Території нижче Каховської ГЕС за течією річки Дніпро відновляться за 7-10 років, але деякі елементи екосистем зникнуть назавжди. Вище за течією річки наслідки підриву Каховської ГЕС колосальні. Відновити зруйноване водосховище навряд чи вдасться. Про це сьогодні, 27 червня, в ефірі телеканалу FREEДОМ заявив експерт групи з вивчення екологічних наслідків війни в Україні (UWEC) Євген Симонов.
“Нижче за течією все зрозуміло. Там класичний техногенний потоп величезних розмірів, із доволі великим забрудненням, але яке, здебільшого, як сподіваються експерти, промило до моря, де багато води, щоб його розбавити, і з великим порушенням екосистем і руйнуванням населених пунктів. Усе це більш-менш знайомі по роботі з повінню фактори. Тому що як повінь, там факторів, відмінних від того, що буває у катастрофічної повені, не так багато”, — сказав він.
Експерт пояснив, що все те ж саме відбувається щороку де-небудь у світі, але не скрізь у таких масштабах.
“Річки розливаються катастрофічно через зміну клімату. Тому тут найбільша небезпека — це відновити фактор небезпеки, тобто побудувати після цього такі гідротехнічні споруди, які вже не важливо, за яким фактором, через якийсь конфлікт, кліматичні катастрофічні повені, які виникли через щось, що виникли, ще раз прорве. Тобто тут один урок дуже зрозумілий, щоб постаратися зробити далі так, щоб знизити саму небезпеку іншої гідротехнічної катастрофи в цьому регіоні. Це з одного боку. В іншому ж за належного управління те, що може відновитися нижче за течією, відновиться за максимум 7-10 років просто тому, що там досить продуктивні екосистеми, досить зрозумілі технології відновлення людських, інфраструктурних елементів. Щось, напевно, було порушено безповоротно, але це ми дізнаємося, коли обстежимо територію”, — каже Симонов.
За його словами, як відбуватиметься відновлення вище за течією Дніпра — велике питання. Водосховище було старе, радянське і досить неефективне.
“Воно затопило 2000 кв. км, воно випаровувало понад двох кубічних км на рік зі своєї поверхні. А чим далі, тим більше випаровуватиме, температура потеплішає. Воно накопичувало дуже велику кількість усіляких неприємних забруднювачів, які зараз, як усі бояться, полилися у напрямку Чорного моря частково, а частково лежать як відкладення на берегах, що висихають. І що з цим робити — потрібно дуже міцно і креативно думати”, — додав він.
Тому що, каже Симонов, з одного боку, зрозуміло, що відновлювати те, що було, найімовірніше, виявиться неефективним порівняно з іншими альтернативами.
“Починаючи від того, що електростанція мізерна за своєю потужністю, за сучасним розумінням. Щоб, наприклад, отримати той самий обсяг енергії від сонця, потрібно 1% від території водосховища. Буквально 1%, рахували інженери. Щоб отримати воду, до того ж швидко, існує багато альтернативних технологій. Тим паче, що в більшість каналів воду все одно качали насосами, тобто водосховище давало додатковий люфт, але, крім Північно-Кримського, її усюди на певну висоту підкачували, щоб вона пішла цими каналами. І в Північно-Кримському теж були насосні станції. Це велике водотехнічне завдання, але в нього є багато рішень. Тощо”, — висловив думку експерт.
Але найбільша катастрофа в тому, що це перебудова, тобто величезна кількість людей позбавлені свого звичного середовища проживання. Їм доведеться в дуже важких воєнних і повоєнних умовах якось до цього адаптуватися.
“А середовище буде… там південь усе-таки, спекотно, усе це буде сохнути. Середовище буде досить незвичне, негостинне і менш багате на ресурси, ніж те, що було до моменту вибуху. І допомога цим людям в адаптації та допомога громадам для вибору правильних стратегій відновлення — це зараз, на мою думку, дуже важливе і дуже важке завдання, тому що людина консервативна, всі хочуть, щоб було, як у дитинстві. Для них це батьківщина, Каховське водосховище. А його відновити, найімовірніше, буде неможливо. А якщо відновлять, можливо, таким, як було, це стратегічно буде великою економічною та екологічною помилкою. Тому тут проблема вибору майбутнього в умовах його і так великої невизначеності — це жахлива проблема. Особливо не з точки зору державних мужів, а з точки зору місцевих жителів, які живуть на березі. Для них це абсолютна трагедія”, — підсумував Євген Симонов.
Читайте також: Що треба відновлювати — Великий Луг чи дамбу Каховського водосховища — думки уряду та екологів (ВІДЕО)
Нагадаємо, раніше Симонов заявив, що масштаб збитків, завданих підривом російськими окупантами Каховської ГЕС, є значно вищим за оцінку в 1,5 млрд дол. У світі немає аналогів руйнування такої греблі й такого великого водосховища.