Як Білорусь зізналася у викраденні українських дітей — моніторинг білоруських держЗМІ

Через депортацію дітей з України в Росію Міжнародний кримінальний суд у Гаазі в березні 2023 року видав ордер на арешт президента РФ Володимира Путіна. Білоруський режим також зіграв свою роль у незаконному переміщенні дітей, тому парламентарії Євросоюзу вимагають видати міжнародний ордер на арешт і Олександра Лукашенка.

Білоруське опозиційне видання Media IQ зазначає, що до незаконного вивезення дітей з окупованої Росією частини України може бути причетний член паралімпійської збірної Білорусі Олексій Талай, усе це відбувається за підтримки самопроголошеного президента країни Олександра Лукашенка.

Так, ще в серпні 2021 року благодійний фонд Талая почав збирати кошти для нібито оздоровлення дітей-сиріт, дітей з інвалідністю, хлопців і дівчат із малозабезпечених родин з окупованих на той момент частин Донецької та Луганської областей.

Після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну в лютому 2022 року фонд Олексія Талая організував реабілітацію дітей із так званої “ДНР”, а також анонсував випуск книги про дітей Донбасу. У травні 2022 року держсекретар Союзної держави Росії та Білорусі Дмитро Мезенцев анонсував “місію добра”, гуманітарну допомогу дітям Донбасу, а хлопці стали щомісяця проходити “реабілітацію та оздоровлення в Білорусі“.

Хто відправив хлопців з Донецька і Маріуполя в іншу країну і де їхні батьки або законні представники — пропаганда замовчує. Від пропаганди звучить подвійний посил: з одного боку, “відпочивальників тішать прості речі — тиша і чиста вода“, а з іншого — продовжує мілітаризувати дитячу свідомість.

“Спецпризначенці провели для них екскурсію. Військовослужбовці роти почесної варти виступили з плац-концертом, а курсанти факультету внутрішніх військ Військової академії показали елементи рукопашного бою”, — йшлося в одному з таких сюжетів.

Восени 2022 року фонд Олексія Талая реалізує спільний із ВАТ “Білоруськалій” проєкт з оздоровлення дітей із “ДНР” і “ЛНР” у дитячому таборі “Діброва”, де відпочивають здебільшого діти із соціально незахищених категорій.

Навесні 2023 року потік дітей на “оздоровлення” збільшується.

У березні Міжнародний кримінальний суд (МКС) висуває обвинувачення щодо Володимира Путіна у воєнному злочині — незаконній депортації населення (дітей) з окупованих територій України в Росію. Пропаганда вдає, що українських дітей, які “оздоровлюються” в Білорусі, це не стосується, побіжно згадує обвинувачення.

До Білорусі приїжджає перша зміна з окупованих росіянами Маріуполя та Антрацита, за словами пропаганди, “діти Донбасу насолоджуються весною“.

Водночас Парламентська асамблея Ради Європи (ПАРЄ) ухвалює поправки до резолюції, запропоновані Україною, щодо причетності режиму Білорусі до примусової депортації українських дітей і дорослих до Росії.

Влітку 2023 року білоруські держЗМІ починають обґрунтовувати законність приїзду дітей. Той самий Олексій Талай в інтерв’ю каже, що не тільки його фонд цим займається, а й білоруські громадські організації, і що сам Лукашенко сказав йому “везти їх сюди“. Талай вважає, що “наше дело правое“, і додає, що має “списки всіх дітей, які були в Білорусі на відпочинку“, “намагається відстежувати долю всіх дітей“.

На початку липня на зустрічі з журналістами Олександр Лукашенко заявляє: “Білорусь запрошувала, і буде запрошувати до себе дітей з Донбасу на відпочинок і лікування“, “Заходу сьогодні вигідно представити світовій громадськості Путіна і Лукашенка якимись варварами, які “крадуть дітей і їдять їх”. Ми нікого не крадемо. Цілі дитячі будинки сюди приїжджали, були тут у наших будинках відпочинку, дитячих таборах, санаторіях і їхали назад. Не тільки діти, а й дорослі“.

Обґрунтування та іронічні висловлювання закінчилися, щойно Європейський парламент закликав МКС видати ордер на арешт Лукашенка у зв’язку з незаконним переміщенням українських дітей.

Депутатка білоруської Палати представників Національних зборів Людмила Макаріна-Кибак почала пояснювати, що “діти перебували тут добровільно, у супроводі дорослих (за необхідності), винятково з метою оздоровлення і з дотриманням усіх правових підстав“. При цьому не навела ті самі правові підстави як докази, а лише спробувала підмінити поняття, наводячи як приклад оздоровлення дітей із Сирії як загальносвітову практику.

У державних ЗМІ одразу ж починається дискредитаційна кампанія з дитячої теми проти України та Заходу. Наприклад, виходить стаття “Розлюднення без межі. Україна продає своїх дітей: оптом, вроздріб і по частинах”, у якій іде спроба дискредитувати неурядовий фонд Save Ukraine, який підтримується польським фондом Fundacja Ukraina через донати поляків. Автор абсолютно бездоказово заявляє, що нібито через фонд іде відправлення дітей не в Україну, а в Німеччину.

Через кілька днів на центральному телеканалі йде сюжет “Україна стала ринком викрадачів дітей для Європи та США, пропадають цілі дитячі будинки — страшні факти”. Автори не вдаються в деталі, а перевірити таку інформацію не представляється можливим: “раніше різники орудували на території країни, то тепер діти пропадають уже в самій Європі. Не тільки поодинці, а й цілими дитячими будинками“, не забувають і про ЛГБТ-спільноту, яким, за їхніми словами, простіше і дешевше всиновити дитину з України.

Про які ж “страшні факти” розповідають білорусам у телесюжеті:

• згадують детектив 40-річної давності: “історія резидента ЦРУ, який займався пересиланням героїну у випотрошених трупах немовлят”;
• наводять як приклад історію 53-річної українки, яка, за версією білоруського держТБ, “надавала своїх десятьох прийомних дітей німецьким педофілам”. Історія трапилася насправді в Познані (Польща), суд ще не виніс рішення, діти перебувають у польських сім’ях;
• розповідають про торгівлю дитячими органами. Так, якась Віра Вайіман розповідає про лабораторії, в яких “нацбати” вбивали дітей і продавали на органи. Віру в сюжеті представляють як спостерігача негуманітарної місії ОБСЄ у 2019-2022 роках. Але, як виявилося, Віра лише долучалася до групи ОБСЄ з освіти в зонах конфліктів та активних військових дій на тимчасово окупованих територіях, а її інформація про так звану чорну трансплантологію ґрунтується на припущеннях:
• на закінчення випуску білоруські телевізійники розповідають про гей-пари, які хочуть усиновити дитину. Наведені в ефірі скріни сайту справді існують. Це канадський сайт, присвячений ЛГБТ-спільноті, на якому обговорюються різні питання. У розділі гей-освіти розміщено статтю з питаннями юридичного характеру щодо усиновлення дітей під заголовком “Чому гей-пари не можуть усиновити дітей з України”. Саме там і дано відповідь, що згідно з українським законодавством, яке не визнає одностатевих шлюбів, гей-пари не можуть усиновити дитину з України. На сайті йдеться про те, що усиновлення одностатевим парам дозволено в Австрії, Бразилії, Колумбії та на Мальті, а також у деяких інших країнах.

У резюме Media IQ робить висновок, що білоруські держЗМІ самі надали свідчення вивезення українських дітей через територію Росії за російськими документами, а також того, що “оздоровлення” дітей було організовано з відома Лукашенка, а участь у ньому брали громадські організації. “Оздоровлення” дітей обґрунтовували державні чиновники та парламентарії. Риторика держЗМІ проходить за формулою “це не ми — це вони самі такі”. Використовуються ті самі прийоми: фейкові факти, псевдоекспертність, неповнота інформації, щоб запевнити у своїй непричетності до депортації дітей з окупованих територій.

Читайте також: Путін використовує Білорусь для викрадення українських дітей: роль Лукашенка оцінили правозахисники