, а через це інші повинні працювати і за себе, і за них.

Велика проблема в Росії з чоловіками, які повернулися з війни з інвалідністю. З витоків із російського інформаційного поля ми знаємо, що за документами намагаються всіляко говорити, що це не бойове поранення, що це не пов’язано з війною. Це робиться, щоб заощадити обіцяні великі гроші за бойові поранення.

Тому що дефіцит російського бюджету за чотири місяці 2024 року, за якими є дані, склав 93% від планового дефіциту на весь рік.

Тобто попереду більша частина року, а в Росії вже такий бюджет, що треба терміново десь шукати гроші, десь заощадити, оскільки через ведення війни витрати надто зростають. А виплати за пораненнями — це складова цієї війни. Це не соціальна сфера, це сфера, породжена веденням війни.

Як свого часу сказав місцеблюститель Путіна Дмитро Медведєв, “грошей немає, але ви тримайтеся”. Той самий діалог зараз Росія веде зі своїми пораненими військовослужбовцями.

Тобто їм кажуть, що держава про вас пам’ятає, але просто грошей немає. А по суті, якщо боєць вибув через поранення, то він уже нецікавий державі Росія. Якщо він нецікавий державі, навіщо на нього ще гроші витрачати? Така філософія. А якщо в Росії не відбувається переворот, значить, росіянина це влаштовує.

Це не означає, що повністю немає виплат. Певні виплати йдуть, щоб тримати якусь картинку. Але цих виплат, найімовірніше, з кожним місяцем буде все менше і менше.

Те саме стосується і виплат за загиблих на війні росіян, і корупції на “двохсотих”. Ми бачили, скільки російських генералів за останні тижні опинилися на судовій лаві, їх судять. І один із них — начальник Головного управління кадрів Міністерства оборони РФ генерал-лейтенант Юрій Кузнєцов. Одне з висунутих йому обвинувачень стосується “вантажу 200”. Як встановило слідство, 10 тис. загиблих солдатів РФ (гадаю, що їх набагато більше) за документами Міноборони значилися живими, і на їхнє утримання, виплати виділялися гроші, які йшли до кишені чиновників Міноборони.

Ще до початку повномасштабної війни звертали увагу на російську модель фінансування: певна сума грошей на окремі підрозділи виділялася командирам, але ці гроші видавалися солдатам по завершенню бою. І що більше людей загине, то більше грошей отримає командир.

Тому будь-який командир підрозділу був матеріально зацікавлений у тому, щоб якомога більше його людей загинуло. Така формула була створена в Росії ще у 2014-2015 роках. І не думаю, що зараз щось змінилося, це вже налагоджений корупційний механізм.

Щодо втрат росармії у 500 тис. осіб. Помилкою і України, і наших союзників було думати, що в Росії є якийсь больовий поріг щодо людських втрат. Але росіяни не вічні, і будемо сподіватися, що настане точка, коли їх просто не буде. А поки є людські ресурси, вони відправлятимуть їх на фронт.

ІГОРЬ ЛІПСИЦЬ: Демографічну проблему посилив фактор війни

— У Росії взагалі не дуже хороша демографічна ситуація. Поступово на пенсію йде старше покоління більш-менш численних працівників, а приходить значно менш численне покоління молодих. Люди, яким зараз 20 років, — це народжені на початку XXI століття, коли народжуваність була невисока, а в 1990-х вона була ще меншою. Тому навіть за мирної ситуації в Росії були б проблеми з робочими руками.

Цю проблему посилив фактор війни, коли частину людей відправили воювати, частина виїхала з країни, щоб не потрапити на фронт.

У підсумку, кількість громадян РФ не сильно скоротилася, але робочих рук у країні стало істотно менше. Тому в Росії вкрай низький рівень безробіття — воно зараз менше 3%. Путін цьому вкрай радіє, видає це як високе досягнення. Але насправді це не досягнення, це біда. Бо якщо таке низьке безробіття, то я не можу розширювати виробництво жодних товарів, тому що я не можу знайти працівників під нове обладнання, під нові підприємства, під нові потужності. Я можу тільки переманювати працівників. А щоб їх переманити, я маю запропонувати високу зарплату. А висока зарплата — це високі ціни на підсумковий продукт. А за високими цінами купувати не будуть.

Тому ситуація така, що якщо хочеш залучити на своє підприємство робочі руки, то ти маєш підвищувати ціни, прискорювати інфляцію. Із цим уряд намагається боротися, і вже починається адміністративна система регулювання цін, впроваджуються практично якісь елементи держплану.

Тобто в Росії й так робочих рук мало. А коли в тебе і демографія погана, а ти ще воюєш, та ще в тебе люди з країни намагаються втекти, щоб не воювати, то, звичайно, на ринку праці починаються проблеми.

Читайте також: Залишаючи Росію: чому громадяни РФ тікають з країни і що намагається з цим зробити Кремль — обговорювали експерти