Втрата Криму стане крахом для Путіна: експерти обговорили перспективи деокупації півострова

Анексія Криму стала чи не єдиною більш-менш значущою перемогою Росії у війні проти України, яка триває вже понад вісім років.

Захоплення півострова “зеленими чоловічками” розпочалося в лютому 2014 року, коли в Києві відбувалися криваві події на Майдані, і закінчилося в березні підписанням у Москві так званого “Договору про прийняття Криму до складу Росії”.

Відтоді окупований Крим, який колись був однією з найвідвідуваніших туристичних визначних пам’яток України, перетворився на військову базу російської армії. А відкриття Керченського мосту, який з’єднує півострів з Росією, дало змогу нашпигувати його зброєю і бойовою технікою, що застосовується на різних ділянках російсько-української війни.

Проте, у світлі останніх успіхів Збройних сил України (ЗСУ) на південному напрямку, зокрема, звільнення Херсона і прилеглих населених пунктів, все частіше лунають тези про те, що деокупація Кримського півострова є лише питанням часу.

Багато хто вважає, що звільнення Криму, який має для РФ сакральне значення, не тільки обернеться катастрофою для Росії, а й стане крахом для самого Путіна та його оточення.

Стратегія деокупації Кримського півострова

24 березня 2021 року президент України Володимир Зеленський увів у дію рішення Ради національної безпеки й оборони (РНБО) “Про Стратегію деокупації та реінтеграції тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя”.

Цей документ визначає комплекс заходів дипломатичного, військового, економічного, інформаційного, гуманітарного та іншого характеру, спрямованих на відновлення територіальної цілісності, державного суверенітету України в міжнародно визнаних кордонах шляхом деокупації та реінтеграції Криму.

Стратегія деокупації та реінтеграції тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя є продовженням низки важливих державних документів, що чітко закріплюють основні напрями роботи на шляху звільнення українського півострова.

У серпні 2021 року в Києві було проведено установчий саміт так званої Кримської платформи, під час якого деокупацію Криму було визначено як чітку мету України.

Водночас як повідомляє Deutsche Welle, на той момент розв’язання “кримського питання” міжнародними політиками, посадовцями та експертами розглядалося тільки в контексті мирного врегулювання шляхом дипломатичних переговорів із Росією.

Однак після повномасштабного вторгнення Росії в Україну, яке сталося 24 лютого 2022 року, на перспективу реального звільнення півострова від російських військ стали вже дивитися з позиції військового повернення Криму під контроль Києва.

“Зараз робиться акцент на військових формах підтримки деокупації Криму. Тобто повномасштабне вторгнення Росії усунуло у деяких політиків останні ілюзії, що мирним способом, через діалог можна повернути Крим”, — заявив під час другого саміту Міжнародної Кримської платформи голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров.

За словами Чубарова, зараз парламентарії провідних країн ЄС і США бачать завершення війни з Росією винятково перемогою України, включно з поверненням Кримського півострова.

Звільнення Криму військовим шляхом

Наразі деокупація Криму силами ЗСУ передбачає зачистку від російських військ лівого берега Дніпра в Херсонській області та подальший прорив всередину Криму в районі Чонгара. При цьому, військова дипломатія передбачає варіанти деокупації за участю миротворчого контингенту та міжнародних чиновників.

Попри те, що зараз на території Криму перебуває велике скупчення російських військ і бойової техніки, багато експертів схиляються до того, що Україна вибере військовий спосіб деокупації Криму. Про це обережно натякали й в Міністерстві оборони.

“Ті, хто зараз говорить про можливу “паузу в бойових діях” через морози взимку, напевно, ніколи не засмагали в січні на Південному березі Криму”, — йдеться в повідомленні Міноборони України в Twitter.

Заступник міністра оборони Володимир Гаврилов в інтерв’ю Sky News уточнив терміни можливого звільнення окупованого півострова. За його словами, ЗСУ можуть деокупувати Крим до кінця грудня, а війна з Росією закінчиться навесні 2023 року.

“Усередині суспільства в Україні є рішення, що ми йдемо до кінця. Не має значення, який сценарій лежить на столі. Люди заплатили великою кров’ю, витратили багато зусиль на те, чого ми вже досягли, і всі знають, що будь-яка затримка або заморожений конфлікт – це лише продовження цієї війни проти існування України як нації”, — зазначив заступник міністра.

Зі свого боку, начальник Головного управління розвідки Міноборони Кирило Буданов заявив, що Україна планує звільнити Крим до кінця весни. Він вважає, що цієї зими бойові дії на території країни стануть менш інтенсивними.

“Взимку війна значною мірою стихне. І після зими почнеться завершення цього конфлікту виходом на адміністративний кордон станом на 1991 рік”, — заявив Кирило Буданов.

Крім цього, формула миру, яку запропонував президент України Володимир Зеленський, також передбачає вихід на кордони 1991 року, включно з поверненням тимчасово окупованого Криму.

Водночас у США стримано ставляться до можливості швидкого повернення тимчасово окупованого Криму під українську юрисдикцію.

Так, посол США в Україні (2006 — 2009 рр.) Вільям Тейлор упевнений, що вся територія України, включно з Кримом і Донбасом, має бути звільнена від російських військ. Але, на його думку, військовим шляхом звільнити тимчасово окупований півострів буде складно.

“Думаю, що звільнити Крим тільки військовою силою буде складно. Ми бачимо, як українські військові вміють тиснути росіян навколо Києва і навколо Харкова, Херсона. Сухопутні війська, які українські військові використовували з такою майстерністю і такою ефективністю, — це спосіб витіснити росіян. Ввести війська до Криму складніше, ніж ввести до Харкова чи Херсона, чи Донецька і Луганська. Введення сухопутних військ у Крим означає подолання вузького перешийка. Туди важко дістатися. Так що думаю, що буде складно. Але зрештою, росіянам доведеться піти з Криму”, — підкреслив експосол.

Колишній командувач армією США в Європі генерал Бен Ходжес у коментарі виданню Newsweek завив, що Україна в змозі повністю деокупувати Крим, але не 2022 року, а протягом 2023 року.

“Українці врятували свою країну. Вони встановили умови, за яких вони можуть відновити повний суверенітет, включно з Кримом, я думаю, протягом наступного року. Після всього цього часу Росія все ще контролює менше ніж 20% території України, але її здатність проводити подальші наступальні операції практично вичерпана”, — пояснив Ходжес.

Аналогічної думки дотримується і голова Об’єднаного комітету керівників штабів армії США генерал Марк Міллі.

“Військове завдання фізично виперти росіян з України — дуже складне, і його неможливо виконати в найближчі пару тижнів, якщо тільки російська армія повністю не розвалиться. Тож воєнна перемога України, яка полягає в тому, щоб вигнати росіян зі своєї території, зокрема з Криму, малоймовірна найближчим часом. Це з військового погляду, а ось політичне рішення піти з боку Росії — цілком можливе”, — заявив Марк Міллі.

Як повідомляє The Telegraph, деякі чиновники з Пентагону вважають деокупацію Криму ймовірним сценарієм завершення війни, однак, на їхню думку, це можливо за умови продовження контрнаступу ЗСУ.

“Очевидно, що Росія більше не має можливості або сили волі захищати ключові позиції, і якщо українці доб’ються успіху у своїй меті відбити Херсон, то існує цілком реальна ймовірність того, що вона врешті-решт зможе відбити Крим”, — цитує видання американського військового.

Те, що деокупація Криму неминуча, і Збройні сили України готові його звільняти, прекрасно розуміють і в російському військовому командуванні. У зв’язку з цим, ще в листопаді захисні споруди почали будувати не тільки на лівому березі Дніпра, а й на території самого Кримського півострова.

Зокрема, так званий “глава Криму” Сергій Аксьонов публічно визнав, що на території півострова зводять оборонні фортифікації.

“Російський гауляйтер Аксьонов провів нараду, яка широко транслювалася російськими засобами пропаганди, де він намагався переконати кримське населення в тому, що Крим буде надійно оборонятися. І при цьому сказав, що за вказівкою президента Росії він буде особисто очолювати зведення фортифікаційних споруд. Бачите, як кардинально змінилися підходи до Криму? Якщо ще кілька місяців тому вони говорили про те, що ніхто й не посміє подумати, що Крим може бути звільнений, що він навіки закріплена частина Російської Федерації, то тепер окопи риються, і бліндажі, і військові споруди прямо на території Північного Криму в тих районах, що примикають до Херсонської області”, — зазначив Чубаров.

Військовий оглядач Денис Попович вважає, що в такий спосіб загарбники планують уповільнити контрнаступ Збройних сил України.

“Оборонні укріплення для того й будуються, щоб уповільнити наступ. У цьому і полягає їхня основна функція — сповільнити наступ і відкинути атакувальні війська. Будь-яка сторона для цього їх і будує. Тут мова може йти про те, що росіяни планують обороняти якраз ці напрямки, тому що їм потрібен сухопутний коридор до Криму, і вони навіть, скоріше б пожертвували північчю Луганської області, ніж цим сухопутним коридором, тому що він забезпечує їм безліч можливостей у плані постачання півострова”, — розповів Попович.

Оглядач вказав, що поблизу тимчасово окупованого міста Мелітополя Запорізької області російські війська намагаються відновити елементи старого східного валу, щоб стримати наступ української армії й зберегти сухопутний коридор до Криму.

“У районі Мелітополя є автомобільні дороги, які ведуть у напрямку Бердянська, Маріуполя, Криму, Запоріжжя, у бік Херсонської області там також є пряма траса. Крім того, якщо ми подивимося на карту залізниць, то побачимо, що там залізнична рокада. Тобто південніше Мелітополя аж до Криму залізничних вузлів немає. Якщо ми перехопимо Мелітополь, то російська армія опиниться в дуже складному становищі через забезпечення цього самого сухопутного коридору. Тому цілком логічно припустити, що після Херсона, якщо ми хочемо швидко звільнити південь – а для нас це дуже важливо з багатьох причин, не тільки з погляду повернення Криму, – ми маємо насамперед наступати на Мелітополь”, — каже Попович.

Читайте також: Кримський міст — стратегічний військовий об’єкт і законна мета України для знищення, — експерт з питань безпеки

Крим — сакральна територія для Путіна

Коли Україна зможе повернути контроль над тимчасово окупованою АР Крим. Яким чином відбуватиметься деокупація півострова. Що в першу чергу потрібно зробити українській владі після звільнення Криму. Ці та інші теми в ефірі телеканалу FREEДОМ обговорили:

• голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров;
• журналіст, аналітик, боєць ЗСУ Павло Казарін;
• постійний представник президента України в Автономній Республіці Крим Таміла Ташева.

— Яка зараз загалом військово-політична ситуація в Криму?

Таміла Ташева: Ми відстежуємо ситуацію на території Кримського півострова. Слід зазначити, що нормативи, які публікувалися, про які постійно повідомлялося з боку окупаційної влади, або так званої федеральної російської влади, змінилися.

Якщо впродовж усіх років окупації говорили, що Крим із Росією назавжди, що Криму нема чого боятися, що над Кримом працює сильна ППО, Керченський міст встоїть і так далі, то зараз вони змінили риторику: ми захистимо Крим, ми будемо оборонятися і так далі.

І це видно на тих діях, які вони роблять. Це передислокація військ, це підготовка оборонних споруд, це незаконне вивезення майна з кримських музеїв.

Тому в нас ніби таке логічне запитання, якщо Криму нічого не загрожує і ніколи не загрожувало, і питання Криму закрите, чому тоді відбуваються зараз такі дії: і охорона, і мобілізація їхніх дій на півночі Криму? А чому тоді вони це все здійснюють?

Я аналізую те, що пишуть західні засоби масової інформації, там думки різні, але серед них є й така, що деокупація Криму — це ключ до перемоги України й, що важливо, до повалення путінського режиму в Росії.

Президент України Володимир Зеленський неодноразово говорив, що для України перемогою буде повернення абсолютно всіх територій, зокрема й тих, що були окуповані 2014 року: це частини Донецької та Луганської областей і, звісно ж, автономна республіка Крим і місто Севастополь. Тобто для нас немає бачення іншої перемоги. Для нас перемога це повернення всіх територій, це фактично звільнення наших людей, які зараз перебувають під контролем з боку Російської Федерації.

Крим — це така сакральна територія для російського президента, вони кажуть, що Крим завжди був російським. Це не так, звичайно ж. Ми бачимо зараз низку публікацій щодо Криму. Не всі з цих публікацій, звичайно ж, нам подобаються. І насамперед тому, що російська пропаганда і цей вірус оселився в головах і в західних інтелектуалів, які не розуміють, що таке Крим.

Не розуміють, яке корінне населення проживало на території Криму ще до 2014-го року, і впродовж століть мало свою державність, що росіяни там з’явилися після першої анексії Криму Катериною II у XVII столітті.

Відповідно, для нас дуже важливо зараз розвінчувати всі ці міфи, показувати, що Крим завжди був економічно, соціально, інфраструктурно пов’язаний з Україною, історично пов’язаний з Україною, з козацтвом, Кримським ханством тощо.

І тому потрібно максимально говорити про те, що ніяких росіян на території Криму в принципі не було. Тому так, це українська територія, це кримськотатарська територія. І ми повинні повертати абсолютно всі наші землі.

— Американський генерал Бен Ходжес стверджує, що Україна звільнить Крим до серпня 2023 року. Українські військові кажуть, що півострів може бути деокупований до кінця цього місяця. Наскільки реально Збройним силам України до кінця грудня увійти до Криму?

Павло Казарін: Подвійне відчуття. З одного боку, до лютого 2022 року дуже у багатьох спостерігачів, до того ж як у нашій країні, так і на Заході, було таке відчуття, що Крим нібито виведено за дужки решти всього контексту війни.

Мені здається, що станом на зиму 2022 року відбулося кілька важливих змін. По-перше, Крим втратив свій юридичний статус після того, як Росія за кримською схемою провела псевдореферендуми й на окупованих територіях Херсонської та Запорізької областей. І так само за кримською схемою нібито включила українські території до свого складу.

І та, і інша території були офіційно Росією оголошені своєю. Тому більше ні про яку юридичну інакшість Криму вже говорити не доводиться. І тому, коли хто-небудь на Заході киватиме, що, мовляв, давайте ми Крим відкладемо тощо, в офіційного Києва немає жодного резону з цим погоджуватися.

У зв’язку з цим виникає один цікавий момент. Ми помітили, що російське суспільство практично не реагує на те, що українські війська звільнили Херсон. Тобто ніби немає залишеного російськими військами Херсона в російському обговоренні. У якихось вузьких, якихось ультрапатріотичних групах, можливо, цю тему обговорюють, а ось у нас ні.

А як буде російське суспільство реагувати на ситуацію, коли українські збройні сили будуть входити на територію Кримського півострова? І яким буде масштаб краху ось цього імперського російського міфу в той момент, коли українські прапори повернуться для початку до Красноперекопська й Армянська, а далі вони повернуться до Сімферополя?

Ми можемо припустити, що бої за Крим почнуться раніше, ніж бої за визволення Донецька і Луганська. Тому що Крим пов’язаний з Російською Федерацією лише за допомогою Кримського мосту, і зараз він функціонує в обмеженому режимі.

І якщо з цим мостом ще щось станеться, і логістика ще буде більш ускладнена, то Крим перетворюється просто на котел. Крим перетворюється на острів, який постачати озброєнням, боєприпасами, технікою і солдатами, зокрема Російською Федерацією, буде набагато складніше, ніж постачати все те саме в окупований Донецьк і Луганськ.

Просто тому, що Донецьк і Луганськ пов’язані з Російською Федерацією і величезними просторами. І тому такий варіант не виключений. Ми колись часто говорили про те, що в Криму все почалося і в Криму все закінчиться. Ось можливо, що українські прапори на території півострова з’являться раніше, ніж вони з’являться в Донецьку або в Луганську.

Але є ще один момент. Річ у тім, що Донецьк і Луганськ не вмонтовані в російську політичну свідомість так, як вмонтований Крим у російський імперський світ. Там резиденція російських царів, дві оборони Севастополя, два міста-герої. Там Бахчисарайський фонтан, місце відпочинку літераторів Російської імперії тощо.

У Донецька і Луганська такого ступеня інтеграції в російський імперський міф не існує. І ми не знаємо, чи позначиться така інтегрованість півострова на бажанні звичайних громадян Російської Федерації вставати з дивана, йти битися з українською армією. Ми не знаємо.

Рефат Чубаров: Він [Бен Ходжес] не самотній у своїх прогнозах. Про це говорять і українські військові експерти. Про це говорять і інші генерали з наших партнерських армій.

Усе залежатиме від якості наданої зброї. У моєму розумінні якість — це міць і дальність використання насамперед ракетної та артилерійської зброї. Я думаю, що таку зброю до перших місяців наступного року ми вже матимемо.

Як мені видається, є два об’єкти, які дозволяють російським окупантам утримувати Крим. Це Чорноморський військовий флот Росії, який, в основному, базується в Севастополі, але не тільки. Це і Донузлав, це й інші узбережжя Криму.

І другий об’єкт — це міст через Керченську протоку, який є дуже важливою комунікацією для того, щоб постійно поповнювати Крим як військовослужбовцями й військовою технікою.

Він також дозволяє використовувати Крим як плацдарм на південні області України, які ще перебувають під контролем російських військ, я маю на увазі Херсонську та Запорізьку області.

Але є ще третій фактор, але він уже не є основним. Це сухопутна дорога з Криму через окуповані території Запорізької області та Маріуполь на територію Росії. У принципі, цей коридор уже прострілюється артилерією Збройних сил України.

Що стосується мосту і Чорноморського флоту, звісно, нам потрібна ще більш сучасна зброя, щоб ці військові структури Росії не відчували себе безкарними, і ми мали можливість звільнити Крим.

Мені хочеться думати, і я прогнозую, що українські збройні сили все більше і більше підтягуються до тих об’єктів, знищення яких знесилить оборону Криму з боку російських військ.

— А що нам потрібно буде робити в Криму? Яким повинен буде бути український Крим? Що потрібно робити з переселеними туди росіянами?

Павло Казарін: Звісно, для нас ідеальний сценарій, коли ті люди, які переїхали, виїжджають назад у Російську Федерацію, тому що тоді просто проблема знімається. Але ми розуміємо, що це ідеальна схема, і вона не спрацює.

Ну, дійсно, хтось поїде. Особливо виїде, напевно, багато громадян України, які за вісім років встигли й попрацювати в окупаційних адміністраціях, і зробити щось засуджувальне з точки зору українського законодавства. Але хтось залишиться. І це дійсно питання.

Я не знаю конкретного рецепта, але можливі найрізноманітніші сценарії. Це, наприклад, ураження у виборчих правах на якусь кількість років для того, щоб люди, які дев’ять років були жертвами російської пропаганди, не стали зброєю в руках ворога проти української держави.

Мені здається, що Україна насамперед має створити такий кейс, дуже поширені запитання: як жити на окупованій території, щоб українська правоохоронна система не мала до тебе запитань після звільнення.

Дуже багато експертів говорили про те, що такий перелік правильних і неправильних вчинків потрібно було б створити ще у 2015 чи 2016 роках, щоб нашим громадянам послати чіткий сигнал. Умовно кажучи, якщо ти працюєш медсестрою в лікарні й отримуєш гроші з російського бюджету, тому що бюджетник — це є злочином?

А якщо це не злочин, то робота, наприклад, головним лікарем цієї ж лікарні — чи є порушенням, чи не є. Але я, на жаль, ніде подібної інструкції щодо життя на окупованій території не бачив. Тому, найімовірніше, ми їх створюватимемо постфактум і затверджуватимемо ті правила, які застосовуватимуться щодо Криму.

Досі в української держави, наприклад, немає чіткої відповіді на питання, яким буде адміністративний статус Кримського півострова після звільнення, тому що в чинній Конституції Крим прописано як автономна республіка.

І, наприклад, є люди, які кажуть: “Слухайте, не треба ніяких автономій, давайте Україна буде цілком і повністю унітарна. І Крим просто змінить свій статус, і стане Кримською областю у складі України”.

Але при цьому є, наприклад, і прихильники іншого підходу, які кажуть, що в Україні одним із корінних народів є кримські татари. І давайте ми, наприклад, у Криму зробимо кримськотатарську автономну територіальну автономію. І такі голоси теж лунають, і ми не можемо їх скидати з рахунків і відмахуватися від них.

Тому насправді було б чудово, якби ми зробили всю цю роботу над помилками за ті вісім років, які в нас пішли з 2014 до 2022 року, щоб у нас уже були готові відповіді на запитання, що буде з окупованими територіями після їхнього звільнення. Але боюся, що нам це доведеться робити те, що називається по живому.

Рефат Чубаров: Чинне законодавство України говорить про те, що іноземець або особа без громадянства, які незаконно перебувають на території України, підлягає покаранню. І одним із заходів цього покарання є його видворення.

Але в нашому випадку було б важко це застосувати стосовно кожного: за різними цифрами, у Криму від 500 — 600 тисяч до 1 мільйона громадян Росії, які незаконно оселилися. І, можливо, ще є якась невелика кількість громадян інших держав.

І персонально індивідуально кожному з них важко буде застосовувати процедуру екстрадиції. Тому, окрім того, що вони мають покинути Україну, нам треба вдосконалити чинне законодавство. Ці люди, які, з моєї точки зору, не усвідомлюють, що вони оселилися на чужій території тим паче на вкраденій території, намагаються себе обдурити, що їх якось пронесе.

Ось для того, щоб у них не було таких, навіть маленьких надій на самообман, ми маємо якнайшвидше запровадити ці норми в законодавство, щоб уже ні в кого жодних сумнівів не було.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини в Україні, Росія вступила в контроль над Кримом з 27 лютого 2014 року. З 27 лютого і по сьогоднішній день, хто б не оселився, вони є співучасниками злочину.

Вони зміцнюють окупаційну владу в Криму, і, природно, вони повинні самі добровільно виїхати з Криму до того, коли туди увійдуть Збройні сили України.

Таміла Ташева: Що буде відразу після повернення контролю над Кримом? Це питання, звичайно ж, щодо російських громадян. Це питання, пов’язані з судовими реєстрами. Це питання, пов’язані з відновленням публічної влади на території Криму, української влади.

Звичайно ж, це питання відповідальності, амністії, люстрації, тому що дуже багато людей, які почали працювати на окупаційні адміністрації. Вони порушували українське законодавство, і будуть тією чи іншою мірою, залежно від типу порушення нести відповідальність.

Що стосується російських громадян, у нас відповідь одна: всі вони мають виїхати з території Криму після повернення над ним контролю.

Звичайно ж, ми розуміємо, що можуть бути певні винятки із загальних правил. Ми знаємо випадки, коли в українських політв’язнів, тобто кого утримує Кремль, є дружини, які до 2014 року ще проживали на легальних підставах на території Криму. У них уже з’явилися діти. Зараз цих людей переслідують із російським громадянством.

Є адвокати, наприклад, які зараз працюють на території Криму, захищають наших українських громадян в окупаційних цих судах, але наразі проживають на території Криму незаконно. Є низка інших випадків, коли українській державі допомагають ті чи інші люди, але вони мають на цей момент російське громадянство.

Тому, звичайно ж, певні винятки можуть бути. Але здебільшого російські громадяни повинні будуть виїхати з території півострова. Ми впевнені, як це було на досвіді багатьох інших країн світу, в Хорватії, наприклад, коли території звільняли військовим шляхом, дуже багато громадян іншої держави виїжджали за її межі.

Тому ми думаємо, що більшість людей буде виїжджати. Усіх інших буде депортовано з території української держави, тому що вони перебувають на території України незаконно.

Що стосується Севастополя і флоту російського, звичайно ж, він не повинен там перебувати. Чому статус був особливо у Севастополя? Тому що там перебував російський флот. І в принципі, це було таке російське лобі в українському політичному істеблішменті.

Та й усі ми пам’ятаємо події, підписання харківських угод. Всі ці, всі ці історії в парламенті, коли це все ухвалювалося, і зараз тільки розкриваються дуже багато деталей щодо харківських угод. Тому так, російського флоту там точно не буде.

— The Washington Post писав про те, що деокупація Криму може підштовхнути Путіна до застосування ядерної зброї. Чи можливий такий варіант?

Павло Казарін: Можливо, для російського президента тема Криму є настільки правильною, що він вважає своїм головним досягненням на президентській посаді його крадіжку в України 2014 року.

Що, можливо, з погляду якихось європейських або американських політиків Путін може піти на застосування якоїсь зброї масового ураження — хімічної, біологічної або тактичної ядерної — у тому разі, якщо він відчує загрозу Криму.

Я думаю, що, керуючись саме цією логікою, всі ці люди приїжджають до Києва для того, щоб умовляти українське керівництво почекати з Кримом: “А давайте не смикати Путіна за вуса, які в нього залишилися, щоб він в нападі люті не віддав наказ на застосування тактичної ядерної зброї”.

Але я можу зрозуміти, чому так роблять європейці, тому що, зрештою, завдання європейських політиків насамперед думати про комфорт і добробут жителів своїх власних країн.

Але завдання українського керівництва — це берегти територіальну цілісність і суверенітет нашої країни. Тому немає нічого дивного в тому, що західні політики без будь-яких гарантій у цьому плані їдуть назад.

Рефат Чубаров: Я впевнений, що ми всі сьогодні є якоюсь мірою очевидцями й учасниками дуже масштабної спецоперації Кремля. Очевидцями, тому що ті чи інші політики, особливо західні, починають рефлексувати на ті твердження, які є стрижнем цієї спецоперації.

На мій погляд, суть цієї спецоперації полягає в тому, що ті політики, які обслуговують Кремль, все-таки бачать неминучість того, що доведеться залишати окуповану територію України. І Москва готує варіант, але за якого реалізація якого дозволила б хоча б утримати деякі мінімальні позиції.

І ось у цій мінімальній позиції, з точки зору Кремля, перебуває Крим, і тому Москва зараз проводить спецоперацію для того, щоб завершення російсько-української війни було б хоча б деяким надбанням для Росії. І в цій частині, як ми всі розуміємо, Криму, вони відводять особливу роль.

Але я думаю, що ця спецоперація завершиться безрезультатно, оскільки визначальною ланкою завершення цієї спецоперації буде позиція Києва.

І ніхто з наших партнерів, зокрема, і в тих країнах, де провідні політики вже висловлюють певне занепокоєння тим, що Росія може застосувати ядерну зброю, не наполягатиме і не домагатиметься від Києва територіальних поступок, якщо сам Київ займатиме жорстку позицію.

І на сьогодні позиція президента України й практично всіх провідних політичних сил, я вже не кажу про Збройні сили України, вся одностайна: жодного метра української землі. І я переконаний, що цей шантаж Росії й ця спецоперація, вони завершаться провалом.

Таміла Ташева: Упродовж усіх років війни, а війна, нагадаю, почалася 2014 року, путінсько-кремлівська влада неодноразово заявляла, що вони можуть застосувати тактичну ядерну зброю і так далі.

По-перше, ядерна загроза вона вже є. Якщо подивитися на Запорізьку атомну електростанцію, яка зараз контролюється російськими військами — вони, фактично нехтуючи всіма умовами безпеки, контролюють цю територію.

А друге питання щодо застосування ядерної зброї тактичної. Президент Зеленський сказав, що Путін насправді дуже хоче жити.

І саме тому він, скоріш за все, не буде застосовувати ядерну зброю, тому що наслідки застосування зброї з боку наших партнерів будуть нищівними для російської путінської машини.

Читайте також: Втрата Криму підвищить ймовірність відходу Путіна від влади, — Гозман (ВІДЕО)