“Вигнали загарбників із Чернігівської області, виженемо і з усієї України”: жителька Ягідного розповіла про жахи російської окупації (ВІДЕО)

Після повномасштабного вторгнення Росії до України Чернігів постійно перебуває під обстрілами, а область — пережила окупацію. На підступах до міста зосереджені численні сили армії РФ, оскільки цей регіон межує і з Росією, і з Білоруссю. Однак чернігівці непохитно захищали і захищають своє місто від російської агресії. У селі Ягідне, яке стало відомим усьому світові, люди сьогодні з болем згадують про муки, які їм довелося пережити в місцевому “підвалі смерті”. Місяць там фактично в ув’язненні пробули 367 осіб. Про жахи окупації Ягідного та про те, як вистояла Чернігівщина — у матеріалі FREEДОМ.

Жителів села Ягідне російські окупанти тримали в ув’язненні 28 днів. Валентина Данилова в “підвал смерті” потрапила однією з перших.

Каже, що коли почалося вторгнення РФ, з рідного села нікуди не планувала їхати.

“Я живу в цьому селі. Будинок мій — через дорогу від школи. Я працювала в дитячому садку вихователем. Коли почалася війна, була вдома, ми нікуди не виїжджали, нікуди не ховалися. Вони увійшли зовсім із тилу, з-за школи. Стріляли по вікнах, по хатах. Напевно, лякали, я не знаю, навіщо це робили”, — згадує жінка.

Разом із мамою росіяни її першу відвели в підвал. Але дозволили ще повернутися додому, щоб узяти хоч щось із речей.

“Я в підвал зайшла перша з мамою, нас привели окупанти. Ще попросилася сходити додому, мені дозволили — потрібно було якусь ковдру взяти, щоб маму на щось покласти, 83 роки їй уже. Але коли я вийшла з підвалу сюди, другий з автомата мені чергу автоматну під ноги вистрілили. Це було так жахливо. Я одразу не зрозуміла, що це, потім як подивилася на нього, а він з такою посмішкою, задоволений, з презирством повертається. Задоволення отримав, що бабусю налякав. Чоловік казав, що треба було опускати очі й не дивитися, адже якось трохи вони адекватніше до цього ставилися. А той, хто дивився в очі, гордо дивився в очі, того розстріляли в нас”, — поділилася Валентина Данилова.

За її словами, найважче було дітям і літнім людям. Усі сиділи в тісноті — близько пів метра на одну людину, дихати нічим було.

“Усі ці 28 днів, які ми там були, я просиділа на стільчику і вночі, і вдень. Мама моя лежала із зігнутими колінами, тому що розігнути ноги ніде було, дуже важко. І вона після підвалу ходити не могла. Така проблема як туалет — кімната. У кімнаті немає відділення, нічого — стоїть одне відерце. І на це відерце всі ходять. Не було жодної гігієни, туалетного паперу не було. Це було нестерпно”, — розповіла жінка.

Особливо важко було пережити ніч, продовжила розповідь Валентина Данилова.

“Я зовсім не могла спати в ці довгі ночі, коли треба було сидіти, не ворушитися, щоб не розбудити того, хто хоч трошки спить, це було вкрай важко. Важко було дивитися на голодних дітей. 367 людей. Скільки треба закип’ятити води, щоб хоч по стаканчику чаю всім було? А тоді треба було щось ще й зварити. І це було всього раз на день. Але були дні, що двічі на день могли погодувати. Це стаканчик 200-грамовий, а то й на половинку, коли як. Я його не могла їсти. У мене нудота така була. І з’явилася вона тоді, коли окупанти нас відкривали, вибивали двері, від страху, мабуть, від шоку”, — поділилася спогадами жінка.

Важко було впоратися з емоціями, і навіть зараз усі ці жахи важко згадувати, каже вона.

“Весь час, який ми там сиділи, було відчуття незрозуміло чого. І потім усі емоції якось ви знаєте, приглушилися, закрилися. Я передати не можу, як це було. У мене перша емоція пішла вже після того, як ми звідти їхали. У мене пішли сльози. Не знаю, як це пояснити, яке це почуття, що наших людей вбивають, за що, за що?”, — розповіла жителька Ягідного.

За словами Данилової, один з окупантів говорив, що буде “мером” міста. А коли люди пояснювали, що вони перебувають не в місті, а в селі, то дивувалися: адже скрізь асфальт, освітлення, інтернет.

“Вони цього не розуміють. Я розумію, що в них там якесь століття минуле, вони всі залишилися в ньому. Та взяли б собі життя побудували, розвивали б у своїй країні все. Ні, їм потрібно знищити іншу країну, щоб тут було гірше. Але ми не дамо. Вигнали окупантів із Чернігівської області, виженемо і з усієї України”, — наголосила Данилова.

Читайте також: Край сильних і відважних: Ізюм відновлюється після деокупації (ВІДЕО)