Як російські судна контрабандою возять “заборонку” до ЄС — розслідування Мацуки

Росія, як і раніше, продає в Європу вугілля, що заборонено санкціями. Судна, що перевозять “заборонку”, стали пропадати з радарів, відключаючи системи виявлення.

Як влаштовано ланцюжок обходу санкцій. Що таке система АІС і чим загрожує її відключення. Які є конкретні докази торгівлі російським вугіллям із країнами ЄС. І що робить Захід, щоб Кремль не міг обходити санкції, а наявні лазівки прикрили. Докладніше про це — у розслідуванні шеф-редактора телеканалу FREEДOM Олексія Мацуки.

Нова схема

Уже вісім місяців діє заборона на продаж вугілля з Росії. Але воно, як і раніше, потайки постачається по всьому світу. Причому, не виключаю, що насправді вугілля це українське — куплене задешево на шахтах Донбасу. Є цифри офіційні — мовляв, Москва наростила продажі в Марокко, Єгипет і Туреччину… А ось отримані нами факти свідчать — продовжують везти і до Європи. Але тепер стали маскувати свої маршрути.

Минулого місяця ми звернули увагу на два дуже підозрілих судна: River Queen під прапором Палау і Volzhskiy-33 під прапором Коморських островів, які перевозили вугілля з портів Росії.

Заходячи в рейдову зону № 451 недалеко від порту “Кавказ”, капітани цих суден надсилали до системи АІС (автоматична ідентифікаційна система) завідомо неправдиву інформацію про те, що вони прямують нібито до турецьких портів “Самсун” і “Бандірма”. А після цього… систему відключали.

Це все одно, що авіалайнер вилетів би з якогось аеропорту, а потім раптом зник із радарів. Де він, що з ним, поки не з’явиться на радарі знову — не зрозумієш. Але тільки в авіації таке неможливо, це надзвичайна подія. А в морській справі Росія щосили користується таким прийомом.

Так і з суднами River Queen і Volzhskiy-33. Знаєте, де вони ввімкнули систему АІС? У спеціальному терміналі румунського порту “Констанца”, який переважно використовується для розвантаження вугілля. Той самий River Queen два тижні тому вийшов із Ростова з вугіллям, потім начебто зник, а далі з’явився на фініші маршруту — у Румунії, вже порожній.

Я почав перевіряти — хто ж володіє цим теплоходом. Виявилося, судно нещодавно перейменували (щоб зайвий раз в очі не впадало). Але до минулої осені River Queen називалося “Механік Юзвович”, і належить підприємству “Торговий флот Донбасу”, зареєстрованому в окупованому Маріуполі. Є в нього й оператор — компанія, яка віддає капітану розпорядження куди та коли виходити в рейс. І вона… теж із Маріуполя. У співзасновниках — низка бізнесменів із київською та житомирською прописками. Телефони, як і варто було очікувати, — відключені.

Судна в “тумані”

Розберімось, для чого в принципі потрібна ця система автоматичної ідентифікації суден АІС і чи законно її відключати.

Спочатку АІС створювалася для обміну даними між суднами, щоб уникнути зіткнення. Потім її стали використовувати служби управління рухом суден — під час підходу до портів або при проході вузьких місць чи судноплавних каналів. Дані з часом стали відкритими, рух будь-якого теплохода тепер можна відстежити на спеціальних сайтах.

У відповідь на відкритість системи судна, які займаються браконьєрством або контрабандою, стали пропадати з радарів.

“Державні органи і морські страхові компанії покладаються насамперед на АІС як засіб моніторингу, але в нього є свої обмеження. Судна, що займаються незаконною діяльністю, можуть вимкнути транспондери (приймально-передавальні пристрої) АІС і зникнути з карти”, — зазначає генеральний директор HawkEye 360 Джон Серафіні.

Одразу після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну системи АІС вимкнули на десятках яхт російських олігархів, які потрапили під санкції. Але приватна яхти — це одне, а от великі торгові судна — зовсім інше.

На літаках, до слова, схожі системи передачі даних. І вимикають їх лічені лайнери. І то — в особливих випадках. Наприклад, повітряний борт Джо Байдена перед його візитом до України через Польщу не могли відстежити, саме тому, що був вимкнений транспондер, з метою безпеки. Але це виняток.

На воді ж міжнародне морське право навіть для VIP-персон поблажок не робить. Вимагає, щоб комерційні судна завжди вмикали свою автоматичну ідентифікаційну систему, перебуваючи в морі. Виняток тільки один.

“Системи розпізнавання АІС мають бути завжди ввімкнені, крім випадків, коли міжнародні угоди або правила захищають навігаційну інформацію. Якщо капітан вважає, що безпечніше відключити пристрій, він може зробити це, повідомивши державі прапора причину”, — уточнює генеральний секретар Міжнародної палати судноплавства Пітер Хінчкліф.

Тобто причина завжди має бути повідомлена. Такою підставою може стати, припустимо, загроза нападу піратів. А ось російські торгові судна самі діють як пірати, тому що вимикати АІС стали просто масово.

Першими робити це стали російські нафтові танкери. Але навіть вони пропадали з радарів лише на 2-3 години — коли у відкритому морі переливали нафту на борт іншого судна (судна країни, яка не перебуває під санкціями).

“При вимкненому транспондері російські підсанкційні нафтоналивні танкери перевантажують нафту і нафтопродукти на танкери, що не підпадають під санкції. Стоянка близько 3 годин таких танкерів підтверджує це припущення, оскільки саме такого часу вистачає на перевантаження нафти в море”, — пише видання Windward.

Цю схему Москва перейняла в Тегерана, “побратима” за жорсткими санкціями. А третя країна, яка так робить — Венесуела.

Зараз цей “іранський метод” стали використовувати і з вугіллям. Аналіз документів, які мені вдалося отримати, показує, що в межах однієї контрабандної схеми працює ціла флотилія суден-“привидів”. Ось тільки кілька назв: Angora-2, “Григорій Малов”, River Grace, Mammad Amin. Усі вони приймають на борт заборонене до продажу в ЄС російське вугілля. Зникають, відключивши АІС. І виявляються в Румунії — країні Євросоюзу, яка за всіма правилами “заборонку” купувати не повинна.

Як російські бізнесмени “працюють” у Румунії — FREEДОМ з’ясував в одному з минулих розслідувань.

Читайте також: Вугільні афери на мільйони: хто і як допомагає Москві обходити санкції — розслідування FREEДОМ

Є підстави вважати, що в морі відбувається підробка документів. Коли в тому ж Ростові вантаж за документами ще “російський”, а в порту вивантаження — “Констанца” — те саме вугілля, але “казахське” або “польське”. А митниця, мабуть, закриває на це очі. Тим більше зараз, коли фізично неможливо простежити, звідки доставляється вантаж. Адже АІС відключено. Судно з’являється на радарах як із порожнечі — ні маршруту, ні історії.

Як із цим боротися?

Проблема насправді величезна. Як розв’язанням війни на українському фронті Москва зруйнувала міжнародні принципи, які складалися десятиліттями, так зараз і морські норми, й правила можуть відразу впасти. Адже якщо Кремлю можна, то чому іншим не можна?

Що робиться? По-перше, на Заході зараз навіть запустили в розробку нову систему стеження за суднами — супутникову. Коли вимикай АІС, не вимикай — від сотні супутників все одно нікуди не сховатися. 

А по-друге, не потрібно космічних технологій, коли всі чорні схеми як на долоні. На них просто, припущу, у тій самій Румунії (та й, гадаю, інших європейських країнах) закривають очі. Гадаю, не безкоштовно. І вугілля ж — тільки один приклад.

Нещодавно агентство Bloomberg опублікувало сенсацію. Підрахувало, що російські закупівлі чипів та інтегральних схем повернулися до довоєнного рівня — до 2020 року. Ці компоненти Москва використовує для виробництва ракет, якими бомбить українські міста. Як це може бути, якщо офіційно продажі закриті санкціями?

“Наші санкції сильно “кусаються” і сприяють стійкому економічному спаду в Росії. Але їхня ефективність також залежить від того, наскільки добре їх дотримуються”, — наголошує віцепрезидент Єврокомісії Валдіс Домбровскіс.

Ключове: не наскільки жорсткі санкції на папері, а наскільки серйозно стежать за їх виконанням. І в цьому плані Європа сильно відстає від США.

“Маючи довшу історію застосування санкцій проти іноземних держав, США мають централізовану агенцію, ефективніші процедури збору інформації, а також суворе законодавство та інструменти для забезпечення дотримання правил і всередині країни, й за кордоном. У ЄС — клаптикова ковдра, яка в основному лягає на плечі держав-членів”, — пише Bloomberg.

Ось і виходить, що десь за дотриманням санкційного режиму стежать, і серйозно. А десь — заробіток важливіший, тому й дивляться “крізь пальці”.

І в Штатах це теж бачать. Буквально днями Міністерство юстиції США вирішило терміново розширити відділ експортного контролю — найняти нових прокурорів, завдання яких — посилилися контроль за дотриманням санкцій. За інформацією, якою зі мною поділилися в американських дипломатичних колах, за кожним із членів цієї команди закріплять перелік країн. І доручать взаємодіяти з урядами, митницею, портовою владою цих держав. Не тільки налагодивши обмін інформацією, а й мотивуючи прикривати лазівки, які знайшла Москва для обходу санкції.

Чому так важливо з цим боротися. Тому що на гроші від продажу “заборонки” Москва фінансує війну. Закуповує дрони в Ірану, боєприпаси в Північної Кореї. Кожна тонна, яку хтось прогледів, пропустив, прийняв у Європі — це нові обстріли, нові жертви і руйнування.

А отже, якщо навіть десяток суден із “контрабандного флоту”, які мені вдалося виявити, більше не пустять до портів Євросоюзу, — це вже щонайменше кілька спокійних ночей для українців. Без виття сирен і обстрілів.