Як російські шпигуни за кордоном працюють під прикриттям — розбір (ВІДЕО)

Третина російських дипломатів у Швейцарії можуть бути шпигунами. Федеральна розвідувальна служба країни у щорічному звіті наголосила на зростанні рівня загрози іноземного шпигунства насамперед з боку Росії та Китаю. У Швейцарії найвищий показник серед європейських держав за кількістю російських розвідників під дипломатичним прикриттям. Агенти Кремля можуть впроваджуватися в різні структури, вербувати впливових чиновників і агентів впливу, повідомляє FREEДОМ.

У Польщі за звинуваченням у шпигунстві заарештували російського хокеїста. Йому загрожує до 10 років в’язниці. За даними спецслужб, він збирав інформацію про об’єкти критичної інфраструктури. Заарештований спортсмен — чотирнадцятий затриманий у рамках однієї справи.

“Російські шпигуни падають один за одним! Черговий успіх слідчих Національної прокуратури та Агентства внутрішньої безпеки. Затримано шпигуна, який діяв під виглядом спортсмена”, — написав генеральний прокурор і міністр юстиції Польщі Збігнєв Зьобро у Twitter.

Генерал армії України, керівник Служби зовнішньої розвідки України (2005-2010) Микола Маломуж зазначив, що шпигунів може бути багато в одній резентурі.

“Є один резидент — головний, який координує роботу хокеїстів, кореспондентів, бізнесменів, тобто вони перебувають у нього на зв’язку і з різних позицій добувають різну інформацію. І тут потрібно дивитися, хто з них більше проявляє активність, хто відвідує різні точки там, де розташовані військові об’єкти, режимні об’єкти, намагається виходити на зв’язок”, — пояснив він.

Велику концентрацію російських агентів виявлено у Швейцарії. І не дивно, адже там розташовані штаб-квартири безлічі міжнародних організацій. Федеральна розвідувальна служба Швейцарії підозрює, що російські шпигуни намагаються використати у своїх цілях місцевих чиновників, які відповідають за роботу з Радою Безпеки ООН. Ще одним завданням швейцарської розвідки є протидія спробам обходити санкції щодо країни-агресора.

“Оскільки Росія використовує компанії в Євразійському економічному союзі, Туреччині та Індії для закупівель, діяльність з моніторингу має бути поширена на регіони, яким у минулому приділяли мало уваги”, — йдеться в доповіді Федеральної розвідувальної служби Швейцарії.

Російські шпигуни активно працюють і в Латвії. За останні кілька років силовикам вдалося виявити кількох агентів спецслужб Росії та Білорусі. Їхнім завданням було, в основному, спостереження за військовою інфраструктурою країни.

“Це інформація, яку можна отримати тільки від людини або від ділового партнера, від агента, якому доручено збирати таку інформацію. Військовий об’єкт, звісно, можна побачити з повітря за допомогою різних супутникових технологій, але його з певною регулярністю потрібно фотографувати на місцевості, спостерігати за ним у різний час доби, за різних погодних умов і сезонів”, — звернув увагу голова Служби державної безпеки Латвії Нормундс Межвієтс.

Дипломати, спортсмени, представники бізнесу — агенти Кремля — можуть працювати в різних структурах і вербувати потрібних людей.

“Наприклад, із “Газпрому” представники під прикриттям тільки вже газової структури. Вони їх знайомлять із представником, який цікавий. Йому пропонують хороші проєкти, частку або акціонеру участь, а це вже мільйони або сотні мільйонів доларів залежно від того, яку посаду обіймає людина”, — заявив генерал армії України, керівник Служби зовнішньої розвідки України (2005-2010) Микола Маломуж.

На початку 2023 року видання The Washington Post писало, що після російського вторгнення в Україну шпигунську мережу в Європі було частково розгромлено. Це сильно підірвало можливості Кремля впливати на Європу. А видання Politico повідомило, що зараз Кремль відчайдушно намагається відновити свою шпигунську мережу в Європі, щоб якомога більше завадити постачанню західної військової допомоги в Україну. Паралельно Росія відроджує центр на Кубі, який був створений у радянські часи для шпигунства за США, але був закритий після розпаду СРСР.

Читайте також: Росія ставиться до місій як до шпигунів: чому представників ООН не пустили на лівобережжя Херсона, пояснив Олевський

Нагадаємо, 25-30% російських дипломатів за кордоном працюють на розвідку.