Як країни всього світу готуються до можливої війни — розбір Олексія Мацуки

Світ змінюється та озброюється: Польща збільшує армію, Латвія розміщує американську авіаційну базу і навіть Японія збирається закупити у США крилаті ракети Tomahawk радіусом дії понад 1600 км.

Все це — наслідки війни на українському фронті. Які загрози існують зараз? І які шляхи обирають різні країни світу — щоб не повторити долю України та зробити світ безпечнішим? Про це — в авторській рубриці шеф-редактора телеканалу FREEДОМ Олексія Мацуки.

Рецепти безпеки

Латвія

Лієлварде. Аеродром в Латвії. Після розпаду Радянського Союзу він був покинутий. Але після вступу Латвії до НАТО сюди почали стікатися мільйони доларів. Минулого року аеродром кардинально модернізували. Тепер тут, а ще на військовій базі Адажі розміщуватимуться авіаційні підрозділи США. На постійній основі. Вашингтон до Латвії перекидає ще й артилерійські розрахунки. Все зрозуміло — Латвія, як і сусідні Естонія та Литва — східний фланг НАТО.

“Коли йдеться про оборону країн Балтії, наші трансатлантичні партнери не жартують. Наші союзники завжди підтримували незалежність країн Балтії, і сьогодні, оцінюючи геополітичні ризики, вони переконливо доводять, що це продовжуватимуть”, — підтвердив міністр оборони Латвії Артіс Пабрікс.

Вся ця модернізація та перекидання нових підрозділів до країн Балтії — наслідки війни. Рига, Таллін та Вільнюс переконані, що вони могли б бути наступними на черзі.

Литва

В сусідній Литві теж діють за принципом — “готуй сани влітку …”. Командувач литовської армії вважає — і Литва, і вся Європа тривалий час робили помилку, не оцінюючи реально загрозу, яка йде від Росії.

“Чому навчила війна в Україні — тому, що суспільство, як і перед Першою світовою війною, так і після неї не хотіло визнавати реальність і вважало, що воєн бути не може. Такі втрати в Європі — мільйони загиблих, промисловість зруйнована, держави розвалилися… Тож думали, що цього не може бути. На жаль, світ так уже влаштований, що війни були, є і будуть, в тому числі й в Європі”, — сказав командувач армії Литви Вальдемарас Рупшис.

І в Литві визнають — називаючи це одним з найбільших викликів — через те, що на погрози Європа дивилася крізь пальці, військова промисловість швидко не перебудується.

Так, з одного боку, згідно зі звітом Лондонського військово-дослідницького інституту (RUSI), Росія зараз не здатна напасти на якусь європейську країну. Але з іншого, дії Кремля настільки непередбачувані і не піддаються нормальній логіці, що точно сказати — а яким буде завтра — ніхто не може.

І ось тут дуже важливий момент: жодна з країн НАТО, крім США, не має достатніх запасів зброї та економічного потенціалу для ведення війни. Подібної до тієї, яка зараз йде в Україні.

Польща

Однією з перших це усвідомила Польща. Все ж таки історична пам’ять — велика і важлива річ. 1939-го теж мало хто вірив, що Гітлер нападе на Польщу. Але 1 вересня увійшло історію.

І ось тепер Військо Польське нарощує м’язи, причому такими темпами, якими жодна інша країна не може похвалитися. Варшава терміново підвищує витрати на армію. Якщо раніше виділялося трохи більше 2% від ВВП, то тепер країна прагне до 5-ти.

“Ми діємо на випередження. Ми діємо для того, щоб не лише зміцнити польську армію, а й стримувати ворога. Наша найкраща стратегія — це стримувати ворога силою власної армії та співпрацею з іншими”, — наголосив прем’єр-міністр Республіки Польща Матеуш Моравецький.

Війна на українському фронті дала можливість Варшаві допомогти, і одночасно оновити свої танкові війська. 240 одиниць радянського зразка вирушили до України. А замість них Варшава отримала 250 американських Abrams на 5 млрд євро.

При цьому — і це курс, який обрали в Польщі — країна все менше покладається на союзників НАТО, а все більше на себе. Навчається на українському досвіді. Тут також діють загони територіальної оборони. В них вступили вже 30 тисяч поляків — звичайних айтішників, менеджерів, фермерів, які в разі потреби стануть військовими. 16 днів початкової підготовки, а потім регулярні навчання.

“Польська армія має бути настільки сильною, щоб її ніколи не доводилося використовувати на полі бою”, — додав Матеуш Моравецький.

Міністр оборони Польщі вже пообіцяв, що його країна матиме “найпотужніші сухопутні сили в Європі”. Нові військові частини мають з’явитися в Грайові та Кольні. Вони будуть забезпечені за останнім словом військової техніки. До Польщі вже прибула перша партія нових південнокорейських танків К2. В липні Варшава підписала контракт з Сеулом про закупівлю тисячі танків.

“Йдеться не лише про танки, а й про літаки. Зокрема, про те, що ми купили у Південної Кореї. Вони дуже схожі на F-16. Ми відходимо від пострадянського озброєння, оскільки воно вичерпало свій ресурс”, — розповів міністр Національної оборони Польщі Маріуш Блащак.

Польське переозброєння — найбільша за останні десятиліття модернізація армії європейської країни. У неї, як і в України, загрози одні й ті самі. Неподалік Ольштина — Росія, поблизу Білостока — Білорусь.

“Поляки цілеспрямовано займаються посиленням та модернізацією своїх збройних сил. Набирають темпи в цьому напрямку. І за військовим потенціалом вони йдуть до того, щоб стати однією з найсильніших армій в Європі. За кількістю танків, артилерією та багатьма іншими показниками вони вже випереджають такі країни як Британія та Німеччина”, — пояснив ексзаступник начальник Генштабу України Ігор Романенко.

Німеччина

На тлі посилення озброєння Польщі навіть Німеччина “не встигає”, пише впливове видання Politico.

“Польща має більше танків і гаубиць, ніж у Німеччини. Збирається мати набагато більшу армію. Варшава до 2035 року планує подвоїти кількість свого війська — до 300 тисяч. В той час, як Німеччина не має таких планів. Її армія зараз налічує лише 170 тис. військових”, — з публікації Politico.

Німеччина поки, справді, перебудовувати Бундесвер кардинально не збирається. Як і свою воєнну стратегію. Американська Politico, опитавши експертів, прогнозує, що країна залишається логістичним хабом, але політична розгубленість Берліна може серйозно підірвати його лідерські позиції в Євросоюзі.

Настрої в німецькій столиці — що більше танків і військ у Польщі, то безпечніше буде в Німеччині. Але усвідомлюють — ситуація в країні непроста.

“Армія Німеччини в разі військового конфлікту зможе захистити лише невелике місто на кшталт Аугсбурга. Для Берліна обороноздатності не вистачить”, — оцінив голова групи оборонних компаній KNDS Франк Хаун.

Фінляндія

А ось північні країни не просто коригують військову політику, а й повністю змінюють курс. Швеція та Фінляндія вирішили розпрощатися з нейтральним статусом та вступити до НАТО. Збройні сили Фінляндії після російського вторгнення в Україну взагалі готуються до повномасштабної війни з потенційним ворогом. І хто цей противник зрозуміло — адже війна в 1939-1940 роках уже зводила фінів та росіян на полі бою. Тепер же Гельсінкі терміново закуповують військову техніку. Причому абсолютно нову та передову. Хоча раніше купували вживану.

“Згідно з даними про військові закупівлі за кордоном, Фінляндія купила ракети великої дальності та протитанкові ракети ізраїльського виробництва, зенітні та крилаті ракети у США, 38 південнокорейських протитанкових гаубиць К9 та шведські зенітні ракети. В листопаді також стало відомо про можливу угоду на півмільярда євро на покупку ракет для HIMARS”, — зі статті Helsingin Sanomat.

А ще Фінляндія підвищує оборонний бюджет на один мільярд євро. Це безпрецедентно для країни з огляду на мирний час.

“Нічого подібного раніше не було. Тепер ми купуємо поспіхом, і виділені на це суми виняткові. Війна в Україні показала, що той, хто обороняється, повинен мати при собі достатню кількість систем і боєприпасів”, — заявив радник голови Міноборони Фінляндії Іїкка Марттіла.

Раніше стратегія Фінляндії полягала в тому, щоб зробити вторгнення для можливого супротивника надто дорогим. Тепер же фіни побачили, що Москва не зважає на людські втрати. Отже — самі змінили стратегію.

Франція

Але з європейських країн ніхто не зможе переплюнути Францію. Вона єдина в ЄС, яка має ядерний арсенал. І це допомагає безпеці і самого Парижа, і Європи загалом. Але, незважаючи на це, Еммануель Макрон презентував нову стратегію — до 2030 року. І вона також — з урахуванням війни Росії проти України.

“Нам доведеться вивчити всі наслідки та створити нову архітектуру безпеки, а також оновлену структуру стабільності та збройного контролю Європи”, — зазначив президент Франції Еммануель Макрон.

У Франції свої рахунки з Росією. Москва тисне не лише в Європі, а й в Африці. Парижу вже довелося вивести свої війська після 10 років присутності в Малі. Через активізацію “вагнерівців” та їхнього тандему з владою африканської країни.

Тому тепер Париж разом з Берліном намагаються вирішити — як поставити Москву на місце.

Японія

Війна в Україні загострила всі старі рани. Росія зламала світопорядок, встановлений після Другої світової війни. Тепер, здається, ніхто не може відчувати себе у безпеці. Навіть уряд Японії вперше з часів Другої світової подвоює витрати на оборону. Її лякають Китай та Північна Корея — союзники Кремля, які можуть подумати — якщо Москві можна, то чому нам не можна…

В результаті Токіо збирається купити у США від 400 до 500 крилатих ракет Tomahawk радіусом дії понад 1600 км. Досі США продавали “Томагавки” лише Великій Британії. Крім того, стратегія країни наразі передбачає можливість наносити контрудари по території іншої країни. “Томагавки” зможуть досягти території материкового Китаю або Північної Кореї.

“Російська агресія проти України стала переломним моментом в настроях японського суспільства та еліт, після цього вони змінили свої оцінки ймовірності війни в своєму регіоні та вирішили, що країні необхідно зміцнювати свою військову міць”, — з публікації Washington Post.

І це все на тлі того, що Піднебесна після поразки в Другій світовій війні вважалася пацифістом. Але це було раніше. Тепер Японія навіть вперше з’явилася на саміті НАТО в Мадриді. Настільки світовою нестабільністю налякані в Токіо.

Як бачите — мілітаризація йде повним ходом. По всій планеті. А як ця тенденція на ситуацію на фронті вплине? Країни більше техніки і озброєнь передаватимуть Києву, раз для себе купують нові? Чи не все так просто? Чи стануть активніше ділитися сучасними оборонними системами? Чи попит на них, навпаки, тільки різко зросте, а отже, і пропозиція на ринку зброї буде меншою? В цьому розберемося в нових випусках моєї авторської програми.