Як Українська православна церква впроваджувала в Україні “русский мир” — розбір експертів

Українська православна церква Московського патріархату (УПЦ МП) перестала виконувати провідну роль у релігійному житті України. Церква, що мала раніше величезний вплив у православному світі, не тільки втрачає багатьох своїх українських парафіян, які стали масово переходити в Православну церкву України (ПЦУ), а й позбавляється і своїх храмів.

Так, УПЦ МП втратила контроль над верхньою частиною Києво-Печерської лаври, де розташовані основні храми цього комплексу. 31 грудня 2022 року УПЦ провела останнє богослужіння в головних соборах Києво-Печерської лаври — Успенському і Трапезному.

7 січня Різдвяне богослужіння в Успенському соборі Києво-Печерської лаври вперше провела Православна церква України. Службу українською мовою провів глава Православної церкви України митрополит Епіфаній.

Крім цього, Служба безпеки України (СБУ) провела обшуки на території об’єктів, що належать Українській православній церкві Московського патріархату. У храмах та інших культових спорудах УПЦ МП співробітники спецслужб виявили підтвердження того, що церковники співпрацювали та продовжують співпрацювати з Росією.

Зокрема, майже в кожному храмі правоохоронці знаходили паспорти громадян РФ, готівку (російські рублі), символіку так званих “Л/ДНР”, а також агітаційні матеріали заборонених в Україні проросійських партій.

“На території церков виявлено бібліотеки з прокремлівською літературою, агітаційні листівки заборонених в Україні політичних партій та російську символіку. У Херсонській області виявлено колишні склади з майном окупаційних угруповань Росії. У результаті обшуків у приміщеннях Свято-Троїцького Межиріцького монастиря на Рівненщині виявлено пропагандистські матеріали громадського об’єднання, яке очолює підозрюваний у державній зраді Віктор Медведчук”, — повідомили в СБУ.

При цьому, в Україні впродовж 30 років для УПЦ МП дуже часто робилися винятки із законодавства. Як зазначив публіцист і релігієзнавець Віктор Трегубов, позиція УПЦ МП зазнавала значних змін починаючи з 2015 року.

“Для мене найяскравішим прикладом старої позиції УПЦ МП було те, що ще 2015 року під час виступу тоді ще президента Порошенка у Верховній Раді три ключові представники УПЦ МП, включно з настоятелем, відмовилися вставати й вшанувати пам’ять загиблих воїнів АТО (Антитерористична операція, — ред.). Це був демонстративний жест. Цим вони показували, що “ми не з вами, ми з Росією”. Але це була фактично кинута в обличчя рукавичка. Це в м’якому формулюванні. А зараз, безумовно, вони так уже не змогли б зробити”, — сказав Трегубов.

Служителі УПЦ МП всіляко відкидали всі звинувачення і намагалися приховати свій прямий зв’язок із керівництвом Росії та Російською православною церквою (РПЦ), яка підтримує війну проти України і благословляє росіян на вбивства українських захисників і мирних громадян. Для цього УПЦ МП навіть прибрала зі своєї назви приналежність до Московського патріархату.

Однак така зміна не викорінила саму суть цієї релігійної організації. Приміром, у листопаді минулого року в соцмережах було оприлюднено відео, на якому парафіяни УПЦ в стінах Києво-Печерської лаври виконують пісні, що прославляють Росію. Відео викликало в українському сегменті інтернету цілий шквал обурень і критики.

“Ті, хто в умовах повномасштабної війни, яку розв’язала Росія проти України, чекають на “пробудження матінки-Русі”, повинні розуміти, що це шкодить безпеці та інтересам України і наших громадян. І ми не допустимо таких проявів”, — заявив керівник СБУ Василь Малюк.

Читайте також: Єдина дата Різдва — додатковий привід об’єднатися після повномасштабної агресії РФ: огляд питання

Як Росія використовує православ’я у війні проти України? Який юридичний статус матиме Києво-Печерська лавра? Наскільки сильний вплив в умовах війни мають священнослужителі УПЦ МП на своїх парафіян? Чи існує прямий зв’язок між УПЦ МП і ФСБ? Ці та інші питання в ефірі телеканалу FREEДОМ обговорили:

• міністр культури та інформаційної політики України Олександр Ткаченко;
• релігієзнавець, кандидат історичних наук, письменник, громадський діяч Ігор Козловський;
• історик і релігієзнавець Інституту історії церкви Українського католицького університету Анатолій Бабинський.

Олександр Ткаченко: УПЦ МП поширює російські наративи під час війни

— Щодо Києво-Печерської лаври, то в нас усе відбувається чітко в законодавчому полі. По-перше, Верхня Лавра так звана — а це Трапезна церква й Успенський собор — перебували не в оренді, а в тимчасовому користуванні Української православної церкви Московського патріархату.

Це тимчасове користування закінчилося 31 грудня. Відповідно, було прийнято рішення про те, що надалі продовження такої угоди не буде. Після того, як угода про тимчасове користування закінчилася, було створено спільну комісію між заповідником Києво-Печерської лаври, представниками Мінкульту, юристами та представниками УПЦ МП, яка підписала акт прийняття-передання.

Після цього заповідник за згодою Мінкульту дав добро на проведення Різдвяної служби Православної церкви України. Це тимчасова домовленість на той час, коли відбувалася сама служба.

Що стосується Нижньої Лаври, там є договір, який підписаний був у 2013 році за часів Януковича між УПЦ МП і українським урядом про так зване безстрокове використання Нижньої Лаври.

Наразі створено міжвідомчу комісію, до якої входять представники різних українських відомств, вона вивчає законність використання держвласності релігійними організаціями, які перебувають у Лаврі. І за результатами роботи цієї комісії будуть прийматися відповідні висновки.

Сила України, а точніше її єднання — у розмаїтті різних релігійних організацій, етнічних спільнот. Тому впродовж останніх шести семи місяців робилися різноманітні зусилля, зокрема й нашим відомством, налагодити діалог між УПЦ МП і ПЦУ.

Але, на жаль, УПЦ МП свідомо вийшла з цього діалогу. Була спроба зробити круглий стіл у Софії Київській, але після цього жодних подальших кроків не було.

Жити в суспільстві й бути відділеним від очікування суспільства, яке воює зараз з Росією, а не виступати з активною позицією з приводу засудження цієї війни. Підтримувати надалі, як і раніше, так званий духовний зв’язок з РПЦ…

Ми всі знаємо, яку позицію займає патріарх Кирило (глава РПЦ, — ред.) у цій війні. Фактично він є одним зі стовпів просування війни Росії проти України. Розслідування правоохоронних органів багато в чому підтверджують, на жаль, тезу про те, що священники УПЦ МП є якраз тими, хто сприяє поширенню російського наративу під час війни в Україні.

Тому я думаю, що надалі все так само має відбуватися, як і у випадку з поверненням в управління Верхньої Лаври державі — у законодавчому полі.

Закінчить роботу міжвідомча комісія. Я знаю, що є зареєстровані законопроєкти щодо діяльності УПЦ МП в Україні, будуть ще, очевидно, якісь інші проєкти законів.

У рамках цих законопроєктів, у жодному разі не порушуючи релігійні свободи, а захищаючи українських громадян від тих, хто просуває ідею війни в Росії, в Україні й ухвалюватимуться відповідні рішення.

Ми ж цивілізована держава, яка прагне до Європейського Союзу. Тому ще раз: усе відбуватиметься в рамках законодавства. Є конкретні випадки, конкретні розслідування проти окремих священників. Має бути законодавча регуляція, має бути висновки комісії, і все це складається в якусь, напевно, певну картину.

Але це, скажімо так, кейс — від конкретного випадку до конкретного випадку ухвалюватимуться відповідні рішення. Ми ж не варвари.

Ігор Козловський: РПЦ — це церква, яка обслуговує імперію і проповідує єресь

— Для Росії православ’я вже давно не віра, і церква виконує не свою функцію. Тому що основна функція церкви — це задовольняти релігійні потреби вірян. Це проповідь Христа, проповідь любові.

Для Росії й для Російської православної церкви вже зовсім інша наповнюваність проповіді — це проповідь “імперської” величі Росії. Це проповідь єресі під назвою “Ідеологія русского мира”. І де абсолютно забувається, заради чого створюються релігійні організації.

І, швидше за все, це вже така ідеологічна машина, яка обслуговує імперію. Тобто вже перед нами ідеологія, яка одягнулася в релігійний одяг, не більше.

Тому релігійна проповідь, проповідь віри, виховання вірян людей у дусі любові, у дусі миру — це вже не є характерна особливість Російської православної церкви.

Це вже в минулому. Для них зараз основне — це проповідь війни. Апологія війни й ненависті. Ритуальні якісь рухи залишилися, але, по суті, перед нами вже зовсім інше антихристиянське явище. Я б сказав, демонічне в чомусь.

Анатолій Бабинський: Багато українських православних уже не захочуть належати до УПЦ МП

— В Україні немає утисків вірян, тому що, по-перше, в Україні вірянами є не тільки ті, хто належить до Московського патріархату. Релігійний ландшафт України дуже різноманітний, і ми не бачимо утисків вірян взагалі, зокрема, навіть пересічних вірян Московського патріархату.

Всі ці структури, які перевіряються, це і є організаційна структура Московського патріархату в Україні. Тобто перевірки жодним чином не стосуються тих вірян, які щонеділі ходять до церкви і моляться. Йдеться тільки про адміністрацію.

Зрозуміло, що ці маніпуляції вони використовували не один рік. І навіть, коли починалася війна, Путін у своїх промовах використовував цей релігійний аргумент, що, мовляв, в Україні президент Зеленський хоче заборонити УПЦ МП, або там утискають вірян Московського патріархату. Цю риторику вони використовували вже дуже давно.

Але держава має право перевіряти, чи діє релігійна організація саме як релігійна організація. Сьогодні в Україні відкриті архіви КДБ (Комітет державної безпеки, — ред.), і ми бачимо, наскільки глибоким було проникнення спецслужб за радянських часів у релігійну сферу. Ми сьогодні знаємо і прізвиська цих агентів, і скільки це було людей, а це було дуже багато людей.

Я дуже сумніваюся, що сьогодні ФСБ (Федеральна служба безпеки, — ред.) не діє в такий самий спосіб, як діяв КДБ за радянських часів. І я думаю, що СБУ має абсолютно повне право шукати цих людей, виявляти їх і застосовувати заходи ті, на які вони заслуговують. Можна сказати, що якраз це і є той факт, коли в Україні захищають права вірян, знаходячи таких ось людей, які порушують закон і використовують церкву в ім’я Кремля, нумо говорити прямо.

Україна поважає релігійну свободу, і ми навіть розуміємо, що навіть після війни частина наших людей, нашого суспільства з різних причин буде належати до Російської церкви, до Московського патріархату. І якщо люди хочуть бути в цій церкві, їхнє релігійне, духовне життя буде протікати там, але в рамках закону.

Якщо вони не порушують безпеку держави, ми не можемо заборонити людям це робити, тому що, з одного боку, ми повинні поважати релігійну свободу. З іншого боку, люди мають розуміти, куди вони ходять. Тобто церква не повинна ховати свій канонічний зв’язок.

Але в тому-то й проблема, що сьогодні більшість вірян не завжди розуміють, до якої церкви вони ходять. Вони ходять до храму, який близько до їхнього дому, і там немає жодних вказівок, що ця церква має прямий канонічний зв’язок із Московським патріархом. Якщо там буде табличка, яка на це вказуватиме, люди 10 разів подумають, хочуть вони йти туди чи ні.

Частина людей буде продовжувати ходити в ці церкви. І ми будемо це поважати, поки вони не будуть порушувати закон. Але більша частина, я так думаю, не захоче більше належати до цієї церкви. Просто потрібно розставити крапки над i. А люди нехай самі вирішують.

Якщо йдеться про конкретні випадки порушення закону, пособництво терористам і державі агресору, ці конкретні люди мають бути притягнуті до кримінальної відповідальності. І я наскільки розумію, логіка держави сьогодні саме така.

Читайте також: РФ втрачає статус лідера православного світу, він переходить до України — думка