Як нові санкції США послабили банківську систему Росії — огляд (ВІДЕО)

Росія ризикує втратити останню валюту на своєму біржовому ринку — юань, пише The Moscow Times. Один із найбільших китайських державних банків, представлених дочірніми підрозділами у федерації, відмовився працювати з Московською біржею. Кремль покладає сподівання на інший китайський банк. Однак і він, за прогнозами експертів, у середині серпня може зупинити операції в Росії через санкції Міністерства фінансів США, інформує FREEДОМ.

Американські санкції, введені Мінфіном США 12 червня, стали одними з найболючіших для російської банківської системи.

Під обмеження, окрім ключових для Кремля “Промсвязьбанка”, “Внешэкономбанка”, “Сбербанка России”, “ВТБ Банка” та “ВТБ Капитал Холдинга”, потрапили також Московська біржа, Національний кліринговий центр та Національний розрахунковий депозитарій. Наступного дня Московська біржа була змушена припинити торги доларом та євро.

Не справдилися й надії Кремля на юань. Операції ускладнилися, а із середини серпня ризикують припинитися зовсім.

“Обсяги торгів юанями на Мосбіржі різко пішли вниз: у липні це було в середньому 88 млрд рублів на день, що на третину нижче, ніж у червні, і вдвічі менше за показник січня. Одночасно почала плескатися торгівля іншими “дружніми” валютами: наприклад, оборот у турецькій лірі стиснувся до нікчемних 20-30 млн рублів на день, хоча минулого року перевищував 1 млрд. БКС — найбільший небанківський брокер у країні — оголосив, що тимчасово зупинив для своїх клієнтів операції з лірами на біржовому ринку”, — із публікації видання The Moscow Times.

“Видно, що все це кільце стискається, і китайські банки та китайські платіжні системи поступово перестають працювати з російськими великими гравцями: погано проходять платежі до Китаю. Системно — це проблема. У когось йде, але загалом як мінімум великі затримки, а багатьом не вдається провести платежі навіть у юанях. Тобто тут набуває чинності історія, що Китай відмовляється працювати з більш-менш “крупняком”, який перебуває у санкційному полі. Нагадаю, що лише в американському СДН-листі — понад 60 банків російських”, — каже російський опозиціонер, економіст Володимир Мілов.

Крім проблем із транскордонними платежами, у Росії накопичуються внутрішні кризи. Ланки одного ланцюга — дефіцит кадрів, штучно роздутий державними вкладеннями у ВПК, а як наслідок — інфляція, створюють серйозні проблеми для Кремля, впевнені експерти.

Центробанк продовжує спроби регулювати ситуацію підвищенням ключової ставки, яка вже сягнула 16%.

“Для того, щоб перемогти інфляцію, потрібні системні заходи щодо зміни всієї державної політики, і не лише економічної. Через дефіцит кадрів — буде інфляція, через шалене фінансування військки — буде інфляція. Через те, що ми пішли від торгівлі з Європою і тепер торгуємо дорого з Азією — буде інфляція. Якщо все це не змінити, то що не роби з цією ставкою, хоч розбийся”, — наголошує Володимир Мілов.

Чим гірша ситуація з економікою, тим наполегливіше Кремль намагається переконати російських громадян у повному благополуччі.

Путін любить хвалитися зростанням ВВП у Росії. Показник справді вищий, ніж, наприклад, у Японії чи Німеччини. Однак це лише наслідок перегріву економіки, пояснюють експерти.

“У той час як російський ВВП може зростати, економіка все більше орієнтується на військову промисловість, яку підтримують великі фіскальні стимули. Це не нескінченне джерело зростання та не ознака стабільної економіки. Військові заводи Кремля вже працюють на повну потужність. Безробіття впало настільки, що з’явилися повідомлення про те, що Володимир Путін схвалив заміну позбавлення волі на примусові роботи. Напружений ринок праці призводить до підвищення заробітної плати, тоді як слабкий рубль підвищує ціни на імпорт та сприяє зростанню інфляції, попри зусилля Центрального банку Росії боротися з нею за допомогою високих процентних ставок”, — із публікації видання The Guardian.

Виснажується і горезвісний російський Фонд національного добробуту. У кубишці залишилося 5 трильйонів рублів із майже 9 трильйонів, які були до початку повномасштабної війни Росії проти України.

У 2023 році Мінфін Росії вилучив із фонду 3 трильйони, щоб покрити дефіцит бюджету. 2024 року планує запозичувати ще 1,3 трильйона.

Читайте також: Рада ЄС продовжила економічні санкції щодо Росії за агресію проти України