Як українська вишита сорочка пережила часи репресій, модернізувалася та стала світовим трендом

У Всесвітній день вишиванки мільйони людей одягають традиційні вбрання та виходять у них на вулиці — і не лише в Україні, а й далеко за її межами. Її носять із джинсами, спідницями, кросівками та піджаками. Її надягають топові політики. У ній дефілюють на показах моди, а ще йдуть під вінець і навіть їдуть на фронт. У кожному її хрестику та стібку — українська історія, інформує FREEДОМ.

У 2023 році мешканцям багатьох міст України вийти на вулиці та площі у традиційному вбранні не дає війна. Але напередодні свята представники Книги світових рекордів зафіксували наймасовішу одночасну підтримку Дня вишиванки у 10 країнах Європи.

Але вишиванку надягають не тільки на свято.

“Я іноді одягаю вишиванку за настроєм. Дуже часто надвір, бо в мене вона така легка. І дуже добре у ній на вулиці бути навесні”, — каже Вероніка, мешканка Києва.

Українці носять вишиванки й у повсякденному житті.

“Це дуже крутий елемент одягу. І не обов’язково показувати нашу самобутність лише у свята. Тому що історично її одягали не лише на свята, більшість носили у повсякденному житті”, — розповідає мешканець української столиці Станіслав.

Існує стереотип, що вишита сорочка — це одяг бідних мешканців села. Але уявити українську інтелігенцію 19 століття без вишиванки неможливо, кажуть історики. Іван Франко, Олена Пчілка, Леся Українка, Опанас Сластіон — усі вони носили, колекціонували чи описували у творчості традиційний одяг.

“Вишиванки це була не доля бідних, нещасних та сірих. Річ у тому, що це дуже дорога вишивка, багата вишивка, дуже багатий одяг. Були бідні люди, які мали бідні вишиванки, були багаті, які мали багаті вишиванки”, — розповідає історик Владислав Гриневич.

Вишиванка — це не просто елемент одягу, це символ родової пам’яті, а ще доказ існування українців як окремої нації. І це завжди злило ворогів України. Тому вони й намагалися заборонити носити вишиванки або нівелювати їхню значущість.

“У 1861 році був виданий указ Олександром другим про “заборону носіння відмітних знаків”. І ми знаємо про відкриття кримінальних справ. А у 70-х роках 19 століття київський поліцмейстер Гюбіне навіть видав спеціальний указ про те, щоб місцеві зареєстровані київські повії ходили виключно в українському вбранні для того, щоб зупинити популярність українського вбрання серед молоді. Звісно, ця витівка ні до чого не привела”, — каже кандидат історичних наук Марія Олійник.

Усі старання російської імперської, а згодом і радянської влади не спрацювали. Мей Маск, Дженніфер Лопес, Біллі Айліш, Адель, Демі Мур, Келлі Разерфорд — усі вони з’являлися на публіці в українському традиційному одязі. Вишиванка пережила часи репресій, модернізувалася і стала світовим трендом. Але під час повномасштабної війни Росії проти України окупанти знову намагаються її знищити — крадуть та вивозять етнічні костюми, відбирають вишиванки у депортованих українських дітей та навіть привселюдно їх спалюють. Вони просто бояться сили української ідентичності, каже історик Марина Олійник.

“Ключовий момент — це символ української ідентичності, це символ української історії, це і зв’язок із героїчним минулим України. Воно є небезпечним для Російської Федерації — нинішньої. Їхня сучасна концепція — це заперечення ідентичності української як такої”, — додала історик.

Вишиванки супроводжують та бережуть українців у бомбосховищах та евакуаційних поїздах. Їх носять у таборах для біженців та волонтерських штабах. І вже готують одну особливу до Дня Перемоги.

Читайте також: У Дніпрі організували масовий шкільний флешмоб до Дня вишиванки (ВІДЕО)