Ядерна напруженість: чому США та Іран знову на межі конфлікту 

На тлі загострення з Іраном США посилили угруповання військових літаків для завдань у регіоні Близького Сходу. Раніше стало відомо, що Тегеран відмовляється від прямих переговорів із Вашингтоном щодо ядерної програми. Про це заявив президент Масуд Пезешкіан. На його думку, Вашингтон повинен спочатку заслужити довіру. 

Зі свого боку лідер США Дональд Трамп погрожує Ірану наслідками за відмову підписати угоду. 

Іран і ядерна зброя

Міністр оборони США Піт Хегсет розпорядився посилити американський військовий потенціал на Близькому Сході великою кількістю бойових літаків. Про це повідомило агентство Reuters. Американські чиновники на умовах анонімності заявили журналістам, що протягом останнього тижня на американсько-британську військову базу на острові Дієго-Гарсія в Індійському океані було передислоковано шість бомбардувальників B-2. 

“Якщо Іран або його маріонетки загрожуватимуть американському персоналу та інтересам у регіоні, Сполучені Штати вживатимуть рішучих заходів для захисту нашого народу”, — заявив представник Пентагону Шон Парнелл.

Бомбардувальники B-2 мають стелс-технології (комплекс способів зниження помітності бойових машин, — ред.) і здатні нести важкі бомби та ядерну зброю. За оцінками експертів, переміщення американських бомбардувальників ставить їх в ідеальну позицію для операцій на Близькому Сході.

Якщо Іран не підпише угоду щодо своєї ядерної програми, на нього чекають небачені раніше бомбардування, заявив президент США Дональд Трамп в інтерв’ю NBC News. Також, за його словами, розглядається можливість введення вторинних санкцій щодо Тегерана. При цьому американський лідер наголосив, що переговори між представниками Сполучених Штатів та Ірану тривають.

“Ми ухвалимо рішення про вторинні тарифи щодо Ірану залежно від того, підуть вони на угоду чи ні. Якщо вони підуть на угоду, то ми ніколи не будемо вводити вторинні тарифи. Знаєте, у них велике, довге й успішне життя як у країни. Але ми подивимося, що станеться. Це дуже цікаво. Я не можу уявити, що вони зроблять щось ще, окрім як укладуть угоду”, — заявив президент США Дональд Трамп.

Іран роками прагне створити ядерну зброю, прикриваючись заявами, що їхня ядерна програма нібито використовується лише в мирних цілях. Згідно зі звітами МАГАТЕ, у країні почали прискорено збагачувати уран до 60%. Порогове значення збагачення урану для використання у військових цілях ядерної енергії становить 90%. В організації підкреслюють, що такі показники перевищують норми мирного виробництва енергії. 

Тегеран всіляко опирається підписанню угоди зі США і твердить, що ядерна програма нібито використовується лише в мирних цілях, і у влади в планах немає створення атомної зброї. Британське видання The Telegraph повідомляє, що Іран прагне створити ядерні боєголовки з радіусом дії до 3 тис. км, використовуючи технології, передані Північною Кореєю. Такий радіус ураження охоплює і Європу. Євросоюз, своєю чергою, також цілком закликає Тегеран відмовитися від ідеї створення ядерної зброї.

“Не можна допустити, щоб Іран придбав або створив ядерну зброю. ЄС підтримує всі дипломатичні зусилля, спрямовані на досягнення цієї мети”, — акцентувала верховний представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас.

За словами президента Ірану Масуда Пезешкіана, прямі переговори з Вашингтоном на даному етапі неможливі.

“Прямі переговори були відкинуті, але щодо непрямих — Іран завжди брав участь у них, і зараз верховний лідер також наголосив, що непрямі переговори можуть продовжуватися… Ми не тільки не уникаємо переговорів, але саме порушення домовленостей з боку Америки в минулому створювали нам проблеми. Вони повинні довести, що можуть викликати довіру до своїх рішень”, — заявив президент Ірану Масуд Пезешкіан.

Поки США та Іран продовжують дипломатичні переговори щодо ядерної угоди, Тегеран опублікував відео, що демонструє величезне “підземне ракетне місто”. Об’єкт будувався протягом багатьох років. У тунелях протяжністю в десятки кілометрів розміщено тисячі крилатих ракет, а також балістичні ракети середньої та великої дальності та самохідні пускові установки.

31 березня Іран привів у бойову готовність ракети по всій країні. Їх розмістили в пускових установках. Як повідомляє державне видання Tehran Times, ракети перебувають у підземних сховищах, стійких до авіаударів. До того ж ці ракети здатні вразити американські цілі.

Верховний лідер Ірану Алі Хаменеї заявив, що Сполучені Штати отримають жорстку відповідь у разі початку бомбардувань країни через відмову Тегерана укласти нову ядерну угоду. Водночас він зазначив, що ймовірність воєнних дій з боку Вашингтона зараз вкрай мала.

“Ворожнеча з боку США та Ізраїлю існувала завжди. Вони погрожують напасти на нас, що, на наш погляд, малоймовірно, але якщо вони вчинять якесь злодіяння, то обов’язково отримають сильний удар у відповідь”, — заявив верховний лідер Ірану Алі Хаменеї.

Аналітики вважають, що наразі головний важіль тиску на Іран з боку Білого дому – саме загроза додаткових санкцій. Однак через нинішню ідеологію уряду досягти компромісу буде складно. 

Відносини США та Ірану в оцінці експертів

Чи зможуть домовитися Вашингтон і Тегеран? Чи розробляє Іран ядерну зброю? Якими можуть бути наслідки конфлікту між США та Іраном для Близького Сходу? На ці питання в ефірі телеканалу FREEДOM шукали відповіді: 

• Руслан Сулейманов, російський журналіст, сходознавець, автор Telegram-каналу SULEYMANOV;
• Олексій Полегкий, академічний директор Центру публічної дипломатії; 
• Олена Пшенична, експертка Konstanta R&D Group.

РУСЛАН СУЛЕЙМАНОВ: Наслідки можуть бути непередбачуваними

— Спроби відродити ядерну угоду з Іраном робили ще за адміністрації попереднього президента США Джо Байдена. Було кілька раундів переговорів у Відні, були непрямі контакти між Тегераном і Вашингтоном і навіть прямі зустрічі. Також укладалися певні угоди, наприклад, щодо обміну ув’язненими між США та Іраном у вересні 2023 року. Крім того, було досягнуто домовленості про розмороження частини іранських активів у південнокорейських банках.

Усе це відбувалося до агресії угруповання ХАМАС проти Ізраїлю в жовтні 2023 року. Після цього практично всі переговори зайшли в глухий кут, оскільки Іран почав активно підтримувати ХАМАС не тільки на словах, а й в інших формах. Сполучені Штати, своєю чергою, посилили підтримку свого традиційного союзника на Близькому Сході — Ізраїлю.

Нині, коли у Вашингтоні відбулася зміна адміністрації, а в Ірану новий президент — представник табору реформаторів, час від часу виникають заяви про можливе укладення нової угоди. Однак головна проблема залишається незмінною: Іран вимагає від США гарантій, що Вашингтон не вийде з угоди, незалежно від зміни адміністрації в Білому домі. Ця вимога суперечить американському законодавству.

Поки що все обертається навколо цього питання: які поступки США готові зробити Тегерану в обмін на його відмову від розвитку ядерної програми? Поки що діалог ведеться переважно мовою погроз, і за останній час жодного конструктивного прогресу не спостерігалося. 

Загалом ситуація на Близькому Сході різко загострилася після 7 жовтня 2023 року, коли ХАМАС вдерся в Ізраїль. За принципом доміно напруженість перекинулася на інші країни цього регіону. Наприклад, падіння режиму Башара Асада в грудні 2024 року в Сирії теж стало наслідком подій осені 2023 року. У такій ситуації Іран, по суті, зазнає однієї поразки за іншою: ослаблення своїх угруповань, крах режиму Асада — все це болючі удари по Тегерану.

Є припущення, що в таких умовах Іран почне замикатися в собі й активізує роботу над створенням ядерної зброї. Щоб цього не допустити, західні аналітики та американські чиновники вважають, що з Іраном необхідно домовлятися, інакше ескалація може стати ще серйознішою. Зараз ісламська республіка нагадує загнаного в кут пораненого звіра. 

Наслідки можуть бути непередбачуваними, адже в Тегерані достатньо “гарячих голів” і “яструбів”, які торік домоглися першої в історії атаки на Пакистан, а потім — атаки по Ізраїлю з території самого Ірану. Ці сили можуть продавити та створення ядерної зброї.

Щоб цього не сталося, США намагаються вести переговори. Якщо говорити про погрози, які виходять від Дональда Трампа, то це, безумовно, елемент тиску. Вашингтон прагне таким чином вплинути на Тегеран, змусити його піти на поступки та сісти за стіл переговорів. 

ОЛЕКСІЙ ПОЛЕГКИЙ: Сторони готуються до вироблення переговорної позиції 

— Наразі риторика Ірану має, скоріше, оборонний характер. Тегеран не міг не відреагувати на заяву Дональда Трампа, тому поки що йдеться лише про риторичну ескалацію. З одного боку, відбувається нагнітання ситуації, але з іншого – видно, що і США, і Іран намагаються знайти вихід із конфлікту. Ключовим фактором залишається Ізраїль, для якого “червоною лінією” є створення Іраном ядерної зброї. 

Більшість ізраїльських політиків і військових неодноразово заявляли, що поява ядерної зброї в Ірану — це неприпустима загроза. Якщо Ізраїль вважатиме, що Іран впритул наблизився до цієї точки, він буде змушений завдати ударів. 

Наскільки Тегеран близький до створення ядерної зброї — питання складне. Минулого тижня заявлялося, що він ще не досяг стадії виробництва ядерної зброї. США демонструють суперечливі сигнали: з одного боку, тиск, з іншого — спроби пом’якшити риторику. Загалом складається враження, що сторони готуються до вироблення переговорної позиції.

Поки що про прямі переговори не йдеться. Жорсткі заяви Трампа ускладнюють для Ірану можливість на них погодитися, одна консультації проводяться. Москва також намагається виступити посередником, але її вплив на Тегеран обмежений. Основне питання — як довго триватиме дипломатичне нагнітання і чи не перейде воно в неконтрольовані процеси. Для багатьох гравців на Близькому Сході важливо розрядити ситуацію й уникнути війни, оскільки вона призведе до катастрофічних наслідків. 

Іран, попри різку риторику, демонструє готовність шукати компроміси, зокрема, з метою пом’якшення санкційного тиску. Економічна та політична ситуація в країні складна. Однак якщо умови угоди будуть визнані неприйнятними, напруженість наростатиме. Важко передбачити, в який момент ситуація вийде з-під контролю. 

Економіка Ірану перебуває у скрутному становищі та США можуть посилити санкції. Це може стати інструментом тиску в переговорах. Однак Іран також має свої “червоні лінії”, які він не готовий перетинати. Нещодавні погрози іранських військових на адресу США говорять про те, що Тегеран готовий протистояти тиску, особливо з урахуванням військової присутності Вашингтона в регіоні. 

Повне знищення іранської ядерної програми військовими методами видається вкрай складним завданням. Безумовно, Іран поступається США у військовій потужності, але це велика країна, і знищити його ракетні та ядерні об’єкти точковими ударами малоймовірно, а початок військових дій може призвести до масштабного конфлікту. 

ОЛЕНА ПШЕНИЧНА: Іран готовий до заходів у відповідь у разі ескалації

— Дональд Трамп, посилаючись на свою попередню політику, включно з виходом з угоди у 2018 році, займає жорстку позицію, вимагаючи від Ірану повного демонтажу ядерної програми, а також обмежень у сфері ракетного потенціалу та регіонального впливу. 

Основна проблема полягає в тому, що США дотримуються політики максимального тиску, тоді як іранська місія заявляла в ООН про готовність обговорювати потенційну мілітаризацію ядерної програми, що може відкрити двері для непрямого діалогу через посередників, таких як Росія. Однак це далеко від вимог Трампа, і США, ймовірно, не змінять свою санкційну політику без значних поступок з боку Ірану, що створює патову ситуацію. 

Хоча переговори можуть розпочатися через посередників, укладення нової угоди найближчими місяцями малоймовірне без радикальних змін у позиціях обох сторін.

Поки що немає перевірених доказів того, що Іран володіє ядерною зброєю. Наразі рівень збагачення урану становить понад 60%, що наближає його до збройового рівня, але поки що не означає, що у Тегерана є повноцінна ядерна зброя. Проте США і країни Близького Сходу пильно стежать за ситуацією, оскільки ядерні амбіції Ірану впливають на стабільність регіону. Багато хто побоюється, що Тегеран може використовувати свій вплив на проксі-угруповання для посилення тиску і можливих атак. 

Іран демонструє готовність до будь-якого розвитку подій, особливо в контексті обговорень щодо ядерної угоди зі США. Стратегічне стримування включає можливість запуску балістичних ракет з прихованих укріплених місць, що є сигналом про готовність до заходів у відповідь у разі конфлікту. Ці військові можливості слугують фактором стримування агресії. Міжнародна спільнота стоїть перед вибором: або нарощувати конструктивну дипломатію для зниження напруженості, або готуватися до ескалації та мілітаризації. Зараз існує ризик загострення конфлікту між США, Ізраїлем та Іраном. 

Читайте також: Путін грає, а не домовляється: Чорне море як дзеркало війни