Як Україні вдається обходити військову блокаду Росії в Чорному морі та продовжувати експорт продукції — пояснили експерти

Роботу тимчасового морського коридору, який Україна відкрила для цивільного судноплавства, можна описати так: “Повільно, але стабільно”. 

У липні 2023 року Кремль вийшов із зернової угоди, що була організована за посередництва ООН і Туреччини та гарантувала безпечне перевезення українського зерна в Чорному морі. Відтоді російська армія стала регулярно атакувати українську портову інфраструктуру.

Чорноморський експортний коридор продовжує працювати, незважаючи на атаку росіян на судно під прапором Ліберії, яке 8 листопада заходило в порт в Одеській області. 

Безпечний шлях вздовж українського берега

Цього року Україна отримала непоганий, за оцінками аграріїв, урожай — 80 млн тонн зернових. Більшу його частину потрібно буде експортувати. Раніше це робили переважно морським зерновим коридором, але в липні Росія розірвала угоду. Утім, одразу ж Військово-морські сили України запропонували судновласникам новий шлях: уздовж берега України, потім Румунії, Болгарії та Туреччини. Це стало можливим, зокрема й тому, що українські військові очистили північно-західну частину Чорного моря від російського флоту.

“Уже понад рік ми не спостерігаємо в нашій акваторії, біля наших південних берегів Миколаївської та Одеської областей російських військових кораблів. Тому що наші берегові артилеристи вичікують їх, і вони це прекрасно знають”, — сказав речник ВМС ЗСУ Дмитро Плетенчук.

Незважаючи на ризики з боку Росії, суден, які користуються українським Чорноморським коридором, стає дедалі більше. Довіра до нового морського шляху зростає — поступово знижуються ставки зі страхування суден і вантажів. Деякі судна вже використовують “коридор” не тільки для експорту, а й для імпорту продукції. 

“Почали страхувати з початку роботи цього коридору. Близько 5% від вартості судна і близько 5% від вартості вантажу — це дуже великі показники. Зараз вони падають і, наскільки мені відомо, становлять близько двох або менше відсотків від вартості вантажу і суден. Тобто, вже вдвічі менше”, — повідомив президент Асоціації міжнародних експедиторів України Віктор Берестенко.

Загроза з боку Росії нікуди не зникла. І в ЗСУ вже фіксують спроби загарбників перешкодити роботі нового коридору. Йдеться і про мінну небезпеку, і про активізацію авіації противника над акваторією.

За повідомленням Міністерства відновлення України, від початку роботи українського експортного коридору в серпні 2023 року 91 судно вивезло 3 млн 300 тис. тонн сільгосп- і металопродукції, а 116 суден зайшли до портів “Одеса”, “Чорноморськ” і “Південний”.

Читайте також: Рівень довіри до нового шляху зростає — як працює український морський коридор (ВІДЕО)

Як Україна продовжує експорт морем у воєнний час — розповідають експерти

З якими викликами Україна стикається через військову присутність Росії в Чорному морі? Як вдається забезпечувати безпеку нового морського коридору? Чи потрібне відновлення зернової угоди з Росією? На ці питання шукали відповіді в ефірі телеканалу FREEДOM:

• Михайло Непран, перший віце-президент Торгово-промислової палати України; 
• Денис Марчук, заступник голови Всеукраїнської аграрної ради;
• Андрій Риженко, капітан 1-го рангу запасу, заступник начальника штабу ВМС України (2004-2020 рр.);
• Павло Мартишев, аналітик Центру досліджень продовольства та землекористування Київської школи економіки.

МИХАЙЛО НЕПРАН: Найбільша проблема в Чорному морі — міни

— Загалом за рік зернової угоди з 2022 року було перевезено 26 мільйонів тонн продукції. Більше половини — 13,5 тонн було перевезено морем. І тоді Росія всіляко блокувала цей процес. 

Море для України — це комфортний, дешевий, але не до кінця безпечний спосіб експорту. В умовах війни і наявності агресивного сусіда ніхто не може дати жодних гарантій. 

Завдяки зусиллям наших Військово-морських сил Росія частково втратила контроль над Чорним морем. Їхні судна загнали в порти. 

Зараз найбільша проблема це не російські ракети, а міни. Були вже випадки, коли судна підривалися. Але в України немає виходу. Звичайно, якщо будуть інтенсивні обстріли, то все зупиниться. 

У територіальних водах України потрібно пройти не дуже велику ділянку. Далі судна йдуть територіальними водами Румунії та Болгарії. 

За жовтень 2023 року було вивезено з портів Одеси 1,3 мільйона тонн зерна. А всього за цей рік вивезли морським шляхом 33 мільйони тонн. 

Того року Україна експортувала на 24% більше вершкового масла через посуху в Європі. У світі — неврожай, у нас — хороші кліматичні умови, на продукцію зростає попит. І в нас є можливість запропонувати зростання ціни. В Україні були непогане літо і тепла зима. Триває збирання кукурудзи. І це може відбуватися до початку грудня. 

Наша агропромислова продукція на експорт — це близько 60 мільйонів тонн: зерно, бобові, олія. Ми входимо до трійки світових виробників соняшникової олії. 

Україна має відійти від сировинного варіанту експорту. Наша мета — не тільки експортувати зерно, а й макарони, комбікорм, агропромислову продукцію. Щоб в Україні залишалася додаткова вартість, були робочі місця і зарплати. 

Близько 3 мільйонів гектар перебувають або в зоні бойових дій, або заміновані. На розмінування знадобляться довгі роки. 

Читайте також: Чотири людини зазнали поранень, одна загинула: Росія вдарила ракетою по іноземному цивільному судну в порту Одещини (ФОТО)

ДЕНИС МАРЧУК: Росія більше не домінує в Чорному морі

— Україна зараз має можливість експортувати не тільки зерно, а й інші види продукції. У нас склалася така ситуація, яка фактично не дає можливості вийти на великі обсяги експорту з портів Одеси. Росія продовжує здійснювати атаки.

Завдяки ЗСУ, якщо говорити тільки про зернову групу, вдалося експортувати понад 800 тисяч тонн. Судна продовжують заходити, незважаючи на російські провокації. Це великі судна по 50-60 тисяч тонн. Це хороший показник подальшого зростання. 

За наступні 2 місяці ми можемо вийти на 1,5-2 мільйони тонн щомісячного експорту. Звичайно, можливості нашої портової інфраструктури вищі. Але тут на першому місці питання безпеки. 

Коли укладали зернову угоду 2022 року, в України було менше способів забезпечити безпеку в Чорному морі. Не було такої кількості систем ППО та озброєння. Серпень, вересень і жовтень 2022 року були дуже важливими місяцями, ми відвантажували по 4,5-5 мільйонів тонн. Українські виробники суттєво змогли позбутися старого врожаю і звільнити місце для нового. 

Ми не хочемо повертатися до зернової угоди з урахуванням того, що робила Росія в Чорному морі. 

У разі збільшення українського експорту Росія почне нагнітати ситуацію в Чорному морі і вести провокаційні дії. Завдяки Румунії та Болгарії, які долучилися до розмінування моря, у нас є надія, що ситуація для Росії складеться не дуже добре. Румунія і Болгарія також у своїх територіальних водах супроводжують судна, які йдуть з України. 

Росія вже не домінує в Чорному морі. 

Ми маємо забезпечити безпеку проходження суден, щоб укладати нові контракти. Тоді надалі в Україну зможуть заходити великі судна. 

Ми чули від Туреччини про те, що необхідно повернути зернову угоду. Але позиція України в цьому питанні досить конкретна: зернова угода в тому вигляді, в якому вона була, нам не підходить. 

Нам потрібно розвивати той морський шлях, який ми маємо, отримувати більше озброєння і гарантувати безпеку судноплавства. 

АНДРІЙ РИЖЕНКО: Україні потрібно відновити і захистити судноплавство в Чорному морі 

— У центральній частині Чорного моря, від протоки Босфор до нашого узбережжя судноплавства немає. А до війни це був один із найінтенсивніших напрямків. 

Частина Чорного моря заблокована Росією. Йдеться про надводні кораблі, авіацію і берегові ракетні системи, які можуть знищувати судна в тій ділянці Чорного моря. І РФ про це попередила.

Під тиском ООН і, зокрема, Туреччини вдалося на рік відновити зерновий коридор. Але Росія побачила, що це було зроблено в інтересах України. А їм таке не підходить. Кремль пригрозив, що будь-яке судно, яке буде йти в українські порти, будуть розцінювати як судно, яке підтримує сторону України у війні. Судновласники про це знають. 

Україна запропонувала свій морський шлях у межах територіальних вод країн НАТО. Росія не наважиться поки що нападати на судна, які перебувають у територіальних водах країн-членів Альянсу. 

Наразі судноплавство здійснюється і набирає обертів. Але все одно це 5-10% від того обсягу, який потрібен Україні. 

Порт в Очакові заблокований, а він останніми роками давав нам основні поставки сільськогосподарської продукції. Там була налагоджена серйозна логістика. Порт Очакова був в Україні на першому за обсягами експорту сільськогосподарської продукції. 

ЗСУ значно посилили охорону прибережної зони, використовується протиповітряна і протимінна оборона. Це дозволяє поки що обійтися без серйозних пригод. Росіяни періодично атакують судна для того, щоб налякати судновласників, щоб вони не заходили в Україну. 

Незважаючи на небезпеку, бізнес-інтерес все одно є, тому що Україна надає якісну продукцію, яка потрібна споживачеві.  

Україна зробила кроки з надання додаткових страхових гарантій. Було виділено гроші на те, щоб покривати збитки, пов’язані із застосуванням зброї агресором. 

Для України ситуація все одно залишається невигідною, тому що основні шляхи навігації закриті. Але “дорога життя” працює і набирає обертів, нас підтримують наші партнери. 

У перспективі, Україні потрібно розробити план, як повністю відновити і захистити судноплавство в Чорному морі. 

ПАВЛО МАРТИШЕВ: Росія не потрібна для експорту українського зерна

— Пропускні можливості нового морського коридору дорівнюють трьом портам Одеси — це 3,5 мільйона тонн на місяць. І це непогані цифри. 

Коридор важливий, тому що це дешева логістика. Україні потрібна дешева логістика через зниження світових цін. Ціна в Україні — це світові ціни мінус вартість логістики. Тому зараз наші фермери, здебільшого, у збитках. 

Потрібно не просто вивозити зерно, а вивозити його дешево. І тут дуже допомагає новий маршрут через територіальні води Румунії та Болгарії. На другому місці — Дунай. І тільки потім уже йде залізниця.

Страхові компанії поки що дуже обережні. Вони не до кінця вірять, що маршрут безпечний. Я думаю, що це минеться і судна будуть страхуватися. Зараз ми бачимо, як прискорюються відвантаження в портах Одеси. Найближчим часом ми можемо звідти вивезти 1,5 мільйона тонн агропродукції. Я думаю, це перспективний маршрут. 

Я думаю, шансів на відновлення зернової угоди немає. 

Ми бачимо, що участь Росії для експорту українського зерна необов’язкова. Темпи зростають. Росія хоче керувати нашим аграрним експортом, але для нас відновлення зернової угоди невигідне. 

Читайте також: Перспективи в аграрному секторі на наступний рік нормальні, — перший віцепрезидент ТПП України