З погляду армії, найважливішим є виробництво дизеля, оскільки радянська техніка здебільшого заточена на дизельне пальне. Значна поразка і затримка виробництва тих заводів, які виробляють дизельне пальне, може негативно в середньостроковому плані позначитися на мобільності російської армії. Нестача авіаційного палива, яке виробляється не в такій великій кількості, як дизель, позначиться на роботі російської авіації на лінії фронту. Таку думку сьогодні, 21 березня, в ефірі телеканалу FREEДОМ висловив комунікаційний менеджер Razom We Stand Максим Гардус.
Він зауважив, що армія схильна робити запаси, зокрема запаси палива для військової техніки.
“Потрібно звертати увагу не тільки на атаки на НПЗ на території РФ, а й на те, що періодично хтось підриває нафтобази в прикордонних із Росією областях, а це точно пов’язано зі сковуванням пересування армії”, — пояснив Гардус.
За словами експерта, авіаційний гас — більш рідкісний товар, ніж дизель, і виробляють його далеко не всі НПЗ.
“Для його виробництва потрібне тонкіше та дорожче обладнання, тому що дуже високі вимоги до якості очищення. І це вкрай важливо, оскільки, на жаль, на сьогоднішній день ми бачимо, що в повітрі у Росії перевага авіації над Україною. А ось якраз імпортувати авіагас РФ буде дуже складно”, — звернув він увагу.
Гардус також розповів, як нестача пального у РФ позначиться на цивільному секторі.
“Я думаю, що почнуть резервувати для себе про запас інші стратегічні галузі. Це залізниця, постараються придумати якийсь механізм для того, щоб забезпечити аграріїв, тому що скоро посівна. І внаслідок ось цих лобістських дій деяких структур, які спробують захистити свої запаси, виникне дефіцит для дрібного і середнього бізнесу, наприклад, перевізників. Крім того, виникнуть регіональні перекоси. Найбільші проблеми будуть у європейській частині Росії, а щоб їх вирішити, спробують перекинути паливо зі сходу”, — висловив думку експерт.
Читайте також: Критична ситуація в нафтовій галузі РФ може настати через 4-5 місяців, — Омельченко
Нагадаємо, у 2024 році безпілотники атакували 13 нафтопереробних заводів у дев’яти регіонах Росії.