Вибух на нафтобазі в Криму — не перший і не останній: експерти озвучили прогнози після пожежі у Феодосії

Унаслідок атаки на нафтовий термінал у Феодосії (окупований Крим) було пошкоджено 11 паливних резервуарів. Про це свідчать свіжі дані OSINT-дослідників.

База горіла п’ять днів після атаки українських безпілотників. Російська система ППО знову спрацювала неякісно. Експерти очікують, що результатом атаки стануть логістичні проблеми російських військ у Криму. Вони примножаться, якщо на півострові будуть атаковані інші військові та логістичні об’єкти окупантів.

Російський “Панцир” не впорався

ЗСУ атакували “Морський нафтовий термінал” у Феодосії в ніч на 7 жовтня. OSINT-дослідник під ніком MT Anderson показав наслідки на знімку із супутника.

Феодосійський термінал — найбільший у Криму за обсягами перевалки нафтопродуктів, які використовувалися і для забезпечення потреб російської армії. Його захищала система ППО “Панцир-С1” з осені 2022 року.

Такі ж “Панцирі” на подіумах — для збільшення дальності виявлення цілей — раніше були встановлені на території нафтобази в Туапсе і поруч з іншими російськими об’єктами критичної інфраструктури.

Також система “Панцир” захищає резиденцію Путіна в Ново-Огарьово і дачу колишнього міністра оборони Росії Сергія Шойгу.

У Криму “Панцир” не впорався. На думку експертів, удар завдано ракетами або далекобійними дронами. Інфраструктуру зберігання на Феодосійському нафтотерміналі складають 43 резервуари загальною місткістю 258 тис. кубометрів.

Унаслідок удару було пошкоджено щонайменше дві цистерни — наповнюваністю в 10 і 5 тисяч кубометрів. За однією з версій, вогонь із пошкоджених цистерн перекинувся на сусідні баки з нафтою.

З районів, прилеглих до нафтобази, евакуювали в пункти тимчасового розміщення понад тисячу осіб, повідомили в окупаційній міській адміністрації. За їхніми даними, жителів розмістили в місцевих готелях і пансіонатах.

У березні 2024 року “Морський нафтовий термінал” у порту Феодосії вже атакували українські дрони. Тоді було пошкоджено магістральний трубопровід перекачування палива.

Під удар періодично потрапляють і місця дислокації російської авіації в окупованому Криму. Там росіяни використовують п’ять аеродромів, заявив представник Військово-морських сил Збройних сил України Дмитро Плетенчук.

За його словами, два з цих об’єктів уже не мають того навантаження, яке в них було на початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну. Це пов’язано з тим, що аеродроми було пошкоджено ракетними та дроновими ударами.

Знищення Україною російських складів із боєприпасами найближчими тижнями може дати відчутні для фронту результати, оскільки у РФ може початися нестача боєприпасів, вважають фахівці естонської розвідки. А ураження нафтобаз призведе до значного дефіциту палива на найгарячіших напрямках.

“Українські удари по об’єктах у Росії можуть вплинути на наступальні операції на всьому театрі бойових дій в Україні, якщо українські сили матимуть матеріальні засоби, можливості та дозвіл на проведення такої кампанії масштабних ударів по матеріально-технічних і допоміжних об’єктах у Росії. А повторні удари по складах боєприпасів у Росії можуть змусити російське військове командування ухвалити рішення реорганізувати і розосередити системи підтримки та матеріально-технічного забезпечення в тилових районах Росії”, — йдеться у звіті американського Інституту вивчення війни.

Паралельно ЗСУ продовжують атакувати інші стратегічні цілі військових РФ — як в окупації, таки на території Росії.

Думки експертів

Як удар по нафтобазі у Феодосії позначиться на військовій активності російської армії, а як — на цивільній? Як Силам оборони вдається обходити протиповітряну оборону РФ? Які об’єкти в Криму стануть наступною ціллю для ЗСУ? На ці запитання в ефірі телеканалу FREEДОМ відповіли:

• Ескендер Барієв, голова Кримськотатарського ресурсного центру;
• Борис Бабін, експерт Асоціації реінтеграції Криму;
• Денис Попович, військовий оглядач;
• Юлія Тищенко, експертка НІСД та “Національної платформи стійкості та згуртованості”;
• Валерій Рябих, військовий експерт.

ЕСКЕНДЕР БАРІЄВ: До жителів Криму прийшло розуміння того, що півострів не буде спокійним місцем для життя

— Повну оцінку ми зможемо дати після того, як у Криму почнуться серйозні проблеми із забезпеченням палива. Адже, дійсно, феодосійська нафтобаза — одне з найважливіших сховищ палива. Але попри те, що минуло вже сім діб, поки що не спостерігається явного ажіотажу з паливом.

Дехто вже починає запасатися паливом. Як сприйняли вибухи жителі в Криму? Дим від пожежі на феодосійському нафтосховищі було видно з Кіровського району. Це говорить [людям] про те, що Україна продовжить систематичні атаки на військові логістичні об’єкти в Криму. Звичайно, це сприймається як те, що в Криму не буде спокійно доти, доки його не деокупують.

Ми очікуємо, що будуть серйозні проблеми із забезпеченням паливом не тільки на південному напрямку збройних сил РФ, а й у цивільного населення. Поки що пожежа у Феодосії на території нафтобази не дала таких результатів, хоча люди постійно говорять про те, що ціни на продукти системно зростають.

Коли Крим буде повністю логістично відрізаний, він перетвориться на мішок або на котел для російської армії і для проросійських громадян, які незаконно приїхали на територію півострова. Коли будуть повністю знищені всі артерії, що постачають Крим, ми дійсно зможемо легко деокупувати його.

БОРИС БАБІН: Мирне населення Криму — це “щит” для окупантів

— Важливо звернути увагу на хірургічну точність цих “інцидентів”, адже за весь цей час окупанти не змогли пред’явити публіці жодного випадку з масовими жертвами серед мирного населення.

Колись біля Бельбека так звана ППО збила низку об’єктів просто над місцевим пляжем, який розташований біля військової частини. Там справді осколками посікло узбережжя, але навіть окупанти не змогли приховати той факт, що це була “чудова” робота протиповітряної оборони. Після цього севастопольські гауляйтери, вочевидь, отримали від Москви певну “стимуляцію” і в Севастополі почали встановлювати так звані укриття.

Агресор ніяк не може приховати факт влучання, факт масового військового ураження в тій же Феодосії. При цьому у Феодосії та інших містах Криму агресори не оголошують повітряних тривог, не оголошують ракетних тривог. Тобто вони не оповіщають населення. Хоча, наприклад, у сусідньому Севастополі вони оголошують ракетні тривоги постійно. Чому? Тому що є позиції Кремля, що в Криму все спокійно.

Це трагікомічна ситуація, і вже місцеве населення протягом останніх років постійно запитує окупантів: “Ну добре, ми бачимо результати влучання, а якщо працюватиме ваша “чудова” ППО трохи сильніше і воно впаде на житлові будинки, як нам бути?”. Відповідь стандартна: “Дивіться телевізор і все буде добре”. Можна зробити простий висновок — населення Криму розглядається агресором виключно як “живий” щит.

Населення Криму, незалежно від його поглядів, почало розуміти, що масштабна агресія, розпочата Кремлем, призведе у фіналі явно не до тих цілей, на які Кремль розраховував. Тобто формат майбутнього розв’язання конфлікту може бути різним, але, очевидно, він не відповідатиме російським інтересам. Це стало зрозуміло два роки тому вже всім.

Для Криму це означає, що ось ця ситуація не на десятиліття, що Крим колись будуть звільняти дипломатичним шляхом. Сьогодні ж усі розуміють, що ніяких десятиліть “сірої зони” вже не буде. Так, у Криму є певна частина колаборантів, але вона ніколи не була більшістю. У Криму є значуща проукраїнська частина населення.

ДЕНИС ПОПВИЧ: Найімовірніше, окупанти збільшать навантаження на Севастопольську нафтобазу

— Невідомо, чи постраждала під час атаки система “Панцир”. Але вона там була. Можливо, російська ППО не змогла виявити безпілотники, які вразили нафтобазу. Можливо, виявила, але не змогла відреагувати, тому що дронів було багато, і їхня кількість перевищила можливості цього комплексу.

Якщо нафтобазу знищено, то немає резервуарів, цистерн, де знаходилися нафтопродукти — бензин, гас, дизель, солярка — все було знищено. Якщо ніде зберігати все це, то тут залізниця не допоможе.

Російським військовим доведеться якось переорієнтувати свою логістику, доведеться, очевидно, підвищувати навантаження на Севастопольську нафтобазу. Можливо, їм доведеться забезпечувати розподілені потужності, відпускати бензин “з коліс”.

ЮЛІЯ ТИЩЕНКО: На півдні є, де розширювати не тільки “асортимент”, а й географію ударів

— На території Криму Україна завдає ударів по військових цілях, пов’язаних із військовою логістикою.

Основний сенс цих ударів — пошкодження російської військової логістики і тих засобів, які можуть сприяти російській агресії надалі.

Феодосійська нафтобаза була досить важливим логістичним центром, причому не тільки для Криму, а для всього півдня України, там де Росія здійснила спробу анексії.

Це означає, що наслідки цього удару ми будемо спостерігати трохи пізніше. Тому, якщо брати південь України, там є де розширювати не тільки “асортимент”, а й географію ударів.

Якщо проаналізувати російське інформаційне поле, Росія дійсно все збиває, вона в усьому виграє, в якихось бідах винна Україна. Розпалюється істерія з приводу ударів України, з приводу того, що Україна може почати якісь операції в Криму. Тобто людей у Криму “годують” страхами.

ВАЛЕРІЙ РЯБИХ: Російська ППО істотно виснажена

— Російська протиповітряна оборона не справляється з тим завданням, яке на неї покладалося. Попри концентрацію досить великої кількості сил і засобів, які можна спостерігати в тому ж тимчасово окупованому Криму, українські засоби знищують об’єкти. Зокрема, база зберігання і нафтоналивний термінал у Феодосії охоронялися ракетно-гарматною системою “Панцир”. Крім того, на підходах до цієї бази, звісно, потрібно було пройти дуже глибоко ешелоновану систему протиповітряної оборони, яку насичували засобами вже тривалий час, зокрема й для захисту подібних об’єктів.

Попри це, удари були результативними. Поступово нарощується і міць цих ударів, і, звісно ж, здатність проходити протиповітряну оборону, і безпосередньо потрапляти в ціль. Цілями були конкретно ті об’єкти, які зазнали швидкого загоряння, безпосередньо цистерни. І цей об’єкт уже було атаковано вчетверте.

Перші два рази ми бачили в листопаді та грудні 2023 року. Тоді наслідки для противника не мали якогось суттєвого значення. Після тих ударів ППО в районі бази вдосконалили. Було обладнано протидронові сітки по периметру бази. Попри це, удар у березні був результативним. Тоді якраз було знищено один з основних елементів.

Це якраз трубопровід, який веде до набережної для того, щоб здійснювати перевалку з суші на море. Зараз же удар мав інше значення — база палала.

Система “Панцир”, яка стояла безпосередньо на цій базі, більше шкоди принесла феодосійцям, бо відбиваючи атаку українських дронів, які летіли безпосередньо на цю базу, частина ракет упали на житловий район. Тому система протиповітряної оборони насамперед нещадна до тих, кого вона захищає.

Протиповітряної оборони для захисту всіх об’єктів РФ не вистачає. І тут потрібно сказати, що навіть у найкращі часи цієї ППО вистачало десь на 5% всієї території РФ.

Величезна частина цих систем зараз перебуває на лінії фронту, прикриваючи ті окупаційні війська, які намагаються у своїх недолугих і самовбивчих штурмах захопити ще більше української землі. І таким чином оголюються і тилові райони РФ. Ще суттєва частина ось цієї протиповітряної оборони прикриває резиденції Путіна.

Удари по Криму стали результативними, зокрема, після знищення кількох об’єктів протиповітряної оборони. Зокрема, до них можна віднести знищені станції “Небо-М”, кілька систем протиповітряної оборони типу С-300, С-400.

Читайте також: Українська зброя пробиває захист військових складів РФ: хто наступний — огляд експертів